Усний інструктаж по самопідготовці за темою лекції. Гострий пієлонефрит- гостре неспецифічне захворювання ниркових мисок, чашечок та ниркових канальців інфекційного походження з переважним ураженням

Гострий пієлонефрит

Гострий пієлонефрит- гостре неспецифічне захворювання ниркових мисок, чашечок та ниркових канальців інфекційного походження з переважним ураженням інтерстиціальної тканини і подальшим поширенням на кровоносні судини та клубочки.

Етіологія:

Збудники:

· кишкова паличка, стрептокок, стафілококи, мікоплазма, протей, асоціації мікроорганізмів, які проникають у ниркову миску висхідним, гематогенним, лімфогенним шлях

Джерела інфекції: (хронічний тонзиліт, фурункульоз, мастит, аднексит, порушення асептики при урологічних операціях)

Сприяють розвитку захворювання:

· переохолодження

· фізична перевтома

· гіповітаміноз

· застій сечі в мисці

· цукровий діабет

· вагітність

· гінекологічні хвороби

· урологічні маніпуляції

· ГХ, атеросклероз

· аденома простати

· туберкульоз

· ураження спинного мозку

· захворювання печінки

· тривале вживання контрацептивів

Класифікації:

За клінічними формами:

1. Гострий серозний пієлонефрит

2. Гострий гнійний пієлонефрит

3. Некротичний папіліт

За варіантами:

1. Апостематозний нефрит

2. Карбункул нирки

3. Абсцес нирки

За перебігом:

1. Дуже гострий – виражені озноби (кілька разів на добу), висока температура тіла, загальна картина сепсису

2. Гострий – озноб один раз на добу, виражені місцеві симптоми

3. Підгострий (осередковий)- озноб рідко, місцеві ознаки

4. Латентний- мінімальні місцеві симптоми

Медсестринський процес:

І етап медсестринського процесу – медсестринське обстеження.

Збирання інформації ведеться суб’єктивними, об’єктивними та додатковими методами обстеження.

Суб’єктивні методами обстеження:

А.Скарги пацієнта:

1. підвищення температури тіла до 38-40⁰ С

2. озноб, пітливість

3. головний біль

4. постійний біль у попереку з одного або обох боків, що посилюється при зміні положення з іррадіацією вниз

5. сечовипускання часте, болюче, пекуче

6. часті позиви до сечовипускання

7. нудота

8. зниження апетиту

9. м`язеві та суглобові болі

Б.Анамнестичні дані:

· стать Ч:Ж=1:3-4, частіше до 30-40 років

· проведення урологічних маніпуляцій

· вагітність, ЦД, сечокам’яна хвороба, наявність осередків хронічної інфекції, дія сприятливих чинників

· початок хвороби гострий

· клінічні ознаки ГП виникають через кілька тижнів після згасання осередкової інфекції

В.Об’єктивні методи обстеження:

· температури тіла до 38-40⁰ С

· шкіра та слизові - бліді

· обличчя бліде, набрякле

· язик обкладений

· напруження м`язів у ділянці нирок

· симптом Пастернацького різко позитивний (односторонні або двосторонній)

· часте сечовипускання малими порціями

· сеча мутна, гнійна, з неприємним запахом

ІІ етап сестринського процесу - медсестринська діагностика:

· підвищення температури тіла до 38-40⁰ С

· озноб

· пітливість

· головний біль

· постійний біль у попереку з одного або обох боків, що посилюється при зміні положення з іррадіацією вниз

· сечовипускання часте, болюче, пекуче

· часті позиви до сечовипускання

· нудота

· зниження апетиту

· м`язеві та суглобові болі

ІІІ етап сестринського процесу –планування медсестринських втручань:

1. Підготовка пацієнта та взяття біологічного матеріалу для лабораторних дослідже-

нь.

2. Підготовка пацієнта до інструментальних методів обстеження

3. Спостереження за пацієнтом та вирішення його дійсних проблем

4. Виконання лікарських призначень

5. Вирішення супутніх проблем та потреб пацієнта

6. Навчання пацієнта та оточуючих само- та взаємо-допомоги

ІY етап сестринського процесу – виконання плану медсестринського догляду:

§ підготовка пацієнта та взяття крові на ЗАК, БАК, ІДК

§ підготовка пацієнта та взяття сечі для ЗАС, проби за Зимницьким, для посіву на середовище, визначення чутливості до антибіотиків, проби за Нечипоренком

