Розрахунки за претензіями

Quot;Розрахунки за виданими авансами

Бухгалтерські проводки за рахунком

№	Зміст господарської операції	Кореспонденція рахунків
		Дебет	Кредит
	Видано аванс із каси або поточного рахунку підприємства постачальник або підряднику на поставку матеріальних цінностей під виконання робіт	371 " Розрахунки за виданими авансами"	301 "Каса", 31 "Рахунки в банках"
	Перерахунок авансів за рахунок отриманих короткострокових та довгострокових кредитів в банку	371 "Розрахунки за виданими авансами"	60 "Короткострокові позики", 50 "Довгострокові позики"
	На суму податкового кредиту з ПДВ	641 "Розрахунки за податками"	644 "Податковий кредит"
	Отримання виробничих запасів та МШП, за які раніше було перераховано аванс	20 '' Виробничі запаси", 22 '"МШП"	63 "Розрахунки з постачальниками і підрядниками
	На суму податкового кредиту з ПДВ	644 "Податковий кредит"	63 "Розрахунки з постачальниками і підрядниками"
	Зарахування авансу, раніше виданого постачальнику	63 "Розрахунки з постачальниками і підрядниками"	371 "Розрахунки за виданими авансами"
	Погашення боргу постачальнику	63 "Розрахунки з постачальниками і підрядниками"	31 "Рахунки в банках"
	Повернення в касу або на поточний рахунок раніше виданих авансів	30 "Каса", 31 "Рахунки в банках"	371 "Розрахунки за виданими авансами"

Видача авансів обумовлена тим, що окремі організації не можуть почати виконання робіт до моменту отримання авансу від замовника. Це стосується будівельних, науково-дослідних, юридичних, аудиторських організацій та подібних до них, які вимагають від замовника часткової оплати (авансу), щоб розпочати виконання роботи на перших етапах, а також розрахунків із постачальниками в порядку передоплати за виробничі запаси.

Розрахунки за нарахованими доходами.

Нараховані дивіденди, відсотки, роялті тощо, які підлягають отриманню підприємством від спільної діяльності, володіння корпоративними правами в порядку участі в капіталі, в асоційованих і неасоційованих підприємствах, обліковують на субрахунку 373 "Розрахунки за нарахованими доходами".

Асоційоване підприємство – підприємство, в якому інвестору належить блокувальний (понад 25 відсотків) пакет акцій (голосів) і яке не є дочірнім або спільним підприємством інвестора.

Згідно П(С)БО 15 "Дохід" дивіденди – частина чистого прибутку, розподілена між учасниками (власниками) відповідно до їх частки у власному капіталі підприємства.

Дивіденди – це доходи, які отримують за корпоративними правами у вигляді частини прибутку, включаючи доходи, нараховані як проценти на акції, придбані у юридичних осіб чи на внески до їх статутних капіталів. Отже, дивіденди підприємство отримує у вигляді доходів від інвестицій:

- у спільні підприємства;

- в асоційовані підприємства;

- в дочірні підприємства.

Дивіденди від спільного підприємства інвестор отримує внаслідок збільшення його частки в чистих активах об'єкта інвестування, зокрема внаслідок отримання спільними підприємствами прибутку або збільшення їх власного капіталу та інших подій (переоцінка необоротних активів, інвестицій тощо).

Нарахування доходів від спільної діяльності оформляють записами:

Дт 14 "Довготривалі фінансові інвестиції";

Кт 722 "Доход від спільної діяльності".

Дивіденди від асоційованих підприємств (об'єднаних юридичних осіб) та від дочірніх, що належать інвестору, нараховуються так:

Дт 14 «Довгострокові фінансові інвестиції";

Кт 721 "Доход від інвестицій в асоційовані підприємства",

723 "Доход від інвестицій в дочірні підприємства".

На суму належних інвестору доходів складається запис:

Дт 373 "Розрахунки за нарахованими доходами";

Кт 14 "Довгострокові фінансові інвестиції".

Отримання дивідендів оформляється такими записами:

Дт 31 "Рахунки в банках";

Кт 373 "Розрахунки за нарахованими доходами".

