Тема 5. Суспільство як цілісна динамічна система

Измерительная фотосъемка.

Фотографическая фиксация на месте взрыва, авиационной катастрофы, ж/д катастрофы.

1. Провідні концепції суспільства.

2. Джерела суспільного розвитку.

3. Суспільство і природа (обговорення, на семінарі)

1) Суспільство — багатогранне поняття. Це світове співтовариство, світова система як ціле, сукупність людей, які живуть на певній території, створюючи свою культуру і політичну систем}'. Суспільство — це товариство, асоціація. Суспільство — це населення країни, об'єднане для спільної праці Все це враховує соціологія, але шукає більш точного визначення.

Існують різні підходи до суспільства:

Вебер: суспільство - сукупність людей в основі яке лежить діяльність

Бергер: суспільство — комплекс людських відносин.

Мілдс: суспільство — конфігурація соціальних інститутів,

Маркс: суспільство — сукупність людських відносин, яка склалася історично в процесі спільної праці. Це істотно, але не повно. Дискусії тривають. І. В цих прикладах присутній підхід до суспільства, як, до системи —цілісної, динамічної.

ст^мг?._- т ті пісне тттіа^яе vrrRopeHT.,;,. яге,чіє сг,г^о

система - цілісне утворення, основними елементами якої є люди (соціальні дії і взаємодії, соціальні зв'язки і соціальні відносини).Люди створюють соціальний інститут. Існують такі рівні суспільства. Таблиця І

Та	суспільство
Те	соціальний інститут
Ті	люди

Соціальний зв'язок — це набір фактів, які обумовлюють спільну діяльність людей в конкретних умовах для досягнення тих чи інших цілей. Із соціального зв'язку випливають соціальні взаємодії — це процес, протягом якого люди діють і зазнають впливу один на одного. Із соціальної взаємодії утворюються соціальні відносини — відносно стійкі і самостійні зв'язки між індивідами, соціальними спільнотами, соціальними інститутами. Отже, суспільство формується з безлічі індивідів, їх зв'язків, взаємодії і взаємовідносин. Це не сума, а діалектична єдність. Соціальні зв'язки, взаємодії, взаємовідносини регулюються соціальними нормами. Соціальні норми -правила, закони, традиції, що відображають вимоги суспільства, соціальних спільнот, соціальних інститутів до поведінки людей. Соціальні норми пов'язані з соціальними цінностями, які є благами життя. Суспільство як цілісна система включає в себе координацію (узгодження) та субординацію ' (підпорядкування)

ІІ. Детерміністський підхід (закономірністний) -4- розробили Маркс, Енгельс, Ленін. Вони не зупиняються на характеристиці груп населення, на соціальній ієрархії (поділ на багатих і бідних), не зводять суспільство до сукупності трьох інститутів за Кантом (держава, сім'я, церква), не зводить характеристику суспільства до 5 фундаментальних інститутів (сім'я, держава, церква, виробництво, традиції").

Марксизм виділяє в суспільстві сфери: економічну, соціальну, політичну, культурну. Ці сфери Маркс називає підсистемами, які мають свої підсистеми:

• Економічна підсистема виконує функції добування засобів існування, фундамент це
суспільства.

• Політична підсистема виконує роль управлінської надбудови суспільства.

• Соціальна підсистема являє собою соціально-демографічний склад населення
взаємовідносини між соціальними спільнотами. Соціальне життя на загалі
включаючи добробут.

• Культурна підсистема зачіпає собою поверхи суспільства, носить наскрізний
характер.

В середині ХГХ ст. Маркс створив одну з найбільш повних і чітких моделей суспільства. Суспільство складається з базису (продуктивні сили і виробничі відносини) і надбудови (ідеологія, культура, наука, освіта).

В марксизмі переважала точка зору, згідно з якою економічний базис детермінує надбудову

Тому відносини між чотирма підсистемами обумовлені причинно-наслідковими зв'язками. Ці

підсистеми утворюють ієрархічну структуру.

ТаблицяІІ

Але існує і зворотній зв'язок. Комп'ютерна революція перетворює культурну сферу на важіль економіки. Отже, суспільство - живий організм, що знаходиться в русі, в розвитку. Таким є детерміністичний підхід.