§ підготовка пацієнта до УЗД нирок, екскреторної урографії, комп’ютерної томографії, хромоцистоскопії

§ створення для пацієнта комфортних умов

§ постійний контроль за самопочуттям та об’єктивним станом пацієнта: вимірювання температури тіла, АТ, підрахунок Р, ЧДР

§ контроль за дотриманням режиму (ліжковий режим до нормалізації температури тіла, зниження болю в попереку, дізуричних явищ)

§ контроль та допомога у дотриманні пацієнтом дієти №7, значне пиття: кілька склянок мінеральної або звичайної води, компоту, молока, фруктових соків в день понад норми денного раціону

§ допомога пацієнтові в дотриманні особистої гігієни

§ при болі в попереку- грілка

§ надання допомоги при блюванні – м’ятні краплі, полоскання ротової порожнини

§ зігрівання пацієнта при ознобі

§ при пітливості - переодягання в суху білизну

§ підмивання пацієнта після сечовипускання

§ допомога пацієнтові при пересуванні

§ виконання лікарських призначень:

§ медикаментозне:

§ антибіотики: цефалоспорин, ристоміцин, сумамед, ванкоміцин, віброміцин – раній початок, достатня тривалість – до зниження клініко-лабораторних ознак (не менше 2 тиж). Критеріями ефективності лікування є відсутність гарячки, дизуричних явищ

- при тривалому лікуванні АБ –антигрибкові препарати (ністатин, леворин)

§ вітаміни: піридоксин, ціанокобаламін, нікотинова, аскорбінова кислота

§ антигістамінні препарати: димедрол, піпольфен, супрастин, тавегіл

§ нітрофуранові: фурагін, фуразолідон, фурадонін

§ оперативне – при абсцесі, карбункулі нирки

§ вирішення супутніх проблем та потреб пацієнта

§ бесіда з пацієнтом про необхідність дотримання режиму, особливостей харчування, вживання ліків до повного одужання, щоб хвороба не перейшла в хронічну форму

§ навчання пацієнта само-, а його оточення взаємодогляду

§ навчання оточуючих особливостям харчування пацієнта, профілактики ускладнень тощо

Y етап сестринського процесу – оцінка результатів медсестринського втручан-ня.

1. Поліпшення самопочуття та об’єктивного стану пацієнта

2. Корекція медсестринських втручань у випадку виникнення ускладнень

Прогноз:

· гострого пієлонефриту здебільшого сприятливий, за винятком гнійного та двобічного

· за несприятливих умов процес може перейти у хронічну форму

Профілактика:

· санація хронічний вогнищ інфекції

· усунення причин, які погіршують відтікання сечі

· остерігання переохолоджень

· лікування захворювань, які можуть привести до пієлонефриту, до повного видуження

Хронічний пієлонефрит

Хронічний пієлонефрит- хронічне неспецифічне інфекційно-запальне захворювання однієї або двох нирок з ураженням інтерстиціальної тканини, ниркових мисок, чашечок з подальшим поширенням на кровоносні судини та клубочки.

Етіологія:

Збудники:

· кишкова паличка, стрептокок, стафілококи, мікоплазма, протей, асоціації мікроорганізмів, які проникають у ниркову миску висхідним, гематогенним, лімфогенним шлях

Джерела інфекції: (хронічний тонзиліт, фурункульоз, мастит, аднексит, порушення асептики при урологічних операціях)

Сприяють розвитку захворювання:

· перенесений та неефективно лікований ГП

· хронічні запальні процеси в організмі

· хронічні інтоксикації

· зниження опірності організму до інфекції (переохолодження, фізична перевтома,

гіповітаміноз)

· порушення відтоку сечі (камені сечовивідних шляхів, аномалії розвитку сечови-відних шляхів)

Класифікації:

За локалізацією:

1. Однобічний

2. Двобічний

3. Тотальний

4. Сегментарний

За розвитком:

1. Первинний

2. Вторинний (як ускладнення уражень сечових шляхів урологічного характеру)

За фазами:

1. Загострення

2. Ремісія

За активністю запального процесу:

1. Активна

2. Латентна

3. Ремісія

За клінічними формами:

1. Гіпертонічна

2. Нефротична

3. Септична

4. Гематурична

5. Анемічна

6. Латентна

7. Рецидивуюча

За ступенями ХНН:

І, ІІ, ІІІ, ІY стадії

Медсестринський процес:

І етап медсестринського процесу – медсестринське обстеження.

Збирання інформації ведеться суб’єктивними, об’єктивними та додатковими методами обстеження.

