Правове становище господарських товариств

Одним із найпоширеніших видів суб'єктів господарю­вання є господарські товариства. їх правовий статус визна­чається положеннями § 1 «Господарські товариства» Гла­ви 8 ЦК, Глави 9 «Господарські товариства» ГК та Законом України від 19 вересня 1991 р.«Про господарські товари­ства»¹. Незабаром має бути прийнятий окремий закон «Про акціонерні товариства».

Ч. 1 ст. 113 ЦК містить досить вузьке визначення по­няття господарського товариства, відзначаючи, разом з тим, його головні ознаки: наявність статусу юридичної осо­би і наявність статутного (складеного) капіталу, поділено­го на частки між учасниками.

З інших статей ЦК випливають такі ознаки господарсь­кого товариства як підприємницький характер його діяль­ності (ст. 84 ЦК), створення фізичними або юридичними особами.

Узагальнене визначення поняття господарського това­риства встановлене ГК. Згідно з ч. 1 ст. 79 ГК господарсь­кими товариствами визнаються підприємства або інші суб'єкти господарювання, створені юридичними особами та/або громадянами шляхом об'єднання їх майна і участі в підприємницькій діяльності товариства з метою одержан­ня прибутку.

Види господарських товариств узагальнено названо в ст. 80 ГК (слід зазначити, що в назві ст. 113 ЦК вжито термін «види», а в ч. 2 цієї ж статті йдеться про «форми» госпо­дарських товариств - такі ж, як і види за ст. 80 ГК).

Згідно з ч. 1 ст. 80 ГК і ч. 2 ст. 1 Закону «Про госпо­дарські товариства» до господарських товариств належать:

акціонерні товариства,

товариства з обмеженою відповідальністю,

товариства з додатковою відповідальністю,

повні товариства,

командитні товариства.

Акціонерним товариством є господарське товариство, яке має статутний фонд (слід відзначити, що в ЦК терміну «ста­тутний фонд» господарського товариства відповідає термін «статутний капітал»), поділений на визначену кількість акцій однакової номінальної вартості, і несе відповідальність за зобов'язаннями тільки майном товариства, а акціонери несуть ризик збитків, пов'язаних із діяльністю товариства, в межах вартості належних їм акцій (ч. 2 ст. 80 ГК).

За способом розповсюдження акцій АТ розрізняють на відкриті (ВАТ) та закриті (ЗАТ) акціонерні товариства.

Акції відкритого АТ можуть розповсюджуватися шляхом відкритої підписки та купівлі-продажу на біржах. Акції закритого АТ розподіляються між засновниками або серед заздалегідь визначеного кола осіб і не можуть розповсюджуватися шляхом підписки, купуватися на біржах.

У АТ створюється статутний фонд, розмір якого повинен становить не менше 1250 мінімальних заробітних плат, виходячи зі ставки мінімальної заробітної плати, дію­чої на момент створення товариства.

Одним з найпоширеніших видів господарських това­риств у сфері господарювання України є товариства з об­меженою відповідальністю.

Відповідно до ч. З ст. 80 ГК товариством з обмеженою відповідальністю є господарське товариство, що має ста­тутний фонд, поділений на частки, розмір яких визна­чається установчими документами, і несе відповідальність за своїми зобов'язаннями тільки своїм майном. Учасники товариства, які повністю сплатили свої вклади, несуть ри­зик збитків, пов'язаний з діяльністю товариства, у межах своїх вкладів.

У ТОВ створюється статутний фонд, розмір якого повинен становить не менше 100 мінімальних заробітних плат, виходячи зі ставки мінімальної заробітної плати, дію­чої на момент створення товариства.

До моменту реєстрації товариства з обмеженою відпові­дальністю його учасники зобов'язані сплатити не менше ніж 50% суми своїх вкладів, що підтверджується докумен­тами, виданими банківською установою. Частина статутного капіталу, що залишилася несплаченою, підлягає сплаті протягом першого року діяльності товариства (абз. 1 ч. ст. 144ЦК).

Правовий статус, аналогічний статусу товариства з обмеженою відповідальністю, має товариство з додатко­вою відповідальністю.

Товариством з додатковою відповідальністю є госпо­дарське товариство, статутний фонд якого поділений на частки визначених установчими документами розмірів і яке несе відповідальність за своїми зобов'язаннями влас­ним майном, а в разі його недостатності учасники цього товариства несуть додаткову солідарну відповідальність у визначеному установчими документами однаково кратно­му розмірі до вкладу кожного з учасників (ч. 4 ст. 80 ГК).

Граничний розмір відповідальності учасників передба­чається в установчих документах. До товариства з додатковою відповідальністю застосо­вуються положення ЦК про товариства з обмеженою відпо­відальністю, якщо інше не встановлено статутом товари­ства і законом.

Повним товариством згідно з ч. 5 ст. 80 ГК визнаєть­ся таке товариство, всі учасники якого відповідно до укла­деного між ними договору здійснюють підприємницьку діяльність від імені товариства і несуть додаткову солідар­ну відповідальність за зобов'язаннями товариства усім своїм майном.

Повне товариство створюється і діє на підставі заснов­ницького договору (статуту цей вид товариства не має). Засновницький договір повного товариства, крім відомос­тей, загальних для всіх видів товариств, повинні визнача­ти розмір частки кожного з учасників, форму їх участі у справах товариства, розмір, склад і порядок внесення ними вкладів.

Такі вимоги випливають з особливого характеру товари­ства, зокрема, з ведення його справ, яке здійснюється в порядку, встановленому ст. 122 ЦК, а саме: кожний учас­ник повного товариства має право діяти від імені товари­ства, якщо засновницьким договором не визначено, що всі учасники ведуть справи спільно або що ведення справ до­ручено окремим учасникам.

Як уже зазначалося, учасники повного товариства не­суть солідарну відповідальність за зобов'язаннями товари­ства усім своїм майном, на яке може бути звернене стяг­нення. Механізм такої відповідальності конкретизовано у ст. 124 ЦК. Важливим є те, що учасник товариства відпо­відає за борги останнього незалежно від того чи виникли вони після або до його вступу до товариства.

Командитним товариством є господарське товари­ство, в якому один або декілька учасників здійснюють від імені товариства підприємницьку діяльність і несуть за його зобов'язаннями додаткову солідарну відповідальність усім своїм майном, на яке за законом може бути звернено стягнення (повні учасники), а інші учасники присутні в діяльності товариства лише своїми вкладами (вкладники).

Якщо у командитному товаристві беруть участь два або більше повних учасників, вони несуть солідарну відпові­дальність щодо боргів товариства.

Згідно з ч. 1 ст. 134 ЦК командитне товариство створюєть­ся ідіє на підставі засновницького договору. Засновниць­кий договір підписується усіма повними учасниками.

Дата добавления: 2014-01-05