Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Тема: Теорія Дарвіна о походженні виду шляхом штучного добору




Лекція № 4

№№ 1, 4, 5, 6, 7, 8, 14, 16

План:

  1. 1. Штучний добір та його форми
  2. 2. Мінливість та її форми
  3. 3. Результати штучного добору

 

Своє вчення про еволюцію органічного світу Ч.Дарвін починає з аналізу фактів зміни сортів культурних рослин і порід свійських тварин. Як уже вказувалось, заслугою Ч.Дарвіна є те, що в основу своєї теорії він поклав практичну діяльність людей. Людина сама поліпшує і виводить різні породи свійських тварин і сорти культурних рослин. І коли ми дізнаємося, як виводить людина, то це може прояснити і те, як вони виникають у природі. Через це Ч.Дарвін, щоб розв’язати питання про різноманітність органічних форм і

Доцільність в їх будові, звертається насамперед до дослідження культурних рослин і свійських тварин. Ч.Дарвін вказує, що мало переконатися в наявності мінливості. Мінливість сама по собі не розв’язує питання про спрямованість еволюційного процесу, розв’язує питання, чому численні види, які населяють нашу планету, змінювались саме так, що вони набули тієї досконалості в будові і взаємо пристосуванні, які справедливо викликають наш подив.

Ч.Дарвін визначає ряд причин мінливості, які можна підсумувати як певний вплив умов існування. Правда, йому нелегко було розібратися в тих причинах, що викликають зміни живих істот. „Це питання темне, - писав він, але, можливо, нам корисно визначити глибину свого неуцтва”.Тому Ч.Дарвін і допускає деякі помилкові тлумачення цієї важливої проблеми. Говорячи про причини мінливості, Ч.Дарвін іноді висловлював думку про повну невивченість її природи: „Ми тепер не можемо вияснити ні причин, ні породи мінливості органічних форм... Без сумніву, всяка слабка варіація повинна мати свою діючу причину; але спроби вирішити, чому простуда або отрута проявляється в однієї людини інакше. Ніж у іншої”. Все ж таки слід підкреслити, що Ч.Дарвін заперечував наявність у організмів природженої тенденції до змін і не згоджувався в цьому питанні з Лайєлем і Гукером. Він правильно відзначав, що причини, якими зумовлюють мінливість, діють на дозрілий організм, на зародок, а також на статеві елементи ще до запліднення.

Мічурінська біологія, ґрунтуючись на положенні Ф.Енгельса про обмін речовин як основу властивість живого тіла вимагати певних умов для свого життя, свого розвитку і певних умов для свого життя, свого розвитку і певним чином реагувати на ті чи інші умови.

Організм вибирає з навколишнього середовища ті умови, які потрібні йому для розвитку і які відповідають його спадковості. Якщо ж організм потрапляє в незвичайні для нього умови, то він або припиняє розвиток і гине, або продовжує розвиток в нових умовах, невластивих йому. Асиміляція нових невластивих умов незмінно приводить до розхитування старої спадковості, а організми з розхитаною спадковістю більш пластичні, легше асимілюють невластиві їм умови, по-новому будуються за рахунок цих умов, утворюючи нову спадковість.

Аналогічна картина спостерігається серед культурних рослин і свійських тварин. Так, наприклад, якщо проаналізувати сорти культурних рослин і породи свійських тварин, то ми помітимо, що в кожному сорті і породі розвинулася й видозмінилась саме та частина, яка чомусь особливо ціниться людиною. “Подивіться, говорить Ч.Дарвін, - яке різноманітне листя капусти і як разюче схожі її квітки; які різноманітні квітки братків і яке схоже листя; як різко відрізняються розміром, забарвленням, формою і волосистістю сорти аґрусу і яка мала різниця між їх квітками”

В такій же мірі і свійські тварини мають на собі відбиток впливу людини. Про це свідчать різноманітні породи собак, кролів, овець, курей, голубів, що корисні кожна по-своєму. Ці факти переконують нас, що цими змінами керував не випадок, а свідома діяльність людини. Людина рядом прийомів примусила природні форми змінюватися саме в тому напрямі, який найбільш відповідає її потребам або примхам.

