Предмет, значення і завдання курсу історії держави та права зарубіжних країн

Починаючи вивчення ІДПЗК, насамперед, доцільно з’ясувати суть понять «держава» та «право». Держава – це організація політичної влади, система органів управління, за допомогою яких здійснюється управління в інтересах усього суспільства чи певної його частини. Право – це система загальнообов’язкових правил поведінки, встановлених або санкціонованих державою.

Історія держави і права, дотримуючись принципу хронології, вивчає структуру, компетенцію, функції органів держави, а також розвиток головних галузей права. Ця дисципліна вивчає право як єдине ціле, державно-правові інститути і правове становище населення у конкретних умовах окремих держав. У літературі є й інші визначення історії держави і права як науки та навчальної дисципліни.

Предметом ІДПЗК – є загальні і специфічні закономірності виникнення, розвитку держави і права окремих країн в конкретних історичних умовах в хронологічній послідовності. Її специфіка полягає у тому, що її основою виступають: документи, пам’ятки права, свідчення історії та інші юридичні джерела, їх наявність дає змогу списати попередні форми юридичного побуту, простежити генетичний зв’язок законів.

Методологія – це сукупність методів, прийомів, процедур пізнавальної діяльності, а також загальні принципи підходу до навчання, дослідженню певного предмету тою чи іншою наукою.

Загальною методологією ІДПЗК – є діалектика, яка досліджує історичні явища через розвиток їх суперечностей і боротьби стосовно історичного розвитку людства дозволяє відмітити такі періоди:

Ø історія держави та права стародавнього світу;

Ø історія феодальної держави і права;

Ø держава і права нового часу;

Ø держава і право новітнього часу.

Загально-наукові методи:

Ø Аналіз – це мислене розчленування предмета, який досліджується, на складові частини.

Ø Синтез – поєднання одержаних в результаті аналізу частин.

Ø Узагальнення – поєднання в одне ціле різних предметів за якоюсь ознакою.

Ø Спеціальні методи:

Ø Історико-хронологічний полягає в дослідженні та навчанні предметів державних і правових інститутів в історико-хронологічній послідовності.

Ø Порівняльний – полягає у розгляді різноманітних державно-правових явищ з метою виявлення у них подібних ознак або відмінностей лише явищами.

Ø Системний – полягає у розгляді державно-правових інститутів як певних систем, що складаються із зв’язків за різними елементами цієї системи.

Історія як наука виникає на початку цивілізації, щоб стати незмінним супутником людини, її вчителем, вихователем. Уже стародавні автори намагались не тільки описати відомі їм факти історії, але і пояснити їх. Разом з тим історія ставала засобом боротьби класів і партій.

Історичне знання досягло великих успіхів протягом XVIII, і особливо XIX століть. Завдяки працям вчених-істориків ми дізнались про стародавні цивілізації Сходу, Греції і Риму, про велич Київської Русі.

Місце історії держави і права в системі юридичних дисциплін в основному визначають реалії об'єкта дослідження. Вона визначає різноманітність першопричин виникнення і розвитку держави і права. При цьому особливе значення надається зміні організаційно-виробничої структури суспільства.

Стан суспільства значно ускладнюється в період розкладу і первіснообщинного ладу, коли виникає загроза його послаблення, розпаду і навіть загибелі. У зв'язку з цим виникає необхідність в особливій, регулюючій силі, яка стоїть над суспільством, забезпечує його життєздатність і цілісність. Цією силою стала держава. У міру поглиблення соціального розшарування населення механізм держави все більше контролюється верхівкою суспільства, яка ставить його на службу в першу чергу, власним інтересам. Надалі необхідність держави і права обумовлюється всією сукупністю причин найрізноманітнішого, перш за все, загальнонаціонального характеру. Навіть у країнах, де державна влада особливо інтенсивно використовувалась чи використовується з вузькокласовою, інколи клановою метою, держава, як і основна частина права, зберігає і, суспільне призначення: захист від стихійних лих, епідемій, боротьба з кримінальною злочинністю, оборона держави та інші заходи, що відповідають інтересам більшості.

Отже, історія держави і права разом з теорією держави і права та історією політичних і правових вчень утворюють групу так званих теоретико-історичних наук, які є теоретичною основою галузевих юридичних наук.

Дата добавления: 2014-01-05