Списання внаслідок надзвичайних подій

Списання у зв’язку із псуванням, розкраданням.

Списання у результаті невідповідності критеріям активу.

Передача до статутного капіталу іншого підприємства.

Безоплатна передача.

Реалізація на сторону.

У випадку попередньої оплати: Дт 311 Кт 681 – одержано передоплату;

Дт 643 Кт 641 – відображено податкові зобов’язання з ПДВ;

Дт 377 Кт 712 – відвантажено запаси і одночасно відображено дохід;

Дт 712 Кт 643 – списано податкові зобов’язання з ПДВ;

Дт 943 Кт 20, 22 – списано на витрати с/в реалізованих запасів;

Дт 901, 902 Кт 26, 28 списано с/в реалізованих готової продукції, товарів;

Дт 791 Кт 943, 901,902 – списано на фінансові результати с/в реалізованих запасів;

Дт 712 Кт 791 – списано дохід від реалізації на фінансові результати;

Дт 681 Кт 377 - проведено взаємозалік заборгованостей;

У випадку післяоплати: Дт 377 Кт 712 – відображено дохід від реаліз. покупцям;

Дт 301, Кт 712 – відображено дохід від реалізації через РРО, коли момент відгрузки і отримання грошей співпадають;

Дт 712 Кт 641 – відображено зобов’язання із ПДВ;

Дт 943, 901, 902 Кт 20, 22, 26, 27, 28 – списано на витрати с/в реалізованих запасів;

Дт 791 Кт 943, 901,902 – списано на фінансові результати с/в реалізованих запасів;

Дт 712 Кт 791 – списано дохід від реалізації на фінансові результати;

Дт 311 Кт 377 – отримано кошти за реалізовані запаси;

Дт 949 Кт 20, 22 – списано на інші витрати операційної діяльності с/в безкоштовно переданих запасів;

Дт 949 Кт 641 – відображено зобов’язання із ПДВ оскільки запаси використані не для господарської діяльності;

Дт 14 Кт 20, 22 – передано до статутного капіталу як довгост. фін. Інвестиція;

Дт 946 Кт 20, 22 – на суму перевищення балансової вартості над справедливою вартістю;

Дт 946 Кт 20, 22 списано на витрати вартість запасів;

Дт 946 Кт 641 – списано суму раніше відображеного податкового кредиту;

Дт 791 Кт 946 – списано на фінансові результати суму с/в запасів та ПДВ;

Дт 947 Кт 20, 22 – списано на витрати с/в запасів яких не вистачає;

Дт 949 Кт 641 – віднесено на витрати звітного періоду зобов’язання із ПДВ по запасах яких не вистачає (оскільки вони використані не для господарської діяльності);

Дт 791 Кт 947, 949 – віднесено на фінансові результати вартість недостаючи запасів та ПДВ;

Дт 072 – відображено на позабалансових рахунках суми недостач;

Дт 375 Кт 716 – відображено виникнення доходу та Дт заборгованості після встановлення винних осіб;

Дт 661, 301 Кт 375 – утримано із винних осіб вартість заборгованості;

Кт 072 – списано із позабалансового обліку суму нестачі;

Дт 716 Кт 791 відображено дохід від раніше списаних активів на фінансовий результат;

Дт 99 Кт 20, 22 – списано запаси внаслідок надзвич. подій (аварія, стихійне лихо);

Дт 209 Кт 75 оприбутковано пошкоджені матеріали;

Дт 654 Кт 75 відображено страхове відшкодування, якщо ТМЦ були застраховані;

Дт 79 Кт 99 віднесено на фін. результати вартість знищених запасів;

Дт 75 Кт 79 віднесено на фін. результ. вартість оприбутков. пошкодж. матеріалів;

8. Вибуття в результаті обміну на подібні запаси. Див. попереднє питання №3.

9. Вибуття в результаті обміну на неподібні запаси. Див. попереднє питання №3.

Наприклад: нехай на залишку на початок періоду рахуввалось 12 од. запасів по ціні 10 грн. за од., загальною вартістю 120,00 грн.

