Поняття про фігури силогізму

Фігури і модуси категоричного силогізму

Категоричний силогізм має різні види, що набули назву фігур силогізму. Фігурами силогізму називаються форми силогізму, що відрізняються одна від одної розташуванням середнього терміна в засновках.

Існує чотири фігури силогізму.

У першій фігурі середній термін займає місце суб'єкта у більшому засновку і предиката — в меншому. Правила першої фігури:

1. Більший засновок повинен бути загальним судженням.

2. Менший засновок повинен бути стверджуючим.

Наприклад:

Всі українці (M) – європейці (P).

Петров (S) – українець (M).

Отже, Петров (S) – європеєць (P).

Схема першої фігури:

M - P

S - M

S - P.

Якщо порушити друге правило першої фігури силогізму, то висновок може бути хибним. Наприклад:

Всі студенти (M) складають іспити (P).

Петров (S) не студент (M).

Отже, Петров (S) не складає іспити (P).

Висновок може бути хибним у випадку, якщо Петров школяр, або аспірант.

Висновки першої фігури є результатом підведення окремих випадків під загальне правило, закон, який міститься у більшому засновку.

У другій фігурі середній термін займає місце предиката в обох засновках. Правила другої фігури:

1. Більший засновок повинен бути загальним судженням.

2. Один із засновків повинен бути судженням заперечення.

Наприклад:

Всі прогресивні люди (P) займають позицію миру (M).

Агресори (S) не стоять на позиції миру (M).

Отже, агресори (S) не є прогресивними людьми (P).

Схема другої фігури:

Р - М

S - М

S - Р.

Помилка при порушення другого правила другої фігури може бути такою.

Всі студенти нашого курсу (P) відвідали історичний музей (M).

Петров (S) відвідав історичний музей (M).

Отже, Петров (S) є студентом нашого курсу (P).

Оскільки один із засновків другої фігури силогізму є запереченням, то й висновок завжди має бути запереченням. Друга фігура використовується при доведенні хибності певного положення, шляхом заперечення належності окремих предметів до класу, про який йдеться у більшому засновку.

У третій фігурі середній термін займає місце.суб'єкта в обох засновках. Правило третьої фігури:

1. Менший засновок має бути стверджуючим судженням.

2. Висновок має бути частковим судженням.

Наприклад:

Іваненко і Петренко (M) – українці (P).

Іванов і Петров (M) – студенти економічного факультету ХІУ (S)

Отже, декотрі студенти економічного факультету ХІУ (S) – українці (P).

Схема третьої фігури:

М— Р

М—S

S—Р.

Оскільки судження „Деякі студенти економічного факультету ХІУ – українці” є істинним, то судження „Всі студенти економічного факультету ХІУ – українці” є хибним. У силогізмі третьої фігури достовірний висновок може бути тільки частковим.

Третя фігура застосовується для спростування загальних положень які є хибними, а також для доведення часткової сумісності двох понять, котрі можуть бути несумісними.

У четвертій фігурі середній термін займає місце предиката у більшому засновку і суб'єкта в меншому засновку. Правила четвертої фігури:

1. Якщо два засновки є ствердними, то менший засновок повинен бути загальним, а висновок частковим.

2. Якщо один із засновків – заперечне судження, то більший засновок повинен бути загальним судженням.

Наприклад:

Гонка озброєння (Р) посилює міжнародне напруження (М).

Гонка озброєння ( М ) погіршує економічний стан громадян ( S )

Отже, певні дії, що погіршують економічний стан громадян (S), посилюють міжнародне напруження (Р).

Схема четвертої фігури:

Р - М

М - S

S - Р.

Практично під час мислення четвертою фігурою користуються дуже рідко та звичайно її зводять до першої фігури, що дозволяє утриматись від її аналізу.

Дата добавления: 2014-01-05