Отримані збитки від діяльності спільних, асоційованих і дочірніх підприємств списуються на витрати від участі в капіталі за рахунок зменшення інвестицій:

Дт 961 "Витрати від інвестицій в асоційовані підприємства",

962 "Витрати від спільної діяльності",

963 "Витрати від інвестицій в дочірні підприємства";
Кт 14 "Довгострокові фінансові інвестиції".

Відсотки - плата за використання грошових коштів, їх еквівалентів або сум, що є заборгованістю підприємства (згідно П(с)БО 15). Отже, процент - це доходи, пов'язані з платежами позичальника (дебітора на користь кредитора у вигляді плати за використання залучення ним на певний термін коштів або майна.

До процентів належать платежі за:

- використання коштів або товарів (робіт, послуг), отриманих у кредит на умовах комерційного кредиту;

- використання коштів, залучених на депозит;

- придбання населенням товарів у кредит;

- використання майна, даного в оренду (лізинг, рента);

- придбані акції, облігації, ощадні сертифікати тощо.

Відповідно до П(С)БО 15 роялті - платежі за використання нематеріальних активів підприємства (патентів торгових марок, авторського права, програмних продуктів тощо). Роялті - це періодичні відрахування продавцеві (ліцензіарові), які згідно з ліцензійною угодою сплачує ліцензіат за право користуватися предметом ліцензійної угоди-винаходом, патентом, записами на різних носіях інформації, товарним знаком, правом на промислові та наукові зразки, виданням книги тощо.

При нарахуванні дивідендів, відсотків, роялті та інших доходів від фінансової діяльності роблять такий запис (від неасоційованих підприємств):

Дт 373 "Розрахунки за нарахованими доходами";

Кт 731 "Дивіденди отримані" (від різних підприємств),

732 "Проценти отримані" (за облігаціями за оренду тощо),

733 "Інші доходи від фінансової діяльності" (роялті).

Отримання нарахованих доходів відображають:

Дт 30 "Каса", 31 "Рахунки в банках";

Кт 373 "Розрахунки за нарахованими доходами".

Синтетичний облік розрахунків за нарахованими доходами відображають у журналі 3, аналітичний - у відомості 3.2 в розрізі кожного підприємства та видів інвестованого капіталу у спільну діяльність та цінні папери й інші види фінансової діяльності.

Товар, що надходить або безпосередньо від постачальника, або від транспортної організації приймають за кількістю і якістю, в результаті чого можуть бути виявлені нестача, пересортиця, неналежна якість товарів або ж їх некомплектність чи відсутність супровідних документів постачальника тощо. При цьому, при виявленні порушень та розбіжностей при розрахунках з дебіторами застосовують документи представлені на рисунку 7.5.

Рис. 7.5. Документи, які застосовують при виявленні порушень

Підприємство, права якого порушені, звертається до порушника з письмовою претензією, яку підписує керівник, і відсилає адресату рекомендованим (цінним) листом або вручає під розписку.

Претензія – це вимога щодо добровільного усунення порушень законодавства. Порядок пред'явлення претензій, терміни її розгляду, повідомлення Заявника про результати претензій та інші питання, пов'язані з виконанням умов договору, регламентує Господарський процесуальний кодекс України (ГПК).

Слід зауважити, що підприємства, які допустили порушення майнових прав і законних інтересів інших підприємств і організацій, зобов'язані поновити їх, не очікуючи пред'явлення претензій. У випадку, якщо підприємство - порушник не вжило відповідних заходів, то підприємство, інтереси якого порушені, з метою безпосереднього врегулювання спору звертається до відповідача з письмовою претензією. Згідно зі ст. 6 ГПК у претензії зазначають:

ü повне найменування і поштові реквізити заявника претензій та підприємства, якому пред'являють претензію, дата пред'явлення і номер претензії;

ü обставини, на підставі яких пред'явлено претензію; докази, що підтверджують ці обставини; посилання на відповідні нормативні акти;

ü вимоги заявника;

ü сума претензій та її розрахунок, якщо претензія підлягає грошовій оцінці, платіжній реквізити заявника претензії;

ü перелік документів, що додають до претензії.

