Питання для обговорення

1. Сутність і зміст комплексного аналізу банківської діяльності.

2. Методичні основи аналізу власних і залучених коштів.

4. Методичні основи аналізу доходів, витрат и прибутковості.

5. Методичні основи аналізу ліквідності і платоспроможності.

6. Основні напрямки аналізу додержання економічних нормативів.

Актив – будь-який об’єкт бухгалтерського обліку (право контролювання якого закріплене за банком), що відповідає хоча б одній із таких вимог: 1) дає дохід банківській установі або 2) його можна обміняти на інший об’єкт, який, у свою чергу, даватиме дохід банківській установі. Загальна сума активів – це сума всіх категорій активів за мінусом суми всіх контрактивних рахунків типу резервів під можливі збитки від кредитної діяльності та дисконт за придбаними цінними паперами.

Активи високоліквідні – кошти, що розміщені в касі, на рахунках, відкритих у НБУ та в інших банках, а також активи, що можуть бути швидко проконвертовані в готівкові чи безготівкові кошти.

Активи робочі – кошти на кореспондентських рахунках, у касі, вкладені в майно, цінні папери, розміщені в інших банках, надані кредити та інші активи, що дають дохід банку.

Активні операції банків – фінансові операції з розміщення коштів із метою одержання доходу. До активних операцій банку належать: видача кредитів і позичок, операції з гарантій, поручництва, обліку векселів, інвестиційні операції та ін.

Акція – вид цінного папера без встановленого строку обігу, що засвідчує внесення коштів до статутного фонду акціонерного товариства, підтверджує членство в цьому товаристві, дає право на одержання частини прибутку у вигляді дивідендів, участь в управлінні, участь у розподілі майна в разі ліквідації акціонерного товариства.

Балансовий звіт – складова частина пакета фінансової звітності, що характеризує фінансовий стан банку та відображає його активи, зобов’язання і капітал банківської установи в грошовій формі за станом на певну дату.

Банк з іноземним капіталом – банк, у якому частка капіталу, що належить хоча б одному нерезиденту, становить 10% і більше.

Банк-еквайр – банк, що здійснює технологічну обробку та забезпечує надання необхідної інформації щодо обслуговування торговців, розрахунків за операції, які здійснені із застосуванням платіжних карток, розрахунків у мережі банкоматів та іншого обладнання.

Банк-емітент – це банк, що є членом платіжної системи та здійснює емісію платіжних карток.

Банк ощадний – банк набуває статусу спеціалізованого ощадного банку у разі, якщо понад 50% його пасивів є вкладами фізичних осіб.

Банк розрахунковий – уповноважений платіжною організацією відповідної платіжної системи банк, що відкриває рахунки членам платіжної системи та бере участь у проведенні взаєморозрахунків між ними.

Банк розрахунковий (кліринговий) – банк, включений у міжбанківську систему розрахунків; банк, з яким депозитарій уклав договір про грошові розрахунки за угодами щодо цінних паперів; який є учасником ринку цінних паперів. Розрахунковий (кліринговий) банк спеціалізується на виконанні таких функцій, як: здійснення розрахунків, включаючи проведення взаємозаліку, за угодами купівлі-продажу цінних паперів; проведення перевірки наявності на рахунках учасників грошових коштів і цінних паперів; видача виписок з грошових рахунків клієнтів; надання інформації інституціям, які ведуть книги реєстрації іменних цінних паперів; самостійне проведення (у разі, коли депозитарій виконує і клірингові, і розрахункові функції) поставки цінних паперів з рахунка продавця на рахунок покупця тощо.

Банк спеціалізований – банк, що спеціалізується на здійсненні однієї чи кількох банківських операцій. За спеціалізацією банки можуть бути ощадними, інвестиційними, іпотечними, розрахунковими (кліринговими). Банк набуває статусу спеціалізованого у разі, якщо понад 50% його активів є активами одного типу.

Банки кооперативні — добровільні об’єднання учасників, що створюються за принципом територіальності і поділяються на місцеві та центральний кооперативні банки. Мінімальна кількість учасників місцевого (у межах області) кооперативного банку має бути не менше 50 осіб. Учасниками центрального кооперативного банку є місцеві кооперативні банки. До функцій центрального кооперативного банку належать централізація та перерозподіл ресурсів, акумульованих місцевими кооперативними банками, а також здійснення контролю за діяльністю кооперативних банків регіонального рівня.

Банківська корпорація – юридична особа (банк), засновниками та акціонерами якої можуть бути виключно банки та яка створюється з метою концентрації капіталів банків — учасників корпорації, підвищення їх загальної ліквідності та платоспроможності, забезпечення координації та нагляду за їх діяльністю, а також виконує функції розрахункового центру для банків – членів корпорації і не веде безпосереднього обслуговування клієнтів (фізичних та юридичних осіб, крім банків та інших фінансових установ). Усі банки – члени корпорації виконують свої розрахунки та платежі (як у національній, так і в іноземних валютах) виключно через свої кореспондентські рахунки, відкриті в Національному банку України або безпосередньо у банківській корпорації.

Банківська холдингова група – банківське об’єднання, до складу якого входять виключно банки. Материнському банку банківської холдингової групи має належати не менше 50% акціонерного (пайового) капіталу або голосів кожного з інших учасників групи, які є його дочірніми банками. Дочірній банк не має права володіти акціями материнського банку.