Суб’єктивні методами обстеження:

А.Скарги пацієнта (під час загострення залежить від клінічної форми):

1.Латентна:

· скарги відсутні

· або на загальну слабкість

· зниження апетиту

· похудіння

2. Нефротична:

· виражені набряки

3. Рецидивуюча:

· підвищення температури тіла до 38-40⁰ С

· біль у попереку

· дизурія

4.Гіпертонічна:

· кризи із серцевим та головним болем

5. Гематурична:

· значне або незначне виділення крові з сечою

6. Анемічна:

· загальна слабкість

· головокружіння

Б.Анамнестичні дані:

· стать Ч:Ж=1:-4

· дія етіологічних чинників

В.Об’єктивні методи обстеження:

· пастозність або набряки повік, набряки обличчя переважно зранку

· симптом Пастернацького позитивний переважно з двох сторін

· відчуття тяжкості або біль у попереку

· підвищення АТ

· болісне сечовипускання

· шкіра бліда, суха

ІІ етап сестринського процесу - медсестринська діагностика:

· загальна слабкість

· гарячка

· біль у попереку

· підвищення АТ

· набряки

· дизурія

ІІІ етап сестринського процесу –планування медсестринських втручань:

1. Підготовка пацієнта та взяття біологічного матеріалу для лабораторних дослідже-

нь.

2. Підготовка пацієнта до інструментальних методів обстеження

3. Спостереження за пацієнтом та вирішення його дійсних проблем

4. Виконання лікарських призначень

5. Вирішення супутніх проблем та потреб пацієнта

6. Навчання пацієнта та оточуючих само- та взаємо-допомоги

ІY етап сестринського процесу – виконання плану медсестринського догляду:

§ підготовка пацієнта та взяття крові на ЗАК, БАК, ІДК

§ підготовка пацієнта та взяття сечі для ЗАС, проби за Зимницьким, для посіву на середовище, визначення чутливості до антибіотиків, проби за Нечипо-ренком, проби Роберга-Тареєва

§ підготовка пацієнта до УЗД нирок, рентгенографії нирок, ретроградної пієло-графії, екскреторної урографії, комп’ютерної томографії, хромоцистоскопії, радіоізотопному дослідження нирок, сцинтиграфії нирок, ЕКГ

§ створення для пацієнта комфортних умов

§ постійний контроль за самопочуттям та об’єктивним станом пацієнта: вимірювання температури тіла, АТ, підрахунок Р, ЧДР

§ контроль за дотриманням режиму (залежить від тяжкості пацієнта)

§ допомога пацієнтові при пересуванні

§ допомога пацієнтові в дотриманні особистої гігієни

§ контроль та допомога у дотриманні пацієнтом дієти №7, якщо немає про-типоказань до пиття- то призначають до 2-3 л рідини на добу. Рекомендують вживати кавуни, дині, гарбузи

§ при болі в попереку- грілка

§ при набряках – обмеження рідини, солі

§ при дизурії- пиття ниркового чаю

§ при пітливості - переодягання в суху білизну

§ підмивання пацієнта після сечовипускання

§ виконання лікарських призначень:

§ медикаментозне:

§ напівсинтетичні пеніциліни: ампіцилін, амоксицилін, карбеніцілін, тикарцилін, азлоцелін, піперацилін

§ напівсинтетичні пеніциліни у поєднанні з інгібіторами β-лактамаз: уназин, тиментин, аугментин

§ цефалоспорини: цефазолін, цефалексин, цефуроксим, цефаклор, цефтріаксон

§ аміноглікозиди: нетроміцин, гентаміцин, амікацин

§ нефторовані хіноліни: 5-НОК

§ похідні нітрофурану: фуразидин, фуразолідон, триметоприн, сульфаметоксазол

§ симптоматичне лікування:

§ при АГ - гіпотензивні засоби: каптоприл, лізиноприл

§ при анемії: феро-градумент, сорбіфер-дуруме, актиферин

§ при інтоксикації- дезінтоксикаційна терапія: глюкоза, натрія хлорид

§ протирецидивне лікування (6-12 міс):

§ І тиждень- АБ: цефтріаксон, амікацин, офлоксацин

§ 2 наступні тижні- рослинні антисептики: інтетрикс, хлорофіліпт

§ 4 тиждень – вітаміни: дуовет, супрадин, відвар шипшини

§ фітопрепарати: толокнянка-«ведмежі вушка», сік журавлини, листя брусниці

§ ФЗ процедури: діатермія, лікувальні грязі, озокеритові та парафінові аплікації

§ немедикаментозне лікування:

§ УФО крові, плазмофорез

§ санаторно-курортне лікування

§ вирішення супутніх проблем та потреб пацієнта

§ бесіда з пацієнтом про необхідність дотримання харчового режиму та медикаментозного лікування

§ навчання пацієнта само-, а його оточення взаємодогляду

§ навчання оточуючих особливостям харчування пацієнта, профілактики усклад-нень тощо

Y етап сестринського процесу – оцінка результатів медсестринського втручан-ня.

