Колективний договір

Перехід України до ринкової економіки вимагає створення механізму соціального захисту прав та інтересів працівників. Колективний договір як одна з важливих форм демократичного самоврядування сприяє визначенню взаємовідносин власника або уповноваженого ним органу з трудовим колективом у галузі праці, економіки та соціального розвитку підприємства.

Колективний договір — це угода, яка укладається між власником підприємства, установи чи організації абр уповноваженим ним органом (особою) і трудовим колективом на основі чинного законодавства з метою регулювання виробничих, трудових і соціально-економічних відносин і узгодження інтересів працівників, власників та уповноважених ними органів.

Порядок укладання колективного договору, його зміст, контроль за виконанням регулюється Законом України "Про колективні договори і угоди", іншими нормативними актами. Колективний договір укладається на підприємствах, установах і організаціях незалежно від форм власності і господарювання, які використовують найману працю.

Зміст колективного договору визначається сторонами в межах їх компетенції.

У колективному договорі встановлюються взаємні зобов'язання сторін щодо регулювання виробничих, трудових, соціально-економічних відносин, зокрема:

• зміни в організації виробництва і праці;

• забезпечення продуктивної зайнятості;

• нормування і оплати праці, встановлення форм, системи, розмірів заробітної плати та інших видів трудових виплат (доплат, надбавок, премій та ін.);

• встановлення гарантій, компенсацій, пільг;

• участі трудового колективу у формуванні, розподілі і використанні прибутку підприємства, установи, організації (якщо це передбачено статутом);

• режиму роботи, тривалості робочого часу і відпочинку;

• умов і охорони праці;

• забезпечення житлово-побутового, культурного, медичного обслуговування, організації оздоровлення і відпочинку працівників;

• гарантій діяльності профспілкової чи інших представницьких організацій трудящих;

• умов регулювання фондів оплати праці та встановлення міжкваліфікаційних (міжпосадових) співвідношень в оплаті праці.

Колективний договір може передбачати додаткові, порівняно з чинним законодавством і угодами, гарантії та соціально-побутові пільги.

Умови колективного договору, що погіршують, порівняно з чинним законодавством та індивідуальними трудовими угодами, становище працівників, є недійсними.

Колективні договори підлягають реєстрації місцевими органами державної виконавчої влади.

Колективний договір набирає чинності з дня його підписання представниками сторін або з дня, зазначеного у ньому. Після закінчення строку чинності він продовжує діяти до того часу, поки сторони не укладуть новий або не переглянуть чинний, якщо інше не передбачено договором.

Контроль за виконанням колективного договору проводиться безпосередньо сторонами, які його уклали, чи уповноваженими ними представниками.

Сторони, які підписали колективний договір, щорічно в строки, передбачені колективним договором, звітують про його виконання.

3. Поняття трудового договору, його сторони і зміст. Контракт - особливий вид трудового договору

Трудовий договір - головний інститут трудового права. Як правовий інститут він характеризується сукупністю правових норм, які регулюють порядок виникнення, зміни та припинений трудових правовідносин і є організаційно-правовою формою застосування праці громадян.

Трудовий договір - це угода між працівником і власником підприємства (установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою), за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з дотриманням внутрішнього трудового розпорядку, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Трудовий договір може бути:

• безстроковий (укладається на невизначений строк);

• на визначений строк, що встановлюється за погодженням сторін;

• на час виконання певної роботи.

Особливим видом трудового договору є контракт.

Контракт — це особливий вид трудового договору, в якому строк його дії, права, обов'язки і відповідальність сторін, умови матеріального забезпечення і організації праці працівників, умови розірвання договору можуть встановлюватися угодою сторін.

Контракт як особливий вид трудового договору повинен спрямовуватись на забезпечення умов для виявлення ініціативності та самостійності працівника, враховуючи його індивідуальні здібності й професійні навички, підвищення взаємної відповідальності сторін, правову і соціальну захищеність працівника.

Контракт укладається тільки у випадках, чітко визначених законами. Порядок укладання контракту передбачає:

• він укладається у письмовій формі в 2 примірниках (за бажанням сторін копія контракту може знаходитись у профспілці);

• набуває чинності з моменту підписання, або з терміну, обумовленого контрактом;

• контракт є підставою для видання наказу про прийняття на роботу.

Зміст контракту:

• обсяг роботи;

• вимоги до якості роботи та строків виконання;

• строк дії контракту;

• права, обов'язки та взаємна відповідальність сторін;

• умови оплати й організації праці;

• підстави для припинення дії контракту;

• особливі умови праці;

• додаткові пільги та компенсації;

• режим робочого часу та відпочинку;

• передбачені зобов'язання сторін про компенсацію шкоди, заподіяної працівникові в разі дострокового розірвання контракту.

За 2 місяці до закінчення строку дії контракту за угодою сторін він може бути продовжений.

Працівник вправі укладати трудовий договір на одному або водночас на декількох підприємствах (праця за сумісництвом).

Трудовий договір укладається, як правило, у письмовій формі. Додержання письмової форми є обов'язковим:

• при організованому наборі працівників;

• при укладанні трудового договору про роботу в районах з особливими природними географічними і геологічними умовами та умовами підвищеного ризику для здоров'я;

• при укладанні контракту;

• у випадках, коли працівник наполягає на укладанні трудового договору в письмовій формі;

• при укладанні трудового договору з неповнолітнім;

• в інших випадках, передбачених законодавством України.

Учасником трудових правовідносин може бути особа, яка досягла 16 річного віку, як виняток - 14-15 років.

Трудовий договір слід відмежовувати від цивільно-правового договору. Головне в цьому відмежуванні полягає у тому, що об'єктом цивільного договору є конкретна річ, майновий результат праці, і особа виконує певну роботу за власними правилами, у той час як об'єктом трудового договору є сам процес праці робітника за певною спеціальністю чи класифікацією з обов'язковим підпорядкуванням правилам внутрішнього трудового розпорядку.

Дата добавления: 2014-01-05