Технологічна наслідуваність виробів, виготовлених за індивідуальним замовленням

Технологічна наслідуваність виробів припускає скорочення різноманіття технологічних процесів шляхом їхньої типізації.

Під типізацією технологічних процесів слід розуміти виявлення певного типу процесу, загального і найбільш раціонального для даних виробничих умов, тобто типового процесу обробки об'єктів із комплексним вирішенням усіх технологічних питань, включаючи вибір послідовності обробки, технологічного устаткування, пристосувань і інструментів. Типізація виконується на основі аналізу і узагальнення можливих процесів обробки об'єктів

Типізація технологічних процесів повинна здійснюватися у двох взаємозв'язаних напрямах:

- типізація процесів обробки однотипних деталей, збирання вузлів і виробів;

- типізація окремих операцій процесу обробки різних виробів.

Технологічна уніфікація у виробництві одягу за індивідуальним замовленням не може бути обмежена розробкою тільки типових процесів. Вона повинна бути доповнена розробкою групових процесів.

Групові процеси, на відміну від типових, проектують для обробки таких деталей і вузлів, спільність яких забезпечується не стільки їхньою конструктивно-технологічною схожістю, скільки можливістю виготовлення, застосовуючи однотипне устаткування, інструменти і пристосування.

Типові технологічні процеси повинні знайти широке застосування, перш за все, при виготовленні уніфікованих деталей і вузлів одягу.

Упровадження групових процесів – один із напрямів технологічної (постадійної) спеціалізації, що забезпечує ефективне використання високопродуктивного і дорогого устаткування.

Подальше підвищення наслідуваності технологічних процесів у виробництві одягу за індивідуальним замовленням пов'язане з стохастичним характером надходження замовлень.

Випадковість надходження виробів у процес обробки викликає великі втрати часу, пов'язані з налагодженням і регулюванням устаткування, зміною ниток, зміною параметрів волого-теплового оброблення тощо. Отож, необхідно розробляти ефективні способи організованого запуску виробів, що виключає ці втрати або що значно зменшує їх.

Групування виробів за принципом їхньої однорідності передбачає обов'язкову наявність вичерпної конструктивно-технологічної характеристики кожного виробу. На даний час у документах, що супроводжують рух замовлень на виробництві, така характеристика відсутня. Носієм такої інформації є закрійник, який підтримує безпосередній зв'язок із закріпленим за ним процесом. Такий порядок роботи перешкоджає впровадженню організованого запуску виробів і викликає необхідність застосування змінних процесів.

У зв'язку з цим слід виконати:

- розробку конструктивно-технологічної карти на виріб, що містить усі необхідні відомості про його фасон, конструкцію, матеріали, трудомісткість, особливості обробки, застосовуваних методах тощо;

- виявлення ознак конструктивно-технологічної однорідності виробів для їхнього групування;

- розробку методики групування виробів на основних етапах виробничого процесу.

Ефективне вирішення цих завдань можливе лише на основі типізації методів обробки і технологічних процесів.

Типізація методів обробки і технологічних процесів передбачає:

1) виявлення критеріїв порівняльної оцінки можливих методів обробки з метою вибору типових;

2) визначення послідовності і доцільних меж типізації;

3) розробку типових і групових процесів обробки деталей, вузлів і виробів;

4) розробку методики автоматизованого проектування технологічних процесів при виготовленні одягу за індивідуальним замовленням.

Технологічна уніфікація забезпечує значний економічний ефект, але ще більший ефект вона забезпечить як передумова для розробки технологічного устаткування «гнучкої» конструкції.

Дата добавления: 2014-01-05