Банківський кредит – будь-яке зобов’язання банку надати певну суму грошей, будь-яка гарантія, будь-яке зобов’язання придбати право вимоги боргу, будь-яке продовження строку погашення боргу, що надається в обмін на зобов’язання боржника повернути заборговану суму, а також сплатити проценти та інші збори з такої суми.

Банківські об’єднання – банківські об’єднання створюються за попередньою згодою НБУ та можуть бути таких типів: банківська корпорація, банківська холдингова група, фінансова холдингова група; банки можуть бути учасниками промислово-фінансових груп. Банк може бути учасником лише одного банківського об’єднання.

Безвідкличні гарантії – гарантії, що можуть бути скасовані лише за згодою особи, котра отримує гарантію.

Безвідкличні зобов’язання – зобов’язання, які можуть бути скасовані лише за згодою кредитора.

Боргові цінні папери – форма довгострокової позички. Як правило, ця позичка підлягає погашенню в установлений строк, хоча деякі боргові зобов’язання є безстроковими цінними паперами.

Валютна позиція банку – співвідношення (різниця) між сумою активів і позабалансових вимог у певній іноземній валюті та сумою балансових і позабалансових зобов’язань у цій валюті.

Валютна позиція відкрита – сума активів та позабалансових вимог у певній іноземній валюті, що не збігається із сумою балансових і позабалансових зобов’язань у цій самій валюті. Відкрита валютна позиція збільшує ризик у разі зміни валютного курсу.

Валютна позиція відкрита довга – сума активів та позабалансових вимог перевищує суму балансових і позабалансових зобов’язань у кожній іноземній валюті. Банк із такою позицією може зазнати додаткових витрат у разі підвищення курсу національної валюти щодо іноземної.

Валютна позиція відкрита коротка – сума балансових та позабалансових зобов’язань, що перевищує суму активів і позабалансових вимог у кожній іноземній валюті. Банк із такою позицією може зазнати додаткових витрат у разі підвищення курсу іноземної валюти щодо національної валюти.

Валютна позиція закрита – сума активів та позабалансових вимог збігається із сумою балансових та позабалансових зобов’язань у кожній іноземній валюті.

Витрати банку – зменшення економічної вигоди за сукупністю господарських операцій банку, крім операцій із розподілу капіталу, що призводять або до зменшення суми активів банківської установи без відповідного зменшення суми її зобов’язань, або до збільшення суми зобов’язань банківської установи без відповідного збільшення суми її активів.

Вклад (депозит) – кошти в готівковій або в безготівковій формі, у валюті України або в іноземній валюті, які розміщені клієнтами на їхніх іменних рахунках у банку на договірних засадах на визначений строк зберігання або без зазначення такого строку і підлягають виплаті вкладнику відповідно до законодавства України та умов договору.

Внутрішні торговельні операції – торговельні операції між суб’єктами господарської діяльності, що розміщені на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні.

Гарантія банківська – зобов’язання банку-гаранта перед кредитором іншої особи за виконання нею зобов’язання кредитора в повному обсязі або частково.

Господарська операція – це така подія, яка спричиняє зміну в активах, зобов’язаннях і капіталі. Для відображення господарських операцій застосовують систему рахунків.

Гудвіл – нематеріальний актив, вартість якого визначається як різниця між балансовою вартістю активів підприємства та його звичайною вартістю, як цілісного майнового комплексу, що виникає внаслідок використання ліпших управлінських якостей, домінуючої позиції на ринку товарів (робіт, послуг), нових технологій тощо. Вартість гудвілу не підлягає амортизації і не враховується у визначенні валових витрат платника податку. (Закон України Про оподаткування прибутку підприємств (ст. 1).) Гудвіл – це перевага, яку отримує банк-покупець за купівлі вже діючого банку (підприємства), як порівняти зі створенням нового. Ця перевага може бути пов’язана з наявністю постійних клієнтів, вигідним географічним розміщенням, наявністю висококваліфікованого персоналу тощо. Гудвіл відображається в обліку покупця і не може бути переданий, проданий тощо. Гудвіл – перевищення вартості придбання над частку покупця у справедливій вартості придбаних ідентифікованих активів та зобов’язань на дату придбання.

Дебіторська заборгованість – сума боргів, що належить одержати підприємству, організації, установі від юридичних або фізичних осіб.

Дисконт – різниця між номінальною вартістю цінних паперів і ціною їх придбання, якщо ціна придбання без нарахованих до дати придбання доходів за цінним папером нижча за його номінальну вартість.

Довгострокове кредитування – надання банками та іншими кредитними інститутами на тривалий строк (понад рік) позичок підприємствам, об’єднанням, організаціям та приватним особам на відновлення, розширення та створення основних фондів (основного капіталу).

Довірчі операції – операції банків з управління майном і виконання інших послуг в інтересах та з доручення клієнтів.

Доходи – це збільшення економічної вигоди за сукупністю господарських операцій, крім операцій із реалізації додаткової кількості акцій, які приводять до: 1) збільшення суми активів банківської установи без відповідного збільшення її зобов’язань або 2) зменшення суми зобов’язань без відповідного зменшення суми її активів.

Еквайринг – це виконання розрахунків за операціями з використанням платіжних карток. Важливо розрізняти, який банк є еквайром, а який – емітентом.

Експортно-імпортні операції – міжнародні розрахунки, у процесі яких регулюються платежі за грошовими вимогами та зобов’язаннями, котрі виникають у підприємств у зв’язку з експортом чи імпортом товарів і послуг.

