Шановний пане!

У своєму листі від… Ви просите дати об’єктивну рекомендацію панові… який клопочеться про посаду…

Я добре знаю пана…оскільки навчалися разом на філологічному факультеті …, а нині працюємо в редакції журналу…

Пан має досвід редагування авторський і перекладних текстів російською та української мовами… За час роботи добре оволодів досвідом підготовки і випуску друкованої продукції. Отже, пан…здібний працівник, добра, чуйна, врівноважена людина.

З повагою..

АВТОБІОГРАФІЯ – це документ, у якому особа повідомляє основні факти своєї біографії.

РЕКВІЗИТИ АВТОБІОГРАФІЇ: назва виду документа; текст, у якому зазначаються П.І.Б., дата народження, місце народження, відомості про освіту (повне найменування всіх навчальних закладів, у яких довелося навчатися); відомості про трудову діяльність (коротко, у хронологічній послідовності назви місць роботи і посад); короткі відомості про склад сім’ї (батько, мати, чоловік, дружина, діти); дата написання, підпис (паралельно).

Кожне нове повідомлення пишеться з абзацу. Автобіографія пишеться від першої особи вигляді логічно зв’язаного повідомлення про себе, із лаконічними переходами від одного абзацу до другого.

ОСОБОВИЙ ЛИСТОК З ВІДДІЛУ КАДРІВ – це обов’язковий документ, що заповнюється громадянином під час зарахування його на посаду, навчання для участі в конкурсі тощо. Він узагальнює автобіографічні відомості працівника, фіксуючи їх у таблицях.

РЕКВІЗИТИ: назва виду документа, П.І.Б., дата і місце народження, фотографія особи, яка заповнює документ, відомості про освіту, наукові ступені, учені звання, якими мовами володіє, державні нагороди, відомості про родину, паспортні дані, домашня адреса, особистий підпис, дата заповнення.

ТРУДОВА КНИЖКА – це основний документ, що фіксує трудову діяльність працівника. Трудова книжка служить для встановлення загального, безперервного й спеціального трудового стажу. Точність її заповнення має велике значення. До трудової книжки працівника заносяться відомості про його переміщення, заохочення, звільнення.

Зберігається трудова книжка у відділі кадрів підприємства, де працює її власник. Працівник забирає її лише тоді, коли переходить працювати до іншої організації. У разі втрати дублікат видається за останнім місцем роботи. Згідно із законодавством працівник має узяти трудову книжку з відділу кадрів на деякий час за заявою.

НАКАЗ ЩОДО ОСОБОВОГО СКЛАДУ – це розпорядчий документ, що видається керівником установи на правах єдиноначальності та в межах його компетенції і стосується кадрових питань. У наказах щодо особового складу оформляють призначення, приміщення, звільнення, відрядження, відпустки, нагороди та стягнення працівників. Ці накази укладаються на підставі доповідних записок керівників структурних підрозділів, заяв громадян, протоколів колегіальних органів тощо.

РЕКВІЗИТИ: назва міністерства, якому підпорядковується організація, підприємство, установа (для державних); повна назва організації, установи; назва документа; номер наказу (посередині); дата укладання (ліворуч); назва населеного пункту, де розташоване підприємство (праворуч); заголовок «про…»; текст:

- констатуюча частина містить такі складові: вступ (зазначається причина видання наказу); доведення (викладаються основні факти); висновок (указується мета видання наказу). Якщо підставою для видання наказу є розпорядчий документ вищого органу (установи), то в констатуючій частині вказується назва, номер, дата й заголовок до тексту розпорядчого документа, а також передається зміст певного розділу статті документа вищого органу, який є підставою для видання конкретного наказу;

- розпорядча частина починається словом «НАКАЗУЮ» і складається з пунктів, що поділяються на такі складові: дія, термін виконання та відповідальність за виконання. Кожен пункт плану нумерується арабськими цифрами.

Текст викладу розпорядчої частини повинен мати наказову форму. Зокрема, кожний пункт починається з дієслова в інфінітивній формі («Зарахувати», «Призначити», «Здійснити», «Наголосити», «Звільнити»…). Якщо ж фактові надається значення більше, ніж особі, тоді вживається пасивна форма («Грубі порушення виявлено…»); активна форма вживається для вказування на ініціатора певної дії («…завідувач навчальної дисципліни повинен»).

