Порядок Кріптонемієві – Представники: Дюренея, Кораліна, Літотамніон

Аквакультура – інтенсивне використання диких морських макрофітів, в тому числі бурих водоростей, призвело до вичерпування природних запасів і поставило людство перед необхідністю їх штучного вирощування. В останні роки значний розвиток отримала аквакультура водоростей. В Норвегії та Великобританії успішно культивують види роду ламінарія і удосконалюють технологію їх виробництва. Проводять дослідження по штучному розведенню Laminaria saccharina в Білому морі.

Відділ червоні водорості –Rhodophyta.

Відділ нараховує понад 400 родів і понад 2,5 тис. видів, поширених в морях і тільки близько 200 видів зустрічаються в прісних водоймах. На відмінність від бурих водоростей, вони живуть в прудах та ріках. До червоних відносяться і наземні форми, які ростуть на вологих поверхнях, ґрунті, стінах оранжерей. В море червоні водорості зустрічаються скрізь. Субстратом для них є скали, рифи, штучні споруди, інші водорості. Водорості класу Флоридові живуть як епіфіти, тобто вони використовують інші водорості тільки як субстрат для прикріплення. Серед епіфітів зустрічаються облігатні форми, наприклад Polisihponia lanosa. На відміну від паразитів вона сама забезпечує себе поживними речовинами за рахунок фотосинтезу. В той же час немало багрянок ведуть паразитичний та напівпаразитичний образ життя.

Талом червоних водоростей має різну будову: є навіть одноклітинна кокоїдна (порфірідіум); у багатьох структура гетеротрихальна прикріплена до субстрату за допомогою ризоїдів. Переважна більшість має псевдопаренхіматичну структуру. Ріст талому верхівковий.

Монадні структури повністю відсутні, як і всі рухомі джгутикові стадії.

Складна анатомічна будова: Зовні талом вкритий 2-3 шарами дрібних коркових клітин з хлоропластами, нижче – великі клітини без хлоропластів, які виконують провідну, механічну та інші функції. Багатоклітинні паренхіматичні структури часто диференційовані на філоїд, каулоїд, ризоїд. Талом забарвлений у червоний маліновий, жовтувато-червоний, фіолетовий кольори, зумовлені наявністю пігментів: фікоціану та фікоеритрину, крім того, хлорофілу А і Д, каротинів, ксантофілів. Червоні водорості можуть існувати на значних глибинах до 100-200м. Глибоководні мають інтенсивно червоний колір, т.к. містить більше фікоеретрина, що поглинає сині промені, які проникають на значну глибину.

Будова клітини: клітинна оболонка целюлозна, із значним вмістом пектину, часто ослизнюється з утворенням капсули хрящуватої консистенції. Часто оболонка інкрустована солями заліза, кальцію, калію, магнію. Цитоплазма пристінна, ядро одне, рідше кілька, хлоропласти численні. Запасна речовина – багрянковий крохмаль, полісахарид не рівноцінний крохмалю, з йодом дає червоний колір, при гідролізі розпадається на галактозу, а не на глюкозу.

Р озмноження безстатеве та статеве. Безстатеве – нерухомими моно- спорами, тетраспорами та поліспорами. Моноспори характерні для нижчих представників, утворюються в моноспорангії по одному. Тетраспори утворюються по чотири в тетраспорангії, а поліспори –багато в полі- спорангіях. Спорангії розміщуються в слані рівномірно або зібрані в соруси, чи в особливих заглибинах – концептакулах. Спори випадають на дно, вкриваються оболонкою і без періоду спокою проростають.

Статевий процес – оогамний. Червоні водорості дводомні - антеридії маленькі безбарвні клітини, часто розміщені гронами на кінцях розгалужень талому. З антеридію утворюється гола, без джгутиків, статева клітина – спермацій. Карпогон – жіночій статевий орган. Має вигляд колбочки з витягнутою шийкою – трихогіна (заповнена цитоплазмою), а нижня розширена частина - черевце - містить цитоплазму, ядро та хлоропласти. Карпогони розміщені на карпогонних нитках або в концептакулах та містять по одній яйцеклітині. Трихогіна – орган для уловлювання спермаціїв. Одразу ж після запліднення зигота без періоду спокою ділиться і проростає в особливе покоління, присутнє тільки у червоних водоростей – карспоспорофіт. На карпоспорофіті утворююься карпоспори, які розміщуються групами – цистокарпіями. Карпоспори дають початок новому спорофіту. Отже, життєвий цикл у червоних проходить з чергуванням трьох поколінь – гаметофіта, карпоспорофіта та спорофіта.

Систематика. За будовою карпогону, хлоропластів, способами нестатевого розмноження відділ поділяють на два класи: бангієві- Bangiophyceae та флоридові - Florideophyceae.

Клас Бангієві - Bangiophyceae – об’єднує одноклітинні, нитчасті або пластинчасті форми і розглядаються, як примітивні з багрянок. Хлоропласти зірчасті з піреноїдом. Пори між клітинами відсутні. Карпогон без трихогіни, після запліднення вміст карпогона ділиться та утворюються вісім карпоспор. Безстатеве розмноження здійснюється моноспорами.Чергування поколінь відсутнє, із карпоспор виростає невелика нитка, яка розвивається у пластинчату структуру. Типовий представник Порфіра – Porphyra.

Клас Флоридові – Florideophyceae. Відноситься більшість представників з великими паренхіматичними таломами. У флоридових розрізняють два типи талому: одноосьовий та багатоосьовий. У одноосьового основною частиною являється центральна однорядна нитка, від якої можуть відростати бічні, у багато осьовому є багато осьових ниток, розміщених паралельно, які мають бічні вирости. Клітини – одно- та багатоядерні. Хлоропласти великі, різної форми без піреноїдів. Карпогон із трихогіною. Вегетативне розмноження – частинами талому. Для більшості представників класу характерне чергування поколінь, ізоморфна зміна спорофіту та гаметофіту. Класифікація базується на особливостях будови органів розмноження та циклу розвитку. Клас поділяється на три порядки:

Порядок Немаліонові – включає морські та прісноводні організми, має розгалужений талом. Розмножується моноспорами. Карпоспори розвиваються в черевній частині карпогона. Чергування поколінь немає Представники: Немаліон – має вигляд слабо розгалуженого слизького шнура, забарвленого в рожевий колір. 10-15 см завдовжки та 1-2 мм завтовшки. Талом багатоосьовий.

Порядок Церамієві – Представник Полісіфонія – слань у вигляді темно-малінового кущика, ізоморфна зміна поколінь.

РОЛЬ ЧЕРВОНИХ У ПРИРОДІ ТА ВИКОРИСТАННЯ ЇХ В НАРОДНОМУ ГОСПОДАРСТВІ.

1. Червоні водорості є важливими компонентами фітоценозу, джерелом органічної речовини. Червоні водорості утворюють велику кількість карпоспор і тетраспор, які входять до складу фітопланктону прибережної частини моря.

2. Вапняні коралінові водорості відіграють важливу роль в утворенні коралових рифів, відіграють цементуючу дію, підтримують його структуру.

3. Широко використовуються людиною, особливо мешканцями Тихого океану. Багато з них їстівні: із порфіри готують салати, супи.

4. Найбільше практичне значення мають анфельція, філлофора, фурцелярія, що дають желеподібні речовини — агар-агар, агароїд. Їх промислове використання засноване на вмісті в оболонці клітин фікоколоїдів – слизистих речовин з групи полісахаридів, що розчинюються в гарячій воді з утворенням колоїдних систем. Агар використовують в мікробіології для виготовлення сред, використовується в формації для виготовлення капсул з антибіотиками. В харчовій промисловості використовується для виготовлення мармеладу, варення.

Дата добавления: 2014-01-05