Елімінування, як один з методів факторного аналізу та його застосування

Резерви підвищення ефективності виробництва

Фактор –це рушійна сила будь-якого процесу або явища, який визначає їх характер і результат або фактор- це причина, яка впливає на певний результат.

Рис. 1.2. Фактори господарської діяльності

Фактор – це одне із основних понять в економічному аналізі, яке застосовується у двох значеннях, а саме: причина змін результатів діяльності; умови, які забезпечують досягення бажаних результатів.

Фактор – це попередник виникнення резервів виробництва. Існує два різних визначення резервів виробництва:

1) це запас ресурсів який свідомо не витрачається і підтримується на певному рівні, як засіб, що забезпечує надійність і стабільність роботи;

2) це невикористана або згаяна можливість чогось, наприклад зростання обсягу виробництва, підвищення рентабельності.

Рис. 1.3. Резерви підвищення ефективності виробництва

Якщо на показник що аналізується здійснюється вплив кількох факторів та потрібно встановити вплив кожного з них застосовують спеціальний метод – елімінування (від латинського Eliminare – виключати). Суть цього методу полягає в тому що абстрагуючись від взаємовпливу факторів, послідовно розглядається вплив кожного фактора на показник за незмінності інших факторів

У економічному аналізі застосовують кілька способів елімінування:

1. ланцюгові підстановки – суть цього фактору полягає в тому що проводиться послідовно зміна базової величини кожного фактору у розрахунковій формулі, його фактичною величною, після чого вимірюється вплив даної заміни на зміну узагальнюючого показника.

Наприклад:

2. Метод різниці абсолютних величин – є частковим вираженням методу ланцюгових підстановок і використовується коли на зміну аналізованого показника впливає не більше двох факторів, і один з них виражає кількісні зміни, а другий якісні.

Наприклад:

3. Метод різниці відносних величин – це логічний прийом, який дозволяє виділити із сукупності факторів вплив одного в тому випадку, коли значення впливу факторів виражені відносними величинами зміни.

у = ƒ (х₁ , х₂ , х₃, х₄,) = х₁ * х₂ * х₃ * х₄

зміна загального результату буде ∆у = у₁ – у₀

Таблиця 4.1

Факторний аналіз методом різниці відносних величин

Параметр факторної моделі	Відносна зміна, %	Різниця у рівнях відносної зміни, %	Розрахунок впливу фактора
х1	І х1	І х1 - 100
х2	І х2	І х2 - І х1
х3	І х3	І х3 - І х2
х4	І х4	І у - І х3

Сумарний результат зміни ∆у = ∆ух₁ – ∆ух₂ – ∆ух₃ – ∆ух₄

4. Метод перерахунку даних – це логічний прийом, який використовується у тих випадках, коли для виділення впливу окремих факторів здійснюється перерахунок його величини на зміну загального результату, або визначають умовний загальний результат при зміні впливу аналізованого фактору.

Наприклад, треба встановити, яким був би прибуток у звітному році, якщо б вдалося дотримуватись планового асортименту мпродажу продукції, або ж яку чисельність робітників слід було мати на підприємстві при дотриманні планового виробітку на фактичний обсяг виробництва продукції. Якщо випуск продукції у розглядати як залежність від чисельності робітників х₁ і їх виробітку х₂ , то

у = ƒ (х₁ , х₂ ) = х₁ * х₂

Зміна проти базового значення буде:

за абсолютною зміною ∆у = у – у₀ =,

а за відносною у % І_у = у₁ / у₀ * 100 = * 100

абсолютна зміна чисельності робітників ∆х₁ становить:

∆х₁ =

Якщо врахувати зміну загального результату – випуску продукції ∆у то, використовуючи метод перерахунку даних, реальний (обєктивний) результат зміни чисельності робітників буде встановлений з розрахунку:

∆

Дата добавления: 2014-01-06