Социальная работа в сфере молодёжного досуга

3. Економічне і соціальне значення поліпшення умов та охорони праці

в ринковій системі господарювання

До позитивних економічних результатів впливу умов праці на людину відносять:
1. ____________________________________ ______________________________________ ______________________________________ ______________________________________ ______________________________________ ______________________________________	За даними досліджень: - комплекс заходів з поліпшення умов праці може забезпечує приріст продуктивності праці на 15-20 %; - нормалізація освітлення робочих місць збільшує продуктивність праці на 6-13 % та скорочує брак на 25 %; - раціональна організація робочого місця підвищує продуктивність праці на 21 %, - раціональне фарбування робочих приміщень підвищує продуктивність праці на 25%.
2. ____________________________________ ______________________________________ ______________________________________ ______________________________________ ______________________________________ ______________________________________	За даними досліджень: Втрати робочого часу внаслідок тимчасової непрацездатності на різних підприємствах різноманітні й становлять приблизно: - 2,5 % річного фонду робочого часу на підприємствах із сприятливими умовами праці і - 5-10 % – на підприємствах з небезпечними та шкідливими умовами. Поліпшення умов і впровадження заходів по забезпеченню безпеки праці скорочують плинність кадрів. За мотивами «важкі і несприятливі умови» звільняються в промисловості до 20 % усіх вивільнених.
До позитивних соціальних результатів можна віднести:
1. ____________________________________________________________________________________
2. ______________________________________________
3. __________________________________________
4.____________________________________________________________________________
5. _____________________________________________________________________________________ _______________________________________________________________________________________ _______________________________________________________________________________________
6. ________________________________________
Несприятливі умови праці призводять до наступних негативних соціальних та економічних результатів:
1. ____________________________________________________________________________________
2. ____________________________________________________________________________________
3. ____________________________________________________________________________________
4. ____________________________________________________________________________________
5. ____________________________________________________________________________________
6. ____________________________________________________________________________________
7. ____________________________________________________________________________________
8. ____________________________________________________________________________________
9. ____________________________________________________________________________________

Розглядаючи охорону праці в умовах ринкової економіки особливу увагу необхідно звернути на економічні аспекти охорони праці.

4. Економічне стимулювання поліпшення умов і охорони праці

Поліпшення умов і охорони праці в умовах ринку тісно пов’язано з економічним стимулюванням роботодавців.

Стимулювання заходів щодо охорони праці здійснюється згідно з розділом ІV «Стимулювання охорони праці» Закону України «Про охорону праці». Так, ст. 25 «Економічне стимулювання охорони праці» визначає, що до працівників підприємств можуть застосовуватися будь-які заохочення за активну участь та ініціативу у здійсненні заходів щодо підвищення безпеки й поліпшення умов праці. Види заохочень визначаються колективним договором (угодою, трудовим договором).

Вимогам охорони праці слід надати економічну інтерпретацію, поєднати показники оцінки результатів діяльності з економічними важелями впливу на порушників правил і норм. Необхідно створити ефективну систему стимулювання та мотивації організації й виконання безпечних трудових процесів на основі економічної відповідальності.

На практиці під економічним регулюванням розуміють

Досвід розвинутих країн у галузі охорони праці свідчить про те, що поліпшенню умов праці сприяють заходи:

1. ________________________________________________ __________________________________________________ __________________________________________________ 2. ________________________________________________ __________________________________________________ __________________________________________________ 3. ________________________________________________ __________________________________________________ Узагальнюючи досвід розвинутих країн з економічного стимулювання, Європейський фонд поліпшення умов життя і праці (одна з організацій Європейського Союзу) визначає, що більшість існуючих нині систем базується на прецедентах, тобто на інформації про нещасні випадки, що спричиняють виплату компенсації. Подібний підхід сам по собі є доказом того, що вплив економічного стимулювання обмежений.

