Ревізія розрахунків з дебіторами і кредиторами

Джерелами ревізії розрахунків із підзвітними особами по відрядженнях є накази, розпорядження керівника підприємства, посвідчення на відрядження, дані по виданих грошових авансах, письмові пояснення результатів відрядження, авансові звіти з додатками, записи по рахунках 30, 31, 372.

Перевіряючи авансові звіти по використанню підзвітних сум на операційні і господарські витрати потрібно визначити законність і доцільність таких витрат. Детально вивчити документи, які додані до звітів по оплаті готівкою вантажно-розвантажувальних робіт, послуг, придбання ТМЦ. Особливої уваги вимагає перевірка достовірності пред’явлених підзвітною особою таких документів, як касові чеки торгових підприємств за придбані у них товари, рахунки дрібнооптових баз і копії прибуткових документів на здачу придбаних матеріальних цінностей.

На підставі наказів і відміток в посвідченні про відрядження визначають задані і фактичні строки відрядження: в межах України – до 30 календарних днів, за кордон – 60 календарних днів. На підставі відміток у посвідченні при відрядження визначають правильність оплати добових.

Невід’ємною частиною ревізії підзвітних сум є перевірка витрат коштів на службові відрядження. При цьому слід керуватися Постановою Кабінету Міністрів України “Про норми відшкодування витрат на відрядження в межах України та за кордон”. Так встановлено такі граничні норми добових витрат для відряджень у межах України для державних підприємств:

а) у випадку, коли до рахунків на оплату вартості проживання в готелях не включається витрати на харчування — 25 грн.

б) у випадку, коли до рахунків на оплату вартості проживання в готелях —включається витрати на:

· одноразове харчування — 20 грн.;

· дворазове харчування — 15 грн.;

· триразове харчування — 10 грн..

Для підприємств всіх форм власності (крім державних) Постановою встановлені такі граничні норми добових витрат для відряджень у межах України

а) у випадку, коли до рахунків на оплату вартості проживання в готелях не включається витрати на харчування — 25 грн.

б) у випадку, коли до рахунків на оплату вартості проживання в готелях —включається витрати на:

· одноразове харчування — 20 грн.;

· дворазове харчування — 15 грн.;

· триразове харчування — 10 грн..

Перевіряючи оплату проїзду, а також проживання в готелі ревізор керується Законом України “Про оподаткування прибутку підприємств” від 22.05.1997 р.№ 283/97 ВР, де вказано, що оплата проводиться в розмірі фактичних видатків тільки при поданні оправдальних документів.

При наявності підтверджуючих документів відшкодовуються витрати:

1) на побутові послуги, що надаються в готелях (прання, чищення), але не більше 10 % від норм добових витрат для країни, куди відряджається працівник;

2) бронювання місця в готелях в розмірах не більше 50 % вартості місця на добу;

3) за користування постільними речами в поїзді;

4) комісійні в разі обміну валюти.

Працівнику видаються кошти як в національній валюті країни, куди скеровується працівник так і у вільноконвертованій валюті у вигляді авансу на поточні потреби згідно з нормами у розмірах обумовлених їх реальними потребами в країні перебування.

Наявність дебіторської та кредиторської заборгованості є фактором від’ємним і свідчить про порушення фінансової та розрахункової дисципліни. Для перевірки такої заборгованості ревізор використовує бухгалтерський баланс, регістри бухгалтерського обліку по рахунках 36, 37, 63-68, первинні документи по розрахунках з дебіторами і кредиторами, акти звірок.

Приступаючи до ревізії слід вияснити правильність відображення по статтях балансу відповідних залишків заборгованості. Для цього слід порівняти залишки по кожному виду розрахунків на початок ревізуючого періоду, що відображені в регістрах аналітичного обліку і призначені для обліку таких розрахунків із залишками відповідних статей балансу, перевіряючи при цьому кожний вид розрахунків. Ревізор зобов’язаний з’ясувати:

1) причини утворення такої заборгованості і по чиїй вині вона утворена;

2) реальність її одержання (наявність листів, актів звірки, розрахунків, де дебітори признають свою заборгованість);

3) дотримання строків позовної давності;

4) заходи що приймалися до її погашення;

5) дотримання вимог проведення інвентаризації розрахунків з дебіторами і кредиторами;

Перевіряючи іншу дебіторську заборгованість потрібно звернути увагу на наявність такої заборгованості у працівників даного підприємства, яка виникає внаслідок відпущення без попередньої оплати ТМЦ за незданий, зіпсований одяг, неповернуті підзвітні суми.

Слід звернути увагу на своєчасність проведення інвентаризації розрахунків. Підприємства-кредитори повинні направити своїм дебіторам виписки з особових рахунків про розміри їхньої заборгованості. Дебітори у 10-денний термін повинні підтвердити заборгованість або повідомити про свою незгоду.

Термін позовної давності по сумах заборгованості складає 3 роки. Після закінчення цього терміну забогованість підлягає списанню. По бухгалтерському обліку прострочена кредиторська заборгованість списується на доходи, дебіторська — на витрати. У податковому обліку кредиторська заборгованість — на валові доходи, дебіторська — на валові аитрати.

Перевіряючи кредиторську заборгованість постачальникам та іншим кредиторам необхідно вияснити:

1) наявність на рахунку 63 сум, по яких пройшов термін позовної давності;

2) випадки списання на доходи підприємства сум кредиторської заборгованості з простроченим терміном позовної давності, замість віднесення її в доход бюджету. Такі суми кредиторської заборгованості, а також суми депонентської заборгованості, щодо яких термін позовної давності минув, підлягають перерахуванню підприємствами та установами до відповідного бюджету не пізніше 10 числа наступного місяця після закінчення терміну позовної давності.

3) своєчасність перерахування сум кредиторської заборгованості в бюджет, так як за несвоєчасне перерахування до бюджету справляється пеня в розмірі 0,3 % від цих сум за кожний прострочений день;

4) чи не рахуються в складі невідфактурованих поставок суми, оплата яких відображена на рахунку 68, а суми за матеріали, які фактично оплачені і отримані, але які рахуються як матеріали в дорозі;

5) на випадки заліку кредиторської заборгованості в погашення дебіторської заборгованості.

Як показує практика контрольно-ревізійної роботи однією із причин порушення розрахункової дисципліни, виникнення незаконної і нереальної заборгованості, а також несвоєчасного повернення (погашення) сум кредиторської заборгованості належить запущеність бухгалтерського обліку по розрахункових операціях. Для цього потрібно перевірити своєчасність та правильність відображення операцій по розрахунках з дебіторами і кредиторами, та наявності на інших синтетичних рахунках.

Всі виявлені факти простроченої заборгованості та порушення розрахункової дисципліни в розрізі синтетичних рахунків необхідно узагальнити у спеціальній відомості, що додається до акту за такою формою:

Назва рахунку	Найменування дебіторської або кредиторської заборгованості	Дата виник-нення	Причини утворення	Сума	Прийняті заходи	Висновок ревізора по реальності погашення

З метою визначення ступеня порушення фінансово-розрахункової дисципліни доцільно згрупувати дебіторську та кредиторську заборгованість за строками її утворення: до 1 місяця, від 1 до 3; від 3 і більше місяців.

Дата добавления: 2014-01-05