Катетеризація сечового міхура у чоловіків

Техніка катетеризації сечового міхура.

Існують м'які (гумові) і тверді (металеві) катетери. Розрізняють ЗО номерів катетерів, діаметр яких відрізня­ється на 1-3 мм. Як правило, використовують середні номери (14-18). Спочат­ку катетеризацію проводять м'яким катетером, а у випадку невдачі застосо­вують металевий.

Перед процедурою медичний працівник ретельно миє руки з милом, а кінчики пальців протирає розчином спирту або хлоргексидину. Надягає стерильні гумові рукавички, перевіряє стан катетера, його еластичність, пружність. Хворого укладають на спину з трохи зігнутими в колінах і розведеними ногами, підстеляють клейонку. Між ногами хворого розміщують сечоприймач чи лоток для стікан­ня сечі. При введенні катетера слід пам'ятати, що сечівник у чоловіків має довжину 24-28 см і утворює два фізіологічні звуження, які можуть утрудню­вати проходження катетера.

Катетеризацію сечового міхура у чоловіків спочатку слід проводити за допомогою гумового катетера. Якщо його не вдається ввести в сечівник, застосовують еластичний або металевий катетер. Катетеризацію еластич­ним або металевим катетером проводить тільки лікар.

При проведенні катетеризації сечового міхура медичний працівник ІІ-ІУ пальцями лівої руки охоплює статевий член нижче його голівки, а І і II пальцями розсуває зовнішній отвір сечівника (рис.). Правою рукою голівку статевого члена в ділянці зовнішнього отвору обробляє марлевою кулькою, змоченою 0,02% розчином фурациліну або 2% розчином борної кислоти, 0,1% розчином хлоргексидину та ін. Потім правою рукою стериль­ним пінцетом беруть катетер зі стерильного лотка на відстані 5-бсм від його початку. Зовнішній кінець катете­ра найзручніше утримувати між IV і V пальцями тієї ж руки. Перед уведенням катетер змащують сте­рильною вазеліновою олією. Кін­чик його вводять у зовнішній отвір сечівника і, потроху перехоплюю­чи, просовують глибше в сечівник, а статевий член лівою рукою підтя­гують доверху, неначе натягуючи його на катетер. Поступальні рухи катетера слід виконувати повільно, проштовхуючи катетер за один рух на відстань 1-1,5 см. Швидкість вве­дення катетера безперервно збіль­шується в міру того, як катетер наближається до проксимального відділу сечівника. Цим вдається перебороти присмоктувальну силу просвіту сечівника. Коли катетер досягне зовнішньо­го сфінктера, можна відчути незначну перепону. Іноді настає стійкий спазм сфінктера. Для його усунення хворому рекомендують заспокоїтися, розсла­битися, глибоко дихати.

Коли катетер досягне сечового міхура, з нього починає виділятися сеча, після цього зовнішній кінець катетера спеціальною вуздечкою і смужками липкого пластиру фіксують до голівки статевого члена. Крім цього, катетер необхідно зафіксувати пластиром до внутрішньої поверхні стегна. Щоб ка­тетер не вийшов з сечового міхура, необхідно послабити його натягання і переконатись, що сеча вільно надходить в сечоприймач (дренажний мішок), прикріплений до ліжка.

Дата добавления: 2014-01-05