Особливості будови і форми клітин

Дріжджі – більш високоорганізовані організми, ніж бактерії. Вони є одноклітинними організмами. Середній розмір 10–15 мк.

Плісеневі гриби (цвілі) за своїм розвитком стоять вище не

тільки бактерій, але й дріжджів. Серед плісеневих грибів зустрі­чаються одноклітинні та багатоклітинні організми. Тіло грибів – це повстоподібне сплетення тонких розгалужених ниток-гіфів, яке називається міцелієм або грибницею.
У багатоклітинних грибів гіфи розділені поперечними перегородками. У одноклітинних перегородки відсутні, і міцелій є однією дуже розгалуженою клітиною.

Міцелій гриба

а – одноклітинний; б – багатоклітинний.

2. Способи розмноження дріжжів і пліснявих грибів.

Форми та способи розмноження дріжджів

1 – клітина, яка брунькується; 2 – клітина зі спорами.

Розмноження грибів. Гриби можуть розмножуватися вегетатив­ним та статевим шляхами. Вегетативним шляхом гриби розмно­жуються таким способом: будь-який шматок міцелію, що потрап­ляє на сприятливе середовище, може розростатися. Таким шляхом, тобто шляхом росту та розгалуження гіф, можуть розмножуватись всі плісеневі гриби.

Гриби можуть розмножуватись також утворенням спор. Спори утворюються на певній стадії розвитку грибів.

Міцелій гриба, який розвивається зі спори

.

Органи вегетативного розмноження грибів

а – оїдії; б – конідієносець (1) зі стеригмами (2) і конідіями (3);
в – спорангієносець зі спорангієм (4) і спорангієспорами (5).

При статевому розмноженні грибів утворенню спор передує злиття двох клітин. Утворена нова клітина розростається, покри­вається грубою багатошаровою темною оболонкою

і перетворюється на спору, яка називається зиготою або зигоспорою.

Органи статевого спороношення плісеневих грибів:

1 – базидія з базидіоспорами; 2 – аскус з аскоспорами; 3 – зигота

3. Систематика

Класифікація дріжджів ґрунтується на способах їх розмноження. Усі дріжджі за здатністю утворювати спори поділяють на дві родини:

· перша родина – сахароміцетів (Sacharomycetacaea);

· друга родина – несахароміцетів (Non-sacharomycetacaea).

До родини сахароміцетів належать усі справжні дріжджі, які викликають процес спиртового бродіння і можуть утворювати спори. Сахароміцети – у перекладі цукрові гриби.

До родини несахароміцетів належать усі несправжні дріжджі, тобто дріжджі, які не здатні до спороутворення і розмножуються тільки брунькуванням.

Систематика грибів.

Перший клас – хитридіоміцети (Chуtridiomycetes). Це гриби, в яких дуже слабо розвинутий міцелій. Розмножуються вони утво­ренням зооспор.

Другий клас – зигоміцети (Zigomycetes) – з одноклітинним міцелієм. Вегетативне розмноження проходить шляхом утворення спорангієспор, а при статевому утворюються зигоспори.

Третій клас – аскоміцети (Ascomycetes) – з багатоклітинним міцелієм. Вегетативне розмноження здійснюється за допомогою конідій. При статевому розмноженні утворюються аскоспори.

Четвертий клас – базидіоміцети (Basidiomycetes), розмно­жують­ся переважно статевим шляхом – базидіоспорами.

П’ятий клас – недосконалі гриби (Fungi imperfecti Deitromycety) з багатоклітинним міцелієм, розмножуються виключно вегетатив­ним шляхом – оїдіями.

Дата добавления: 2014-01-05