Загальнодержавні фонди цільового призначення, їх класифікація і характеристика

Державні цільові фонди — це сукупність фондів грошових коштів, які мають цільове призначення, знаходяться в розпорядженні центральних органів влади та органів місцевого самоврядування. Вони є однією з ланок державних фінансів, порядок їх формування та витрачання регламентується законодавчими актами.

Основне призначення державних цільових фондів:

— забезпечення соціального захисту населення шляхом виплати пен-сій, субсидій, фінансування соціальної інфраструк­тури;

— сприяння економічному розвитку держави через фінан­сування, субсидування, кредитування вітчизняних підпри­ємств;

— фінансування природоохоронних заходів;

— надання позик, кредитів.

Джерелами формування доходів державних цільових фон­дів є:

— обов'язкові відрахування юридичних та фізичних осіб;

— доходи від інвестування власних коштів; добровільні внески, спонсорська допомога;

— бюджетне фінансування;

— інші джерела (кредити).

Державні цільові фонди поділяють на цільові бюджетні (фонди, що входять до складу державного бюджету) і державні позабюджетні фонди (фонди, що не входять до складу держав­ного бюджету).

Державні цільові фонди поділяють на дві групи:

— постійні фонди, створення яких пов'язане з виді­ленням окремих функцій держави. Це окремо створені спеці­альні фонди для гарантованого забезпечення соціального стра­хування;

— тимчасові фонди, які фор­муються з метою прискореного вирішення актуальних про­блем, їх створюють у разі конкретної необхідності й після вирішення проблеми закривають.

Залежно від рівня, на якому утворюються спеціальні фонди, вони можуть бути: державними і місцевими.

Залежно від напрямів використання існують фонди: економічні, соціальні, науково-дослідні, страхові, міждержавні та інші.

Соціальні фонди: Пенсійний фонд України, Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, Фонд загально­обов'язкового соціального страхування України на випадок без­робіття, Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, Фонд соціа­льного захисту інвалідів.

До економічних можна віднести: Фонд сприяння місцевому самоврядуванню України, Фонд охорони праці, Фонд розвитку та захисту конкуренції, Фонд підтримки селянських (фермерських) господарств, Український фонд підтримки підприємництва.

Формування цільових фондів у структурі Державного бю­джету України закріплено Бюджетним кодексом (ст. 38). Пе­редбачено, що Кабінет Міністрів України разом з проектом державного бюджету на наступний бюджетний рік подає про­екти кошторисів усіх державних цільових фондів, які утво­рюються за рахунок обов'язкових платежів (податків та зборів) виходячи з потреб конкретних галузей економіки та соціаль­ної сфери.

У структурі Державного бюджету України на 2007 р. ви­ділено такі фонди: Фонд соціального захисту інвалідів, Держав­ний спеціалізований фонд фінансування загальнодержавних витрат на авіаційну діяльність та участь України в міжнарод­них авіаційних організаціях, Соціальний фонд безпеки авіації.

Фонд соціального захисту інвалідів. Метою створення цьо­го фонду є фінансування роботи та державних програм із со­ціального захисту інвалідів, створення умов для їх працевлаш­тування, соціально-трудової та професійної реабілітації.

Основні завдання Фонду:

1) фінансування загальнодержавних програм та заходів із соціального захисту інвалідів;

2) фінансування медичної та соціально-трудової реабілітації інвалідів, а також залучення їх до суспільно корисної праці;

3) мобілізація благодійних внесків і коштів підприємств, установ, організацій та громадян України для ефективного їх використання Фондом та його відділеннями.

4) контроль за виконанням і додержанням нормативів пра­цевлаштування інвалідів та надання для них робочих місць.

Згідно із Законом України "Про основи соціального захисту інвалідів в Україні" від 21 березня 1991 р. № 875-ХІІ (зі зміна ми та доповненнями) місцеві ради разом з підприємствами, за участю відділень Фонду, на основі пропозицій органів Міністерства соціального захисту населення України щороку визнача­ють нормативи робочих місць для працевлаштування інвалідів. Статтею 19 названого Закону для підприємств незалежно від форми власності нормативи визначаються в розмірі, не меншому від 4 % від загальної кількості працюючих. Якщо кількість працюючих на підприємстві становить від 15 до 25 осіб, норматив встановлюється в кількості одного робочого місця. У разі незабезпечення робочих місць відповідно до до­ведених норм або якщо працевлаштовано інвалідів менше, ніж передбачено нормативом згідно зі ст. 20 Закону України "Про основи соціального захисту інвалідів в Україні", підприємства (об'єднання) установи, організації всіх форм власності зобо­в'язані щороку перераховувати до відділень Фонду цільові за­соби для створення робочих засобів, передбачених для праце­влаштування інвалідів і для здійснення заходів із їх соціаль­ної та професійної реабілітації. Розмір відрахувань визначаєть­ся середньою річною заробітною платою на відповідному під­приємстві за кожне нестворене робоче місце для інваліда.

