Оцінка альтернативних стратегій

Повільне зростання ринку

Рис. 11.1. Матриця А. Томпсона і А. Стрікленда

2. Цілі підприємства характеризують унікальність та оригінальність підприємства, його претензії на майбутнє. Якщо підприємство обирає інтенсивний розвиток – то йому буде відповідати одна із альтернатив стратегії зростання, якщо підприємство прагне зберегти існуюче положення то воно буде використовувати стратегії стабілізації.

3. Інтереси і ставлення вищого керівництва до подальшого розвитку також визначають вибір стратегій. Якщо керівництво отримає внутрішнє задоволення від ризику, то воно буде обирати відповідні цьому стану стратегії. Так, з метою доведення певним особам власної переваги, підприємство може обрати стратегію поглинання іншого підприємства.

4. Фінансові ресурси підприємства завжди визначають його стратегію. Якщо є відповідний запас фінансової міцності, то підприємство буде освоювати нові ринки, нові товари, нові галузі, а якщо такий запас відсутній, але необхідно прагнути зберегти досягнуті позиції. У випадку коли не вдається зберегти досягнутого, необхідно виходити із галузі.

5. Кваліфікація та відповідність персоналу обраній стратегії. Якщо стратегій потребує високої кваліфікації та глибоких знань, то для її втілення в життя не обхідно сформувати відповідний виконавчий персонал.

6. Попередні зобов’язання підприємства в ринках існуючої стратегії завжди будуть нагадувати про себе, при виборі нових стратегій на майбутнє. Тому, при розробці нових стратегій необхідно враховувати той факт, що попередні зобов’язання деякий час можуть стримувати та вносити свої корективи при їх реалізації.

7. Ступінь залежності від зовнішнього середовища також необхідно враховувати при виборі стратегії. Якщо залежність від постачальників знаходится на такому рівні, що не дозволяє збільшити обсяги виробництва, то таке підприємство не може використовувати стратегію зростання.

8. Фактор часу також враховувати, тому що дія сильних сторін, можливостей, загроз на підприємстві з боку зовнішнього середовища в часі змінюються і стратегію можна здійснити лише тоді, коли для цього зьявляються відповідні можливості.

Після вибору стратегії проводять її оцінку за допомогою аналізу правильності та достатності врахування факторів, що визначають можливість реалізації цієї стратегії. Основним призначенням оцінки стратегії є визначення відповідності стратегій цілям підприємства. У випадку відповідності стратегії визначеним цілям необхідно провести її оцінку за наступним напрямками:

1. Відповідні стратегії стану та впливу середовища, тобто перевірка відповідності стратегії величині за напрямом впливу суб’єктів, середовища, динаміці розвитку ринку, стадії життєвого циклу галузі, підприємства, товару.

2. Відповідність обраної стратегії сильним та слабким сторонам підприємства, її зв’язок з іншими стратегіями, відповідність можливостям персоналу, можливості реалізації стратегії в часі.

3. Виправданість ризику, тобто визначення імовірності реалізації стратегії, негативних наслідків у випадку коли реалізація стратегії не здійсниться, та позитивних результатів, які підприємство отримає при реалізації обраної стратегії.

Тема 12. “ ”

1. Стратегія для конкуренції у фрагментарних галузях.

В Україні існує досить багато галузей в яких працюють сотні і тисячі малих і середніх підприємств і нема жодного із значною часткою на споживчому ринку. Фрагментовані галузі характеризуються тим, що в них не має загальновизначених галузевих лідерів, та їм притаманні наступні характеристики:

q наявність низьких вхідних бар’єрів;

q відсутність ефектів масштабу та досвіду, що дозволяє малим підприємствам успішно конкурувати з великими;

q споживачі споживають відносно малу кількість звичайної продукції і обсяги реалізації не залежать від технологічного забезпечення виробництва та маркетингових зусиль підприємства;

q ринок для виробництва товарів чи послуг є локальним, що надає переваги невеликим місцевим підприємствам завдяки особистим відносинам із споживачами;

q ринковий попит настільки великий, що надає можливість великій кількості підприємств пристосуватись до вимог споживачів;

q високі транспортні витрати обмежують радіус ефективного функціонування підприємств;

q місцеві правила ведення підприємницької діяльності прагнуть перетворити кожен географічний район в закриту зону;

q виникнення нових галузей потребує певного проміжку часу для створення великих підприємств та завоювання ними значної частки ринку.

У фрагментованих галузях підприємствам необхідно забезпечити трохи вищі темпи зростання за середньогалузеві. Цього можна досягти за рахунок використання стратегій вертикальної інтеграції, диференціації, мінімальних витрат, концентрації на сегменті ринку.

Дата добавления: 2014-01-05