Емісійні різниці (емісійний дохід) – сума перевищення доходів, отриманих підприємством від первинної емісії (випуску) власних акцій та інших корпоративних прав, над номінал таких акцій.

Застава – актив, що його позичальник (клієнт банку) пропонує як забезпечення виплати своїх боргів.

Інвестиції – грошові, майнові, інтелектуальні цінності, що вкладаються в об’єкти підприємницької та інших видів діяльності з метою отримання прибутку, забезпечення зростання капіталу або досягнення соціального ефекту (суспільного впливу); капітальні вкладення в розвиток виробництва чи невиробничу сферу.

Інвестиції капітальні – вкладення коштів у придбання будинків, споруд, інших об’єктів нерухомої власності, інших основних фондів та нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Інвестиції прямі – внесення власних коштів або майна до статутного фонду юридичної особи в обмін на корпоративні права (акції, пайові свідоцтва), емітовані такою юридичною особою.

Інвестиційна діяльність – сукупність практичних дій громадян, юридичних осіб і держави щодо реалізації інвестицій.

Інвестиційний ризик – 1) сукупність конкретних видів ризиків, пов’язаних зі здійсненням інвестиційної діяльності підприємства; оскільки окремі види інвестиційного ризику пов’язано з можливою втратою капіталу інвестора, його слід віднести до групи найнебезпечніших ризиків; 2) імовірність.виникнення непередбачених фінансових втрат (наприклад, у вигляді зниження або цілковитої втрати доходів, втрати капіталу тощо) у разі невизначеності умов інвестиційної діяльності.

Інвестиційні операції – розміщення залучених коштів у цінні папери або в нерухомість від власного імені та за рахунок інвесторів за принципом поділу (диверсифікації) ризику (андеррайтинг).

Інвестування в цінні папери – вкладення протягом тривалого часу тимчасово вільних грошей та інших засобів в акції, облігації та інші цінні папери з метою одержання прибутку (у вигляді регулярно отримуваних дивідендів або у вигляді прибутку від збільшення ринкової ціни згаданих цінних паперів, або поєднання одного і другого). Основні цілі: 1) збереження тимчасово вільних коштів від знецінення; 2) одержання прибутку; 3) особливі (спеціальні) цілі: а) встановлення контролю над об’єктом інвестування; б) зміцнення підприємницьких стосунків; в) участь у реалізації певних інвестиційних проектів.

Інсайдер – особа (юридична або фізична), яка має доступ до конфіденційної інформації про справи банку завдяки своєму службовому становищу, участі в капіталі банку, родинним зв’язкам і має можливість використовувати своє становище у власних інтересах або брати участь у визначенні політики та ключових напрямів діяльності банку.

Істотна участь – пряме або опосередковане, самостійно або спільно з іншими особами володіння 10% і більше статутного капіталу або вирішальних голосів за придбаними акціями (паями) юридичної особи або незалежна від формального володіння можливість вирішального впливу на керівництво чи діяльність юридичної особи.

Казначейські операції – це операції, пов’язані з інструментами, які використовуються комерційним банком для розміщення надлишків своїх грошових коштів та власного рефінансування. До казначейських інструментів належать готівкові кошти, монетарні дорогоцінні метали, цінні папери, які рефінансуються Національним банком України, кошти інших банків у Національному банку України, кошти Національного банку України в іншому банку.

Капітал банку – залишкова вартість активів банку після відрахування всіх його зобов’язань.

Капітал передплатний – величина капіталу, на яку отримано письмові зобов’язання акціонерів (пайовиків) банку щодо внесення коштів за передплатою на акції (паї).

Капітал регулятивний (власні кошти) – складається з основного та додаткового капіталу, зваженого на ризики, що визначаються нормативно-правовими актами Національного банку України.

Капітал статутний – сплачений та зареєстрований передплатний капітал.

Капітальні вкладення – витрати на будівництво нових, розширення, реконструкцію і технічне переобладнання наявних основних фондів виробничого і невиробничого призначення.

Касова готівка – готівкові гроші в касах, банкоматах та обмінних пунктах банків, філій, безбалансових установ.

Клієнт банку – будь-яка фізична чи юридична особа, що користується послугами банку.

Кліринговий рахунок – рахунок, на якому обліковуються безготівкові розрахунки, що базуються на врахуванні банками за певний період взаємних платіжних вимог сторін, котрі беруть участь у розрахунках.

Контрагент – будь-яка особа (фізична чи юридична), яка має з банком відносини фінансового характеру (банк надає кошти у вигляді безстрокових чи строкових депозитів; надає кредит; продає цінні папери власної емісії; має дебіторську заборгованість за операціями з клієнтами банку та банками, у тому числі за нарахованими та простроченими доходами). При цьому контрагент може одночасно мати з банком відносини іншого характеру (зокрема трудові чи адміністративні).

Контрактивні рахунки – контрарні рахунки, які використовуються для регулювання показників активних рахунків. Відображення операцій на цих рахунках здійснюється так само, як і відображення операцій на пасивних рахунках.

Контрарні рахунки – рахунки бухгалтерського обліку, показники яких використовуються для регулювання оцінки об’єктів, що їх відображено в інших рахунках. Це регулювання здійснюється для визначення справжньої вартості об’єкта.

Контрпасивні рахунки – контрарні рахунки, які використовуються для регулювання показників пасивних рахунків. Відображення операцій на цих рахунках здійснюється так само, як і відображення операцій на активних рахунках.