Відрахування до Фонду соціального захисту інвалідів не належить до обов'язкових податків, зборів і сплачуються як фінансові санкції за невиконання нормативів створення робо­чих місць для працевлаштування інвалідів. Відповідно, сума цих відрахувань не включається до складу валових видатків платника податків і сплачується за рахунок власних джерел підприємства.

Цільові засоби нараховують і перераховують на рахунки відділень Фонду підприємства (об'єднання), установи та органі­зації самостійно не пізніше 15 лютого року, наступного за звітним, з одночасним поданням звіту до відділення Фонду.

Державний фонд охорони навколишнього природного се­редовища. З метою цільового фінансування природоохоронних і ресурсозберігаючих заходів, а також для зменшення впливу забруднення навколишнього природного середовища на здоро­в'я населення у 1991 р. згідно із Законом України "Про охоро­ну навколишнього природного середовища" було створено Державний фонд охорони навколишнього природного середо­вища.

Фонд діє на державному, обласному і місцевому рівнях за схемою, наведеною.

Джерела доходів фонду є:

1. Збір за забруднення навколишнього природного середовища.

2. Штрафні санкції за порушення норм і правил охорони навколишнього природного середовища.

3. Добровільні внески і пожертвування підприємств, організацій, громадян.

4. Інші кошти, визначені законом

Напрями видатків:

1. Фінансування природоохоронних засобів.

2. Фінансування ресурсозберігаючих заходів.

3. Забезпечення екологічної безпеки

Ставки збору запроваджуються урядом АРК та органами місцевого самоврядування на підставі лімітів викидів та скидів забруднювальних речовин і розміщення відходів, а також нор­мативів плати за них. Ліміти викидів стаціонарними джере­лами за забруднення встановлюються Міністерством охорони навколишнього природного середовища і ядерної безпеки України у формі видачі дозволів на викиди і скиди строком на 5 років.

Об'єктом обчислення збору є:

— обсяги забруднювальних речовин, які викидають в ат­мосферне повітря або скидають безпосередньо у водний об'єкт, та обсяги відходів, що розміщуються у спеціально відведених для цього об'єктах — для стаціонарних джерел забруднення;

— обсяги фактично спожитих видів пального, завдяки ви­користанню яких утворюються забруднювальні речовини — для пересувних джерел забруднення.

Нормативи збору встановлює Кабінет Міністрів України як фіксовані суми в гривнях за одиницю основних забруднюваль­них речовин та розміщення відходів. За викиди засобами пе­ресування джерелами забруднення нормативи збору встанов­люються залежно від виду пального та транспорту. За понадлімітні обсяги викидів, скидів забруднювальних речовим та розміщення відходів збір обчислюється і сплачується у п'ятикратному розмірі.

Суми збору за викиди стаціонарними джерелами забруднення обчислюються платниками самостійно щокварталу нарос­таючим підсумком з початку року як добуток затверджених лімітів, фактичних обсягів видатків, нормативів збору, коригувальних коефіцієнтів. Загальна сума збору визначається як сума збору в межах ліміту і за понадлімітні викиди з урахуванням названих чинників.

Кошти Фонду використовуються в межах бюджетних програм, визначених законодавством, згідно з кошторисами до­ходів і видатків, які затверджуються Міністерством екології та природних ресурсів за погодженням з Міністерством фінансів. Переліки природоохоронних заходів у межах бюджетних програм Фонду погоджуються Кабінетом Міністрів України за поданням Міністерства екології та природних ресурсів.

До 10 % коштів Фонду може резервуватися для здійснення непередбачених випадків, пов'язаних з природоохоронною діяльністю, що не мають постійного характеру і не могли бути передбачені під час складання проекту Державного бюджету України.

Враховуючи техногенне навантаження на природне середо­вище в Україні, що перевищує аналогічний показник розви­нутих країн у 4—5 разів, КМУ розширив базу оподаткування. Окрім податків за спеціальне використання водних та лісових ресурсів введено збір за спеціальне використання надр для видобутку корисних копалин; збір за спеціальне використан­ня диких тварин; річкових та інших водних живих ресурсів.

Фонд формується за рахунок:

— частини зборів за використання природних ресурсів, розмір яких визначається Верховною Радою України;

— 30 % зборів за забруднення навколишнього природного середовища;

— добровільних внесків підприємств, установ, організацій, громадян та інших надходжень.

Розподіл коштів Фонду здійснює Кабінет Міністрів України.