ІІІ. Функціональний підхід до розвитку суспільства більш притаманний англо-американській соціології. Ідеї функціоналізму першим розробив Спенсер, стверджував::кожна підсистема існує в рамках цілого (кровопостачання в рамках організму) і виконує певну функцію. Функції мають бути спрямованими на задоволення потреб та збереження стабільності. Велику роль в суспільстві відіграє соціальний контроль зі сторони батьків, керівників і т.д. Цю функцію виконує держава. Він "тримається на страху перед живими" і "створює державі страх перед мертвими" Цю функцію виконує церква. Функціоналізм доповнив Мертон, стверджував:

одне явище може мати різні функції (я-мама, я-дочка), а одну і ту ж функцію можуть виконувати різні явища. Мертон ввів поняття дисфункції - руйнуючої функції (останні роки колгоспи виконували руйнівну функцію в с/г).

Парсонс сформулював 4 основні функціонуючі елементи:

Таблиця ІІІ

А	Адаптація забезпечує економічну підсистему
Ц	Ціле досягнення, забезпечує.політичну підсистему
І	Інтеграція забезпечує правові інститути і звичаї
Вс	Відтворення структури забезпечує віра, мораль, освіта, утримуються на підсистему '

Недоліки функції: відсутність аналізу нестабільності суспільства,роль індивіда в суспільстві - цей недолік намагалися подолати теоретики індивідуалізму (теорії соціальної взаємодії), стверджує що функції діють постійно. Отже, можемо вивести узагальнену схема побудови суспільства як системи '

Таблиця IV

Соціальні дії та взаємодії

Соціальні цінності та норм

Соціальні зв'язки і соціальні відносини

2) Проблема соціології — проблема соціальних змін, проблема переходу соціальних систем, соціальних спільнот, соціальних інститутів, індивідів з одного стану в інший. Тому соціологія використовує поняття соціального розвитку, як зворотних'спрямовані змін матеріальних і духовних об'єктів. Розвиток передбачає перехід від простого до складного, від нищого до вищого.

Виділяють ІІІ типи механізмів соціальних змін і розвитку:

1) Еволюційний і революційний;

2) Прогресивний і регресивний;

З) Імітаційний і інноваційний.

Зупинимося лише на І типі:

1) Еволюційний

Одні вчені абсолютизують еволюційний механізм соціальних змін розвитку, революційний.

Найбільш повну схему еволюційного розвитку суспільства розробив Спенсер, стверджує: еволюція в ускладненні форм суспільного життя, їх диференціації та інтеграції на новому рівні. Суспільство йде від нищої стадії розвитку до вищої. Дюркгейм доповнив вчення, про еволюцію: розподіл праці - це причина і наслідок ускладнення суспільства, тому шлях еволюції — це зростання населення, посилення конкуренції, розподіл праці та ін. На основі аналізу процесів соціальної еволюції у 60-х роках ХХ ст. сформувалася теорія індустріального суспільства: (Арон (Франція), Ростоу (Америка), стверджували: індустріальне суспільство — складна система розподілу праці, спеціалізації в галузях, складна система масового виробництва на широкий ринок, механізації і автоматизації, виробництва і управління. Це складна система реалізації досягнень НТР.

Індустріальне суспільство - це вплив НТР не лише на виробництво, управління, а і на побутову культуру (масову культура), сім'ю. В 70-х роках XX ст. теорія індустріального суспільства одержала подальший розвиток формування в стадії розвитку суспільства: доіндустріальне, індустріальне, постіндустріальне. Україна в складі СССР в 60-х р. XX ст. досягала індустріальної стадії і зупинилась. В кінці XX на початку XXI ст. країни Західної Європи і Америки перейшли в ІІІ-ю стадію постіндустріалізації. К. Мапхейм виділив такі три шляхи приходу в еліту: на засадах крові, багатства, особистої професійно-духовної продуктивності. Д. Белл вважає, що "еліта крові" відповідає доіндустріальному суспільству, "еліта багатства" - індустріальному суспільству, "еліта знань" (науково-технічна еліта) - постіндустріальному суспільству.