Ч.Дарвін говорить, що, очевидно, багато штучних порід ніколи не змогли б існувати в природному стані;наприклад, такі як італійські хорти, безшерсті і майже беззубі турецькі собаки, голуби, зору яких заважають очні сережки, польські кури, які не бачать добре через свої величезні чуби тощо.

У більшості заводських порід курей, а також у китайських гусей по суті згас інстинкт насиджування яєць, тобто найважливіший інстинкт збереження виду. У свиней, кіз, великої рогатої худоби і в багатьох порід курей до певної міри усунена сезонність функцій статевої системи.

Людина створила цілий ряд порід свійських тварин з різко відмінною продуктивністю порівняно з дикими тваринами. Сюди належать насамперед вівці з тонким руном і рисисті породи коней. Вовна тонкорунних овець складається з підшерстя, яке не має ості. Це визначає високі технічні якості тонкої вовни. Як відомо, у диких предків овець не було такого вовняного покриву, як у тонкорунних овець.

Якими ж шляхами людина досягла таких результатів у змінюванні рослин і тварин? Цей процес зміни Ч.Дарвін пояснює дією штучного добору.Вчення про добір є найголовнішим у дарвінізмі. Шляхом добору корисних для організму змін створювалася і створюється та доцільність, яку ми спостерігаємо в живій природі. Дію добору у створенні нових порід тварин і сортів рослин Ч.Дарвін пояснює тим, що природа доставляє послідовні зміни, а людина використовує їх у певних, корисних їй напрямах. Проте слід вказати, що якби рослини і тварини були позбавлені властивості змінюватися, то людина не змогла б нічого вдіяти, бо добір нічого не може зробити без мінливості, а мінливість залежить від дії навколишніх умов середовища на організми. Серед рослин певного сорту або породи тварин в результаті індивідуальної мінливості з’являються екземпляри з новими ознаками і властивостями. Якщо ці ознаки виявляються корисними для людини, то вона відбирає носіїв даних ознак і розмножує їх. У першому поколінні. Таким чином, під впливом новому поколінні знову провадиться добір з нащадків методичного добору, який провадиться з покоління в покоління, людина докорінно змінює в бажаному для себе напрямі рослини і тварин, за тими самими ознаками і властивостями, що й утворює нові сорти культурних рослин і породи свійських тварин.

Усі особини, які не задовольняють потреб людини, так само методично, з покоління в покоління вибраковуються і не допускаються до схрещування з екземплярами, які мають цінні господарські ознаки і властивості. Усунення схрещування цінних плідників з малоцінними по суті справи приводить до ізоляції перших від других. Таким повільним шляхом склалася велика частина знаменитих порід, які згадує Дарвін.

Якби добір, говорить Ч.Дарвін, полягав тільки у відокремленні різновидності, яка різко виявилася, і в розведенні її, то цей початок був би таким простим, що не заслуговував би на увагу. Проте головне значення його полягає в значних результатах, яких можна досягти через нагромадження в одному напрямі протягом декількох поколінь відхилень, непомітних для недосвідченого ока. Ч.Дарвін говорив, що з тисячі людей не знайдеться й жодної, яка мала б досить вірне око й судження, щоб стати чудовим заводчиком. Якщо людина наділена цими якостями, вивчає свій предмет протягом багатьох років, терпляче присвячує йому своє життя, вона, напевно зазнає невдачі. Не кожний повірить, скільки природних здібностей і скільки років практики потрібно, щоб опанувати самим лише мистецтвом виводити тільки голубині породи.

