Блискавкозахист будинків і споруджень

Важливість розгляду питання визначається тим, що біля 8% пожеж виникає від грозових розрядів.

Вплив блискавок на будинки і спорудження може виявлятися у виді прямого удару, електростатичної або електромагнітної індукції, занесення високих потенціалів через металеві комунікації. Найбільше небезпечний прямий удар блискавки. Протягом долі секунди (до 10 мс) по каналі блискавки протікає струм силою 200-500 кА, створюється температура до 20000. Індуктивні токи і створення високих потенціалів можуть викликати іскріння в місцях зближення металевих конструкцій і устаткування.

Відповідно до вказівок за проектуванням й устрою блискавкозахисту будинків і споруджень за призначенням і конструкцією використовуваний блискавкозахист поділяють на III категорії. До блискавкозахисту І категорії подаються підвищені вимоги надійності (зокрема, склади вибухових речовин і вибухових матеріалів), для блискавкозахистів ІІ і III категорій у якості блискавковідводів потрібно максимально використовувати витяжні труби, водонапірні вежі, повітряні лінії електропередач і ін. наземні предмети, що піднімаються. При III категорії захищаються лише зовнішні металеві ділянки або окремі ємності, що містять рідини з температурою спалаху вище 45.

Призначення категорій блискавкозахисту для будинків і споруджень залежить від інтенсивності грозової діяльності в районі їхнього місцезнаходження, державної важливості, ступеня вогнестійкості, вибухо- й пожежонебезпеки розміщуваних у них виробництв, матеріалів і речовин.

Середня грозова діяльність за рік визначаються на підставі офіційних даних. Найменша вона у нас (менше 10 ч), північніше 65-й паралелі, а найбільша на невеличкій площі в Чернівецькій області (більш 100 ч). У цілому вся територія України належать до місцевості з підвищеною грозовою діяльністю

Очікувана кількість поразок блискавкою в рік будинків і споруджень, не обладнаних блискавкозахистом (М), розраховується

(18.1)

де S і L – ширина і довжина будинку (спорудження), що необхідна захистити, м;

h_b – висота будинку (спорудження) по його бічних сторонах;

n – середнє число поразок блискавкою 1 км² поверхні в рік у місці спорудження будинку. Визначаються за табличними даними:

Грозова діяльність, час у рік	10-20	20-40	40-60	60-80	80-100	>100
n				5,5		8,5

Таблиця 18.1 – Кількість поразок блискавкою

Для захисту від прямих ударів блискавок улаштовують (споруджують) блискавковідводи. Вони складаються з несучої частини (опори), блискавко приймача, струмоводу (спуска) і заземлення. Найбільше поширена блискавковідводи двох тинів: стрижневий і тросовий (рис. 18.1).

а) б)

Рисунок 18.1 – Блискавковідводи:

а – окремо стоячий стрижневий блискавковідвід; б – тросовий блискавковідвід;1 – блискавко приймач; 2 – струмовод; 3 – заземлювач; 4 – об'єкт, що захищається

Стрижневий може бути одиночний, подвійний – із двома окремо стоячими стрижнями і багатократний – із трьома і більш окремо стоячими стрижнями, що утворять загальну зону захисту. Тросовий блискавковідвід може бути одиночним, що складається з одного троса, закріпленого на двох опорах, по кожній із якої прокладається струмовідвід, приєднаний до окремого заземлювача в її підставі, і подвійний.

Як стрижневі, так і тросові блискавковідводи можуть установлюватися на спорудження, що захищаються, або поблизу нього. В останньому випадку їх називають окремо стоячими.

Зона захисту блискавковідводу будь-якої конструкції являє собою частину простору, у якому будинки і спорудження не менше, ніж на 99% захищені від прямих ударів блискавок. їх розраховують за емпіричними формулами, що є в спеціальних посібниках. Наприклад, для одиночного стрижневого блискавковідводу висотою h = 60 м – це конус з утворюючою у вигляді ломаної лінії. Підстава конуса на поверхні землі , а при іпри

КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ

1. Основні положення Закону України «Про пожежну безпеку».

2. Правила урахування пожеж і заподіяного збитку.

3. Категорії будинків і споруджень на пожежонебезпеку.

4. Блискавкозахист будинків і споруджень.

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

1. Збірник. Законодавство України про охорону праці. К.: Основа, 1997. – 4 томи.

2. Пожежна безпека. Нормативні акти та інші документи. К.: Основа, 1997. – 3 томи.

3. Жидецкий В.Ц., Джигирей В. С., Мельников А.В. Основы охраны труда. Л.: Афіша, 2000. – 350 с.

4. Имайкин Г.А. Автомобильные дороги (охрана труда в строительстве). М.: Транспорт, 1985.– 263 с.

5. Салов А.И. Охрана труда на предприятиях автомобильного транспорта. М.: Транспорт, 1985. – 183 с.

6. Орлов Г.Г. Инженерные решения по охране труда в строительстве. М.: Стройиздат, 1985. – 277 с.

7. Мучник М.П. та інші. Основи охорони праці. К.: Основа, 2000. – 210 с.

8. Методические указания к лабораторным работам по курсу «Безопасность жизнедеятельности» (раздел «Охрана труда»). Г.: 1999. – 71 с.

9. Москальова В.М. Основи охорони праці. К.: Основа – 664 с.

10. Кузніченко О.М. Основи охорони праці. Х.: Ескада, 2005. – 175 с.

Навчальне видання

Конспект лекцій з дисципліни

«Основи охорони праці»

(для всіх спеціальностей)

Євген Олександрович Воробйов

Микола Олексійович Ніколенко

Підписано до друку 14.03.07 Тираж 150 прим.

Умов. друк. арк. 7,2 Формат 70×90/60

Замовлення 13-07

АДІ ДВНЗ ДонНТУ

84646, м. Горлівка, вул. Кірова, 51

Дата добавления: 2014-01-06