Короткостроковий кредит – кредит з початковим строком погашення до одного року.

Кредити в поточну діяльність – кредити, надані позичальникам для задоволення тимчасової потреби в коштах на придбання поточних активів у разі розриву між моментами надходження коштів та здійснення витрат. Кредити в поточну діяльність включають усі кредити, надані на купівлю сировини та інших виробничих запасів, на сезонні витрати та інші цілі.

Кредитний портфель – сукупна заборгованість за всіма кредитними операціями банку, що здійснюються з метою одержання доходу. Банк може видавати кредити, безпосередньо уклавши угоду з позичальником. Кредитний портфель включає агреговану балансову вартість усіх кредитів, у тому числі прострочених, пролонгованих та сумнівних щодо повернення. Кредитний портфель не включає нараховані, але не сплачені відсотки за кредитними операціями.

Кредитні операції – активні операції банку, які пов’язані з наданням клієнтам залучених коштів у тимчасове користування (надання позичок у готівковій або безготівковій формі, надання кредитів у формі обліку векселів, розміщення депозитів, операцій репо, на фінансування будівництва житла, проведення факторингових операцій, фінансового лізингу тощо) або прийняттям зобов’язань про надання коштів у тимчасове користування (надання гарантій, поручництв, авалів тощо), а також операції з купівлі та продажу цінних паперів з доручення клієнтів і від свого імені (включаючи андеррайтинг), будь-яке продовження строку погашення боргу, що надане в обмін на зобов’язання боржника повернути заборговану суму.

Кредиторська заборгованість – кошти підприємства, організації або установи, які підлягають сплаті відповідним юридичним або фізичним особам.

Кредитоспроможність – наявність передумов для одержання кредиту і здатність повернути його. Кредитоспроможність позичальника визначається показниками, що характеризують його здатність своєчасно розраховуватися за раніше одержаними кредитами, його поточне фінансове становище, спроможність у разі потреби мобілізовувати кошти з різних джерел і забезпечити оперативну конверсію активів у ліквідні кошти.

Ліквідаційна вартість – оціночна сума коштів, що буде отримана у разі ліквідації активу.

Міжбанківські операції (розрахунки) – система здійснення та регулювання платежів за грошовими вимогами і зобов’язаннями, які виникають між банківськими установами у процесі їхньої діяльності. До міжбанківських інструментів належать кореспондентські рахунки, депозити до запитання та строкові депозити, кредити, операції репо, фінансовий лізинг тощо.

Мультивалютність – принцип, за яким операції в іноземній валюті відображаються на тих самих рахунках, що й операції в національній валюті.

Накопичений дохід за цінним папером – це частина вартості цінного папера, що відображає суму нарахованого доходу на час купівлі цінного папера.

Облігація – боргове зобов’язання позичальника перед кредитором, за яким передбачаються періодичні платежі (процентна облігація) або початковий продаж за зниженою ціною (дисконтна облігація) та виплата номіналу за настання строку її погашення.

Овердрафт – короткостроковий кредит, що надається банком надійному клієнтові понад залишок коштів на його поточному рахунку в цьому банку в межах заздалегідь обумовленої суми через дебетування його рахунка. При цьому утворюється дебетове сальдо.

Овернайт – надані та отримані кредити і депозити строком не більше ніж на один операційний день без урахування неробочих днів банку.

Оперативний лізинг – будь-який договір лізингу, крім фінансового.

Операційний цикл – проміжок часу між придбанням запасів для використання у своїй діяльності та отриманням коштів від реалізації послуг.

Операція репо – операція з цінними паперами, яка складається з двох частин і за якої укладається єдина генеральна угода між учасниками ринку про продаж (купівлю) державних цінних паперів на певний строк із зобов’язанням зворотного продажу (купівлі) у визначений строк або на вимогу однієї зі сторін за заздалегідь обумовленою ціною.

Опціон – контракт, що дає його власнику право (але не зобов’язання) купити або продати цінні папери, товари або кошти за домовленою ціною протягом певного періоду.

Основні засоби – матеріальні активи, які банк утримує з метою використання їх у процесі своєї діяльності, надання послуг, здавання в лізинг (оренду) іншим особам або для здійснення адміністративних і соціально-культурних функцій. Очікуваний строк корисного використання (експлуатації) основних засобів перевищує один рік (або операційний цикл, якщо він триваліший за рік)

Первинний документ – документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Платоспроможність – здатність своєчасно та в повному обсязі відповідати за власними зобов’язаннями.

Подія – це обставина (сукупність обставин), що має певні наслідки для банку.

Поточний рахунок – вид рахунків у банках, які використовують для зберігання грошових коштів до запитання і здійснення розрахунків.

Премія (за операціями з цінними паперами) – перевищення ринкової ціни (ціни придбання) цінних паперів над номінальну без урахування нарахованих на час придбання процентів.

Прибуток банку – перевищення доходів над витрати, в тому числі:

прибуток до оподаткування – різниця між сумами доходів та витрат банківської установи до сплати нею обов’язкових та інших платежів до бюджету;

прибуток після оподаткування – сума прибутку до оподаткування за мінусом суми обов’язкових та інших платежів до бюджету.

Пролонгація – продовження строку чинності договору, угоди, векселя тощо.

Прострочена заборгованість – позичка, не повернена банку в установлений строк.

