Визначення ергономіки

Ergonomics (грец. Ergon - робота, Nomos - закон)

1. Ергономіка вивчає особливості і можливості функціонування людини в системах: людина, річ, середовище.

2. Ергономіка - наука про системи. Вона включає такі поняття, як антропометрія, біомеханіка, гігієна праці, фізіологія праці, технічна естетика, психологія праці, інженерна психологія.

3. Ергономіка - галузь науки, яка вивчає рухи людського тіла під час роботи, витрати енергії і продуктивність конкретної праці людини. Сфера застосування ергономіки досить широка: вона охоплює організацію робочих місць, як виробничих, так і побутових, а також промисловий дизайн.

4. Ергономіка - науково-прикладна дисципліна, що займається вивченням і створенням ефективних систем, керованих людиною. Ергономіка вивчає рух людини в процесі виробничої діяльності, витрати його енергії, продуктивність і інтенсивність при конкретних видах робіт. Ергономіка підрозділяється на мініергономіку, мідіергономіку і макроергономіку. В основу ергономіки лягли багато дисциплін від анатомії до психології, а головним її завданням є створення таких умов роботи для людини, які б сприяли збереженню здоров'я, підвищенню ефективності праці, зниженню стомлюваності, та і просто підтримці гарного настрою впродовж усього робочого дня.

Антропометрія (від грец. anthropos - людина і metron - міра) - галузь науки, що займається вимірами людського тіла і його частин, має практичне застосування в судово-слідчому процесі.

В міру переходу до комплексної автоматизації виробництва зростає роль людини як суб'єкта праці і управління. Людина несе відповідальність за ефективну роботу всієї технічної системи та помилки, що можуть привести в деяких випадках до дуже тяжких наслідків.

Вивчення і проектування таких систем створили необхідні передумови для об'єднання технічних дисциплін і наук про людину і його трудову діяльність, зумовили появу нових дослідницьких завдань:

1. завдання, пов'язані з описом характеристик людини як компонента автоматизованої системи. Йдеться про процеси сприйняття інформації, пам'яті, ухвалення рішень, дослідженнях рухів та інших процесах, проблемах мотивації, готовності до діяльності, стресу, колективної діяльності операторів. З точки зору забезпечення ефективності діяльності людини важливе значення мають такі чинники, як стомлення, монотонність операцій, інтелектуальне навантаження, умови роботи, фізичні чинники довкілля, біомеханічні і фізіологічні чинники.

2. завдання проектування нових засобів діяльності, що відносяться переважно до забезпечення взаємодії людини і машини. До таких засобів відносять візуальні і слухові індикатори, органи управління, спеціальні вхідні системи комп`ютеризації, ові інструменти і прилади.

3. завдання системного характеру, пов'язані з розподілом функцій між оператором і машиною, з організацією робочого процесу, а також завдання підготовки, тренування і відбору операторів.

Ергономіка - наука, що вивчає різні предмети, що знаходяться у безпосередньому контакті з людиною в процесі її життєдіяльності. Її мета розробити форму предметів і передбачити систему взаємодії з ними, які були б максимально зручними для людини при їх використанні.

Ергономіка - наука, що комплексно вивчає функціональні можливості людини (групи людей) в конкретних умовах її (їх) діяльності, яка пов'язана з використанням технічних засобів на виробництві і в побуті. Ергономіка - результат синтезу гігієни, психології, анатомії і цілого ряду інших наук.

Ергономіка - наукова дисципліна, що комплексно вивчає людину в конкретних умовах її діяльності, вплив різного роду чинників на її роботу.

Ергономіка - галузь науки, що вивчає людину (чи групу людей) і її (їх) діяльність в умовах виробництва з метою вдосконалення знарядь, умов і процесу праці.

Ергономіка - науково-практична дисципліна, що вивчає діяльність людини, знаряддя і засоби її діяльності, довкілля в процесі їх взаємодії з метою забезпечення ефективності, безпеки і комфортності життєдіяльності людини.

Ергономіка - дисципліна, що вивчає рух людини в процесі виробничої діяльності, витрати її енергії, продуктивність і інтенсивність при конкретних видах робіт. Ергономіка досліджує не лише анатомічні і фізіологічні, але також і психічні зміни, яким піддається людина під час роботи. Результати ергономічних досліджень використовуються при організації робочих місць, а також в промисловому дизайні.

Ергономіка займається комплексним вивченням і проектуванням трудової діяльності з метою оптимізації знарядь, умов і процесу праці, а також професійної майстерності. Її предметом є трудова діяльність, а об'єктом дослідження - системи "Людина - знаряддя праці - предмет праці - виробниче середовище". Ергономіка відноситься до тих наук, які можна розрізняти по предмету і специфічному поєднанню методів, вживаних в них. Вона значною мірою використовує методи досліджень, що склалися в психології, фізіології і гігієні праці. Проблема полягає в координації різних методичних прийомів при рішенні тієї або іншої ергономічної задачі, в наступному узагальненні і синтезуванні отриманих з їх допомогою результатів. У ряді випадків цей процес призводить до створення нових методів досліджень в ергономіці, відмінних від методів тих дисциплін, на основі яких вона виникла.

Ергономіка - галузь міждисциплінарна, що черпає знання, методи дослідження і технології проектування з наступних галузей людського знання і практики:

1. Інженерна психологія.

2. Психологія праці, теорія групової діяльності, когнітивна психологія.

3. Гігієна і охорона праці, наукова організація праці.

4. Антропологія, антропометрія.

5. Медицина, анатомія і фізіологія людини.

6. Теорія проектування.

7. Теорія управління.

Дата добавления: 2014-01-05