До претензії повинні бути додані всі документи, необхідні для її розгляду. Якщо будь-які документи, необхідні для розгляду претензії, відсутні, підприємству надається право дослати їх, при цьому термін розгляду призупиняється на п'ять днів, з врахуванням поштового обігу. Якщо документи у встановлений термін не будуть отримані, претензію розглядають за наявними документами. При цьому слід пам'ятати, що до претензії додають оригінали або відповідним чином завірені копії документів. Документи, що є у відповідача, можна не додавати, однак це слід зазначити у претензії.

Претензія підлягає розгляду у місячний термін, який обчислюється з дня одержання претензії (ст. 7 ГПК). У тих випадках, коли обов'язковими для двох сторін правилами чи договором передбачене право повторної перевірки забракованої продукції підприємством виробником, претензії розглядають впродовж двох місяців.

Статтею 7 ГПК також передбачено, що підприємство-відповідач зобов'язане задовольнити обґрунтовані вимоги заявника. Про результати розгляду претензії заявнику повідомляється у письмовій формі (ст. 8 ГПК).

Якщо пред'явлену претензію відхилено повністю або частково, одержувач претензії повинен повернути заявникові оригінали документів, які були одержані з претензією, а також надіслати документи, що обґрунтовують відхилення претензії, якщо їх немає у заявника.

Визнана претензія повинна бути погашена шляхом поставки товару, або шляхом зарахування на рахунок підприємства грошових коштів. При цьому у відповіді (у разі визнання претензії) повинна бути зазначена дата перерахування визначеної суми. Згідно зі ст. 8 ГПК України, якщо у відповіді не повідомляється про перерахування визнаної суми, то через 20 днів після її отримання така відповідь є підставою для примусового стягнення заборгованості державною виконавчою службою в порядку, встановленому Законом України від 21 квітня 1999 року №606 - XIV "Про виконавче провадження" (із змінами і доповненнями).

У разі, якщо впродовж встановленого терміну не одержана відповідь на претензію, а також, якщо підприємство-заявник не вважає обґрунтованим відхилення претензії, підприємство-заявник має право для захисту своїх законних інтересів звернутися із заявою про розгляд спору до господарського суду. Господарський суд, розглядаючи господарський спір, має право стягти в дохід державного бюджету з підприємства, організації, що припустилося такого порушення, штраф у розмірі двох відсотків від суми претензії, але не менш як п'ять розмірів неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і не більш як 100 розмірів неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Розмір відповідальності за прострочення платежу регулює стаття 214 Цивільного кодексу України: "Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлено іншого розміру процентів.

Терміни позовної давності встановлено ст. 71 ЦК України, відповідно до якої загальний термін, складає три роки. Однак за окремими видами вимог встановлено скорочений строк позовної давності, що становить шість місяців. Згідно зі ст. 72 ЦК України скорочений строк позовної давності встановлений за позовами про:

- стягнення неустойки (пені, штрафу);

- недоліки проданих речей;

- поставку продукції неналежної якості,

- явні недоліки роботи, виконаної за договором підряду;

- недоліки в роботі, виконаній за формами побутового обслуговування.

Претензії до постачальників та підрядників можуть бути пред'явлені:

- за виявлену при перевірці рахунків невідповідність цін і тарифів, передбачених договором, при виявленні арифметичних помилок;

- за виявлення невідповідності якості товарів технічним умовам та
умовам договорів;

- за нестачу вантажів;

- за брак і простій з вини постачальників;

- за помилково списані суми;

- за пені, штрафи, неустойки, що утримуються з постачальників,
покупців, замовників через невідповідність договірним зобов'язанням.

Облік розрахунків за претензіями ведуть на субрахунку 374 "Розрахунки за претензія". Згідно з Інструкцією №291, на субрахунку 374 "Розрахунки за претензіями" ведуть облік розрахунків за претензіями, пред'явлених постачальником, підрядником, транспортними та іншими організаціями, а також за пред'явленими їм і визнаними штрафами, пенею і неустойками.

Таблиця 7. 2

Дата добавления: 2014-01-05