5. Планування робіт з охорони праці

Планування – __________________________________________________________

_______________________________________________________________________

У плануванні робіт з охорони праці як вихідні дані використовують:

- план економічного і соціального розвитку підприємства;

- план організаційно-технічних, технологічних та інших заходів, направлених на підвищення ефективності, пошук резервів підприємства;

- матеріали паспортизації цехів, дільниць, робочих місць на відповідність їх вимогам охорони праці; а також атестації робочих місць за умовами праці;

- комплексні заходи щодо досягнення встановлених нормативів безпеки, гігієни праці і виробничої санітарії;

- матеріали розслідувань нещасних випадків, професійних захворювань та аварій;

- приписи органів державного нагляду, служб охорони праці;

- рекомендації комісії з питань охорони праці підприємства; пропозиції уповноважених трудового колективу з питань охорони праці;

- результати адміністративно-громадського контролю стану охорони праці;

- постанови профспілкового комітету, рішення зборів (конференцій) трудового колективу з питань охорони праці;

- відповідні накази адміністрації, документи вищестоящих господарських і профспілкових органів.

Планування робіт з охорони праці включає розроблення таких планів:

І. Довгострокові плани	___________________________ Усі заходи, які передбачені довгостроковими планами, включаються у відповідні розділи колективних угод і комплексних заходів.
ІІ. Річні плани До колдоговору можуть додаватися переліки професій і посад працівників (якщо вони встановлені понад вимоги законодавства): У колдоговорі повинні передбачатися:	Колдоговір повинен обов'язково містити заходи захисту прав і соціальних інтересів осіб, які потерпіли на виробництві від нещасних випадків, а саме:
1. переведення на легшу роботу за медичними висновками зі збереженням заробітної плати; 2. організація навчання і перекваліфікації потерпілих; 3. працевлаштування інвалідів, надання їм допомоги у вирішенні соціально-побутових проблем (навіть якщо вони вже не працюють за станом здоров'я). 4. яким надається додаткова відпустка і скорочений робочий день за несприятливі умови праці; 5. зайнятих на роботах із шкідливими умовами праці, які мають право одержувати безплатно молоко або інші харчові продукти; 6. яким надається безплатно спецодяг, взуття та інші засоби індивідуального захисту, мило, мийні засоби, захисні креми; 7. яким надаються оплачувані відпустки санаторно-оздоровчого призначення та ін. Колективним договором можуть встановлюватися більш високі розміри одноразової допомоги, ніж це передбачено фондом за рахунок прибутку підприємства.

ІІІ. Оперативні плани	________________________________________ Оперативний план на квартал і місяць складається для вирішення повсякденних актуальних завдань та усунення виявлених недоліків і вживання заходів для попередження причин нещасних випадків. Важливе значення у системі планування робіт щодо забезпечення безпеки праці на підприємствах має розробка розділу «Охорона праці» колективного договору, що укладається між власником і трудовим колективом.

Вимоги до довгострокових планів

Головні завдання:

1. максимальне скорочення робочих місць, які не відповідають вимогам і нормам охорони праці, у тому числі скорочення чисельності робітників, що зайняті на роботах зі шкідливими умовами праці й на важких фізичних роботах; 2. приведення обладнання, машин і механізмів у відповідність до вимог стандартів; 3. закриття виробничих об'єктів, які не гарантують безпеку праці та за своїм технічним станом не підлягають реконструкції або капітальному ремонту; 4. доведення до встановлених норм кількості санітарно-побутових приміщень; 5. значне скорочення (а в подальшому ліквідація) важких фізичних робіт, зменшення чисельності працівників, зайнятих ручною працею; 6. розвиток лікувально-профілактичних, медичних і оздоровчих установ.

Початковими для розроблення проекту довгострокового плану і комплексних заходів з охорони праці є:

1. прийнята політика охорони праці; 2. оцінка ризиків на робочих місцях; 3. результати паспортизації та атестації умов праці на робочих місцях і в цехах; 4. результати вивчення причин травматизму і цільових перевірок стану охорони праці; 5. матеріали аналізу виконання попередніх планів, пропозицій робітників та службовців; 6. матеріали прогнозування та цільових програм з охорони праці.

Вимоги до річних планів

"Комплексні заходи включають:

1. атестація робочих місць на відповідність їх вимогам нормативних актів про охорону праці; 2. навчання працівників з питань охорони праці; 3. забезпечення працівників спецодягом, спецвзуттям та іншими засобами індивідуального захисту; 4. проведення обов’язкових медичних оглядів працівників; 5. модернізація технологічного, підіймально-транспортного та інших видів обладнання з метою доведення його до вимог нормативних актів з охорони праці; 6. проведення експертизи технічного стану будівель і споруд; 7. приведення рівня шуму, вібрації, ультразвуку, іонізуючих та інших шкідливих випромінювань на робочих місцях у відповідність вимогам чинних нормативних актів; 8. розробка, виготовлення і монтаж нових або реконструкція існуючих вентиляційних систем, аспіраційних, порохо- і газоуловлювальних пристроїв для приведення у відповідність вимогам чинних нормативних актів про охорону праці та їх паспортизація тощо. 9. розроблення, виготовлення та встановлення нових, більш ефективних інженерно-технічних засобів охорони праці (огородження, засобів сигналізації, контролю, запобіжних пристроїв); 10. удосконалення освітлення, опалення, вентиляції, засобів боротьби з шумом, вібраціями, шкідливими випромінюваннями, електробезпеки, механізації, дистанційного управління, герметизації обладнання, транспортних засобів, розширення санітарно-побутових приміщень.

Комплексні заходи оформляються у вигляді табл.

№ з/п	Найменування заходів (робіт)	Вартість заходів (робіт)	Ефективність заходів	Термін виконання	Відповідальна особа
асигновано	фактично	планується	досягнуто

6. Фінансування заходів з охорони праці

Згідно статті 19 Закону України “Про охорону праці»:

«Фінансування профілактичних заходів з охорони праці та виконання загальнодержавної, галузевих та регіональних програм поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища, інших державних програм, спрямованих на запобігання нещасним випадкам та професійним захворюванням, передбачається, поряд з іншими джерелами фінансування, визначеними законодавством, у державному і місцевих бюджетах.

Для підприємств, незалежно від форм власності, або фізичних осіб, які відповідно до законодавства використовують найману працю, витрати на охорону праці становлять не менше ______________________________________________________________________

На підприємствах, що утримуються за рахунок бюджету, витрати на охорону праці передбачаються в державному або місцевих бюджетах і становлять не менше _________________________________________________________________________

Суми витрат з охорони праці, що належать до валових витрат юридичної чи фізичної особи, яка відповідно до законодавства використовує найману працю, визначаються згідно з переліком заходів та засобів з охорони праці, що затверджується Кабінетом Міністрів».

На підприємствах фінансування заходів з охорони праці може здійснюватись, зазвичай за рахунок:

_________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Стуктура фондів з охорони праці:

1. ______________________________________

2. ______________________________________

3. ______________________________________

4. ______________________________________

Згідно з чинним законодавством, кошти фондів охорони праці не підлягають оподаткуванню!

7. Прогнозування роботи з охорони праці

Прогнозування – ________________________________________________________

Прогнози можуть бути:

1______________________________________

2______________________________________

3______________________________________

Прогнозування в галузі охорони праці повинно бути скероване на розв'язання таких завдань, як ____________________________________________________________________

__________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

8. Системи управління гігієною і безпекою праці

за міжнародним стандартом OHSAS 18001

Підприємства всього світу з 1999 року впроваджують системи управління професіональной безпекою та здоров’ям, орієнтуючись на вимоги міжнародного стандарту OHSAS 18001.

Політика в галузі охорони праці, згідно з OHSAS 18001 повинна:	1. відповідати характеру професійних небезпек для працівників і рівню ризиків; 2. містити зобов'язання щодо подальшого вдосконалення охорони праці, проведення ідентифікації небезпек, оцінки і контролю професійних ризиків на робочих місцях; 3. бути задокументованою, впровадженою та утримуваною; 4. бути оголошеною усім працівникам; 5. періодично переглядатися, щоб підтвердити її актуальність та адекватність для організації.
Стандарт OHSAS 18001 вимагає у планах роботи з охорони праці передбачати:	1. _______________________________________ 2. ______________________________________ _________________________________________________ ________________________________________________ ________________________________________________
Оцінка ризику на підприємствах та в організаціях має охоплювати:	1. повсякденну і разову діяльність; 2. діяльність усіх працівників на робочих місцях, тих, що мають доступ до них, а також співвиконавців і гостей; 3. обладнання робочих місць, що належить підприємству або третім сторонам.
Результати оцінки ризиків повинні бути відображені:	в цілях і заходах роботи з охорони праці та в заходах контролю. Ця інформація повинна бути задокументована, систематично актуалізуватися, контролюватися і використовуватися під час навчання та інструктажу персоналу. Необхідно забезпечити моніторинг реалізації запланованих заходів і своєчасність їх виконання.
Результати ідентифікації небезпек, оцінки та контролю ризиків повинні бути основою усієї системи управління охорони праці (СУОП)
!!! Важливим є