Мінливість свійських порід тварин і сортів рослин ніколи не йде в одному напрямі. Сама людина веде розвиток порід тварин і сортів рослин в різних напрямах, відповідно до господарських інтересів чи бажань. Це положення можна продемонструвати на породах свійських голубів, курей, собак, кролів, коней, які наочно переконують в тому, що сорти й породи змінені в найрізноманітніших напрямах, тобто різко розходяться своїми ознаками і властивостями.

Ч.Дарвін на численних прикладах показав, що в результаті штучного добору у культурних рослин і свійських тварин, які належать до того самого виду, виникають відмінності більш значні, ніж ті, які зустрічаються у видів, поширених у природі. В міру дії штучного добору все глибше і глибше стають між породами і сортами відмінності, які можуть досягти такого разючого ступеня, що важко з першого погляду повірити спільності їх походження. Як приклад можна вказати на породи собак японська болонка і дог, на важкого на ходу вантажного коня і легкого швидкого скакуна та ін..

Людина добирає і розмножує тварин виключно для власної користі або примхи, а не заради вигоди самої тварини.

Так, відомо, що породи свійських свиней здатні непомірно багато відкладати сала, під тягарем якого вони ледве пересуваються. Цілком ясно, що ця властивість корисна не для тварини, а для людини. Те саме можна сказати про корову, яка дає молока більше, ніж будь-яка дика тварина, і далеко більше від того, скільки потрібно, щоб прогодувати своє теля.

Таким чином, застосування добору в багатьох поколіннях дає величезні результати в справі поліпшення старих порід тварин і сортів культурних рослин.

Отже, добір, за Ч.Дарвіном, є основною творчою силою, яка викликала до життя дивовижні форми живих істот, чудово пристосованих до господарських потреб людини.

Під впливом штучного добору людина не тільки нагромаджує і акумулює зміни в культурних рослинах і свійських породах тварин, але й перебудовує організми в цілому, бо в силу корелятивної мінливості зміни ознак, по яких ведуть добір, тісно пов’язані з іншими ознаками і властивостями, і, таким чином, загальні результати діяння штучного добору будуть надзвичайно великими.

Несвідомий і методичний добір. Штучний добір, як вказував Ч.Дарвін, несвідомо застосовувався ще в стародавні часи. Суть несвідомого добору полягає в тому, що людина залишає завжди для розмноження кращі екземпляри рослин або тварин. Ч.Дарвін для ілюстрації несвідомого добору наводить приклади з практики відсталих в економічному і культурному відношенні племен. Ці племена, не ставлячи перед собою певних цілей щодо поліпшення породи, але внаслідок того, що залишали, навіть у період голоду, корисних для себе тварин.

Відомо, що яблуні і груші розводилися в садах уже в стародавні часи. Проте за описом видатного римського вченого Плінія Старшого який жив у 1 ст. Нашої ери, плодові дерева були дуже низької якості.

Блискучі результати в галузі садівництва були здобуті внаслідок застосування в більшості випадків несвідомого добору, тобто внаслідок застосування в більшості випадків несвідомого добору, тобто внаслідок збереження і добору особин з більш цінними господарськими ознаками.

Таким чином, несвідомий добір полягає в тому, що люди зберігають найбільш цінні особини і знищують менш цінні, зовсім не думаючи про зміну породи або сорту.

Однак слід підкреслити, що термін „ несвідомий добір” не цілком відповідає своєму змісту. Справа в тому, що добір рослин і тварин, який робить людина для задоволення своїх потреб, був завжди в певній мірі свідомим, хоча більш віддаленні результати такого добору не завжди виразно передбачались. Внаслідок такого несвідомого добору не завжди виразно передбачались. Внаслідок такого несвідомого добору хоч і повільно, але все ж таки поліпшувалися господарсько - цінні ознаки і властивості культурних рослин і свійських тварин.