Тому пострадянські країни відстають. Перехід від однієї стадії до іншої відбувається шляхом еволюційна основі технічних і технологічних нововведень в сполученні з психологічними мотиваціями: націоналізму, протестантською етикою, амбіціями. Сьогодні переважає соціальний еволюціоналізм. Це не значить, що немає поширення соціального революціоналізму, який розробили Маркс, Енгельс, Ленін за теорією яких суспільство походить кілька формацій: рабовласницьку, феодальну, капіталістичну, соціалістичну та інші. - Перехід від однієї формації до іншої відбувається шляхом революції. Маркс стверджував: "Революція — локомотиви історії". Революція — якісний стрибок від старого до нового. Революція — початок із захоплення влади, революція це початок після захоплення влади, який передбачає реформи - докорінну зміну систем старої на нову.

Кожна революція супроводжується великими людськими і матеріальними витратами. З 1991 р.

Революція на Україні, коли почали створювати соціальну опору буржуазії - середній клас.
Критерії соціального прогресу: ускладнення суспільства (Спенсер), зміни у системі соціальних

зв'язків (Кьольнз), зміни у характері виробництва і споживання (Беле), ступінь оволодіння силами природи і ліквідація експлуатації людини людиною(Маркс, Енгельс, Ленін).

Питання для самостійної роботи:

1) Що таке суспільство?

2) Що таке суспільна система?

3) Що таке соціальні норми?

4) Що стверджує детерміністський підхід?

5) Що включає політична підсистема суспільства?

6) Вказати основні функціонуючі елементи за Парсонсом?

7) Що передбачає розвиток?

8) В чому Дюркгейм бачить еволюцію форм суспільного життя?

9) Що стверджує, що суспільство - живий організм, що знаходиться в русі, в розвитку?

10) Що таке набір фактів, який обумовлюють спільну діяльність людей в конкретних
умовах для досягнення тих чи інших цілей?

11) До чого відображають соціальні норми вимоги?

12) Назвати три інститути за Кантом?

13) Що включає соціальна підсистема суспільства?

14) Чим обумовлені відносини між чотирма підсистемами суспільства?

15) Вказати недоліки функцій?

16) Вказати типи механізмів соціальних змін і розвитку?

17) В чому Дюркгейм бачить шлях еволюції?

18) Якої стадії Україна досягала в складі СССР в 60-х р. XX ст.?

19) Кожна підсистема існує в рамках цілого.

20) Що таке процес, протягом якого люди діють і зазнають впливу один на одного?

21) З чим пов'язані соціальні норми?

22) Які сфери виділяє Марксизм в суспільстві?

23) Що включає соціальне життя на загал?

24) З якої сторони відіграє велику роль в суспільстві соціальний контроль?

25) Що включає в себе суспільство як система?

26) Які течії в соціології існують з приводу розвитку?

27) Якими вченими сформувалася теорія індустріального суспільства на основі аналізу процесів соціальної еволюції у 60-х роках XХст.?

28) Яку стадію перейшли країни Західної Європи і Америки на початку XX ст.?

29) Який один із підходів до суспільства має основні поняття система?

30) Між чим соціальні відносини відносно стійки і самостійні зв'язки?

31) Що включає в себе суспільство як цілісна система?

32) Які сфери називає Маркс?

33) Що включає в себе духовна культура?

34) Чим доповнив функціоналізм Мертон?

35) Вказати проблему соціології?

36) В чому Спенсер бачить еволюцію?

37) Що таке індустріальне суспільство за Ароном і Ростоуном?

38) Яким шляхом відбувається перехід від однієї стадії до іншої?

39) Чим регулюються соціальні норми?

40) Хто розробив детерміністський підхід?

41) Що включає в себе економічна підсистема суспільства?

42) З чого складається суспільство?

43) Сказати, що означає поняття дисфункції за Мертоном?

44) Поняття соціального розвитку?

45) Що таке індустріальне суспільство?

46) Хто розробив теорію соціального еволюціоналізму?

Провідні концепції суспільства.

Джерела суспільного розвитку.

Суспільство і природа (обговорення, на семінарі)

1) Суспільство — багатогранне поняття. Це світове співтовариство, світова система як ціле, сукупність людей, які живуть на певній території, створюючи свою культуру і політичну систем}'. Суспільство — це товариство, асоціація. Суспільство — це населення країни, об'єднане для спільної праці Все це враховує соціологія, але шукає більш точного визначення.