У стандарті OHSAS 18001 подано такі терміни і визначення. -

Термін	Визначення
Нещасний випадок	небажана подія, яка призводить до смерті, хвороби, ураження працівника.
Аудит	систематичні дослідження, що мають ствердити діяльність та ЇЇ наслідки згідно із запланованими значеннями, і з'ясувати, чи ці результати впровадження заходів дозволяють досягнути бажаної мети.
Подальше вдосконалення	процес поліпшення СУОП з метою підвищення ефективності охорони праці відповідно до встановленої політики.
Небезпека	потенціально-небезпечний чинник або ситуація, які можуть викликати ураження, хворобу, пошкодження власності, знищення майна, середовища праці або їх комбінації.
Ідентифікація небезпек	процес визначення наявності небезпеки та з'ясування її характеристик.
Система управління охорони праці	частина загальної системи управління (менеджменту) організації, яка забезпечує управління ризиками в галузях охорони здоров'я і безпеки праці, що пов'язані з діяльністю організації (підприємства). Система включає організаційну структуру, діяльність щодо планування, впровадження, досягнення цілей, аналіз результатів політики та заходів охорони праці.
Ризик для здоров'я і безпеки персоналу	імовірність і наслідки реалізацій небезпечної для здоров'я і безпеки персоналу події.
Сертифікація робіт з охорони праці в організації (підприємстві)	діяльність органів сертифікації, що акредитовані у встановленому порядку, щодо підтвердження відповідності робіт з охорони праці в організації нормативним вимогам охорони праці.

Система управління гігієною та безпекою праці (ГіБП)

Вимоги до системи управління гігієною та безпекою праці (ГіБП) встановлені у міжнародному стандарті OHSAS 18001:2007. В Україні діє відповідна версія національного стандарту ДСТУ OHSAS 18001:2010 «Системи управління гігієною та безпекою праці. Вимоги».

Система управління ГіБП
Система управління гігиєною та безпекою праці (ГіБП) є інструментом, який дає організації наступні переваги:	1. 2. 3. 4. 5. 6. 7.
Система управління ГіБП охоплює:	1. політику та цілі в галузі ГіБП, 2. організаційну структуру, 3. процедури та ресурси для розрбоки, впровадження, досягнення, аналізу та підтримки в робочому стані політики організації в сфері ГіБП.

