Захворювання статевого члена

Захворювання яєчка і його оболонок

Водянка яєчка (гідроцеле).

Водянка - це скупчення рідини в по­рожнині власної оболонки яєчка. Вона може бути уродженою і набутою. Етіологічним фактором при набутих формах водянки є травма або хроні­чний запальний процес яєчка та його оболонки. У хворих виникає збільшен­ня відповідної половини калитки, а при водянці обох яєчок — збільшення всієї калитки. Рідина, що скупчується в оболонках яєчка, прозора з жов­туватим відтінком, її кількість може сягати 1-2 л. При пальпації визнача­ють неболючий еластичний утвір, при перкусії виявляють тупий звук. При проходженні пучка світла через калитку ця ділянка просвічується ' (діафаноскопія).

Лікування. Основним методом лікування є операція. Спосіб Вінкельмана полягає у розрізанні і наступному вивертанні та зшиванні оболонок яєч­ка назовні (рис. 275). За способом Бергмана оболонки висікають.

Орхіт - запалення яєчка. Може виникати після травми і перенесеної інфек­ційної хвороби (скарлатини, грипу, туберкульозу та ін.).

Епідидиміт - запален­ня придатків яєчка. Етіоло­гія така ж, як при орхітах. Досить часто трапляється поєднане запалення яєчка та його придатка (орхоепідидиміт).

Клінічні ознаки. Захво­рювання розпочинається з підвищення температури тіла до 39-40°С і сильного болю в калитці. Шкіра її на боці запалення стає
гіперемованою, набряклою. Пальпація яєчка або його придатка викликає
сильний біль. Інколи захворювання супроводжується нагноєнням яєчка
або його придатка. Встановлення діагнозу, як правило, не викликає труд­нощів..

Лікування залежить від причини та виду збудника. Хворим з орхітом чи епідидимітом призначають ліжковий режим. У перші дні місцево реко­мендують холод, у наступні - зігрівальні компреси, теплові процедури (па­рафін, діатермія, УВЧ). Призначають антибіотики, сульфаніламіди. Пропону­ють носити суспензорій. При нагноєннях проводять розкриття гнійників, гемікастрацію (видалення яєчка).

Фімоз - звуження крайньої плоті, яке заважає оголенню голівки ста­тевого члена. Як правило, така патологія трапляється у дітей і має уродже­ний характер. У дорослих фімоз розвивається після травми або запалення (переважно гонорейного характеру) крайньої плоті.

Клінічні ознаки. При значному звуженні крайньої плоті у хворих ви­никає утруднене сечовипускання, сеча йде тонким струменем. Фімоз можепризвести до запалення крайньої плоті (баланопоститу), що супровод­жується гіперемією, набряклістю.

Лікування. Методом вибору є операція. Проводять розсікання крайньої плоті (сіізсізіо) або круго­ве висікання (сігситсізіо) (рис.). При баланопоститі призначають місцево теплі ванночки з антисепти­ками, антибіотики, сульфаніламідні препарати, болезаспокійливі.

Парафімоз є ускладненням фімозу. Через звужену крайню плоть про­скакує голівка статевого члена і защемлюється, що, в свою чергу, призво­дить до порушення кровообігу в голівці. Вона стає набряклою і синюш­ною. При несвоєчасній або запізнілій медичній допомозі може настати змерт­віння голівки статевого члена.

Лікування. При незначному набряку голівки її змащують вазеліном, статевий член захоплюють II та III пальцями, а І пальцем, натискуючи на голівку, вправляють її. При неможливості вправлення проводять розсікання защемленого кільця і звільняють крайню плоть.

Дата добавления: 2014-01-05