Протягом періоду було придбано:

03.09. 25 одиниць запасів по 10,00 грн. за одиницю,

04.09. 15 одиниць запасів по 9,00 грн. за одиницю,

30.09. 30 одиниць запасів по 8 грн. за одиницю.

Протягом пероду вибуло (використано на виробництво: 60 одиниць запасів).

Необхідно визначати собіварстість використаних (списаних на виробництво) виробничих запасів метододами середньозваженої собівартості, ФІФО та ідентифікованої собівартості (для цього методу станом на кінець періоду на залишку перебувало 5 одиниць запасів по цінах станом на початок періоду, 10 одиниць – станом на 03.09. та 7 одиниць – станом на 30.09.).

Розв’язок:

Метод середньозваженої собівартості: (12 х 10 + 25 х 10 + 15 х 9 + 30 х 8): (12 + 25 +15 +30) = 745 / 82 = 9.09 Собівартість вибуття = 9,09 х 60 = 545,40

Метод ФІФО: 12 х 10 + 25 х 10 + 15 х 9 + 8 х 8 = 120 + 250 + 135 + 64 = 569

Метод ідентифікованої собівартості: Залишок на кінець періоду = 5 х 10 + 10 х 10+ 7 х 8 = 206. Собівартість вибуття: 120 + 625 -206 = 539.

5. Усі малоцінні та швидкозношувані предмети на підприємстві в залежності від терміну експлуатації обліковуються як в складі малоцінних необоротних матеріальних активів, так і в складі запасів.

Згідно П(с)БО 9 до складу запасів відносяться МШП, які використовуються протягом не більше одного року або нормального операційного циклу, якщо він перевищує один рік. До них відносять інструменти, господарський інвентар, спеціальне оснащення, спеціальний одяг, спецвзуття, які видаються працівникам, постільні речі та ін.

При передачі МШП зі складу в експлуатацію знос не нараховується, а вартість МШП виключається зі складу активів і відноситься на витрати звітного періоду.

Для обліку та узагальнення інформації про наявність та рух МШП, що належать підприємству та знаходяться на складі, Планом рахунків передбачений рахунок 22. За Дт рахунку 22 - відображаються за первісною вартістю придбані або виготовлені МШП, за Кт – за обліковою вартістю відпуск МШП в експлуатацію зі списанням на рахунок обліку витрат, а також списання нестач і втрат від псування таких предметів.

Протягом терміну фактичного використання має бути організовано оперативний кількісний облік МШП за місцями експлуатації та по відповідних матеріально-відповідальних особах.

Для обліку МШП в експлуатації. А також операцій з їх вибуття (списання), можна застосовувати типові форми первинних документів, затверджені Міністерством статистики України від 22.05.96 р. № 145, а саме:

- форма № МШ-1 “Відомість на поповнення (вилучення) постійного запасу інструментів(пристроїв) – використовується для зміни запасу інструментів (пристроїв) як у сторону збільшення так і у сторону зменшення у роздавальних комірках, де облік ведеться за принципом підтримання постійного оборотного фонду;

- форма № МШ-2 “Картка обліку малоцінних і швидкозношуваних предметів”– використовується для обліку МШП, які видані під розпис працівнику із комори цеху для тривалого використання; при видачі інструменту для короткострокового користування застосовується інструментальна марка, де вказується номер цеху, табельний номер робітника, якому видано інструмент. На кожну інструментальну марку видається лише один інструмент;

- форма № МШ-3 “Замовлення на ремонт або заточування інструментів (пристроїв)” – застосовується при передачі інструментів на заточування чи ремонт в централізованому порядку. Виписується у двох примірниках: один з розпискою виконавця залишається у комірника, другий – з інструментом передається до цеху виконання;

- форма № МШ-4 “Акт вибуття МШП” - застосовується для оформлення виходу з ладу або втрати інструментів. В двох примірниках виписується якщо втрата сталася із вини працівника: один примірник залишається в цеху, другий – передається до бухгалтерії для утримання вартості із винної особи; в одному примірнику – якщо винна особа не встановлена;

- форма № МШ-5 “Акт на списання інструментів і обмін їх на придатні”– складається на підставі форми МШ-4 “Акт на вибуття МШП” і застосовується для списання непридатних та обміну на придатні інструменти;;