Вимоги до СУОП в сучасних ринкових умовах
Перед розробкою СУОП на підприємстві проводиться попередній огляд стану охорони праці. При цьому з'ясовуються такі аспекти:	1. виконання вимог законодавства, приписів, нормативних актів; 2. ідентифікація ризиків; 3. дослідження усіх діючих процедур, процесів і методів праці з точки розу безпеки; 4. узяття до уваги результатів розслідувань усіх раніше скоєних нещасних випадків та аварійних ситуацій.
Таким чином, на підприємстві повинні бути документально оформленні процедури, що охоплюють такі елементи СУОП:	1. способи і методологія ідентифікації небезпек; 2. способи і методологія визначення ризиків із цих небезпек; 3. способи оцінки ризику, визначення рівня ризику за кожною небезпекою з указівкою припустимості ризику; 4. визначення засобів контролю для моніторингу або зменшення неприпустимого ризику; 5. встановлення завдань і цілей охорони праці з метою зниження визначених ризиків; 6. ідентифікація компетенції працівників з охорони праці; 7. наявність документів, пов'язаних з кожним з вищезазначених елементів.
Аудит СУОП на відповідність міжнародним стандартам
Ціллю аудиту є	формальна оцінка ступеня відповідності СУОП встановленим вимогам OHSAS 18001 (ISRS, SCC). Аудитори проводять обстеження і спостереження з метою виявлення об'єктивних доказів щодо відповідності СУОП встановленим вимогам.
Для проведення аудиту підприємство звертається до	сертифікаційної фірми (Det Norske reritas та ін.), яка здійснює його за відповідною програмою у визначений термін.
Для аудиту потрібні такі документи:	1. політика підприємства з охорони праці; 2. цілі управління охороною праці; 3. програми управління охороною праці; 4. результати оцінки професійного ризику за робочими місцями; 5. посадові інструкції щодо обов'язків і відповідальності посадових осіб у галузі СУОП; 6. протоколи діяльності в галузі СУОП; 7. процедури, інструкції з охорони праці за професіями, на роботи підвищеної небезпеки, результати аналізу стану охорони праці; 8. професійні плани та процедури; 9. результати вимірювань і моніторингу функціонування СУОП; 10. реєстри нещасних випадків, аварій, порушень і корегувальні заходи; 11. протоколи оглядів, що виконані керівниками.
Керівництво підприємством встановлює	порядок проведення аудиту - логістика, - місце аудиту, - обговорення звіту, - відповідальна особа, - комп’ютер, - побут аудиторів
Невідповідністю (термін OHSAS 18001) вважається
Керівництву подаються	1. результати аудиту, 2. встановлені відхилення, 3. висновок аудитора щодо рекомендації підприємства на одержання сертифіката.

Рис. 2. Елементи системи управління охороною праці

(модель беперевного покращення OHSAS 18001

Рис. 3. Важливі елементи системи управління охороною праці та ризиком

ВИСНОВКИ

1. ОHSAS 18001 є стандартом, на базі якого проводиться перевірка Систем менеджменту охорони праці і промислової безпеки. Передумовою його розробки стала потреба компаній в ефективній роботі з охорони праці і здоров'я. OHSAS 18001 є дійсно світовим стандартом в тому сенсі, що його застосування не обмежується тільки організаціями в економічно високорозвинених країнах.

2. OHSAS 18001 – це система менеджменту, що дозволяє оцінити виробничі небезпеки, ідентифікувати пов'язані з ними ризики і ефективно управляти ними.

3. Унаслідок впровадження Системи менеджменту охорони праці і промислової безпеки можливості виникнення аварійних ситуацій зводяться до мінімуму, знижуються виробничі ризики, забезпечується належний рівень охорони здоров'я персоналу і дотримання техніки безпеки на робочих місцях.

4. У багатьох країнах керівництва компаній дійшли висновку, що такий стандарт є важливим для компанії і для її взаємин з суспільством і урядом, оскільки дозволяє створити систему управління безпекою. Ця діяльність – не одноразовий проект або випадкова подія. Це – тривалий процес поліпшення відносин з суспільством, з місцевими органами влади і національним урядом, з власним персоналом компанії, учасниками ринку або акціонерами, організаціями споживачів і суспільством в цілому.

5. Створюючи систему, засновану на принципах OHSAS 18001, організація не зазнає труднощів в дотриманні правил і знижує ризик бути оштрафованою або піддатися судовому розгляду в разі виникнення травм, професійних захворювань і нещасних випадків.

6. Більшість дрібних компаній починають оцінювати необхідність у впровадженні системи управління охороною здоров'я і безпекою персоналу, виходячи з вимог уряду, а також враховуючи необхідність вирішення розбіжностей з представниками зацікавлених сторін. Для крупних компаній це найчастіше питання іміджу компанії й основа для відкритого інформування клієнтів і світової спільноти в цілому про свої наміри у сфері охорони здоров'я і безпеки персоналу.

7. Прагнення досягти професіоналізму, компетенції і контрольованої, передбачуваної поведінки персоналу, що бере участь у виробничій діяльності або наданні послуг, складає основу стандарту.

8. На додаток до OHSAS 18001 було видано стандарт 0HSAS 18002, який містить роз'яснення до вимог стандарту і настанову зі створення системи.

