Класифікація транквілізаторів

Транквілізатори (сибазон, феназепам, хлозепід, діазепам, нозепам, мезапам, бромазеп, мепротан, еленіум, тазепам), загальна характеристика, дія, застосування. Звикання. Медикаментозна залежність. Побічні ефекти.

Транквілізатори (анксіолітики) — психотропні засоби, які здатні усувати відчуття страху, дратівливість, внутрішнє напру­ження, неспокій і спричинювати відчуття рівноваги, байдужості.

Транквілізатори також сприяють зменшенню рухової активнос­ті, розслабленню м'язів, виявляють протисудомну дію, прискорю­ють засинання, посилюють дію засобів, що пригнічують ЦНС (засо­бів для наркозу, анальгетиків, снодійних, етилового спирту).

Механізм дії транквілізаторів: вступають у зв'язок зі специ­фічними бензодіазепіновими рецепторами і чинять гальмівний вплив на підкіркові ділянки головного мозку, зокрема на лімбічну систему, таламус, гіпоталамус.

Похідні бензодіазепіну	Препарати різної будови
Феназепам Діазепам (сибазон, седуксен, реланіум) Медазепам (мезапам, рудотель) Оксазепам (тазепам, нозепам) Лоразепам (лорам, мерліт, лорафен) Бромазепам (лексотан) Празепам (деметрин) Тофізопам (грандаксин)	Гідроксизин (атаракс) Буспірон Мебікар (адаптол) Амізил (бенактизин) Триметазин (тріоксазин) Бензоклідину гідрохлорид (оксилідин)
Гідазепам Хлордіазепоксид (еленіум, хлозепід, радепур) Тетразепам (міоластан) Алпразолам (ксанакс)

Показання до застосування: лікування хворих з неврозами, неврозоподібними станами, безсонням; для усунення небажаного емоційного напруження перед операцією; премедикація; комбіно­вана терапія пацієнтів з артеріальною гіпертензією, стенокардією, епілепсією.

Побічні ефекти: звикання і лікарська залежність, сонливість, загальмованість, нудота.

Протипоказання: не можна вживати представникам професій, які вимагають швидкої і точної психічної та рухової реакції.

Діазепам (сибазон, седуксен, реланіум, валіум) — транквіліза­тор, який ефективно зменшує відчуття напруження, страху, три­воги, виявляє заспокійливу, снодійну, протисудомну, міорелаксуючу та потенціювальну дію. Особливостями цього засобу є властивість зменшувати секрецію шлункового соку та протиаритмічний ефект.

Дія препарату проявляється повільно: при внутрішньовенному введенні — через 15 хв, при внутрішньом'язовому — через 30-60 хв. Повільно виводиться з організму.

Показання до застосування: емоційне напруження, страх, тривога, роздратованість, порушення сну; судоми при епілепсії; пептична виразка шлунка; алкоголізм; підготовка до операцій; комплексне лікування внутрішніх хвороб; еклампсія у вагітних.

Побічні ефекти: в основному препарат хворі переносять добре, але можливі сонливість, загальмованість, розлади пам'яті, алер­гія, головний біль.

Ускладнення виникають після відміни препарату (безсоння, збудження, депресія, судоми, ворожість до оточуючих).

Протипоказання: тяжкі ураження печінки та нирок, глауко­ма, міастенія.

Більш сильну транквілізувальну дію чинить феназепам, який виявляє найбільший заспокійливий ефект серед транквілізато­рів; приблизно однакова з діазепамом лікувальна властивість у хлозепіду (еленіум, лібріум, хлордіазепоксид); слабше, ніж діа­зепам, діють усі інші транквілізатори.

Тофізопам (грандаксин) — анксіолітик, що належить до так званих денних транквілізаторів. Вони відрізняються тим, що не зумовлюють виражену заспокійливу, міорелаксуючу і проти судомну дію та сонливість. Препарат виявляє помірну транквілізу­вальну та стимулювальну активність.

Так звані «денні» транквілізатори (гідазепам, тофізопам, мебікар, триметозин) практично не спричинюють сонливості, загальмованості, тому їх можна застосовувати протягом дня. «Нічні» транквіліза­тори (практично всі інші лікарські засоби цієї групи) протипоказані під час виконання роботи, що потребує точної психічної реакції, че­рез можливість виникнення зазначених вище побічних реакцій.

Дата добавления: 2014-01-05