Зовнішні пристрої

Під внутрішньою пам'яттю розуміють всі види пристроїв, що запам'ятовують інформацію, які розташовані на материнській платі. До них відносяться оперативна пам'ять, постійна пам'ять і енергозалежна пам'ять.

ВНУТРІШНЯ ПАМ’ЯТЬ КОМП’ЮТЕРА

Всі види пам’яті організовані на електронних двохпозиційних елементах, кожен із яких може зберігати інформацію у вигляді 1 чи 0. Така елементарна частинка пам’яті називається біт. 4 біти утворюють тетраду. 8 біт утворюють 1 байт. Слово (Word) містить 16 біт (2 байти). (На сучасних комп’ютерах слово має довжину 64 біти). Байт – це одиниця виміру пам’яті комп’ютера. Сьогодні комп’ютер обробляє величезні масиви інформації, тому для воміру пам’яті використовуються такі одиниці:

o 1 кб = 1024 байта

o 1 Мб = 1024 кб = 1 048 576 байт

o 1 Гб = 1024 Мб = 1 073 741 824 байт

Розрізняють такі види пам’яті комп’ютера:

· Оперативна пам'ять RAM (Random Access Memory) Пам'ять RAM - це масив кристалічних елементів, здатних зберігати дані. Вона використовується для оперативного обміну інформацією (командами і даними) між процесором, зовнішньою пам'яттю і периферійними системами. З неї процесор бере програми і дані для обробки, в неї записуються отримані результати. Назва "оперативна" походить від того, що вона працює дуже швидко. Проте, дані зберігаються лише тимчасово при включеному комп'ютері, інакше вони зникають.

За фізичним принципом дії розрізняють динамічну пам'ять DRAM і статичну пам'ять SRAM. Елементи динамічної пам'яті можна представити у вигляді мікроконденсаторів, здатних накопичувати електричний заряд. Недоліки пам'яті DRAM: повільніше відбувається запис і читання даних, вимагає постійного заряджання. Переваги: простота реалізації і низька вартість.

Елементи статичної пам'яті можна представити як електронні мікроелементи - трігери, що складаються з транзисторів. В трігері зберігається не заряд, а стан (включений/вимкнений). Переваги пам'яті SRAM: значно більша швидкодія. Недоліки: технологічно складніший процес виготовлення, і відповідно, велика вартість.

Мікросхеми динамічної пам'яті використовуються як основна оперативна пам'ять, а мікросхеми статичної - для кеш-пам'яті.

Кожний елемент пам'яті має свою адресу, виражену числом. В сучасних ПК на базі процесорів Intel Pentuim використовується 32-розрядна адресація. Це означає, що всього незалежних адрес є 32², тобто можливий адресний простір складає 4,3 Гбайт. Проте, це ще не означає, що саме стільки оперативної пам'яті може бути в системі. Максимальний розмір об'єму пам'яті визначається чипсетом материнської плати і звичайно складає декілька сотень мегабайт.

Оперативна пам'ять в комп'ютері розміщена на стандартних панельках, які називаються модулями. Модулі оперативної пам'яті вставляють у відповідні роз'єми на материнській платі. Конструктивно модулі пам'яті мають два виконання - однорядні (SIMM - модулі) і дворядні (DIMM - модулі). На комп'ютерах з процесорами Pentium однорядні модулі можна застосовувати лише парами (кількість роз'ємів для їх встановлення на материнській платі завжди парна). DIMM - модулі можна встановлювати поодинці. Комбінувати на одній платі різні модулі не можна.

Основні характеристики модулів оперативної пам'яті:

· об'єм пам'яті

· час доступу.

SIMM - модулі мають об'єм 4, 8, 16, 32, 64 мегабайт; DIMM - модулі - 16, 32, 64, 128, 256, 512 Мбайт. Час доступу показує, скільки часу необхідний для звернення до елементів пам'яті, чим менше, тим краще. Вимірюється в наносекундах. SIMM - модулі - 50-70 нс, DIMM - модулі - 7-10 нс.