1. Поліпшення самопочуття та об’єктивного стану пацієнта

2. Корекція медсестринських втручань у випадку виникнення ускладнень

Прогноз:

· при активному лікуванні хронічного пієлонефриту здебільшого сприятливий,

Профілактика:

Первинна:

· здоровий спосіб життя

· дотримання гігієни зовнішніх статевих органі

· запобігання інфекційним захворюванням, простудам, переохолодженням

· санація хронічний вогнищ інфекції

· лікування захворювань, які можуть привести до пієлонефриту

· дотримання правил асептики та антисептики при урологічних маніпуляціях

Вторинна:

· «Д» спостереження

· дотримання дієти

· обмеження тяжких фізичних навантажень

· планове проти рецидивне лікування

Загальні висновки лекції:

У лекції викладено вчення про гострий та хронічний пієлонефрити.

Особливу увагу приділено медсестринському процесу при даних хворобах: визначення дійсних проблем пацієнта, встановлення медсестринських діагнозів, планування медсестринських втручань: підготовка пацієнтів до лабораторних досліджень та інструментальних обстежень, реалізації медсестртинських втручань, виконання лікарських призначення, особливостям догляду за пацієнтами, первинній та вторинній профілактиці захворювань, «Д» спостереженню.

Гострий пієлонефрит – бактеріальне запалення ниркових мисок, чашечок, канальців, інтерстиція нирок. Виникнення гострого пієлонефриту пов`язують з наявністю в організмі інфекційних вогнищ будь-якої локалізації.

Хронічний пієлонефрит – частіше є наслідком перенесеного гострого процесу, але буває і первинно хронічним. Лікування хронічного пієлонефриту необхідно проводити тривало (роками). При розвитку ниркової недостатності проводять періодичне лікування штучною ниркою.

Перелік посилань:

1. Левченко В.А., Середюк Н.М. Внутрішні хвороби. - Л.: Видавництво Світ, 1994.-

С. 285-288.

2. Шегедин М.Б. Медсестринство в терапії. - Видавнича фірма: Відродження, 2006.-

С. 124-128.

3. Середюк Н.М. Внутрішня медицина. - К.: Медицина, 2006.- С. 516-522; E - mail:

med@books. kiev. ua.

4. Єпішин А.В.Внутрішні хвороби. - Т.: Укрмедкнига, 2005.- С. 504-508.

5. Паращак Г.П. Внутрішні хвороби. - К.: Здоров`я, 1994.- С. 235-238.

Список наочних приладь:

1. Таблиця №13- Клінічні симптоми хронічного нефриту

2. Таблиця №14- Сечостатева система

3. Набір медикаментів:

- фуразолідон

- бензилпеніцилін

Засоби активації слухачів:

Питання:

1. Що означає термін «нефрит»?

2. Що таке дизуричні явища?

3. Що визначають в сечі за допомогою метода за Зимницького?

4. Які методи первинної та вторинної профілактики хронічного

пієлонефритів?

Проблемні ситуації:

1. Ви ознайомилися з можливими клінічними проявами гострого пієлолонефриту. Назвіть їх.

2. Які методи діагностики використовують для діагностики ГП та ХП?

3. Які ускладнення частіше виникають при ГГ, ХГ?

4. До вас звернувся пацієнт П., 36 років зі скаргами на лихоманку, тупий біль в правій поперековій ділянці, порушення сечовипускання. Захворювання пов`зує із переохолодженням

Об’єктивно: температура тіла 40⁰ С, шкірні покриви бліді. Пульс 92 уд. за хв., АТ- 130/7о мм рт. ст. Зі сторони органів дихання і ССС змін немає. Різко позитивний симптом Пастернацького справа. Відмічається часте і болюче сечовипускання.

Про яке захворювання можна подумати?

5. Участь медичної сестри в профілактиці захворювань та «Д» пацієнтів.

Дата добавления: 2014-01-05