11.2. Характеристика загальнодержавних позабюджетних фондів, що створені в Україні

Позабюджетні фонди — це кошти держави, що мають цільове призначення і не включаються до державного бюджету, перебувають у розпорядженні центральних і місцевих органів влади і є складовою фінансових ресурсів місцевого рівня. До позабюджетних фондів належать: Пенсійний фонд, Фонд со­ціального страхування з тимчасової втрати працездатності, Фонд соціального страхування на випадок безробіття, Фонд соціального страхування від нещасних випадків на вироб­ництві і професійних захворювань, що спричинили собою втра­ту працездатності.

Пенсійний фонд. Фонд є центральним органом виконавчої влади, що здійснює керівництво та управління солідарною системою загальнообов'язкового державного пенсійного стра­хування; проводить збирання, акумуляцію та облік страхових внесків, призначає пенсії та готує документи для їх виплати; здійснює виплати допомоги на поховання; контролює цільове використання коштів.

Пенсійний фонд було створено у січні 1992 p., а з серпня 2003 р. Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачає перетворення Пенсійного фонду у самоврядну неприбуткову організацію, яка організо­вує та здійснює свою діяльність на підставі статуту, що за­тверджується його правлінням.

Основними завданнями Пенсійного фонду України є:

1) забезпечення фінансування витрат на виплату пенсій відповідно до законів України;

2) збирання та акумуляція внесків, призначених для пен­сійного забезпечення і виплати допомоги;

3) розширення відновлення засобів Пенсійного фонду Укра­їни на основі принципів самофінансування;

4) участь у фінансуванні програм соціальної підтримки пенсіонерів, інвалідів та інших категорій населення й у стра­хуванні здоров'я пенсіонерів через страхові компанії;

5) організація міжнародного співробітництва у сфері пен­сійного забезпечення;

6) контроль за своєчасним надходженням страхових внесків у фонд;

7) контроль за правильним використанням засобів фонду;

8) участь у підготовці пропозицій до державних програм соціального розвитку;

9) участь у підготовці нормативних актів, спрямованих на вдосконалення системи пенсійного забезпечення і порядку підвищення розміру пенсій у зв'язку зі зміною індексу споживчих цін тощо.

Джерела доходівПФ:

1. Внески роботодавців у розмірі 33,1 % від фонду заробітної плати.

2. Страхові внески найманих працівників у розмірі 0,5-2 % із заробітної плати та інших доходів.

3. Інвестиційний дохід, який отримується від інвестування резерву коштів для покриття дефіциту бюджету Пенсійного фонду в майбутніх періодах.

4. Кошти державного бюджету та цільових фондів, що перера­ховуються до Пенсійного фонду.

5. Суми від фінансових санкцій за порушення встановленого порядку нарахування, обчислення і сплати страхових внесків та використання коштів Пенсійного фонду, а також суми адміністративних стягнень.

6. Благодійні внески підприємств, організацій, населення.

7. Інші надходження

Напрями видатків ПФ:

1. Виплати пенсій:

— за віком;

— за інвалідністю;

— за вислугу років;

— інших видів.

2. Надання соціальних послуг відповідно до чинного законодавства.

3. Фінансування адміністративних виплат, пов'язаних із виконанням функцій, покладених на органи Пенсійного фонду.

4. Оплата послуг з виплати та доставки пенсій.

5. Формування резерву коштів Пенсійного фонду.

6. Реалізація державних, регіональних і обласних програм соціальної підтримки пенсіонерів, інвалідів, дітей та інших категорій громадян, що потребують допомоги

Управління Фондом здійснює спеціальний орган — Пенсійний фонд України.

Бюджет Пенсійного фонду затверджується Кабінетом Міні­стрів України. Тимчасово вільні засоби за відсутності заборго­ваності з виплати пенсій можуть бути використані фондом виключно на придбання державних цінних паперів. Кошти Пенсійного фонду зараховуються на єдиний рахунок Пенсій­ного фонду і зберігаються на окремих рахунках територіаль­них органів Пенсійного фонду в уповноваженому банку.

Фонд соціального страхування з тимчасової втрати праце­здатності. Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності здійснює управління загальнодержавним со­ціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою пра­цездатності та витратами, зумовленими народженням та по­хованням.

Загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, що гарантується державою, передбачає:

— матеріальне забезпечення громадян у зв'язку з втратою заробітку внаслідок тимчасової втрати працездатності (включаю­чи догляд за хворою дитиною, дитиною-інвалідом, хворим чле­ном сім'ї), вагітності та пологів, догляду за малолітньою дитиною;

— часткову компенсацію витрат, пов'язаних із народжен­ням дитини, смертю застрахованої особи або члена її сім'ї;

— надання соціальних послуг за рахунок бюджету Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, що формується шляхом сплати внесків власником або уповно­важеним ним органом, громадянами, а також за рахунок інших джерел, передбачених законодавством.

