Моногібридне схрещування

Для своїх перших експериментів Мендель обирав рослини двох сортів, які чітко відрізнялись за якою-небудь однією ознакою, наприклад, за забарвленням насіння (таке схрещення називається моногібридним).

Мендель переконався, що обрані ним рослини є чистими ми (тобто їх нащадки не дають розщеплення) і придатні для проведення дослідів із гібридизації (експериментальних щеплень).

Його метод полягав ось у чому: він вилучав у ряді р одного сорту тичинки до того, як могло відбутись самозапилення (ці рослини Мендель називав «жіночими»); користуючись пензликом, він наносив на маточку «жіночих» квіток пилок з тичинок рослин іншого сорту; потім надівав на і запилені квітки маленькі ковпачки, щоб на їх маточки не міг потрапити пилок з інших рослин.

Мендель переносив пилок із рослин, що дають жовті насінини, на рослини з зеленим насінням і навпаки.

У першому поколінні гібридів всі рослини мали жовте насіння. Цю ознаку Мендель назвав домінантною.

На квіти рослин Мендель надів ковпачки (щоб попередити перехресне запилення) і дав їм можливість самозапилюватись.

Насіння, зібране з рослин першого покоління було перелічене і висаджене наступної весни для одержання другого гібридного покоління. У другому гібридному поколінні в одних рослин утворилось жовте насіння, у інших зелене.

Наступного року Мендель висівав жовтий і зелений горох другого покоління окремо, надавши йому змогу самозапилюватись. У третьому поколінні у рослин, що мали насіння зеленого кольору щеплення не відбулось – все насіння було зеленим. Рослини з жовтим насіннями дали розщеплена: у ²∕₃ цих насінин було розщеплення 1:1, у ¹∕₃ - 3:1.

Подібні досліди повторювались багаторазово, співвідношення завжди залишалось 3: 1.

Відношення 3:1 – тільки зовнішній прояв якоїсь закономірності.

Мендель висунув нову гіпотезу, згідно з якою в статевих клітинах знаходяться матеріальні чинники у вигляді відособлених (дискретних) часток, що визначають розвиток тієї або іншої ознаки спадкового чинника, що відповідає за розвиток ознаки. Згодом такі чинники стали називати генами, а гени, які відповідають за контрастні або альтернативні ознаки – алельними генами, або алелями (наприклад, алелі жовтого та зеленого кольорів насіння гороху). Всі алелі мають строго визначені місця розташування у гомологічних хромосомах – локуси.

Для побудови схеми моногібридного схрещення Мендель позначив ген жовтого забарвлення насіння гороху літерою А, а зеленого – літерою.

В процесі запліднення зливаються чоловіча та жіноча гамети, утворюється зигота, у якій і розвиваються гени, що відповідають за розвиток ознаки.

Наприклад, можуть об'єднатись два гени жовтого забарвлення (АА) або два гени зеленого (аа), або виникне комбінація жовтого та зеленого гена (Аа). Зиготу, яка несе однакові алельні гени (АА або аа), називають г омозиготною, а організм, що розвивається з неї – гомозиготним. Зигота з різними алельними генами (Аа) називається гетерозиготною, а організм – гетерозиготним.

Дата добавления: 2014-01-05