Характерні особливості класичних видів друку

Класифікація видів та способів друку.

Тема: Сучасні види та способи друку

Друкарські форми різних видів та способи друку

1. Класифікація видів та способів друку.

2. Спеціальні види та способи друку.

Офіційно затвердженою класифікацією видів та способів друку не існує. На сьогоднішній час загально прийнято розділяти види друку з урахуванням структурі друкарських форм, які представляють собою звичайну гнучку пластину, на поверхні якої знаходяться друкуючі та не друкуючі _ пробільні елементи.

Вид друку оприділяється конкретними особливостями роз положення друкарських елементів відносно пробільних на друкарських формах. Саме з цієї точки зору отримали свою назву такі види друку:

-високий використання форм з рельєфними друкарськими елементами;

- глибокий – з заглибленими друкарськими елементами;

- плоский – з друкарськими та пробільними, розміщеними в одній площені елементами.

Ці види друку називают основними чи класичними, вони поділяються на ряд способів друку. В основу їх класифікації покладені принципи, які забезпечають реалізацію процесу друкування.

Загальноприйняті уявлення про основні види та способи друку зклалися на початку ХХ ст.. В процесі свого розвитку види та способи друку все більше зближувалися хза своїми репродукційно-графічними, друкарсько-технічними та техніко-економічними показниками.

Класифікація за видами друку заснована на принципах розділення друкарських та пробільних елементів форми.

Форми високого друку характеризуються просторовим розділенням друкуючих і пробільних елементів: рельєфні друкуючі елементи знаходяться в одній плоскості, а пробільні поглиблені на різну величину. В процесі здобуття відтиску друкуючі елементи покриваються барвистим шаром однаковим по товщині, тому на відтиску товщину барвистого шару також отримуємо практично однаковою. У зв'язку з цим градація тонового зображення оригінала передається растровими елементами друкарської форми.

Табличка: Класифікація сучасних видів та способів друку

На друкарських формах плоского друку та пробільні елементи знаходяться на поверхні, які розміщенні практично в одній площені. Перед здобуттям відтиску друкарська форма спочатку зволожується спеціальним розчином, який покриває лише пробільні елементи, а потім на форму наносять друкарську фарбу. Вона прилипає лише до друкуючих елементів однакових по товщині шаром, які після переходу на задрукований матеріал формує відповідно на відтиску барвистий шар однакової товщини. Градаційна передача тонового зображення здійснюється так само, як і у високому друці.

Форми глибокого друку, на відміну від форм високого друку, мають зворотне просторове розташування друкуючих і пробільних елементів. Друкуючі елементи поглиблені на різну або однакову величину по відношенню до розташованих в одній плоскості пробільних елементів. Друкуючі елементи в більшості випадків є пірамідообразними вічками. Залежно від характеру зображення вони можуть бути різними за площею і глибиною. Друкарські форми зазвичай виготовляють на циліндрах. Для друкування малов'язка фарба наноситься в надлишковій кількості на всю поверхню форми, що обертається. Одночасно з цим спеціальний ніж — ракель, ковзаючи по поверхні пробільних елементів форми, видаляє повністю фарбу з пробільних елементів і надлишок її з тих, що друкують. Таким чином, фарба залишається лише у вічках і формує зображення на відтиску. Цей спосіб називається «Глибокий друк ракеля», але слово «ракель» часто оминають.

Мал. 1.1. Процес видалення надлишкової друкарської фарби з форми глибокого друку: 1 – малов’язка фарба, 2 – обертаюча форма; 3- ракель.

Перенесення барвистого шару з друкарських форм на задрукований матеріал (папір) зазвичай відбувається під дією тиску. Друкарська фарба може переходити або безпосередньо з форми на папір, або побічно через проміжну ланку.

Мал. 1.2 Процес передачі фарби з друкарської форми на папір: а — прямий спосіб; б — непрямий спосіб; / — задрукований матеріал;

2 — друкарський циліндр; 3 — друкарська форма; 4 — формний циліндр;

5 — гумотканинну пластина; 6 — передавальний циліндр

Мал. 1.3

У першому випадку при прямому способі друкований матеріал приводиться друкарським циліндром в контакт з друкарською формою, що знаходиться на формному циліндрі, і фарба переходить з друкуючих елементів на цей матеріал, утворюючи відтиск. З врахуванням такого перенесення зображення на друкарській формі має бути дзеркальним.

У другому випадку при непрямому перенесенні фарба з друкарської форми (що знаходиться на формовому циліндрі в процесі друкування переходить спочатку на пружно-еластичну (гумотканинну) пластину, що покриває передавальний (офсетний) циліндр, а з неї на запечатуваний матеріал. Зображення на друкарській формі і на запечатуваному матеріалі повинно бути прямим, а на гумовотканинній пластині — дзеркальним. Такий спосіб друку називається офсетним (від англ. — offset).

Прямий спосіб передачі фарби широко використовується у високому і глибокому друці, значно рідше в плоскому. Тому вказані способи правильніше назвати «прямий високий», «прямий глибокий», «прямий плоский» друк.

Існує два способи високого друку: друкарський друк і той, що відрізняється від використанням еластичніших друкарських форм та малов'язких швидко закріплюючих фарб — флексографський друк.

Друкарський друк — старий спосіб. Він дозволяє отримати на відтисках чіткі і різкі контури штрихів і растрових елементів, володіє достатньою графічною і градаційною точністю, хорошим перенесенням кольорів при відтворенні різних по характеру зображень, а також відносною простотою підготовки машини і друкування накладу. Протягом декількох останніх десятиліть цей спосіб витісняється способом плоского офсетного друку і використовується в основному для друкування текстової книжково¬журнальній продукції та малоілюстрованих одноколірних газетних видань.

Флексографічний друк, завдяки використанню пружно-еластичних друкарських форм і малов'язких швидкозакріплюючих фарб, дозволяє на високій швидкості задрукувати практично будь-який рулонний матеріал, відтворювати не лише штрихові елементи, але і одно- і багатоколірні зображенн. Спосіб характеризується також простотою обслуговування друкарських машин і можливістю одночасно в одній машині (агрегаті) друкувати, лакувати, виробляти тиснення і висікання. Флексографський друк застосовується перш за все для виготовлення етикеткової та пакувальної продукції, а також для друкування каталогів, журналів, книг, газетних вкладок, шпалер, безкінечних формулярів.

Офсетний (непрямий) спосіб друку найширше та використується в плоскому друці, рідше — у високому, ще рідше — в глубокому. Спосіб плоского офсетного друку дозволяє відтворювати одно- і багатоколірні зображення будь-якої складності. Він володіє універсальними можливостями друкування видань на папері різної маси при використанні великої різноманітності методів виготовлення друкарських форм; характеризується високий мірою автоматизації формового і друкарського процесів; у багатьох випадках.

Спосіб плоского офсетного друку став домінуючим і застосовується для друкування найрізноманітнішої продукції: книг, журналів, газет, образотворчих видань, етикеток і упаковок, картографічних видань, рекламних матеріалів.

Спосіб прямого глибокого друку має декілька різновидів, друкуючих елементів, що відрізняються будовою, при відтворенні тонів зображення. Він характеризується тривалістю і складністю проведення формового процесу, використанням у багатьох випадках токсичних розчинників друкарських фарб і високою капіталоємністю. Тому спосіб економічно доцільний для друкування великих накладів журнальних та інших видань, а також у виробництві етикетково-пакувальній продукції, шпалер.

Дата добавления: 2014-01-05