Пізніше з’явився свідомий, або методичний добір. Головною особливістю методичного добру є те, що людина, ставлячи організм у певні умови, відбираючи ті з них, які змінилися в бажаному для неї напрямі, нагромаджує і спадково закріплює потрібні ознаки і властивості, створюючи таким чином нові, більш продуктивні сорти рослин і породи тварин.

Ч.Дарвін наводить велику кількість прикладів дії методичного добору, який застосовували селекціонери наприкінці 18 і в першій половині 19ст. і внаслідок цього досягли значних результатів. Велика кількість селекціонерів протягом одного людського життя в значній мірі змінила породи великої рогатої худоби і овець. Ч.Дарвін, згадуючи чудове поліпшення новолейчестерських овець, проведене Беквелем і його послідовниками, говорить:,,Здається, ніби вони спочатку намалювали удосконалену форму, а потім дали їй життя”

Використовуючи штучний добір, людина при створенні порід не тільки пристосовує їх до своїх до своїх потреб, але й до навколишнього оточення.

Один з найвидатніших заводчиків Джон Себрайт говорив, що він береться створити у голубів яке завгодно пір’я за три роки, а щоб сформувати бажану форму голови або дзьоба, йому потрібно 6 років. Ватт називає добір чарівним жезлом, за допомогою якого він викликає до життя які завгодно форми. Штучний добір проводиться надзвичайно ретельно. Ч.Дарвін говорить, що є велика кількість спеціалістів цієї справи, які з великим хистом використовують процес добору. Велика кількість найцінніших порід свійських тварин і культурних рослин були створенні шляхом методичного добору.

При цьому часто застосовується принцип розподілу праці. Ч.Дарвін говорить, що в деяких місцевостях Англії розведенням бугаїв займається невелика кількість людей, які присвятили всю свою увагу цій галузі і тому можуть з року в рік постачати саме таких бугаїв, що поліпшують велику рогату худобу даної місцевості. Розведення породистих баранів і використання їх для парування, говорить Ч.Дарвін з давніх-давен є головним джерелом прибутку для окремих видатних вівцеводів. У деяких місцевостях Німеччини цей принцип для мериносів доведено до крайньої міри.

Правильний вибір племінних тварин вважається настільки важливим, що найкращі власники отар не покладаються на власну думку або на думку своїх пастухів, а користуються послугами осіб, яких називають,,класифікаторами овець”. Спеціальність класифікаторів або бонітетів полягає в тому, щоб стежити за доглядом овець у різних стадах і, таким чином, зберігати або по можливості поліпшувати у ягнят видатні якості батьків. У Саксонії, говорить Ч. Дарвін, коли ягнят відлучають від маток, кожного з них по черзі кладуть на стіл для докладного огляду вовни і форм тіла. Найкращих відбирають на плем’я і на них ставлять перше тавро. Коли ім. Мине рік, перед тим, як стригти, ягнят, які мають тавро, вдруге докладно оглядають. На тих, у яких не виявилося ніяких вад, ставлять друге тавро, а решту бракують. Через кілька місяців провадять третій, останній, огляд. На першосортних баранах і вівцях ставлять третє, остаточне тавро. При цьому огляді буває досить найменшої вади для того щоб тварину було забраковано.

Так само ретельно застосовується штучний добір до коконів і метеликів шовкопрядів. Уважний заводчик оглядає метеликів і знищує недосконалих.

Шляхом штучного методичного добору людина створила безліч сортів культурних рослин і порід свійських тварин, що задовольняють різні Ії потреби.

Щодо самого процесу добору то ми бачили, що найпростіша і в той же час найбільш досконала його форма, яка застосовується в рослинництві і тваринництві, полягає у відкиданні або знищенні менш цінних особин Ч.Дарвін говорить, що коли порода встановилася, садівники, які розводять рослини на насіння,не збирають його з кращих екземплярів, а обмежуються тим, що виполюють,,розбійників”, як вони називають ті екземпляри, які не задовольняють їх потреби.




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2014-01-06; Просмотров: 1302; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.026 сек.