- форма № МШ-6 “Особова картка обліку спеціального одягу, спецвзуття і запобіжних пристроїв” - застосовується при видачі працівникам для індивідуального використання;

- форма № МШ-7 “Відомість обліку видачі (повернення) спецодягу, спецвзуття і запобіжних пристроїв”– застосовується під час видачі та повернення працівникам для індивідуального використання згідно галузевих норм. Виписується у двох екземплярах: один для бухгалтерії, другий – залишається у комірника;

- форма № МШ-8 “Акт на списання МШП”– складається комісією на підставі форми МШ-4 в одному екземплярі для списання непридатних для використання, зношених МШП.

Організація обліку МШП в експлуатації має певні особливості залежно від видів предметів, специфіки обліку найбільш поширених з них, зокрема спеціального одягу, спеціального взуття, така:

До спеціального одягу, взуття і захисних пристроїв належать комбінезони, костюми, куртки, рукавиці, окуляри, шоломи, протигази, респіратори тощо. Видаються вони працівниками тих професій і посад, які передбачені в Типових галузевих нормах безкоштовної видачі спеціального одягу, взуття та інших засобів індивідуального захисту або галузевих нормах, затверджених на підставі типових, згідно з встановленими нормами і термінами використання незалежно від форми власності і галузевої підпорядкованості підприємства, на якому працює працівник. Облік видачі працівникам спецодягу і спецвзуття ведеться в особовій картці форми № МШ-6, в якій поряд з описом т іншими даними, що характеризують такі предмети, відображаються терміни їх використання і відсоток придатності. Картка форми №МШ-6 ведеться в одному примірнику і зберігається в місцях видачі спецодягу до моменту їх вибуття через непридатність або втрату. У випадку втрати спецодягу в картці робиться запис про їх вибуття на підставі акта форми № МШ-4. Що стосується оформлення вибуття МШП, то для визначення їх непридатності до подальшого використання, неможливості або неефективного проведення їх відновлення чи ремонту, а також для оформлення необхідної документації на списання зазначених предметів на підприємстві створюються постійно діючі комісії. які провадять огляд предметів, що підлягають списанню, встановлюють їх непридатність, визначають можливість використання або реалізації матеріалів, які залишаються від списання, а також складає акт на списання МШП форми № МШ-5 або № МШ-8 на підставі актів вибуття форми №МШ-4.

Рух МШП відображається такими записами:

Придбання:

а) придбання МШП, що використовуються в господарській діяльності:

Дт 22 Кт 63, 372, 685 – на первісну вартість; Дт 641 Кт 63,372, 685 - на суму ПДВ.

б) безоплатне надходження МШП: Дт 22 Кт 719.

в) надходження як внесок до статутного фонду: Дт 22 Кт 46.

г) придбання в обмін на неподібні активи: Дт 22 Кт 712, 742.

д) придбання в обмін на подібні активи: Дт 22 Кт 22.

е) оприбуткування МШП виготовлених на підприємстві: Дт 22 Кт 23.

є) оприбуткування МШП, повернених на склад з експлуатації, придатних для подальшого використання: Дт 22 Кт 719.

Відпуск:

Дт 23, 91, 92, 93, 941, 949, 15 Кт 22.

- Реалізація МШП: на суму доходу від реалізації: Дт 37 Кт 712; на собівартість реалізованих МШП: Дт 943 Кт 22; на суму ПДВ: Дт 712 Кт 641.

- списання МШП в наслідок надзвичайних подій: Дт 99 Кт 22.

- безоплатна передача МШП: Дт 949 Кт 22.

- списання нестачі МШП: Дт 947 Кт 22.

Вартість МШП, призначених для споживання протягом не більше одного року або нормального операційного циклу, відображається у 2 розділі активу балансу у статті “Виробничі запаси”.

Предмети, термін корисного використання яких більше одного року, зокрема спеціальні інструменти і спеціальні пристосування, інвентарна тара, обліковуються в складі інших необоротних матеріальних активів на рахунку 112 “Малоцінні необоротні активи”. На відміну від МШП, які обліковуються в складі запасів, їх вартість погашається шляхом нарахування зносу за встановленими підприємством нормами з врахуванням очікуваного терміну використання таких об’єктів.