Процентні доходи і витрати – доходи і витрати, які обчислюються пропорційно часу і сумі активу або зобов’язання.

Рахунок – це систематизовані записи, які відбивають вплив операцій та інших подій на конкретний актив, зобов’язання чи акціонерний капітал. Для кожного активу, зобов’язання, доходу, виду витрат та одиниці капіталу ведеться окремий рахунок.

Ризик банківський – випливає зі специфіки банківських операцій, що здійснюються за ринкових відносин; означає ймовірність одержування доходів, менших від очікуваних. Підвищені банківські ризики призводять до значних фінансових втрат і як наслідок — до банкрутства банків.

Ризик валютний – ризик за операціями банку, за якими має відбуватися перехід від одного виду валюти до іншого. Він пов’язаний зі зміною курсу іноземної валюти щодо національної валюти.

Ризик кредитний – ризик непогашення позичальником/контрагентом банку у визначені строки, повністю або частково боргу за кредитними операціями і несплати процентів за ними.

Ризик ліквідності – ризик, пов’язаний із неможливістю за певних умов провести швидку конверсію фінансових активів у платіжні засоби без суттєвих втрат.

Ризик процентної ставки – ризик зменшення суми чистого процентного доходу внаслідок зміни процентних ставок на ринку.

Ризик трансфертний – ризик, пов’язаний із можливістю обмеження переказу коштів з однієї країни в іншу.

Свопові контракти – контракти на обмін певної кількості цінних паперів, товарів, коштів або фінансових інструментів на певну дату в майбутньому.

Споріднена особа – юридична особа, яка має спільних з банком власників істотної участі.

Спот – вид угоди, що передбачає оплату протягом часу, який потрібен для здійснення розрахунків (як правило, 48 годин).

Субординований борг – позика (забезпечена або незабезпечена), стосовно якої є погодження, в договірному порядку, що в разі ліквідації або банкрутства боржника сплату буде здійснено після задоволення вимог усіх інших кредиторів.

Сумнівна заборгованість – депозити та кредити, повернення яких є, з погляду керівництва банку, малоймовірним.

Тверді контракти – форвaрдні, ф’ючерсні та аналогічні контракти.

Транзитні рахунки – рахунки, що використовуються для обліку платежів на час до переказу їх за призначенням згідно з нормативними документами або угодами.

Умовні контракти – опціони та аналогічні контракти.

Факторинг – різновид торговельно-комісійної операції, яка поєднується з кредитуванням оборотного капіталу клієнта. В основу операцій з факторингу покладається купівля факторською компанією (банком) рахунків-фактур клієнта на певних умовах.

Фінансовий лізинг – це договір лізингу, у результаті укладення якого лізингоодержувач отримує в платне користування від лізингодавця об’єкт лізингу на строк, не менший за 60 % строку його корисної служби, або право власності на який переходить до лізингоодержувача.

Форвард-контракт – контракт, який засвідчує зобов’язання особи придбати (продати) цінні папери, кошти або інші активи у визначений час та на визначених умовах у майбутньому з фіксацією цін такого продажу під час укладення форвардного контракту.

Ф’ючерсний контракт – стандартний контракт на товарних і фондових біржах, який засвідчує зобов’язання особи придбати (продати) цінні папери, кошти або інші активи у визначений час та на визначених біржею умовах у майбутньому, з фіксацією цін такого продажу під час укладення контракту.

Хеджування – термін, що використовується в банківській, біржовій та комерційній практиці для позначення різних методів страхування ризику: наприклад, страхування валютного ризику створенням зустрічних вимог і зобов’язань в іноземній валюті. Найпоширенішим видом хеджування є укладення строкових валютних угод.

Цільові кошти – кошти, цілі використання яких обумовлено окремими законодавчими актами або нормативними актами Національного банку України.

Цінні папери – грошові документи, що засвідчують право володіння та визначають стосунки їх емітента і їхнього власника і передбачають, як правило, виплату доходу у вигляді дивідендів або процентів, а також можливість передачі грошових та інших прав, що випливають із цих документів, іншим особам.

