Аналіз ділової активності

Ділову активність банку в методичній літературі (зокрема, Р. І. Тиркало і З. І. Щибиволок) рекомендують визначити через аналіз взаємозв’язку оцінки ресурсного потенціалу банку (пасивів) і його використання як у цілому в активах, так і його окремих вкладень в інвестиції, в кредитний портфель, у матеріально-тех­нічне забезпечення.

Необхідні висновки можна отримати трьома шляхами:

– зіставленням висновків за взаємозв’язаними статтями і розділами активів і пасивів;

– кількісною ув’язкою змін в активах і пасивах у вартісному виразі;

– розрахунком коефіцієнтів, що характеризують досягнуті рівні активності використання пасивів і активів.

Розкриємо методику аналізу ділової активності спочатку на основі давно відомого в нас коефіцієнтного методу.

Проаналізувавши системи коефіцієнтів, що їх рекомендує методична література для аналізу ділової активності банку, ми відібрали такі з них, які найбільшою мірою і прямо, а не побічно розкривають рівень використання пасивів і активів.

У частині пасивів це:

– коефіцієнт активності залучення позичених і залучених коштів;

– коефіцієнт активності залучення строкових коштів;

– коефіцієнт активності залучення міжбанківських кредитів;

– коефіцієнт активності використання залучених коштів у дохідні активи;

– коефіцієнт активності використання залучених коштів у кредитний портфель.

У частині активів це такі коефіцієнти:

– коефіцієнт рівня дохідних активів;

– коефіцієнт кредитної активності;

– коефіцієнт загальної інвестиційної активності в цінні папери, асоційовані і дочірні підприємства (через пайову участь);

– коефіцієнт (частка) інвестицій у цінні папери і пайову участь у дохідні активи;

– коефіцієнт проблемних кредитів.

Узагальнення відібраних коефіцієнтів, алгоритм розрахунку та їх економічний зміст наведені в табл. 4.2.

Ділову активність визначає як рівень залучення пасивів, так і рівень їх використання в активах.

Доцільно насамперед розглянути групу показників, які характеризують рівень ділової активності залучення пасивів і розміщен­ня їх у певні групи активів. Ця група показників служить вимірником рівня ефективності діяльності банку на фінансовому ринку.

Таблиця 4.2

Алгоритм розрахунку і економічний зміст показників ділової активності банку

Найменування показника	Алгоритм розрахунку за балансом	Економічний зміст показника визначає
а) в частині пасивів
Коефіцієнт активності залучення позичених і залучених коштів		Питома вага залучених коштів (Зк) у загальних пасивах (Пзаг)
Коефіцієнт активності залу­чення міжбанківських кредитів		Питома вага одержаних між­банківських кредитів (МБК) у загальних пасивах (Пзаг)
Коефіцієнт активності залу­чення строкових депозитів		Питома вага строкових депозитів (Дстр) у загальних пасивах (Пзаг)
Коефіцієнт активності використання залучених коштів у дохідні активи		Співвідношення дохідних активів (Да) і залучених коштів (Зк)
Коефіцієнт активності використання залучених кош­тів у кредитний портфель		Питома вага кредитного портфеля (КР) у залучених коштах (Зк)
Коефіцієнт активності вико­ристання строкових депозитів у кредитний портфель		Співвідношення кредитного портфеля (КР) і депозитів строкових (Дс)
б) в частині активів
Коефіцієнт дохідних активів		Питома вага дохідних активів (Ад) у загальних активах (Аз)
Коефіцієнт кредитної актив­ності інвестицій у кредитний портфель		Питома вага кредитного портфеля (КР) у загальних активах (Аз)
Коефіцієнт загальної інвестиційної активності в цінні папери і пайову участь		Питома вага портфеля цін­них паперів і паїв (ЦПП) у загальних активах (Аз)
Коефіцієнт інвестицій у дохідних активах		Питома вага інвестицій (ЦПП) у дохідних активах (Ад)
Коефіцієнт проблемних кре­дитів		Питома вага проблемних (про­строчених і безнадійних) кре­дитів (КРпб) у кредитному портфелі в цілому (КР)

Як доповнення до аналізу ділової активності банку, здійсненого коефіцієнтним методом, розкриємо її також методом зіставлення і взаємоув’язки між джерелами інвестування (ресурсів банку) та напрямами їх вкладень в активи, як це рекомендують у своєму навчальному посібнику Р. І. Тиркало і З. І. Щибиволок.

Позитивні сторони цієї методики в тому, що вона на противагу коефіцієнтному методу, який дає інформацію тільки про досягнутий рівень, розкриває механізм, через зміни (які є факторами) статей активу і пасиву балансу, прискорення й уповільнення ділової активності банку. Розкриємо її дію.

Джерела інвестування –це збільшення ресурсів за статтями пасивів балансу (власний капітал, залучені кошти) плюс зменшення коштів за статтями активів (високоліквідні, доходні, іммобілізовані активи). Збільшення статей джерел інвестування свідчить про залучення банком додаткових джерел із зовнішнього ринку, а зменшення статей активу – про переливання наявних ресурсів з одних статей активів на інші та на покриття вилучених коштів.

Напрями вкладень – це збільшення за статтями активів балансу плюс їх зменшення за статтями пасивів. Збільшення активів свідчить про фінансування ділових активів, а зменшення пасивів – про вилучення коштів клієнтами з їх рахунків у банку.

Зміни (коливання) в складі джерел інвестицій (ресурсів банку) та напрямів їх вкладень в активи за місяць, квартал, півріччя, рік свідчать про прискорення і розгортання ділової активності банку або про уповільнення і згортання її. Між джерелами інвестицій та напрямами вкладень має бути рівність.

За даними балансів за поточний та попередній рік розраховуються зміни, що відбулися в поточному році по кожній статті та групуються за факторами для оцінки коливань ділової активності.

Зміни (коливання) обсягів статей активу і пасиву балансу виступають у ролі факторів сповільнення і прискорення ділової активності банку. Доцільно фактори групувати за двома підгрупами:

1) фактори уповільнення і згортання ділової активності;

2) фактори прискорення і розгортання ділової активності.

Отже, розглянута нами методика аналізу дає можливість виявити конкретні фактори, виміряти їх кількісний вплив на коливання ділової активності й оцінити позитивний чи негативний вплив на ефективність фінансово-господарської діяльності банку. Крім того, вона розкриває тактику поведінки банку, виявляє упущення та прорахунки керівництва банку в його рішеннях з диверсифікації джерел і напрямів вкладень та залучення або повернення коштів грошового ринку.

Дата добавления: 2014-01-05