Засоби, які діють переважно у ділянці чутливих (аферентних) нервових закінчень

ПЛАН.

1. Місцевоанестезуючі засоби.

2. В’яжучі засоби.

3. Обволікаючі засоби.

4. Адсорбувальні засоби.

5. Подразнювальні засоби.

Місцевоанестезуючі засоби (місцеві анестетики) – це лікарські речовини, що викликають місцеву втрату больової чутливості. Тому їх застосовують головним чином для місцевого знеболювання (анестезії) при проведенні операцій. Впливаючи на закінчення чутливих нервів (рецептори) і чутливі нервові волокна, анестетики блокують утворення і проведення нервових імпульсів у тій області, де нанесений препарат.

Види місцевої анестезії:

1. ПОВЕРХНЕВА (ТЕРМІНАЛЬНА) АНЕСТЕЗІЯ: анестетик наносять шляхом змазування або зрошення на поверхню слизових оболонок носа, ока, глотки, на рану або виразкову поверхню, де він блокує чутливі нервові закінчення. Застосовується під час операцій в офтальмології, стоматології, ларингології. Для поверхневої анестезії застосовують дикаїн, анестезин, лідокаїн (ксикаїн), тримекаїн, піромекаїн. Дуже рідко новокаїн, тому що він погано проникає через слизові оболонки.

ПРЕПАРАТИ.

Дикаїн (Dicainum )

Форма випуску: плівки очні з дикаїном 0,00075 г

Механізм дії: високоактивний і високотоксичний анестетик. Ефект через 1-2 хвилини.

Застосування: для анестезії ока. Препарат не можна закапувати в ніс, тому що швидко розвивається передозування.

Rp.: Membranulas ophthalmicas cum Dicaino 0, 00075 № 10

D.S. Закладати по 1 плівці за край повіки для анестезії ока.

Анестезин (Anaesthesinum)

Форма випуску: порошок, таблетки 0,3 г; мазь 5%-30,0; свічки 0,1 г.

Механізм дії: погано розчинний у воді, легко в жирах, спирті, тому використовується тільки для термінальної анестезії. Викликає повну і тривалу анестезію шкіри і слизових оболонок, знімає свербіж. Малотоксичний.

Застосування: Мазі, пасти, присипки – при болючих ранах, виразках, дерматитах зі свербежем; у таблетках всередину по 1 таблетці 3 рази на день після їди – при спазмах і болях у шлунку, морської і повітряної хворобі, блювоті вагітних; у свічках ректально при геморої і тріщинах прямої кишки.

Піромекаїн (Pyromecainum)

Форма випуску: розчин в ампулах0,5 – 1 – 2 % - 10 мл, мазь 5 % - 30 г.

Механізм дії: місцевоанестезуюча і протиаритмічна дія.

Застосування: в офтальмології – 1–2 краплі 0,5 % розчину, у ЛОР -практиці – 1–5 мл 1 – 2 % розчину, у стоматології – 1–5 мл 1 – 2 % розчину або мазь; при шлуночкових аритміях внутрішньовенно повільно 1 % розчин на 5 % глюкозі.

Лідокаїн (Ксикаїн) (Lidocainum (Xycainum)

Форма випуску: розчин в ампулах 2 % - 2 – 10 мл, 1 % - 10 мл, 10 % - 2 мл, очні краплі – флакони 5 мл 2 – 4 % розчину.

Механізм дії: високоактивний, малотоксичний анестетик, використовується для проведення усіх видів місцевої анестезії, але в різних концентраціях. Ефект триває 1,5-2 г, з адреналіном - 4 години. Виявляє виражену протиаритмічну дію (нормалізує ритм серця).

Застосування: для термінальної анестезії ока, ЛОР 1-2-5% розчини 20 мл; для провідникової анестезії 0,5-1-2% розчин до 50 мл, для інфільтраційної анестезії 0,25-0,5% розчин – 1000-500 мл, для спинномозкової анестезії –1 % розчин 1-2 мл. Застосовують як замінник новокаїну при підвищеній чутливості до препарату. Як протиаритмічний засіб застосовують внутрішньовенно повільно або крапельно 0,2% розчин при шлуночкових аритміях.