9. Дієвість стандарту обумовлена тим, що він підходить до вирішення питань безпеки системно. Саме системи менеджменту є ефективним інструментом управління ризиками і зниження їх вірогідності, оскільки засновані не на реагуванні і «гасінні пожеж», а на системному, логічному підході, що дозволяє попереджати можливі аварійні ситуації.

10. Сертифікація дозволяє:

• зменшити ризики;и• отримати конкурентну перевагу; • діяти відповідно до вимог законодавства; • підвищити ефективність роботи в цілому; • полегшити процедуру контролю з боку державних органів; • підвищити рівень задоволеності

9. Методи аналізу травматизму

При проведенні аналізу травматизму ставляться такі завдання:

1. _________________________________________________;

2. _________________________________________________;

3. _________________________________________________;

4. _________________________________________________;

___________________________________________________;

5. _________________________________________________;

___________________________________________________;

Мета аналізу травматизму – _____________________________________________

_____________________________________________________________________________

Найпоширенішими методами аналізу травматизму, що взаємодоповнюють один одного, є статистичний і монографічний. Нині дедалі більшого значення набувають економічний та ергономічний методи.

Характеристика методів аналізу травматизму

1. Статистичний метод	- базується на аналізі статистичного матеріалу, нагромадженого за декілька років на підприємстві або у галузі, дає можливість кількісно оцінити рівень травматизму за допомогою показників: а) коефіцієнта частоти (Kч.т) , де N – кількість врахованих нещасних випадків на виробництві за звітний період з утратою працездатності на один і більше днів; Ч – середньооблікова чисельність працівників за звітний період часу. Даний показник визначається на 1000 осіб облікової чисельності працівників. б) коефіцієнта тяжкості (Kт.т) де Д – сума днів непрацездатності по всіх нещасних випадках; N – загальна кількість нещасних випадків. Ці показники використовуються для характеристики рівня виробничого травматизму на підприємстві й у цілому по галузі та для порівняння різних підприємств за рівнем травматизму. в) коефіцієнта виробничих витрат (Kв.в) . Приклад. __________________________________________________ ___________________________________________________________ ___________________________________________________________ ___________________________________________________________ї ___________________________________________________________ Для більш глибокого аналізу травматизму використовуються також показники непрацездатності, матеріальних наслідків витрат на попередження нещасних випадків. г) показник непрацездатності (П_н) визначається за формулою: , де Д – число людино-днів непрацездатності постраждалих; д) показник матеріальних наслідків (П_м) , де М – матеріальні наслідки нещасних випадків за звітний період часу, грн; є) показник витрат (П_в ) на попередження нещасних випадків за звітний період , де З – витрати на попередження нещасних випадків за звітний період. При статистичному методі аналізу загальної захворюваності на виробництві використовуються наступні відносні показники: а) показник частоти випадків захворюваності (І_ч.в) та днів непрацездатності (І_г.д) визначається на 100 працівників: , де Б – кількість випадків захворювань; Д – число днів захворювань за звітний період; Ч – середньооблікова чисельність працівників у звітному періоді. б) показник тяжкості захворюваності (або показник середньої тривалості одного випадку захворювання (Пд.з) , де Д – кількість днів тимчасової непрацездатності; Б – кількість випадків захворювань. Різновидом статистичного методу є груповий і топографічний методи.
2. Груповий метод	При груповому методі дослідження нещасні випадки групуються: 1. за професією та видами робіт потерпілих; 2. за характером і локалізацією пошкоджень; 3. за низкою зовнішніх ознак: днями, тижнями, змінами, віком, стажем, статтю, кваліфікацією потерпілого тощо. Таке групування дозволяє виявити найнесприятливіші моменти в організації робіт, стані умов праці або устаткування.
3. Топографічний метод	При топографічному методі дослідження всі нещасні випадки систематично позначають умовними позначками на плані розміщення устаткування в цеху, на ділянці стосовно того, де стався нещасний випадок. Скупчення цих знаків свідчить про підвищений рівень травматизму в тому чи іншому підрозділі або робочому місті, завдяки чому створюється наочне уявлення про потенційно небезпечні зони на виробництві.