	Законодавчі та нормативні акти
1.	Закон України Про банки і банківську діяльність 07.12.2000 р. № 2121-ІІІ
2.	Закон України Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні від 30.10.96 р. № 448/96-ВР
3.	Закон України Про заставу від 02.10.1992 № 2654-ХІІ
4.	Закон України Про іпотечне кредитування, операцій з консолідованим іпотечним боргом та іпотечні сертифікати від 19.06.2003 № 979-IV
5.	Закон України Про Національний банк України від 20.05.1999 р. № 679-ХIV
6.	Закон України Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні від 10.12.1997 № 710/97-ВР
7.	Закон України Про нотаріат від 02.09.1993 № 3425-ХІІ
8.	Закон України Про обіг векселів в Україні від 05.04.2001 р. № 2374-ІІІ
9.	Закон України Про оподаткування прибутку підприємств від 22.05.1997 № 283/97-ВР
10.	Закон України Про платіжні системи та переказ грошей в Україні від 05.04.2001 № 2346-ІІІ
11.	Закон України Про податок на додану вартість від 03.04.1997 № 168/97-ВР
12.	Закон України Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті від 23.09.1994 № 185/94-ВР
13.	Закон України Про режим іноземного інвестування від 19.03.1996 № 93/96-ВР
14.	Закон України Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю від 19.06.2003 № 978-IV
15.	Закон України Про Фонд гарантування вкладів фізичних осіб від 20.09.2001 № 2740-ІІІ
16.	Закон України Про цінні папери та фондовий ринок від 23.02.2006 р. № 3480-IV
17.	Постанова Верховної Ради України Про застосування векселів у господарському обороті України від 17.06.1992 р. № 2470-ХІІ
18.	Декрет Кабінету Міністрів України Про систему валютного регулювання і валютний контроль від 19.02.93 р. № 15-93
19.	Положення про переказний і простий вексель, затверджено постановою ЦВК і РНК від 07.08.1937 № 104/1341
20.	Указ президента України Про невідкладні заходи щодо посилення валютного контролю від 08.06.1993 р. № 195/93
21.	Наказ Міністерства статистики України Про затвердження типових форм первинних облікових документів по обліку малоцінних і швидкозношуваних предметів від 22 травня 1996 р. № 145
22.	Зразки та пояснення щодо заповнення форм статистичної звітності, що подається до НБУ, додаток № 1 до Правил від 19.03.2003р. № 124
23.	Інструкція з бухгалтерського обліку запасів матеріальних цінностей банків України, затверджено постановою Правління Національного банку України від 10.12. 2004 № 625
24.	Інструкція з бухгалтерського обліку кредитних, вкладних (депозитних) операцій та формування і використання резервів під кредитні ризики в банках України, затверджено постановою Правління Національного банку України від 27.12.2007 № 481
25.	Інструкція з бухгалтерського обліку операцій в іноземній валюті та банківських металах у банках України, затверджено постановою Правління Національного банку України від 17.11.2004 № 555
26.	Інструкція з бухгалтерського обліку операцій з готівковими коштами та банківськими металами в банках України, затверджено постановою Правління Національного банку України від 20.10.2004 № 495
27.	Інструкція з бухгалтерського обліку операцій з похідними фінансовими інструментами в банках України, затверджено постановою Правління Національного банку України від 31.08.2007 № 309
28.	Інструкція з бухгалтерського обліку операцій з цінними паперами в банках України, затверджено постановою Правління Національного банку України від 03.10.2005 № 358
29.	Інструкція з бухгалтерського обліку основних засобів і нематеріальних активів банків України, затверджено постановою Правління Національного банку України від 20.12. 2005 № 480
30.	Інструкція з організації перевезення валютних цінностей та інкасації коштів у банківських установах в Україні, затверджено постановою Правління Національного банку України від 14.02.2007 № 45
31.	Інструкція про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затверджено постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 № 22
32.	Інструкція про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України, затверджена постановою Правління НБУ від 17.06.2004 р. № 280
33.	Інструкція про касові операції в банках України, затверджена постановою Правління НБУ від 14.08.2003 р. № 337
34.	Інструкція про міжбанківський переказ коштів в Україні в національній валюті, затверджено постановою Правління Національного банку України від 16.08.2006 № 320
35.	Інструкція про переміщення валюти України, іноземної валюти, банківських металів, платіжних документів, інших банківських документів і платіжних карток через митний кордон України, затверджено постановою Правління Національного банку України від 12.07.2000 № 283
36.	Інструкція про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземній валюті, затверджено постановою Правління Національного банку України від 12.11.2003 № 492
37.	Інструкція про порядок відображення в бухгалтерському обліку банками України поточних і відстрочених податкових зобов’язань та податкових активів, затверджене постановою Правління Національного банку України від 19.03.2003 № 121
38.	Інструкція про порядок здійснення контролю і отримання ліцензій за експортними, імпортними та лізинговими операцій, затверджене постановою Правління Національного банку України від 24.03.1999 р. № 136
39.	Інструкція про порядок організації та здійснення валютно-обмінних операцій на території України, затверджено постановою Правління Національного банку України від 12.12.2002 № 502
40.	Інструкція про порядок регулювання діяльності банків в Україні, затверджено постановою Правління Національного банку України від 28.08.2001 № 368
41.	Інструкція про порядок складання річного фінансового звіту в банках України, затверджене постановою Правління Національного банку України від 03.12.2003 № 518
42.	Інструкція про порядок складання та оприлюднення фінансової звітності банків України, затверджено постановою Правління Національного банку України від 27.12.2007 № 480
43.	Перелік документів, що утворюються в діяльності НБУ та банків України, із зазначенням строків зберігання, затверджене постановою Правління НБУ від 08.12.2004 р. № 601
44.	Перелік і тарифи послуг з реєстрації установ банків, надання ліцензій (дозволів) на здійснення банківських операцій, операцій з валютними цінностями та інших послуг, що надаються Національним банком України та його територіальними управліннями, затверджено постановою Правління Національного банку України від 12.08.2003 № 333