Формування і використання коштів Фонду соціального стра­хування з тимчасової втрати працездатності здійснюється за такою схемою:

Джерела доходів ФСС з ТВП:

1. Страхові внески страхувальників-роботодавців і застрахованих осіб, що сплачуються на умовах і в порядку, передбаченому законом (1.5 і 0,5-1%).

2. Прибуток, одержаний від використання тимчасово вільних коштів Фонду, в тому числі резерву страхових засобів Фонду, на депозитних рахунках.

3. Асигнування державного бюджету.

4. Благодійні внески підприємств, організацій, установ і фізичних осіб

5. Інші джерела

Управління Фондом здійснюють правління і виконавча ди­рекція Фонду. Фонд є некомерційною самоврядною організа­цією. Гарантом його діяльності є держава.

Напрями видатків

1. Виплати допомог:

— за тимчасовою непраце­здатністю;

— у зв'язку з вагітністю;

— по догляду за дитиною;

— на поховання.

2. Витрати на санаторно-курортне лікування, відпочинок застрахованих осіб і членів їх родин.

3. Витрати на забезпечення поточної діяльності фонду й утримання органів управління, розвиток фонду матеріально-технічної бази

Фонд соціального страхування на випадок безробіття. Фонд соціального страхування на випадок безробіття є важливим атрибутом ринкової економіки. Він створюється на державно­му та регіональному рівнях. Метою створення фонду є спри­яння забезпеченню ефективної зайнятості, запобігання безро­біттю, створення нових робочих місць та ін.

Джерела доходів:

1. Внески роботодавців-страхувальників і застрахованих осіб, що сплачуються на умовах і в порядку, передбаченому законодавством, — 1,3 %

2. Асигнування з бюджету.

3. Благодійні внески.

4. Суми фінансових санкцій застосованих до підприємств, установ, організацій та фізич­них осіб за порушення вста­новленого порядку сплати страхових внесків та вико­ристання коштів фонду, недотримання законодавства про зайнятість населення, а також суми адміністративних штрафів, накладених відповідно до законодавства на посадових осіб та громадян.

5. Надходження від вкладень тимчасово вільних коштів.

6. Інші джерела

Напрями видатків:

1. Виплати допомоги у зв'язку з безробіттям, у тому числі одноразової для організації безробітним підприємницької діяльності.

2. Витрати на перекваліфі­кацію робітників.

3. Витрати на працевлаш­тування.

4. Одноразова матеріальна допомога безробітному та непрацездатним особам, які перебувають на його утриманні.

5. Допомога на поховання у разі смерті безробітного або особи, яка перебуває на його утриманні.

6. Пошук підходящої роботи.

7. Інформаційні та кон­сультаційні послуги, пов'язані з працевлаштуванням

Управління коштами здійснює Фонд загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття як некомерційна самоврядна організація.

Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань. Фонд соціального страхування від нещасних випадків та професійних захворювань створюється з метою проведення профілактичних заходів з охорони праці, відновлення здоров'я та працездатності потерпілих на виробництві від нещасних випадків, відшкодуванням завданої їм матеріальної та моральної шкоди.

Джерела доходів:

1. Внески роботодавців.

2. Штрафні санкції за пору­шення законодавства з безпеки праці.

3. Доходи від розміщення тимчасово вільних коштів.

4. Благодійні внески

Напрями видатків:

1. Пенсії по інвалідності.

2. Пенсії у зв'язку із втратою годувальника.

3. Виплати втраченого заробітку

4. Виплати одноразової допомоги потерпілому та членам сім'ї потерпілого.

5. Витрати на медичну і соці­альну допомогу потерпілим

Управління коштами здійснює некомерційна самоврядна організація — Фонд соціального страхування від нещасних випадків, який діє під контролем держави, представників за­страхованих осіб і роботодавців.

Збори на загальнообов'язкове державне пенсійне страхуван­ня, на соціальне страхування з тимчасової втрати працездатності, на соціальне страхування на випадок безробіття, на со­ціальне страхування від нещасних випадків сплачуються од­ночасно з одержанням коштів на оплату праці в установах банків. У разі нестачі коштів на оплату праці в платника зборів і сплати зборів у повному обсязі видача коштів на оплату праці й сплата зборів здійснюються у пропорційних розмірах.

Суми вчасно не сплачених зборів на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, на соціальне страхування з тимчасової втрати працездатності, на соціальне страхування на випадок безробіття, на соціальне страхування від нещас­них випадків вважаються простроченою заборгованістю і стя­гуються з нарахуванням пені, що нараховується на суму за­боргованості за кожний прострочений день платежу в розра­хунку 120 % річних від облікової ставки НБУ, що була в пе­ріод наявності недоїмки.

Дата добавления: 2014-01-05