Існують різні підходи до суспільства:

Вебер: суспільство - сукупність людей в основі яке лежить діяльність

Бергер: суспільство — комплекс людських відносин.

Мілдс: суспільство — конфігурація соціальних інститутів,

Маркс: суспільство — сукупність людських відносин, яка склалася історично в процесі спільної праці. Це істотно, але не повно. Дискусії тривають. І. В цих прикладах присутній підхід до суспільства, як, до системи —цілісної, динамічної.

Cистема - цілісне утворення, основними елементами якої є люди (соціальні дії і взаємодії, соціальні зв'язки і соціальні відносини).Люди створюють соціальний інститут. Існують такі рівні суспільства. Таблиця І

Та

суспільство

Те

соціальний інститут

Ті

люди

Соціальний зв'язок — це набір фактів, які обумовлюють спільну діяльність людей в конкретних умовах для досягнення тих чи інших цілей. Із соціального зв'язку випливають соціальні взаємодії — це процес, протягом якого люди діють і зазнають впливу один на одного. Із соціальної взаємодії утворюються соціальні відносини — відносно стійкі і самостійні зв'язки між індивідами, соціальними спільнотами, соціальними інститутами. Отже, суспільство формується з безлічі індивідів, їх зв'язків, взаємодії і взаємовідносин. Це не сума, а діалектична єдність. Соціальні зв'язки, взаємодії, взаємовідносини регулюються соціальними нормами. Соціальні норми -правила, закони, традиції, що відображають вимоги суспільства, соціальних спільнот, соціальних інститутів до поведінки людей. Соціальні норми пов'язані з соціальними цінностями, які є благами життя. Суспільство як цілісна система включає в себе координацію (узгодження) та субординацію ' (підпорядкування)

ІІ. Детерміністський підхід (закономірністний) -4- розробили Маркс, Енгельс, Ленін. Вони не зупиняються на характеристиці груп населення, на соціальній ієрархії (поділ на багатих і бідних), не зводять суспільство до сукупності трьох інститутів за Кантом (держава, сім'я, церква), не зводить характеристику суспільства до 5 фундаментальних інститутів (сім'я, держава, церква, виробництво, традиції").

Марксизм виділяє в суспільстві сфери: економічну, соціальну, політичну, культурну. Ці сфери Маркс називає підсистемами, які мають свої підсистеми:

Економічна підсистема виконує функції добування засобів існування, фундамент це

суспільства.

Політична підсистема виконує роль управлінської надбудови суспільства.

Соціальна підсистема являє собою соціально-демографічний склад населення взаємовідносини між соціальними спільнотами. Соціальне життя на загалі

включаючи добробут.

Культурна підсистема зачіпає собою поверхи суспільства, носить наскрізний характер.

В середині ХГХ ст. Маркс створив одну з найбільш повних і чітких моделей суспільства. Суспільство складається з базису (продуктивні сили і виробничі відносини) і надбудови (ідеологія, культура, наука, освіта).

В марксизмі переважала точка зору, згідно з якою економічний базис детермінує надбудову

Тому відносини між чотирма підсистемами обумовлені причинно-наслідковими зв'язками. Ці

підсистеми утворюють ієрархічну структуру.

ТаблицяІІ

Але існує і зворотній зв'язок. Комп'ютерна революція перетворює культурну сферу на важіль економіки. Отже, суспільство - живий організм, що знаходиться в русі, в розвитку. Таким є детерміністичний підхід.

ІІІ. Функціональний підхід до розвитку суспільства більш притаманний англо-американській соціології. Ідеї функціоналізму першим розробив Спенсер, стверджував::кожна підсистема існує в рамках цілого (кровопостачання в рамках організму) і виконує певну функцію. Функції мають бути спрямованими на задоволення потреб та збереження стабільності. Велику роль в суспільстві відіграє соціальний контроль зі сторони батьків, керівників і т.д. Цю функцію виконує держава. Він "тримається на страху перед живими" і "створює державі страх перед мертвими" Цю функцію виконує церква. Функціоналізм доповнив Мертон, стверджував:

одне явище може мати різні функції (я-мама, я-дочка), а одну і ту ж функцію можуть виконувати різні явища. Мертон ввів поняття дисфункції - руйнуючої функції (останні роки колгоспи виконували руйнівну функцію в с/г).

