Система показників, які використовують в економіко-правовому аналізі і аудиті

Діяльність підприємств різних галузей господарювання вимірюється багато чисельними економічними показниками, які складають у певну систему:

- грошові і натуральні показники, в залежності від покладених в основу вимірників;

- кількісні і якісні показники, в залежності від того, які параметри господарського процесу чи явища відображаються;

- об’ємні та питомі показники, в залежності від застосування відокремлених показників чи їх співвідношень.

Грошові показники є найбільш поширеними. Використання грошових показників, грошового вимірника виходить із наявності товарного виробництва і товарного обігу, товарно-грошових відносин, дії закону вартості і умов вільного ринку.

Грошовим вартісним вимірником виражаються: валова і товарна продукції, оптовий і роздрібний товарообіг, витрати виробництва і обігу, прибуток та інші показники діяльності підприємств різних галузей. Грошовий вимірник витікає із економічної сутності вказаних категорій, він найбільш повно виражає особливості ринкової економіки.

Тобто, грошовий вимірник відображає результати господарювання підприємства, що дозволяє узагальнити, об’єднати й однорідно оцінити різні господарські процеси і операції.

Натуральні вимірники залежать від фізичних властивостей продукції, наприклад, штук, довжина, площа, так у машинобудуванні – штук – тракторів, верстатів, турбін, літаків; у легкій промисловості – пар взуття (за видами, розмірами, сортами); продукція прядильного виробництва – в кілограмах пряжі; продукція лікеро-горілчаної промисловості – в декалітрах; тютюнової – млн. штук.

Поряд із натуральними показниками в аналітичної практиці використовується і їх різновидність – умовно-натуральні показники.

Так, наприклад, підприємства, які виробляють взуття не можуть виразити їх у фізичних парах взуття, а можуть виразити в умовних парах. Для цього здійснюється перерахунок цієї продукції в умовні пари на основі коефіцієнтів трудомісткості. Текстильні підприємства виробляють нитки у котушках різної довжини. В основі узагальнюючого показника використовується котушка – 200 метрів. У консервній промисловості продукція перераховується у тисячі умовних банок – туби і т.д.

Кількісні показники використовуються для відображення абсолютних величин, які характеризують обсяг виробництва і реалізації продукції, її структуру та інші параметри діяльності підприємств. Кількісні показники можуть бути виражені, як вартісними так і натуральними вимірниками, наприклад обсяг реалізованої продукції, кількість витраченої праці (робочих днів, робочих годин); випуск продукції текстильними підприємствами, в метрах, випуск власної продукції підприємствами харчування, в грн. і в фізичних умовних блюдах.

Якісні показники – використовуються для оцінки виробленої продукції з точки зору відповідності її встановленим вимогам (стандартам, технічним умовам, нормам), для оцінки економічної ефективності матеріальних, трудових, фінансових ресурсів. Наприклад, сорт, потужність двигуна, урожайність 1 га, фондовіддача, матеріаловіддача та інші.

Об’ємні показники застосовуються для відображення обсягу виробленої продукції, будівельно-монтажних робіт, обсягу виробництва кукурудзи, цукрового буряка, вівса і т.д.

Питомі показники є розрахунковими від відповідних об’ємних показників, наприклад, відношення обсягу виробленої продукції до чисельності робітників показує скільки вироблено продукції одним робітником; відношення активної частини основних виробничих фондів підприємства, помножене на 100%, показує питому вагу активної частини основних виробничих фондів у загальному обсязі.

Вказані показники використовуються в залежності від цілей і задач економіко-правового аналізу і аудиту.

2.3. Загальні вимоги до підготовки вихідних аналітичних даних та оформлення результатів аналізу і аудиту

Якість економіко-правового аналізу і аудиту, достовірність аналітичних висновків залежить від кількості, якості і об’єктивності вихідної інформації. Помилки, розбіжності та інші недоліки, які можуть бути в первинних документах та звітності суттєво впливають на результати аналізу, якість висновків, об’єктивність прийнятих управлінських рішень.

Попередньою умовою формування інформаційної бази для проведення економіко-правового аналізу і аудиту є ретельна перевірка документів з точки зору:

- оцінки достовірності відображення господарських операцій в первинних документах, правильності розрахунків-обчислень, відображення їх у звітності;

- оцінки повноти, якості та терміну проведення інвентаризації, відображення її результатів у бухгалтерських документах, звітності та розробки заходів з метою усунення виявлених недоліків;

- визначення обґрунтованості та законності списання витрат виробництва, збуту, маркетингу, управління та інші;

- визначення відповідності показників звітності щодо платежів до бюджету та фінансування за даними фінансових органів;

- виявлення обґрунтованості змін до статутного капіталу та ін.

Особливу увагу під час аналізу та перевірки звітних і інших документів приділяється вивченню відповідності показників у різних документах та їх відображення на рахунках бухгалтерського обліку.

В сучасних умовах велике значення має комп’ютеризація інформаційної бази, і перш за все використання цільових програм бухгалтерського обліку і звітності, використання персональних комп’ютерних програм автоматизації робочих місць (АРМ), у тому числі: бухгалтера, економіста, аналітика.

Комп’ютеризація облікової, звітної та іншої інформації про господарську діяльність підприємства дозволяє:

- своєчасно забезпечити розрахункові і інформаційні потреби аналітика і аудитора;

- отримати аналітичні дані в стислі строки;

- надати інформацію в табличній та графічній формі;

- швидко внести корективи в методику розрахунків та в форми відображення кінцевого результату аналізу, або перевірки;

- повторити процес рішення задачі з певної заданої стадії розрахунку та інше.

Заключним етапом аналітичної обробки економічної інформації являється оформлення отриманих результатів.

В загальному вигляді оформлення результатів економіко-правового аналізу і аудиту включає: систематизацію і узагальнення інформації, практичні висновки та пропозиції щодо прийняття обґрунтованих управлінських рішень, покращення фінансового стану підприємства та попередження економічних зловживань.

Особлива увага в висновках надається обґрунтуванню виявлених недоліків, у тому числі: відповідні розрахунки, посилення на нормативні документи та правові акти.

При цьому важливе значення має форма відображення результатів економіко-правового аналізу і аудиту.

Для відображення результатів оперативного аналізу застосовуються лаконічні, зручні для огляду аналітичні таблиці і схеми.

Результати оперативного аналізу оформляються дуже стисло, де розкриваються: ціль, задачі, сутність проблеми, отримані результати та сформульовані пропозиції.

Оформлення результатів інших видів економіко-правового аналізу і аудиту в залежності від цілі, задач, програми дослідження, суб’єкта який проводить аналіз або аудит включає:

- розкриття цілі, задач, сутності проблеми;

- аналітичну записку, яка містить аналітичні таблиці, схеми, графіки, пояснення та висновки, що базуються на розрахунках конкретних даних та їх узагальненні:

- оцінку використання ресурсів (матеріальних, виробничих, фінансових, трудових);

- розкриття і обґрунтування причин негативних результатів діяльності підприємства, помилок, порушень, зловживань;

- наведення розрахунків невикористаних резервів на підприємстві;

- викладення пропозицій щодо покращення фінансового стану підприємства, зміни оргструктури управління, кадрової політики;

- та ін.

Дата добавления: 2014-01-05