Від кількості установленої в комп’ютері оперативної пам’яті залежить, з якими програмами Ви зможете працювати.

· постійна пам’ять (BIOS) -сюди дані заносяться при виготовленні комп’ютера і зберігаються тут без змін, їх можна лише зчитувати. Такий вид пам’яті звичайно називається ROM (read only memory, або пам’ять тільки для читання) або ПЗУ (постійний запам’ятовуючий пристрій). В постійній пам’яті зберігаються програми перевірки обладнання комп’ютера, програми ініціалізації завантаження операційної системи і виконання базових функцій по обслуговуванню пристроїв комп’ютера. Поскільки більша частина цих програм пов’язана з обслуговуванням вводу-виводу, часто зміст постійної пам’яті називається BIOS (Basic Input-Output System, або базова система вводу-виводу). В BIOS знаходиться також програма настройки конфігурації комп’ютера (SETUP). Вона дозволяє установити деякі характеристики пристроїв комп’ютера (типи видеоконтроллера, жорсткого диска, дисководів для дискет, режими роботи з оперативною пам’яттю, тощо);

· енергозалежна (напівпостійна) пам’ять (CMOS) Робота таких стандартних пристроїв, як клавіатура, може обслуговуватися програмами BIOS, але такими засобами неможливо забезпечити роботу зі всіма можливими пристроями (у зв'язку з їх величезною різноманітністю і наявністю великої кількості різних параметрів). Для своєї роботи програми BIOS вимагають всю інформацію про поточну конфігурацію системи. Із очевидної причини цю інформацію не можна зберігати ні в оперативній пам'яті, ні в постійній. Спеціально для цієї мети на материнській платі є мікросхема енергозалежної пам'яті, яка називається CMOS. Від оперативної пам'яті вона відрізняється тим, що її вміст не зникає при відключенні комп'ютера, а від постійної пам'яті вона відрізняється тим, що дані можна заносити туди і змінювати самостійно, відповідно до того, яке устаткування входить до складу системи. Мікросхема пам'яті CMOS постійно одержує напругу від невеликої батареї, розташованої на материнській платі. В цій пам'яті зберігаються дані про гнучкі і жорсткі диски, процесори і т.д. Той факт, що комп'ютер чітко відстежує дату і час, також пов’язаний з тим, що ця інформація постійно зберігається (і обновляється) в пам'яті CMOS. Таким чином, програми BIOS прочитують дані про склад комп'ютерної системи з мікросхеми CMOS, після чого вони можуть здійснювати звернення до жорсткого диска і інших пристроїв.

· відеопам’ять - використовується для зберігання зображення, що виводиться не екран монітора. Ця пам’ять, як правило, входить до складу відеоконтролера (відеокарти), який управляє виводом зображення на екран.

КОНТРОЛЕРИ - це електронні схеми, які управляють роботою різних пристроїв комп’ютера. В усіх комп’ютерах IBM PC є контролери, які управляють клавіатурою, монітором, дисководами, жорстким диском, тощо.

підключаються до системного блоку через спеціальні роз’єми, які знаходяться на задній стінці системного блоку.

МОНІТОР призначений для виводу на екран тектової та графічної інформації. Монітори відрізняються один від одного розміром (звичайно діагональ кінескопа - від 14 до 21 дюйма) та кількістю точок на екрані по горизонталі та вертикалі - від 640х480 до 1600х1280 на самих великих професійних моніторах. Чим більше точок, тим більш детальним може бути зображення на екрані. Монітори мають два режими роботи: текстовий та графічний. В текстовому режимі екран монітора умовно розбивається на знакомісця: частіше за все на 25 рядків по 80 символів. На кожне знакомісце може бути виведений один із 256 символів. Текстовий режим швидкісний. В графічному режимі зображення виводиться у вигляді прямокутної сітки точок, колір кожної з яких програма може задавати окремо. На різних комп’ютерах використовується різна палітра кольорів - від 16 до 16,8 мільйона. В графічному режимі на екран можна виводити малюнки, графіки, тексти і таке інше.