45.	План рахунків бухгалтерського обліку банків України, затверджений постановою Правління НБУ від 17.06.2004 р. № 280
46.	Положення про валютний контроль, затверджене постановою Правління Національного банку України від 08.02.2000 р. № 49
47.	Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затверджений постановою Правління НБУ від 15.12.2004 р. № 637
48.	Положення про відкриття та функціонування в уповноважених банках України рахунків банків-кореспондентів в іноземній валюті та в гривнях, затверджено постановою Правління Національного банку України від 26.03.1998 № 118
49.	Положення про встановлення офіційного курсу гривні до іноземних валют та курсу банківських металів, затверджено постановою Правління Національного банку України від 12.11.2003 № 496
50.	Положення про депозитний сертифікат НБУ, затверджено постановою Правління Національного банку України від 07.10.1999 № 499
51.	Положення про діяльність в Україні внутрішньодержавних і міжнародних платіжних систем, затверджено постановою Правління Національного банку України від 25.09.2007 № 348
52.	Положення про електронні гроші в Україні, затверджено постановою Правління Національного банку України від 25.06.2008 № 178
53.	Положення про забезпечення безперервного функціонування інформаційних систем Національного банку України та банків України, затверджено постановою Правління Національного банку України від 17.06.2004 № 265
54.	Положення про міжбанківські розрахунки в Україні, затверджене постановою Правління Національного банку України від 8.10.98 по № 414
55.	Положення про організацію бухгалтерського обліку та звітності в банках України, затверджене постановою Правління Національного банку України від 30.12.1998 № 566
56.	Положення про організацію внутрішнього аудиту в комерційних банках України, затверджене постановою Правління Національного банку України від 20.03.1998 р. № 114
57.	Положення про організацію операційної діяльності в банках України, затверджений постановою Правління Національного банку України від 18.06.2003 р. № 254
58.	Положення про організацію торгівлі банківськими металами на валютному ринку України, затверджено постановою Правління Національного банку України від 24.12.1998 № 65
59.	Положення про переказування коштів у національній та іноземній валюті на користь нерезидентів за деякими операціями, затверджено постановою Правління Національного банку України від 30.12.2003 № 597
60.	Положення про порядок видачі банкам банківських ліцензій, письмових дозволів та ліцензій на виконання окремих операцій, затверджене постановою Правління Національного банку України від 17.07.2001 р. № 275
61.	Положення про порядок видачі банкам ліцензії на здійснення банківських операцій, затверджено постановою Правління Національного банку України від 06.05.1998 № 181
62.	Положення про порядок видачі індивідуальних ліцензій на переказування іноземної валюти за межі України для оплати банківських металів та проведення окремих валютних операцій, затверджено постановою Правління Національного банку України від 17.06.2004 № 266
63.	Положення про порядок видачі Національним банком України індивідуальних ліцензій на використання іноземної валюти на території України як засобу платежу, затверджено постановою Правління Національного банку України від 14.10.2004 № 483
64.	Положення про порядок видачі Національним банком України індивідуальних ліцензій на розміщення резидентами (юридичними та фізичними особами) валютних цінностей на рахунках за межами України, затверджено постановою Правління Національного банку України від 14.10.2004 № 485
65.	Положення про порядок видачі Національним банком України індивідуальних ліцензій на розрахунки між резидентами і нерезидентами в межах торговельного обороту у валюті України, затверджено постановою Правління Національного банку України від 14.10.2004 № 484
66.	Положення про порядок видачі резидентам індивідуальних ліцензій на переказування іноземної валюти за межі України з метою придбання облігацій зовнішніх державних позик України, затверджено постановою Правління Національного банку України від 29.01.2003 № 35
67.	Положення про порядок виконання банками документів на переказ, примусове списання і арешт коштів в іноземних валютах та банківських металів, затверджено постановою Правління Національного банку України від 28.07.2008 № 216
68.	Положення про порядок встановлення Національним банком України лімітів відкритої валютної позиції в безготівковій та готівковій формах та контроль за їх дотриманням уповноваженими банками, затверджено постановою Правління Національного банку України від 12.08.2005 № 290.
69.	Положення про порядок здійснення банками операцій за гарантіями в національній та іноземних валютах, затверджено постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 № 639
70.	Положення про порядок здійснення банками операцій з векселями в національній валюті на території України, Затверджене постановою Правління Національного банку України від 16.12.2002 р. № 508
71.	Положення про порядок здійснення банками України вкладних (депозитних) операцій з юридичними і фізичними особами, затверджено постановою Правління Національного банку України від 03.12.2003 № 516
72.	Положення про порядок здійснення операцій з чеками в іноземній валюті на території України, затверджено постановою Правління Національного банку України від 29.12.2000 № 520
73.	Положення про порядок здійснення уповноваженими банками операцій за документарними акредитивами в розрахунках за зовнішньоекономічними операціями, затверджено постановою Правління Національного банку України від 03.12.2003 № 514
74.	Положення про порядок емісії платіжних карток і здійснення операцій з їх застосуванням, затверджено постановою Правління Національного банку України від 19.04.2005 № 137
75.	Положення про порядок обов’язкового резервування коштів за валютними операціями, пов’язаними із залученням резидентами кредитів, позик в іноземній валюті від нерезидентів, затверджено постановою Правління Національного банку України від 12.08.2005 № 291