2. ПРОВІДНИКОВА АНЕСТЕЗІЯ: розчин анестетика за допомогою голки і шприца вводять по ходу нерва (периневрально, епіневрально), в результаті вся область, що іннервується даним нервом, втрачає чутливість. Подібними до провідникової анестезії є епідуральна (перидуральна) анестезія – анестетик вводять у простір над твердою мозковою оболонкою і спинномозкова анестезія.

Для проведення провідникової анестезії застосовують препарати:

Лідокаїн (Ксикаїн) Lidocainum (Xycainum)

Новокаїн Novocainum 1-2% розчин 20-50 мл

Тримекаїн Trimecainum в ампулах або стерильний

Новокаїн (Novocainum)

Форма випуску: 0,25-0,5-1-2% розчин 1-2-5-10 мл, порошок, мазь 5-10%, свічки 0,1.

Механізм дії. Високоактивний, малотоксичний анестетик. Ефект триває 30-60 хвилин. У різних концентраціях застосовується для проведення провідникової, інфільтраційної, спинномозкової анестезії. У деяких осіб відзначається підвищена чутливість до препарату (алергійні реакції).

Застосування. Для провідникової анестезії 1-2% розчин 10-20 мл; для перидуральної анестезії 1 – 3 % розчин, для інфільтраційної анестезії – 0,25- 0,5% розчин 500-1000 мл; для спинномозкової анестезії – 2-3 мл 5% розчину. 0,25-0,5% розчин використовується для проведення лікувальних блокад.

До новокаїну подібні лакрокаїн і мінокаїн, знеболювальний ефект яких сильніший. Тримекаїн подібний за дією з новокаїном і лідокаїном.

3. ІНФІЛЬТРАЦІЙНА АНЕСТЕЗІЯ: розчином анестетика поступово проводять пошарове просякнення шкіри і більш глибоких тканин, через які пройде операційний розтин; при цьому анестетик блокує нервові рецептори і волокна – виникає анестезія. Застосовується під час невеликих нетравматичних операцій і коли наркоз є небезпечним для пацієнта.

Для проведення інфільтраційної анестезії застосовують препарати:

Лідокаїн (Ксикаїн) Lidocainum (Xycainum)

Новокаїн Novocainum 0,25-0,5% стерильний розчин

Тримекаїн Trimecainum 500-1000 мл

4. СПИННОМОЗКОВА АНЕСТЕЗІЯ: анестетик вводять субарахноїдально в спинномозкову рідину на рівні поперекового відділу спинного мозку. У результаті втрачається чутливість в області нижніх кінцівок і органів таза. Застосовується під час операцій на нижніх кінцівках, органах малого таза, на шлунку, печінці. Для проведення спинномозкової анестезії застосовують препарати:

Лидокаин (Ксикаин) Lidocainum (Xycainum) -0,5 - 1% розчин

Новокаїн Novocainum - 5% розчин 1-3 мл

Також для проведення місцевої анестезії застосовують препарати:

- етилокаїн – для провідникової анестезії (0,25-0,5 % розчин);

- цегновокаїн - дляпровідникової (1–2 % розчин), перидуральної (1–3 % розчин) і інфільтраційної (0,25–0,5 % розчин) анестезії;

- бупівакаїн (маркаїн) – для провідникової (0,25 – 0,5 % розчин), перидуральної (0,75 % розчин), інфільтраційної (0,25 % розчин) анестезії;

- карбокаїн, хостакаїн – для провідникової та інфільтраційної анестезії;

- карти каїн – для інфільтраційної анестезії (1-2 % розчин);

- в стоматології – ультракаїн (артикаїн) (1-2 % розчин), бенкаїн (0,5–1–2 % розчин), дентол (гель для ясен).

-

Всі анестетики можуть всмоктуватися в кров і виявляти загальну токсичну дію на організм. Тому для зменшення всмоктування і подовження дії анестетиків до їх розчинів додають розчин судинозвужувального засобу – адреналіну гідрохлориду 0,1% - 1 мл.

Інтоксикація місцевими анестетиками виникає при перевищені максимальної дози або при їх швидкому введенні.

