ЛЕКЦІЯ № 3

Плід

Плід — це зріла зав'язь, що містить насіння — зрілі насінні зачатки. Стінка зав'язі перетворюються в оплодень, а насінні зачатки — у насіння. Оплодень захищає насіння від висихання. Справжній плід розвивається тільки з зав'язі маточки. Плід, що утворюється з ча­шолистків, пелюсток квітколожа, називають несправжнім. Так, плоди яблуні складаються переважно із розрослого м'ясистого квітколожа, тільки серцевина яблука походить із зав'язі. Справ­жні і несправжні плоди ділять на прості плоди (вишня, фінік), що утворюються з однієї квітки з однією маточкою, і супліддя, що утворюються внаслідок зрощення плодів багатьох квіток (суцвіть) (ананас). Зрілі насінини прикріплюються до оплодня в тих місцях, де в зав'язі була плацента, або вільно лежать у по­рожнині плоду. Максимальна кількість насінин у плоді дорівнює кількості насінних зачатків у зав'язі, але зазвичай менше, адже не всі насінні зачатки досягають зрілості.

Зовнішня структура плоду — оплодень, чи перикарпій, — стінка плоду, що оточує насіння і утворюється з видозмінених стінок зав'язі, іноді з чашечки і квітколожа.

У перикарпії виділяють зовнішній, середній і внутрішній шари. Зовнішню частину складає екзокарпій. Вишня має тонку блискучу шкірочку, плоди цитрусових — жовтогарячий зало­зистий шар. Середній шар — мезокарпій. У вишні — їстівний мезокарпій, а в цитрусових мезокарпій — білуватий пух­кий шар. Внутрішня частина перикарпію — ендокарпій — середоплодень. У вишень — тверда кісточка, утворена склереїда­ми, у цитрусових — основна маса плоду. Соковиті плоди мають частіше м'ясистий мезокарпій, рідше — ендокарпій.

Загальноприйнятої класифікації плодів поки немає. Численні класифікації враховують зовнішнє розмаїття плодів, консистенцію оплодня (сухі й соковиті), число насінин; розкривні чи нерозкривні плоди під час дозрівання, їх еволюційний розвиток.

За еволюційно-морфологічною чи морфогенетичною класифікацією плоди поділяють на: апокарпні, монокарпні, ценокарпні і псевдомонокарпні.

Апокарпні плоди формуються з апокарпних квіток. Кожній окремо сидячій маточці у вільному плоді відповідає вільний пло­дик. Апокарпні плоди характерні для квіток з верхньою зав'яззю. З апокарпія розвиваються соковиті і сухі багатолистянки (жов­тецеві: купальниця, калюжниця, жовтець, лимонник), багато го­рішок (горицвіт, перстачі), соковиті — багато кістянка (малина, ожини), суничина (тип соковитого багато горішка з розрослим квітколожем), цинародій (тип соковитого багатогорішка з роз­рослим гіпантієм — шипшина).

Монокарпії формуються з монокарпного гінецею з верхньою зав'яззю. Основні типи: біб, однолистянка (сокирки). Соковиті боби, що не розкриваються, у софори японської. Однокістянка — однонасінний монокарпій, ендокарпій (кісточка) якого склерифікований. Мезокарпій може бути соковитим (персик, абрикос, вишня) чи сухим шкірястим (мигдаль).

Одногорішок — однонасінний нерозкривний монокарпій (родовик, приворотень, парило).

Ценокарпний плід розвивається з ценокарпних гінецеїв, в основі — складна маточка. Ценокарпії можуть бути багато- чи одногнізді. Також можуть утворюватися із квіток з верхньою і нижньою зав'яззю.

Сухі ценокарпні плоди бувають розкривні, нерозкривні, такі, що розпадаються подовжньо (схізокарпїї) і поперечно (членисті).

Морфологічні типи: ягода, коробочка, стручок, вислоплід-ник, а також листянка (лимонник), яблуко, гарбузина, цинародій (шипшина), кістянка тощо. За морфологічною класифікацією плоди також поділяють на соковиті (мал. 44) і сухі.

Ягода — соковитий багатонасінний плід (виноград, тома­ти, чорниця, журавлина); перикарпій нерозкривний, у м'якоть перикарпію занурене насіння, рідше — 1 насінина (барбарис). Близькі до ягоди гарбузина і гесперидій. Гарбузина — багатона­сінний плід з твердою шкіркою, м'ясистим середнім (за рахунок розростання плаценти) і соковитим внутрішнім шарами (гарбуз, кавун, диня); у гесперидія (помаранчі) залозистий екзокарпій, губчастий мезокарпій і соковитий ендокарпій.

Яблуко — зовнішня частина оплодня соковита, м'ясиста; вну­трішня — перетинчаста чи хрящувата (яблуня, груша, горобина, глід).

Помаранча — оплодень товстошкірий, зовні залозистий, усе­редині волокнистий, ендокарпій м'ясистий (апельсин, лимон).

Кістянка — усередині дерев'яниста тверда кісточка, за якою є соковитий м'ясистий шар, а зовні щільний шар (слива, вишня, черешня, черемха).

Супліддя — зрослі між собою плоди чи сукупність плодів од­ного суцвіття — ананас, шовковиця, маклюра, буряк.

До сухих плодів (мал. 4) належать:

• коробочка — багатонасінний плід, сухий, розкривний (фіал­кові, макові, гвоздикові, дзвоникові), утворений різною кіль­кістю плодолистиків;

Мал. 4. Типи сухих плодів:

1 — сім'янка;

2 — багатогорішок;

З — жолудь; 4 — біб;

5 — стручечок;

6 — багатолистянка;

7 — вислоплідник

• стручок, або стручечок (мал. 4, 5), — двогніздий, здебіль­шого багатонасінний плід; він розкривається двома стулка­ми, між якими лишається плівчаста перегородка з насінням (плоди хрестоцвітих);

• листянка (мал. 4, 6) — сухий багатонасінний (рідше одно- чи двонасінний) плід, що розкривається переважно по че­ревній стороні (купальниця, півонія);

• біб (мал. 4, 4) — рідше одногніздий, зазвичай багатона­сінний плід, що розкривається двома стулками або рідше не розкривається (плоди бобу). Утворений одним плодолис­тиком, відрізняється від листянки тим, що розкривається одночасно за черевним швом й уздовж спинки (робінія, або акація біла);

• крилатка — по краях оплодня утворюється тонка плівка у вигляді крила (клен);

• сім'янка (мал. 4, 1) — нерозкривний плід (череда, айстра);

• зернівка — однонасінний плід, що не розкривається, з тон­ким оплоднем, який тісно прилягає до шкірки (злаки). Зер­нівка пшениці є не насінням, а плодом;

• горішок — зі шкірястим чи дерев'янистим оплоднем (гірча­ки, гречка);

• горіх — з дерев'янистим оплоднем, однонасінний (ліщина, волоський горіх).

Дата добавления: 2014-01-05