Як виконавець указується назва організації, підрозділу, службова особа із зазначенням у Д. відмінку посади, прізвища та ініціали. Якщо в одному пункті перелічуються декілька осіб, то їхні прізвища вказуються за абеткою.

Якщо в розпорядчій частині значна кількість пунктів, то її оформляють у вигляді таблиці.

В останньому пункті розпорядчої частини зазначають службових осіб, на яких покладено контроль за виконанням наказу (відповідно до службової ієрархії).

Наприкінці кожного пункту зазначається підстава для його укладання (службова записка, рапорт, заява тощо).

Посада першого керівника установи (ліворуч), його підпис, ініціали та прізвище (праворуч).

Візи (якщо є) «Проект наказу внесено…», «Проект наказу погоджено…»

Проект наказу погоджується з:

- заступником керівника установи;

- куратором питань, які зазначені в документі;

- керівником структурного підрозділу, якого стосується пункт наказу;

- юристом організації, який засвідчує узгодження наказу із чинними правовими актами та розпорядженнями керівних установ.

Окрім обов’язкових реквізитів, накази щодо особового складу залежно від їх змісту укладаються за певними вимогами:

1. У наказах про призначення, зарахування на роботу вказують:

- на яку посаду;

- до якого структурного підрозділу;

- вид прийняття (переведенням, відповідно до контракту, на постійну, тимчасову роботу або роботу за сумісництвом);

- особливі умови (із прийняттям матеріальної відповідальності, зі скороченим робочим днем тощо);

- умови платні (відповідно до штатного розкладу).

Приклад:

ЗАРАХУВАТИ:

1. Біленко Ларису Глібівну на посаду викладача історії України з 17.10.2002 з окладом відповідно до штатного розкладу.

Підстава – заява Біленко Л.Г.

2. У наказах про переведення на іншу роботу зазначають:

- з якої посади на яку;

- вид, термін (постійно, тимчасово);

- мотивування (реорганізація, скорочення, ліквідування підрозділу тощо).

Приклад:

ПЕРЕВЕСТИ:

Вєтрову Ганну Іллівну, вахтера гурт. № 3, на посаду гардеробниці навчального корпусу з 19.10.2002 до 30.11.2003 у зв’язку з капітальним ремонтом гуртожитку.

Підстави: 1) доповідна записка коменданта гуртожитку №3 Фесенко С.О.;

2) заява Вєтрової Г.І.

3. У наказах про надання відпустки:

- основна, тарифна;

- додаткова, за тривалий стаж роботи на одному підприємстві, як винагорода чи заохочення;

- навчальна, академічна;

- у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю, хворобою, лікуванням, пологами (декретна) тощо;

- без збереження заробітної плати, за родинними обставинами, за власний рахунок;

- загальна кількість робочих днів;

- дата (з якого числа, місяця, року до якого числа, місяця, року включно);

- період, за який надається відпустка (для основної, тарифної чи додаткової).

Приклад:

НАДАТИ:

Завалій Валерії Корніївні, доц.. кафедри української мови, декретну відпустку з 19.10.2002.

Підстава – заява Завалій В.К.

4. У наказах про звільнення зазначають:

- дату звільнення;

- мотивування (вихід на пенсію, власне бажання, порушення закону, ліквідування установи) із зазначенням відповідної статті КЗпП чи інших кодексів, законів, статутів.

Приклад:

ЗВІЛЬНИТИ:

Комар Оксану Олександрівну, проф. каф. історії України, у зв’язку із закінченням терміну дії контракту з 11.10.2002.

Підстави: 1) контракт від 26.08.99;

2) заява Комар О.М.

ГОСПОДАРСЬКО-ДОГОВІРНІ ДОКУМЕНТИ

ДОГОВІР – це документ, що фіксує домовленість між двома чи кількома партнерами про взаємні зобов’язання.

ТРУДОВА УГОДА – це документ, яким регламентуються стосунки між установою та позаштатним працівником. Трудова угода, укладена зі штатним працівником, визначає коло його доручень, які виходять за межі безпосередніх службових обов’язків.

КОНТРАКТ – правовий документ, що засвідчує певну домовленість між підприємством, організацією чи установою та працівником про умови спільної виробничої й творчої діяльності.

Дата добавления: 2014-01-05