76.	Положення про порядок отримання резидентами кредитів, позик в іноземній валюті від нерезидентів і надання резидентами позик в іноземній валюті нерезидентами, затверджено постановою Правління Національного банку України від 17.06.2004 № 270
77.	Положення про порядок проведення операцій, пов’язаних з розміщенням облігацій внутрішніх державних позик, затверджено постановою Правління Національного банку України від 18.06.200 № 248
78.	Положення про порядок створення і державної реєстрації банків, відкриття їх філій, представництв, відділень, затверджено постановою Правління Національного банку України від 31.08.2001 № 375
79.	Положення про порядок створення Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, формування та використання його коштів, затверджено Указом Президента України від 10.09.1998 № 996/98
80.	Положення про порядок створення і державної реєстрації банків, відкриття їх філій, представництв, відділень, затверджено постановою Правління Національного банку України від 31.08.2001 № 375
81.	Положення про порядок та умови торгівлі іноземною валютою, затверджено постановою Правління Національного банку України від 10.08. 2005 № 281
82.	Положення про порядок формування обов'язкових резервів для банків України, затверджено постановою Правління Національного банку України від 16.03.2006 № 91
	Положення про порядок формування резерву під операції банків України з цінними паперами, затверджено постановою Правління Національного банку України від 02.02.2007 № 31
84.	Положення про порядок формування та використання резерву для відшкодування можливих втрат за кредитними операціями банків, затверджено постановою Правління Національного банку України від 06.07.2000 № 279
85.	Положення про процентну політику Національного банку України, затверджено постановою Правління Національного банку України від 18.08.2004 № 389
86.	Положення про регулювання Національним банком України ліквідності банків України, затверджено постановою Правління Національного банку України від 26.09.2006 № 378
87.	Положення про Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, затверджено постановою Кабінету Міністрів України і Національного банку України від 30.08.2002 № 1301, 268
88.	Правила бухгалтерського обліку банками України операцій з чеками в іноземній валюті, затверджено постановою Правління Національного банку України від 03.12.2001 № 493
89.	Правила бухгалтерського обліку доходів і витрат банків України, затверджено постановою Правління Національного банку України від 18.06.2003 № 583/7904
90.	Правила бухгалтерського обліку операцій довірчого управління в банках України, затверджено постановою Правління Національного банку України від 12.11.2003 № 498
91.	Правила бухгалтерського обліку операцій з використанням платіжних карток у банках України, затверджено постановою Правління Національного банку України від 08.04.2005 № 123
92.	Правил бухгалтерського обліку операцій з документарними акредитивами в розрахунках за зовнішньоекономічними операціями в банках України, затверджено постановою Правління Національного банку України від 17.11.2004 № 549
93.	Правила ведення аналітичного обліку в банках України, затверджений постановою Правління НБУ від 16.06.2005 р. № 221
94.	Правила визначення платіжності та обміну банкнот і монет Національного банку України, затверджено постановою Правління Національного банку України від 17.11.2004 № 547
95.	Правила використання готівкової іноземної валюти на території України, затверджено постановою Правління Національного банку України від 30.05.2007 № 260
96.	Правила випуску та обігу валютних деривативів, затверджено постановою Правління Національного банку України від 07.07.1997 № 216
97.	Правила здійснення переказів іноземної валюти за дорученням та на користь фізичних осіб, затверджено постановою Правління Національного банку України від 14.10.2004 № 486
98.	Правила надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, затверджено постановою правління Національного банку України від 10.05.2007 № 168
99.	Правила Національної системи масових електронних платежів, затверджено постановою Правління Національного банку України від 10.12.2004 № 620
100.	Правила організації статистичної звітності, що подається до Національного банку України, затверджено постановою Правління Національного банку України від 19.03.2003 № 124
101.	Правила формування коригуючих проведень, що здійснюються комерційними банками з метою забезпечення реальної фінансової звітності, затверджене постановою Правління Національного банку України від 10.09.1998 № 358
102.	Про врегулювання питань іноземного інвестування в Україну, затверджено постановою Правління Національного банку України від 10.08.2005 № 280
103.	Про здійснення міжнародних поштових переказів, затверджено постановою Правління Національного банку України від 27.10.2005 № 396
Навчально-методична
104.	Аналіз банківської діяльності: Підручник / А. М. Герасимович, М. Д. Алексеєнко, І. М. Парасій-Вергуненко та ін.; За ред.. А. М. Герасимовича. – К.: КНЕУ, 2004. – 599
105.	Банківська статистика: Навч.-метод. Посібник для самост. вивч. дисц. / А. В. Головач, В. Б. Захожай, А. Головач, Г. Г. Трофімова. – К.: КНЕУ, 2003. – 161 с
106.	Банківські операції: Підручник / А. М. Мороз, М. І. Савлук, М. Ф. Пуховкіна та ін.; За ред. А. М. Мороза. – К.: КНЕУ, 2000. – 384 с.
107.	Банковское дело / Под ред. Г. Н. Белоглазовой, Л. П. Кроливецкой. – СПб.: Питер, 2002. – 384 с.
108.	Банковское дело: стратегическое руководство. – 2-е изд. – М.: Консалтбанкир, 2001. – 432 с.
109.	Гончарук Я.А., Рудницький В.С. Аудит: Вид. 2-ге. – Львів: Оріяна-Нова, 2004. – 292
110.	Кірєєв О.І., Любунь О.С., Кравець М.П. та ін. Внутрішній аудит у банку: Навч. посібник. – К.: Центр навчальної літератури, 2006. – 220 с.
111.	Кочетков В. М. Забезпечення фінансової стійкості сучасного комерційного банку: теоретико-методологічні аспекти: Монографія. – К.: КНЕУ, 2002. – 256 с.
112.	Облік і аудит у банках: Підручник / А. М. Герасимович, Л. М. Кіндрацька, Т. В. Кривов’яз та ін.; За заг. Ред. Проф. А. М. Герасимовича. – К.: КНЕУ, 2004. – 536 с.
113.	Романик М. Організація, форми та методи ревізійної роботи в банках // Вісник НБУ. – 1998. – № 5.
114.	Спяк Г.І., Фаріон Т.І. Облік і аудит у банках: Навч. посіб. – К.: Атака, 2006. – 328 с.