ЖОРСТКИЙ ДИСК призначений для постійного зберігання інформації: програм операційної системи, редакторів документів, трансляторів програмних мов і таке інше. Характеристики:

· ємність - кількість інформації, яка може поміститися на диску. Перші жорсткі диски мали ємність 5 Мбайт. Зараз на комп’ютери установлюють жорсткі диски ємністю від 800 Мбайт до 360 Гигабайт і більше. Ємність жорсткого диску визначає його використання:

· швидкодія - час доступу до інформації та швидкість її читання і запису. У сучасних жорстких дисків час доступу біля 7 -12 мс. Швидкість читання-запису залежить не тільки від диску, але й від контролеру, типу шини, швидкодії процесора і т.і. Вона складає від 1,5 до 5 Мбайт/с.

ДИСКОВОДИ ДЛЯ КОМПАКТ-ДИСКІВ дозволяють користуватися компакт-дисками для прочитання записаної на них інформації та записувати свою інформацію. Компакт-диски мають велику ємність, що вимірюється сотнями Мбайт, вони досить дешеві, тому зараз більшість програм, особливо великі програмні комплекси, поширюються саме на компакт-дисках.

USB-флеш-накопичувач (сленг. флешка) — запам’ятовуючий прилад, що використовує в якості носія флеш-пам’ять (різновид полупровідникової технології, що дозволяє электрично перепрограмувати пам’ять) і подключається до комп’ютера по інтерфейсу USB. Размір флешки — біля 5 см, вага — меньше 60 г. Мають великий объєм пам’яті (до 256 ГБ). Основне призначення— зберігання, перенос і обмін даними, резервне копіювання, загрузка операционных систем.

ПРИНТЕРИ призначені для виводу інформації на папір. Принтери бувають різних типів. Матричні принтери раніше були найбільш поширеними для IBM PC. Вони мають друкуючу голівку, яка містить вертикальний ряд тонких металевих стержнів (голок). Голівка рухається вздовж друкованого рядка, а голки в потрібний момент ударяють по паперу крізь фарбувальну стрічку. Це забезпечує формування на папері символів та зображень. Ці принтери дешеві, але забезпечують низьку якість друку, сильно шумлять при роботі і малоздатні для кольорового друку. В струмних принтерах зображення формується мікрокраплями спеціальних чорнил, які видуваються на папір через сопла в друкуючій голівці. На відміну від матричних, струйні принтери працюють з меншим шумом, забезпечують кращу якість друку та найдешевший кольоровий друк допустимої якості. Однак вартість віддрукованої сторінки на них вище, ніж на матричних принтерах. Лазерні принтери забезпечують найвищу якість чорно-білого друку, а кольорові лазерні принтери - дуже високу якість кольорового друку. Крім того, вони мають найвищу швидкість друку і не потребують спеціального паперу. Зображення в них формується за допомогою спеціального барабана, який електризується за допомогою лазера по командам з комп’ютера.

МОДЕМИ ТА ФАКС-МОДЕМИ необхідні для улаштування глобальних електронних мереж типу InterNet, роботи з електронною поштою, обміну факсами з допомогою комп’ютера і т.д. Модем -це пристрій для обміну інформацією з іншими комп’ютерами через телефонну мережу. Факс - модем -поєднує можливості модема та засобу для обміну факси-мільними зображеннями з іншими факс-модемами. Модеми відрізняються один від одного максимальною швидкістю передачі даних (2400, 9600, 14400, 19200, 28800, 33600 біт за секунду) та підтримуючими протоколами зв’язку. Більшість сучасних модемів працює з швидкістю 14400 - 33600 біт/с (витискаючи з телефонних ліній все можливе) та підтримують засоби виправлення помилок і стиснення даних (стандарти V42 та V42bis).

