Науковий статус політології

Категорії та система методів політології

Принципи та функції політики

Науковий статус політології

Актуалізація опорних знань

Хід лекції

Тема: Сутність, місце і роль політики та політичних відносин в житті суспільства

К.філос.н. Дутчак В.В.

Лекція розроблена

Лекція №1

Січня 2012 р.

З дисципліни «Політологія»

напряму підготовки 6.030601 «Менеджмент»

освітньо-кваліфікаційного рівня «бакалавр»

галузі знань 0306 «Менеджмент і адміністрування»

Тема: Сутність, місце і роль політики та політичних відносин в житті суспільства.

(вчений ступінь, прізвище та ініціали автора)

м. Жовті Води

Лекція№1

Мета: дати уявленняпро предмет та структуру політології,про інтерпритацію науки про політику, політологію в системі суспільствознавства;знати три сфери політики, її принципи та функції.

1.1. Вступ

1.2. Історичний екскурс

1.3.Три сфери політики

2.1. Принципи наукового визначення Політика

2.2. Риси політики

2.3.Предмет політології

2.4.Структурні елементи політології

2.5.Система закономірностей політології

2.6.Основні функції політології

3.1. Центральні категорії політології.

3.2. Методи науки про політику

1.1. Політологія – це наука про політику та її взаємовідносини з людиною і суспільством,одна із складових системи наукових знань людства, його духовної культури, активний чинник суспільного прогресу.

Політологія виникла і розвивається для того, щоб виробити знання, які дають людству й окремій особистості змогу орієнтуватися в навколишньому світі і завдяки цьому активно освоювати його.

Політологія бере участь у суспільствознавчих дослідженнях, використовує наукові результати суспільствознавства, завдяки чому досягаються та підтримуються належий кругозір і глибина політологвчнтх досліджень та знань.

Політологія - з грецької politike - мистецтво управління державою

logos - вчення

1.2. У стародавній Греції політика була наукою про управління державою.

“Природність” політики для багатьох античних мислителів була очевидною, але питання про те, хто повинен управляти державою, про форми і механізми цього правління та інші проблеми політичного буття вирішувалися порізному.

Значний вплив на політичну науку справили погляди ПЛАТОНА (427-347 рр.до н.е) і АРІСТОТЕЛЯ(384-322 рр. до н.е), МАКІАВЕЛЛІ(1469-1527) і МОНТЕСК’Є(1689-1755),ГОББСА(1588-1679) та ЛОККА. Класиками політичноїтеорії стали дослідники новітнього часу, такі як ВЕБЕР(1864-1920) і МІХЕЛС(1876-1936).

У 20-ті роки ХХ ст. становлення політичної науки практично завершилося. Справжній розквіт політології припадає на др. п ХХ ст. – вона нарешті стає самостійною наукою і вже співробітничає з іншими науками не змішуючись з ними.

На організованому ЮНЕСКО у 1948 р. У Парижі міжнародному колоквіумі було вирішино вживати термін “ Політична наука” в однині, а її основним предметом вважати: а) політичну теорію б) політичні інститути в) партії, групи і громадську думку г) міжнародні відносини.

В Радянському Союзі політології не поталанило. З 1917р. На політологію було накладено ідеологічне табу. Вона трактувалась як лженаука, буржуазна наука і т. д. Окремі політичні дослідження здійснювались лише в напрямках наукового комунізму, історії КПРС і т.д. Справжній же розквіт політології як науки стає можливим в Україні лише з досягненням країною незалежності. З 1990р. політології як навчальну дисципліну почали викладати в українських ВУЗАХ.

1.3. Західна політологія розглядає три послідовні сфери, в яких політика являє интерес для політолога.

Три сфери політики:

1. Політика, що визначається як курс, на основі якого приймаються рішення, заходи щодо формування і вдосконалення завдань.

2. Політика, яка розуміється як конкретна сфера, де окремі люди і політичні утворення ведуть боротьбу за здобуття державної влади.

3. Політика - яка розглядається більш широко, а саме, як мистецтво управляти людьми.

Дата добавления: 2014-01-05