4. Монографічний метод	При монографічному методі дослідження виявляють вплив на безпеку праці багатьох елементів досліджуваного об’єкта (технічного стану об’єкта, характеру та організації трудового процесу, планування виробничого процесу, підготовки працівників, стану обліку та аналізу травматизму тощо), тобто проводять глибокий аналіз небезпечних і шкідливих виробничих чинників, притаманних тій чи іншій виробничій ділянці, устаткуванню, технологічному процесу. Одночасно застосовуються санітарні й технічні методи дослідження. Це не тільки дозволяє виявити причини нещасних випадків, а й, що особливо важливо, сприяє визначенню потенційної небезпеки і шкідливості, які можуть впливати на людей. Даний метод можна застосовувати і для розробки заходів з охорони праці для виробництва, яке лише запроектовано.
5. Економічний метод	Економічний метод полягає у визначенні економічних наслідків травматизму і спрямований на з’ясування економічної ефективності витрат на розробку і впровадження заходів з охорони праці. Матеріальні (М_тр) витрати визначаються за формулою: де П_тр – витрати виробництва внаслідок нещасних випадків; Е_тр – економічні витрати; С_тр – соціальні витрати.
6. Ергономічний метод	Ергономічний метод ґрунтується на комплексному вивченні системи «людина — машина (техніка) — виробниче середовище». Відомо, що кожному виду трудової діяльності повинні відповідати певні фізіологічні, психофізіологічні і психологічні якості людини, а також її антропометричні дані. Лише при комплексній відповідності зазначених властивостей людини особливостям конкретної трудової діяльності можлива ефективна та безпечна робота. Порушення цієї відповідності може призвести до нещасного випадку. При такому аналізі травматизму враховується й той факт, що здоров’я і працездатність людини також залежать від біологічних ритмів функціонування його організму і геофізичних явищ. Під впливом гравітаційних сил, викликаних зміною взаємоположення небесних тіл, земним магнетизмом або іонізацією атмосфери, відбуваються певні зрушення в організмі людини, що позначається на стані її поведінки.
7. Метод сіткового моделювання і керування	Дослідження показують, що досить часто під час розслідування нещасних випадків припускаються грубих помилок, що не сприяє розробці дієвих заходів щодо боротьби з травматизмом. З’ясувати причину нещасного випадку можна одним з методів системного аналізу – методом сіткового моделювання і керування. Для визначення причини нещасного випадку як події, що вже відбулася, сіткова модель будується в зворотному порядку: від моменту травмування до подій, що йому передували. Методично виявлення причин розпадається на дві стадії: 1. побудова сіткової моделі ситуації й 2. аналіз цієї моделі. Аналіз моделі проводиться в двох напрямках: визначення причини існування чи виникнення небезпечної зони і встановлення причин, що викликали перебування людини в цій небезпечній зоні. Один з авторів методу сіткового моделювання і керування В. А. Ачин установив чотири основні форми причинних зв’язків: 1. послідовна, коли перша причина викликає другу, друга – третю і т. д., до кінцевої причини, що призводить до травми; 2. паралельна, коли два або кілька паралельних зв’язків викликають одну загальну причину, що й призводить до травми; 3. кругова, якщо перша причина викликає другу, друга – третю і т. д. до кінцевої причини, що, у свою чергу, збільшує першу, перша – другу і т. д. доти, доки одна з них не призведе до нещасного випадку; 4. концентрична, коли один якийсь чинник є джерелом кількох причин, які, розвиваючись паралельно, викликають одну загальну причину, що призводить до травми. Зазначені форми причинних зв’язків у різних комбінаціях можуть стати елементами складних сіткових моделей. Досвід показав доцільність застосування даного методу для виявлення дійсної причини або причин нещасного випадку.
8. Метод анкетування	При дослідженні травматизму може застосовуватися і метод анкетування (письмове опитування працівників). Він установлює переважно причини психофізіологічного характеру. Важливим моментом у методі анкетування є розробка опитувального листа. Аналіз опитувальних листів (листів спостереження) дає можливість визначити вплив психофізіологічних факторів на безпеку праці.