Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

ЛЕКЦІЯ №1

Київ 2009

Склала викладач: Галайда Л.С.

ПОСІБНИК ЛЕКЦІЙ

з предмета «медсестринство в неврології»

 

 

 

 

 


ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН ЛЕКЦІЙ З ПРЕДМЕТУ «МЕДСЕСТРИНСТВО В НЕВРОЛОГІЇ»

№ п/п тема кількість годин
Модуль 1
1. Історія розвитку неврології як науки. Введення в клініку нервових хвороб. Особливості роботи медсестри неврологічного профілю згідно з Етичним кодексом медичної сестри України. Загальна анатомія та фізіологія нервової системи.  
2. Загальна симптоматика нервових хвороб.  
3. Основні принципи обстеження, діагностики, лікування та догляду за неврологічними хворими.  
4. Хвороби периферійної нервової системи.  
5. Порушення мозкового кровообігу.  
6. Інфекційні захворювання нервової системи. Ураження нервової системи у хворих на СНІД.  
7. Об’ємні процеси головного та спинного мозку. Демієлінізуючі захворювання нервової системи.  
8. Травми головного та спинного мозку.  
9. Спадкові захворювання нервової системи. Хромосомні синдроми. Хвороби нервової системи у новонароджених.  
10. Захворювання вегетативної нервової системи.  
11. Інтоксикації нервової системи.  
12. Інфекційна безпека медичної сестри на робочому місці. Накази та ГОСТи.  
  ВСЬОГО  

 

 

ТЕМА ЛЕКЦІЇ: Введення в клініку нервових хвороб. Особливості роботи медсестри неврологічного профілю згідно з Етичним кодексом медичної сестри України. Загальна анатомія та фізіологія нервової системи

 

АКТУАЛЬНІСТЬ ТЕМИ:

У зв’язку з реорганізацією системи охорони здоров’я в Україні гостро постає питання про якісно нову підготовку медичних сестер. Як найближчий помічник лікаря в його повсякденній роботі медична сестра повинна мати більш глибоке уявлення про захворювання нервової системи, про вплив нервової системи на перебіг соматичних захворювань.

 

СТУДЕНТ ПОВИНЕН ЗНАТИ:

Організацію неврологічної допомоги в Україні. Роль нервової системи в життєдіяльності організму. Роль середнього медперсоналу в організації допомоги хворим. Анатомію і фізіологію центральної і периферійної нервової системи

ПЛАН ЛЕКЦІЇ:

1. Введення в клініку нервових хвороб.

2. Спинний мозок, його анатомія, функції.

3. Головний мозок, його анатомія, функції.

4. Поняття про аналізатори, їх види.

5. Черепно-мозкові нерви.

6. Оболонки та кровопостачання головного та спинного мозку.

7. Вегетативна нервова система, анатомія, функції.

 

Неврологія (грецькою neuron – нерв, logos – наука) – вчення про нервову систему. Неврологія вивчає анатомію, гістологію, фізіологію нервової системи тощо.

Невропатологія – розділ неврології, який розглядає хвороби нервової системи і її роль в патології інших органів і систем організму. Ця наука складається з загальної частини (пропедевтики) і спеціальної. Перша присвячена вивченню методів дослідження нервової системи і ознак ураження її на різних рівнях, друга – безпосередньому вивченню хвороб нервової системи.

Нервово-психічне здоров’я людини завжди було основною метою медицини. Давні цілителі вважали, що без впливу на нервову систему не можна вилікувати від тілесних (соматичних) недуг. Особливо зростає значення нервово-психічного здоров’я у наш час, час бурхливих соціальних і економічних потрясінь, коли зростає захворюваність на неврози, збільшується кількість психогенних реакцій, росте частота психосоматичних захворювань – гіпертонічної хвороби, стенокардії, виразкової хвороби шлунка і дванадцятипалої кишки, бронхіальної астми.

Важлива роль у наданні допомоги неврологічним хворим належить медичній сестрі. Її робота має деякі особливості. По-перше, рухові і трофічні порушення, розлади функції тазових органів, які часто спостерігаються у неврологічних хворих, створюють небезпеку розвитку вторинної інфекції, що вимагає від медичної сестри постійної уваги, великого терпіння і такту, ретельного своєчасного виконання призначень лікаря. По-друге, у деяких хворих спостерігаються різні порушення психічної діяльності: дратівливість, пригніченість, порушення пам’яті і мовлення, іноді – слабоумство. Тому медичній сестрі слід встановити з кожним хворим психологічний контакт, контролювати виконання ним призначень лікаря, справляти психотерапевтичний вплив на хворого, зміцнювати його прагнення одужати. Медичні сестри покликанні чітко і з високою професійною майстерністю виконувати великий обсяг лікувально-діагностичних заходів, проводити реабілітаційні заходи, спрямовані на відновлення втрачених функцій. Саме тому середні медичні працівники повинні знати питання анатомії і фізіології нервової системи.

Нервова система – це сукупність анатомічно і функціонально пов’язаних між собою нервових клітин з їхніми відростками.

Нервова система регулює діяльність усіх органів та систем організму, обумовлює їх функціональну єдність, здійснює зв’язок організму з навколишнім середовищем.

Розрізняють центральну і периферійну нервову систему. Центральна складається з головного і спинного мозку. Периферійна – це черепні нерви, спинномозкові корінці (рухові та чутливі), мішані спинномозкові нерви, сплетення та периферійні нерви до тулуба, кінцівок.

Структурною одиницею нервової системи є нейрон, який складається з тіла, дендритів та аксона. З’єднання між окремими нейронами називаються синапсами. У синапсі аксон одного нейрона вступає у зв’язок з тілом або дендритами іншого. За допомогою синапсів нейрони з’єднуються не тільки між собою, але й з робочими органами (наприклад, м’язами, залозами). У синапсах передача збудження здійснюється хімічними речовинами – медіаторами.

Відростки нервових клітин – нервові волокна складаються з осьового циліндра, який проводить електричний імпульс, та жирової (мієлінової) й клітинної (шванівської – у волокнах периферійної, гліальної – у волокнах ЦНС) оболонок, які забезпечують електроізоляцію. Швидкість проведення збудження по нервовому волокну прямо залежить від товщини мієлінового шару. Найповільніше проводять збудження безмієлінові волокна.

В межах периферійної нервової системи нервові волокна утворюють нерви (рухові, чутливі, вісцеральні, змішані), а їх тіла - вузли (чутливі спинно- й черепномозкові та вегетативні).

Отже, нерв це стовбур об’єднаних нервових волокон. В ЦНС скупчення тіл нейронів формують сіру речовину (за кольором на розрізі), а нервові волокна – білу речовину.

<== предыдущая лекция | следующая лекция ==>
О просрочке вывоза товара | Спинний мозок
Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2014-01-05; Просмотров: 5744; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.012 сек.