Симптоми: зниження артеріального тиску, аритмії, зупинка серця, пригнічення ЦНС, запаморочення, судоми, пригнічення дихання.

Допомога: судинозвужувальні препарати (адреналіну гідрохлорид, норадреналіну гідротартрат), протисудомні препарати (діазепам), кардіотонічні препарати (строфантин, корглікон).

В’яжучі засоби – це лікарські речовини, які взаємодіють з білками й утворюють щільну білкову плівку на шкірі і слизових оболонках, котра охороняє чутливі нервові закінчення від подразнення, зменшує запалення, біль, набряк, викликає місцеве звуження судин. Вони виявляють в’яжучу, місцеву протизапальну, протимікробну дію. В’яжучі засоби поділяються на органічні і неорганічні сполуки.

В’ЯЖУЧІ ЗАСОБИ ОРГАНІЧНОГО ПОХОДЖЕННЯ: до них відносяться танін, відвар кори дуба, плодів чорниці, черемшини, настій трави звіробою, листків шавлії, квітів ромашки і календули. В’яжуча дія пов'язана з наявністю в рослинах дубильних речовин.

Танін (Tanninum)

Форма випуску: порошок

Механізм дії: міститься у свіжозавареному чаї, одержують з чорнильних горішків (нарости на листах дуба). Виявляє в’яжучу і протизапальну дію.

Застосування: зовнішньо 1-2% розчини 200 мл для полоскання порожнини рота при стоматитах, ларингітах, при запальних процесах носа, гортані, рота. 3 -10% розчин або мазь застосовують для змазування опіків, виразок, тріщин, пролежнів. 0,5% розчин до 3 літрів застосовують для промивання шлунка при отруєнні солями важких металів і деякими алкалоїдами.

Побічні ефекти: при прийомі всередину викликає розлад травлення і порушення апетиту; при застосуванні ректально може утворювати судинні тромби.

Сальвін (Salvinum)

Форма випуску: флакони 10 мл 1 % спиртового розчину.

Дія: в’яжуча, місцева протизапальна дія, помірна протимікробна активність у відношенні до грампозитивної флори.

Застосування: хронічні запальні захворювання порожнини рота, гінгівіти, стоматити, пародонтоз – у вигляді 0,1 – 0,25 % розчину (розчинити 1% розчин дистильованою водою).

В’ЯЖУЧІ ЗАСОБИ НЕОРГАНІЧНОГО ПОХОДЖЕННЯ: до них відносяться препарати вісмуту, галуни, дерматол, свинцева вода, ксероформ, оксид і сульфат цинку тощо. У малих концентраціях – в’яжуча дія, у великих – припікаюча.

Вісмуту нітрат основний (Bismuthi subnitras)

Форма випуску: таблетки 0,25-0,5 г; мазь 10%-50,0. Входить до складу таблеток «Вікаїр», «Вікалін», “Бісмофальк”.

Механізм дії: в’яжуча, гастропротекторна дія

Застосування: зовнішньо мазь або в присипці при запальних захворюваннях шкіри і слизових оболонок - дерматитах, виразках, ерозіях, екземах; всередину в таблетках при виразковій хворобі шлунка, колітах, ентеритах по 1 таблетці 4 рази на день до їди.

Також з препаратов вісмуту застосовують: вісмуту субсаліцилат (десмол), вісмуту гідрокарбонат (дигноденум), вісмуту субцитрат (біснол, де-нол, біскал-цитрат, трибімол).

Галуни (Alumen)

Форма випуску: порошок

Механізм дії: в’яжуча дія

Застосування: 0,5 – 1 % розчини для полоскань, промивань, примочок, спринцювань при запальних захворюваннях слизових оболонок і шкіри.

Rp.: Aluminis 2,0

Aq. destill. 20 ml

M. D. S. Для полоскання ротової порожнини при стоматиті.

Дерматол (Dermatolum)

Форма випуску: порошок, мазь 10 % - 30 – 50 г.

Механізм дії: препарат вісмуту, в'яжуча і підсушуюча дія

Застосування: запальні захворювання шкіри і слизових оболонок – виразки, екземи, дерматити.

Дата добавления: 2014-01-05