Демографічні проблеми сучасності і шляхи їх вирішення

В далекому минулому чисельність людей на Землі регулювалась здібністю добування їжі, а також її кількістю. ~ 2 млн. років тому біосфера Землі могла прогодувати не більш як 10 млн. людей. Зараз на планеті нас 6 млрд.

В природі для крупних ссавців (в т. ч. і людини) така чисельність безпрецедентна. Тільки дуже поширені види мілких гризунів чи птахів можуть наблизитись до цієї чисельності (миші, горобці).

Чисельність популяцій тварин в природі обмежується ємністю середовища. Як правило, дрібніші види тварин мають більшу чисельність ніж крупні.

Для ссавців існує досить чітко виражена від'ємна кореляція між масою тіла і числом особин. Так, рангу маси тіла від 10 до 100 кг, до якого відноситься людина, відповідає " мах " розмах значень видової чисельності в межах 7¸10×10³ осіб. Сучасна чисельність людиноподібних мавп близька до цієї цифри.

100 т

1 т

0,1

1 млн.

1 млрд млрд.млрд.

1 трлн

Згідно експертним оцінкам популяція людей, що одночасно проживали на Землі 1 млн. р. назад (Homo erectus) нарахувала 100 тис. осіб, на час появи Нomo sapiens - ~ 500 тис.; 30 - 20 тис. років назад - ~ 5 млн. Вважається, що нормальна біологічно обумовлена чисельність людства близька 500 тис. осіб. Зараз вона перевищує цю кількість в 12 тис. раз.

Особливості росту. Впродовж багатьох тисячоліть чисельність людей на планеті зростала повільно. На початок IV тисячоліття до н. е. воно становило ~ 100 млн. До 1000 р. н. е. - ~ 300 млн. В 1500 р. стало 425 млн. Такий темп відповідає річному приросту ~ 0,7 %, тобто до 7 чол. на 10000 тис. чол. на рік. Далі приріст пішов по експоненціальній залежності, а з 1600 року - по гіперболічній і описується формулою

, де

А – рік н.е.

Виходить, що в 2030 р. чисельність стане безкінечною, що нереально. Тому закон росту чисельності повинен змінитись. Дійсно, з 80-х років відносний приріст населення майже не збільшується і становить ~ 86 млн. осіб на рік, а приблизно з 2015 року, коли чисельність населення досягне 7,5 млрд., темп приросту знизиться.

Демографічний вибух. Швидке збільшення чисельності людства в 20 ст. називають демографічний вибух. На приріст за останні 100 р. припадає 3/4 сучасної кількості людей на Землі. В другій половині століття з кожним 10 - річчям середній приріст збільшується ~ на 12 млн. осіб на рік.

В 50-х рр. було 53,3 млн. осіб приросту на рік

В 60-х рр. 66,7 (+12,6 млн. осіб)

В 70-х рр. 70,3 (+13,6 млн. осіб)

В 80-х рр. 86,4 (+16,1 млн. осіб)

Відносний приріст людства в середині 60-х рр. досяг межі 2, 2% на рік.

Збільшення народонаселення від 1 до 2 млрд. відбулось за 107 років (з 1820 по 1927 р.)

від 2 до 3 млрд. - 32 роки (з 1927 по 1959 р.)

від 3 до 4 млрд. - 15 років (з 1959 по 1974 р.)

від 4 до 5 млрд. - 13 років (з 1974 по 1987 р.)

від 5 до б млрд. - 12 років (з 1987 по 1999 р.)

Для останнього подвоєння чисельності людства знадобилось лиш 38 років. Нічого подібного у вищих ссавців ніколи не було.

З екологічної точки зору такий приріст чисельності властивий живим організмам класу Г-стратегів (примітивним живим організмам, у яких за спалахом росту йде масова загибель). Для деяких живих організмів класу АГ- стратегів (приматів, хижаків) "мах" розмах чисельності досягає 500%.

В 1990 - 95 рр. загальний коефіцієнт народжуваності в світі знизився до 24,6%, а загальний коефіцієнт смертності становив 9,8%. Таким чином, коефіцієнт приросту був 14,8%. Приблизно такі ж параметри приросту населення зберігаються в наш час. Це означає, що щохвилини на Землі народжується 270 дітей, вмирає 110 людей. Щодоби населення планети збільшується на 230 тис. осіб.

Відсоток приросту кількості населення на 1995 р. відносно 1950 р. і на 1995 р. відносно 1900 р. становив:

Регіон	1995/1950	1995/1900
СРСР
Європа
Азія
Африка
США і Канада
Лат. Америка
Австралія, Нова Зеландія
Вцілому в Світі

Причини виникнення демографічних вибухів:

- успіхи медицини в боротьбі з епідеміями та масовими смертельними хворобами (холера, чума, сибірська язва, тиф, віспа, туберкульоз, поліомієліт, дифтерія та ін.);

- зниження дитячої смертності завдяки щепленням;

- підвищення життєвого рівня (викорінення убогості, голоду);

- покращення гігієнічних умов життя (централізоване водопостачання, каналізація);

- розширення і покращення харчування людей;

- покращення умов праці і збільшення заробітної платні, прогресивне пенсійне забезпечення, завдяки чому коефіцієнт смертності значно зменшився, коефіцієнт народжуваності зріс, зросла суттєво тривалість життя. (У розвинених країнах тривалість життя чоловіків 74 р., жінок - 80 р.).

Шляхи вирішення проблеми:

1. Широка роз'яснювальна робота серед населення (особливо в країнах, що розвиваються, де дуже велика народжуваність). В рамках допомоги від комісії 00Н та Червоного Хреста і Червоного Півмісяця безкоштовне постачання протизаплідних засобів.

2. Широке впровадження урядами країн дієвої системи заохочень сімей з 1 і 2 дітьми.

Дата добавления: 2014-01-05