ЗАСОБИ МУЛЬТИМЕДІА забезпечують можливість роботи з аналоговою інформацією: це звуки, зображення. Мультимедійними називаються програми, які використовуютьзвукові та анімаційні засоби. Мультимедіа-комп’ютери - це комп’ютери, які можуть виконувати мультиммедійні програми. Для цього комп’ютер повинен бути оснащеним дисководом для компакт-дисків, звуковою картою та акустичною системою (колонками або навушниками). Ще є вимоги до швидкодії (мікропроцесор не нижче 486SX/25 Мгц), об’єму оперативної пам’яті (не менше 4Мбайт) та ін. (наприклад, жорсткий диск ємністю не менше 160 Мбайт, відеосистема повинна забезпечити режим як мінімум 640 х 640 точок та 65536 кольорів на екрані), але більшість сучасних комп’ютерів задовольняють цим вимогам.

КЛАВІАТУРА служить для вводу інформації користувачем.

При натисканні на алфавітно - цифрові клавіші в комп’ютер вводиться відповідний символ.

Призначення інших клавіш клавіатури:

n SHIFT -для вводу великих літер та інших символів, розміщених на верхньому регістрі клавіатури.

n CAPS LOCK -фіксація режиму великих літер. Щоб відмінити режим, слід повторно натиснути на цю клавішу.

n ENTER - ввод. Натисненням цієї клавіші закінчується ввод об’єкта (наприклад, команди операційної системи).

n BACKSPASE -стирає символ зліва від курсора.

n DEL чи DELETE - стирає символ, на який указує курсор.

n ESC -відміна дії, вихід із режиму програми.

n INS чи INSERT - використовується для переключення режимів вводу символів: режим вставки і режим заміщення.

n КЛАВІШІ УПРАВЛІННЯ КУРСОРОМ - це клавіші відмічені стрілками (натиснення на них приводить до переміщення курсора на один символ в направленні, вказаному стрілкою), а також HOME (установка курсора на початок рядка), END ( установка курсора вкінець рядка ), PAGE UP ( сторінка назад ), PAGE DOWN (сторінка вперед).

n NUM LOCK - переводить блок цифрової клавіатури з режиму вводу цифр в режам управління курсором і навпаки.

n TAB - табуляція, використовується звичайно при редагуванні текстів.

n PRINT SCRN - використовується, щоб віддрукувати зміст екрану або скопіювати його в файл.

n SCROLL LOCK - блокування прокрутки.

n BREAK -зупинка програми.

n CTRL та ALT - використовуються для зміни значення інших клавіш. Напрклад, комбінація клавіш CTRL,ALT,DELETE забезпечує перевантаження операційної системи, CTRL - BREAK - завершення виконання програми.

ВИКОРИСТАННЯ МИШІ. Для роботи з сучасними комп’ютерами практично обов’язковим є використання миші. При переміщенні миші по столу на екрані комп’ютера відповідним чином пересувається покажчик миші. Коли необхідно виконати якусь дію, наприклад, вибрати пункт меню, на який виставлено покажчик миші, користувач повинен натиснути на ту чи іншу кнопку миші, залежно від ситуації. Введемо деякі поняття, пов’язані з використанням миші.

Покажчик миші - значок, який переміщається по екрану при русі миші. (Звичайно він має форму стрілки, але при роботі може приймати і іншу форму).

Клацання мишою - означає установити покажчик миші на деякий об’єкт, натиснути кнопку миші (ліву, якщо це не оговорено) і відпустити її.

Переміщення об’єкта мишою - означає установити покажчик миші на деякий об’єкт, натиснути кнопку миші і, утримуючи її, перемістити мишу на нову позицію, після чого відпустити кнопку.

Дата добавления: 2014-01-06