Парсонс сформулював 4 основні функціонуючі елементи:

Таблиця ІІІ

А

Адаптація забезпечує економічну підсистему

Ц

Ціле досягнення, забезпечує.політичну підсистему

І

Інтеграція забезпечує правові інститути і звичаї

Вс

Відтворення структури забезпечує віра, мораль, освіта, утримуються на підсистему '

Недоліки функції: відсутність аналізу нестабільності суспільства,роль індивіда в суспільстві - цей недолік намагалися подолати теоретики індивідуалізму (теорії соціальної взаємодії), стверджує що функції діють постійно. Отже, можемо вивести узагальнену схема побудови суспільства як системи '

2) Проблема соціології — проблема соціальних змін, проблема переходу соціальних систем, соціальних спільнот, соціальних інститутів, індивідів з одного стану в інший. Тому соціологія використовує поняття соціального розвитку, як зворотних'спрямовані змін матеріальних і духовних об'єктів. Розвиток передбачає перехід від простого до складного, від нищого до вищого.

Виділяють ІІІ типи механізмів соціальних змін і розвитку:

1) Еволюційний і революційний;

2) Прогресивний і регресивний;

З) Імітаційний і інноваційний.

Зупинимося лише на І типі:

1) Еволюційний

Одні вчені абсолютизують еволюційний механізм соціальних змін розвитку, революційний.

Найбільш повну схему еволюційного розвитку суспільства розробив Спенсер, стверджує: еволюція в ускладненні форм суспільного життя, їх диференціації та інтеграції на новому рівні. Суспільство йде від нищої стадії розвитку до вищої. Дюркгейм доповнив вчення, про еволюцію: розподіл праці - це причина і наслідок ускладнення суспільства, тому шлях еволюції — це зростання населення, посилення конкуренції, розподіл праці та ін. На основі аналізу процесів соціальної еволюції у 60-х роках ХЗХ ст. сформувалася теорія індустріального суспільства: (Арон (Франція), Ростоу (Америка), стверджували: індустріальне суспільство — складна система розподілу праці, спеціалізації в галузях, складна система масового виробництва на широкий ринок, механізації і автоматизації, виробництва і управління. Це складна система реалізації досягнень НТР.

Індустріальне суспільство - це вплив НТР не лише на виробництво, управління, а і на побутову культуру (масову культура), сім'ю. В 70-х роках XX ст. теорія індустріального суспільства одержала подальший розвиток формування в стадії розвитку суспільства: доіндустріальне, індустріальне, постіндустріальне. Україна в складі СССР в 60-х р. XX ст. досягала індустріальної стадії і зупинилась. В кінці XX на початку XXI ст. країни Західної Європи і Америки перейшли в ІІІ-ю стадію постіндустріалізації. Тому пострадянські країни відстають. Перехід від однієї стадії до іншої відбувається шляхом еволюційна основі технічних і технологічних нововведень в сполученні з психологічними мотиваціями: націоналізму, протестантською етикою, амбіціями. Сьогодні переважає соціальний еволюціоналізм. Це не значить, що немає поширення соціального революціоналізму, який розробили Маркс, Енгельс, Ленін за теорією яких суспільство походить кілька формацій: рабовласницьку, феодальну, капіталістичну, соціалістичну та інші. - Перехід від однієї формації до іншої відбувається шляхом революції. Маркс стверджував: "Революція — локомотиви історії". Революція — якісний стрибок від старого до нового. Революція — початок із захоплення влади, революція це початок після захоплення влади, який передбачає реформи - докорінну зміну систем старої на нову.

Кожна революція супроводжується великими людськими і матеріальними витратами. З 1991 р.

Революція на Україні, коли почали створювати соціальну опору буржуазії - середній клас.

Критерії соціального прогресу: ускладнення суспільства (Спенсер), зміни у системі соціальних

зв'язків (Кьольнз), зміни у характері виробництва і споживання (Беле), ступінь оволодіння силами природи і ліквідація експлуатації людини людиною(Маркс, Енгельс, Ленін).

Дата добавления: 2014-01-05