6. Відповідно до п. 24 П(С)БО 9 запаси відображаються в бухгалтерському обліку й звітності за найменшою із двох оцінок: первісною вартістю або чистою вартісп реалізації.

Термін “Чиста вартість реалізації запасів” - це очікувана ціна реалізації запасів в умовах звичайної діяльності за вирахуванням очікуваних витрат на завершеня їх виробництва та реалізацію.

Розрахунок чистої вартості реалізації повинен враховувати мету, заради якої були придбані (виготовлені) запаси. Так, чиста вартість реалізації запасів, що утримуються для виконання контрактних зобов'язань, базується на ціні контракту. Проте чиста вартість реалізації запасів, що утримуються для продажу базується на загальних цінах продажу.

Розрахунок чистої вартості реалізації базується на найбільш надійному свідченні (прайс-листів, тарифів, економічних оглядів тощо). Коли здійсню­ються ці розрахунки, враховують зміни цін або собівартості, безпосередньо, пов'язаних з подіями, які відбуваються після закінчення періоду, у тій мірі, наскільки такі події підтверджують умови, що існували на дату балансу. Зокрема, коли відомо, що на дату, на яку фінансова звітність санкціонована для публікації, запаси були або будуть реалізовані за вартістю, меншою ніж собівартість після дати балансу, такі запаси повинні вимірюватися за чистою вартістю реалізації на дату балансу.

Чиста вартість матеріалів та іншої сировини, що використовується в процесі виробництва, базується на ціні реалізації готової продукції, зменшеній на вит­рати, що спрямовані на завершення виробництва. Вартість таких запасів переоцінюється до чистої вартості реалізації, коли загальна собівартість готової про­дукції перевищує чисту вартість реалізації готової продукції.

Найкращим вимірником чистої вартості реалізації матеріалів і сировини може бути відновлювальна вартість, зокрема у випадку, коли відновлювальна вартість, відповідно. змінюється до ціни продажу готової продукції. (Відновлювальна вартість запасів, як правило, визначається за поточною собівартістю придбання аналогічного акти­ву - нового або такого, що був у вжитку, або еквівалентної виробничої потуж­ності чи потенціалу надання послуг),

Проте запаси не переоцінюються до відновної вартості, коли підприємство очікує, що чиста вартість реалізації готової продукції перевищуватиме загальну собівартість готової продукції.

Запаси переоцінюються до чистої вартості реалізації на індивідуальній ос­нові. Проте за деяких обставин подібні та взаємопов'язані одиниці можуть бути об'єднані; Зокрема, запаси, що відносяться до одного продукту, мають подібне призначення або кінцеву мету використання, виробляються та продаються в одному географічному регіоні і практично не можуть бути оцінені окремо від інших одиниць даної виробничої лінії.

Наприклад, виробник або торговець можуть застосовувати загальне зниження цін до своїх запасів сезонного одягу, оскільки неможливо визначити, які окремі види одягу будуть реалізовані за ціною, вищою або нижчою за собівартість.

Запаси повинні бути записані за чистою вартістю реалізації, якщо собівартість перевищує цю вартість, що має місце при:

• зниженні ціни реалізації запасів (ціна продажу нижча від собівартості);

• ушкодженні або частковому псуванні запасів;

• частковому або повному старінні запасів;

• зростанні очікуваних витрат на завершення виробництва.

Сума, на яку первісна вартість запасів перевищує чисту вартість їх реалізації, та вартість повністю втрачених (зіпсованих або тих, яких не вистачає) запасів списується на витрати звітного періоду. Для цього здійснюється запис

Дебет 946 "Втрати від знецінення запасів"

Кредит рахунка класу 2 "Запаси"

Суми нестач і втрат від псування цінностей до прийняття рішення про конк­ретних винуватців відображаються на забалансовому рахунку 07 "Списані активи" (субрахунок 072 "Невідшкодовані нестачі і втрати від псування цінностей").

Після встановлення осіб, які мають відшкодувати втрати, належна до відшкодування сума зараховується до складу дебіторської заборгованості (або інших активів) і доходу звітного періоду.

