КАТЕГОРИИ: Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748) |
Показники ефективності функціонування СУОП підприємства
Одним з основних завдань управління охороною праці є оцінка ефективності заходів щодо поліпшення умов і охорони праці, яка має використовуватися для підготовки управлінських рішень щодо забезпечення безпеки виробництва. Але відсутність сучасних рекомендацій і методик для розрахунку ефективності заходів, спрямованих на поліпшення умов і охорони праці, стримує повномасштабне застосування сучасних методів управління охороною праці на макро- і мікрорівні. Розрахунок соціальної ефективності працеохоронних заходів: Оцінка соціального ефекту від запроваджених або планованих заходів щодо поліпшення умов і охорони праці передбачає використання таких показників. Скорочення кількості робочих місць ΔК, що не відповідають вимогам нормативних актів щодо безпеки виробництва, розраховується за формулою: де К1, К2 - кількість робочих місць, що не відповідають вимогам санітарних норм до і після проведення заходів; К3 – загальна кількість робочих місць. Зменшення кількості зайнятих осіб (ΔЧ), які працюють в умовах, що не відповідають вимогам санітарних норм, визначається за формулою: де Ч1, Ч2 - кількість зайнятих осіб, які працюють в умовах, що не відповідають санітарним нормам до і після впровадження заходу; Ч3 – річна середньооблікова кількість працівників. Збільшення кількості машин, механізмів (ΔМ) та виробничих приміщень (ΔБ), приведених до вимог норм охорони праці, обчислюється за формулами: де М1, М2 - кількість машин і механізмів, що не відповідають нормативним вимогам до і після впровадження заходу, шт.; М3 – загальна кількість машин і механізмів, шт.; Б1, Б2 - кількість виробничих приміщень, які не відповідають нормативним вимогам до і після впровадження заходу, шт.;
Б3 – загальна кількість виробничих приміщень, шт. Зменшення коефіцієнта частоти травматизму ΔКч встановлюється за формулою: де - кількість випадків травматизму відповідно до і після впровадження заходу; Ч3 – річна середньооблікова чисельність працівників, осіб. Зниження коефіцієнта тяжкості травматизму ΔКт розраховується за формулою: де Д1, Д2 – кількість днів непрацездатності через травматизм відповідно до і після впровадження заходу. Зменшення коефіцієнта частоти професійної захворюваності через незадовільні умови праці визначається за формулою: де З1, З2 - кількість випадків професійних захворювань відповідно до і після впровадження заходу. Скорочення коефіцієнта тяжкості захворювання обчислюється за формулою: де Дз1, Дз2 – кількість днів тимчасової непрацездатності через хвороби відповідно до і після вживання заходу; Кз1, Кз2 – кількість випадків захворювання відповідно до і після вжиття заходу. Зменшення кількості випадків виходу на інвалідність (ΔКі) внаслідок травматизму чи професійної захворюваності встановлюється за формулою: де Кі1, К і2 – кількість працівників, які стали інвалідами до і після проведення заходу, осіб. Скорочення плинності кадрів через незадовільні умови праці розраховується за формулою: де КП1, КП2 - кількість працівників, які звільнилися за власним бажанням через незадовільні умови праці відповідно до і після вживання заходу, осіб. Окрім соціального, охорона праці має важливе економічне значення – це висока продуктивність праці, зниження витрат на оплату лікарняних, компенсації за важкі, небезпечні й шкідливі умови праці тощо. Пропонується підраховувати економічну ефективність за такими показниками: 1. Умовне вивільнення чисельності працівників в результаті впровадження заходів з охорони праці розраховують за формулою:
УВПч = [(ВРЧб - ВРЧп) / (Ф – ВРЧп)] · Ч, люд., де ВРЧб – втрати робочого часу через травматизм і захворюваність до впровадження заходів (базовий рік) на одного працюючого, люд.-дн.; ВРЧп – втрати робочого часу через травматизм і захворюваність після впровадження заходів на одного працюючого, люд.-дн.; Ф – річний фонд робочого часу одного працюючого (базовий), люд.-дн.; Ч – середньорічна розрахункова чисельність працюючих, люд. 2. Можливе зростання продуктивності праці при постійній чисельності працюючих розраховують за формулою: П = 100 · УВПч / (Ч – УВПч), %. 3. Економію фонду заробітної плати визначають за формулою: Эзп = УВПч · Зс · (1 + Псс /100), грн, де Зс – середньорічна заробітна плата одного працівника, грн.; Псс – відсоток відрахувань на соціальне страхування. 4. Економію коштів фонду соціального страхування на виплату за лікарняними листками непрацездатності визначають за формулою: Эсс = (Вб / Пб) · [(ВРЧб - ВРЧп) ·Із · К · Ч], грн., де Вб – сума витрат на оплату лікарняних листків за базовий рік, грн; Пб – втрати робочого часу через травматизм, захворюваності в базовому році, люд.-дн.; Із – індекс зростання середньорічної заробітної плати робітників за планом; К – частка обумовленої виробництвом захворюваності в її загальній величині (приймають 0,5 - 0,7).
Дата добавления: 2014-01-06; Просмотров: 3114; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы! Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет |