Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Критерії ймовірнісної оцінки ризиків




Застосування ризик-орієнтованого підходу до попередження надзвичайних ситуацій.

 

Міжнародним суспільством під проводом Всесвітньої торгівельної організації (WТО) встановлено відповідні умови до застосу­вання методів імовірнісної оцінки ризиків для прийняття рішень про потенційну небезпеку для людини, об'єктів, технологій, про­цесів до виникнення надзвичайної (аварійної) ситуації. Вони ба­зуються на конвенціях, стандартах і рекомендаціях, розроблених під керівництвом секретаріатів Міжнародної морської організації (ІМО), Міжнародної конвенції захисту рослин (ІРРС), Міжнарод­ного бюро епізоотій (епідемій) (ОІЕ), Комісії «Кодекс Аліментаріус» (СООЕХ) тощо, при сприянні регіональних організацій, які діють під егідою зазначених структур.

Відповідність вимогам WТО, ІМО, ІРРС, ОІЕ, СООЕХ при застосуванні методів ймовір­нісної оцінки ризиків визначається за наступними критеріями.

1. наявність наукової обґрунтованості, тобто вико­ристання самих надійних і повних вихідних даних для проведення оцінок ризику та активне залучення науково-дослідницьких уста­нов до цієї роботи; застосування комплексного підходу, який міс­тить детальне вивчення предмета дослідження й оцінки, своєчасне виявлення невизначеності та пропусків у вихідних даних, здатність до врахування нової інформації.

2. логічність та доступність оцінки ризиків, які враховують її актуальність, раціо­нальність, обгрунтованість та об'єктивність.

3. її прак­тична спрямованість, а саме — відповідність наявним ресурсам та сумісність з вимогами спеціалізованих установ, котрі є провідними у досліджуваній галузі.

4. документальна об­ґрунтованість, за якою вся отримана при оцінці ризику інформація обробляється, оцінюється і подається в систематизованому та ло­гічно структурованому вигляді з достатнім ступенем деталізації для того, щоб зацікавлені сторони мали можливість зрозуміти і підсумковий документ, і сам процес його створення (принцип про­зорості).

Процедура визначення рівня небезпеки (об'єктів та проце­сів). Концепція прийнятого ризику містить дві складові, а саме оцінку ризику та керування ризиком.

Оцінка ризику — це аналіз походження (виникнення) і масшта­бів ризику в конкретній ситуації. Головне призначення її — це ви­значення пріоритетів серед спектра негативних впливів і в пов'язаному з цим порівнянням застосованих заходів (зіставлення позитивних та негативних чинників, вигод та шкоди). Оцінка ризи­ку запроваджується, щоб визначити, причини існуючих проблем.

Процес розробки рішення про те, як усунути причини відповідних небезпек є керування ризиком.

Зіставлення ризиків і встано­влення «ризикових» пріоритетів означає їхнє ранжування для визначення прийнятності ризику. Він зіставляється з низкою «ризикових» соціально-економічних та екологічних чинників: вигоди від використання конкретного устаткування, препарату, системи, технології в господарській діяльності; витрати, обумовлені використанням цього устаткування, системи, технології, препарату (повною або частковою забороною, заміною його ін­шими, тощо); наявності та можливості регулюючих заходів з ме­тою зменшити потенційний негативний вплив на навколишнє се­редовище і здоров'я людини.

 

Процедура керування ризиком складається з відповідних еле­ментів або етапів. Основні з них подано на рис. 2.

Рис. 2. Загальна схема процесу керування ризиком.

 

Керування ризиком містить аналіз ризикової ситуації та роз­робку рішення (у вигляді правового акту), котрі спрямовані на зменшення (мінімізацію) його рівня. Аналіз ризику здійснюється за схемою: ідентифікація небезпеки, моніторинг навколишнього середовища — аналіз (оцінка і прогнозування) загрози — аналіз ураженості територій — аналіз ризику НС — аналіз індивідуаль­ного ризику для населення.

В подальшому порівняння його з прийнятним ризиком і прийн­яття рішення про доцільність проведення заходів щодо захисту — обґрунтування і реалізація раціональних заходів захисту, підготовка сил і засобів до проведення аварійно-рятувальних робіт (АРР), створення необхідних резервів для зменшення масштабів НС.

В рамках технокрактичної концепції після ідентифікації не­безпек (виявлення принципово можливих ризиків) оцінюється їх рівень і наслідки, до яких вони можуть призвести. Для цього ви­користовують методи оцінки ризику, які у загальному випадку поділяються на феноменологічні, детерміністські і ймовірнісні.

Феноменологічний метод базується на визначенні можливо­сті аварійних процесів, виходячи з результатів аналізу необхід­них і достатніх умов, пов'язаних з реалізацією тих чи інших за­конів природи.

Детерміністський метод передбачає аналіз послідовності етапів розвитку аварій, починаючи від вихідної події через послі­довність передбачуваних стадій відмов, деформацій і руйнування компонентів до кінцевого стану системи.

Ймовірнісний метод аналізу ризику передбачає як оцінку ві­рогідності виникнення аварії, так і розрахунок відносної вірогід­ності того чи іншого напрямку розвитку процесів. В даний час цей метод вважається одним з найбільш перспективних і прийня­тних для застосування.

Для аналізу ймовірності виникнення ри­зикових ситуацій часто використовується метод побудови «дере­ва відмов». Суть методу полягає у по­шуку оптимального рішення, що знижує ймовірність можливості виникнення небезпечної події. Його може бути використано та­кож для отримання, наприклад, інформації про те, як найбільш ефективно слід розподілити кошти, щоб отримати максимальний економічний ефект.

 

Основна мета керування ризиком полягає у визначенні шляхів (заходів) його зменшення при заданих обмеженнях на ресурси і час.

 




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2014-01-05; Просмотров: 470; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.009 сек.