На рахунках бухгалтерсь­кого обліку здійснюється запис:

Дебет 375 "Розрахунки за відшкодуванням завданих збитків" Кредит 716 "Відшкодування раніше списаних активів" та одночасно сума нестачі або втрати списується з субрахунка 072 "Не­відшкодовані нестачі і втрати від псування цінностей".

Якщо чиста вартість реалізації тих запасів, що раніше були уцінені та є акти­вами на дату балансу, далі збільшується, то на суму збільшення чистої вартості реалізації, але не більше від суми попереднього зменшення, сторнується запис про попереднє зменшення вартості запасів. Для цього в бухгалтерському обліку робиться запис:

Дебет рахунка класу 2 "Запаси"

Кредит 946 "Втрати вад знецінення запасів".

Проведення та оформлення результатів інвентаризації залишків виробничих запасів здійснюється підприємствами відповідно до вимог Інструкції по інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів, документів, розрахунків та інших активів, затвердженою наказом МФУ від 11.08.94 №69.

Інвентаризація виробничих запасів здійснюється інвентаризаційною комісією, призначеною керівником підприємства, по місцях зберігання матеріальних цінностей у присутності МВО.

Дані інвентаризації кожного виду матеріальних цінностей заносяться в інвентаризаційний опис (ф.-21), який складається в двох примірниках і підписується всіма членами інвентаризаційної комісії. Один примірник опису залишається у МВО, а другий передається в бухгалтерію. В бухгалтерії фактичні залишки матеріальних цінностей, зафіксовані в описах, звіряються з даними бухгалтерського обліку. Матеріальні цінності, по яких виявлені розходження (залишки, недостача), записують в порівняльну відомість, а МВО повинна дати інвентаризаційній комісії письмове пояснення про причини їх виникнення.

Свої висновки і пропозиції щодо врегулювання інвентаризаційних різниць комісія оформляє протоколом і подає на затвердження керівнику підприємства. Керівник повинен прийняти рішення про оприбуткування лишків і списання недостач матеріальних цінностей і затвердити протокол у 5-денний строк. У бухгалтерському обліку результати інвентаризації відображаються в такому порядку

• Залишки виробничих запасів зараховуються в дохід операційної діяльності записом:

Дт 20 Кт 719

• Вартість нестачі (розглянуто в питанні 4).

1.	Відображення суми нестачі у складі витрат звітного періоду	947	20,22, 28
2.	Коригування податкового кредиту (так, як запаси не були продані, підприємство втратило право на податковий кредит)	949	641
3.	Відображено на позабалансовому рахунку суми нестачі	072
Якщо винні особи встановлені
4.	Відображення суми нестачі у складі витрат звітного періоду	947	20,22, 28
5.	Коригування податкового кредиту (так, як запаси не були продані, підприємство втратило право на податковий кредит)	949	641
6.	Сума, що підлягає відшкодуванню винною особою (балансова вартість запасів х індекс інфляції + ПДВ + акциз) х К(коеф., що застосов. до відпов. групи цін.)	375	746
7.	Відображено податкове зобов’язання з ПДВ	746	641
8.	Нараховано суму, що підлягає сплаті до бюджету	746	642
9.	Отримано суму відшкодування витрат	30	375

При регулюванні інвентаризацій різниць взаємний залік залишків і недостач запасів. Що виникають внаслідок пересортиці, може бути допущений як виняток, якщо переосртиця виникла у однієї і тієї самої МВО, за один і той же період і з матеріальними цінностями одного і того ж найменування. Різниця у вартості недостач і залишків при більшій вартості недостач цінностей списується на рахунок осіб, що допустили пересортицю, і з них стягується.

Якщо конкретні винуватці пересортиці не встановлені, то сумові різниці розглядаються як недостачі цінностей понад норми природного збитку з віднесенням їх на результати діяльності підприємства. У цьому разі в протоколі інвентаризаційної комісії має бути наведено обґрунтування рішення, чому такі різниці не можуть бути віднесенні на винних осіб.

Перевищення вартості цінностей, що виявилися в надлишку, проти вартості цінностей, що виявилися у недостачі при пересортиці, відноситься на доходи операційної діяльності.

Дата добавления: 2014-01-05