Рекомендації

Функціональні (штабні) повноваження делегуються менеджером вищого рівня управління, який керує певною функцією менеджменту, менеджеру нижчого рівня управління, який керує аналогічною функцією. Наприклад, начальник планового відділу підприємства делегує функціональні повноваження в галузі планування начальнику планового бюро цеху, хоча останній перебуває в лінійному підпорядкуванні начальника цеху.

Вибору ефективного стилю керівництва.

Види функціональних повноважень:

узаконені — функціональний керівник діє в межах законодавчих норм, статутних документів, наказів тощо, виконуючи їх без жодних узгоджень;

рекомендаційні — спрямовані на вироблення конкретних рекомендацій;

обов'язкові з'ясування — функціональний керівник з'ясовує свої рішення з лінійними керівниками різного рівня;

паралельні — рішення функціонального керівника діють незалежно і одночасно з рішеннями лінійних керівників.

Делегування лінійних і функціональних повноважень вимагає ефективної мотивації, впливу, керівництва (лідерства), комунікацій, контролю тощо. Тому в підпорядкуванні керівника можуть бути 4 типи апарату:

обслуговуючий — виконує конкретні функції (плановий відділ, відділ кадрів, конструкторський відділ, відділ праці та заробітної платні, бухгалтерія, відділ збуту, відділ постачання тощо);

консультативний — формується зі спеціально запрошених на постійну або тимчасову роботу консультантів керівника;

особистий — працівники, які безпосередньо співпрацюють із керівником (секретар, референт, помічник та ін.);

інформаційний — надає керівникові необхідні комунікаційні послуги.

Недоліки у менеджменті часто зумовлені, з одного боку, небажанням керівників делегувати свої повноваження, з іншого — небажанням підлеглих брати на себе відповідальність. Американський економіст Ньюмен наводить причини небажання керівників делегувати повноваження та причини відмови підлеглих від відповідальності.

Причини небажання керівників делегувати повноваження:

перебільшення власних можливостей, коли спрацьовує принцип «Я це зроблю кращ

е»;невпевненість щодо своєї здатності керувати;

відсутність довіри до підлеглих;

страх перед ризикованими рішеннями;

відсутність вибіркового контролю для попередження керівництва про можливу небезпеку.

Причини відмови підлеглих від відповідальності та блокування делегування:

відсутність ініціативи, боязнь самостійно розв'язувати проблему;

боязнь критики;

відсутність необхідних інформації і ресурсів;

перевантаженість роботою;

невпевненість у собі; відсутність додаткових стимулів

З метою подолання проблем делегування повноважень і приймання відповідальності доцільно забезпечити чіткий функціональний розподіл, прозорість інформації, створити дієві мотиваційні механізми тощо.

Лекція 6

Функції мотивації і контролю

Мотивація як функція менеджменту.

Потреби, мотиви, стимули.

Закон результату.

Найважливіші теорії мотивації.

Ієрархія потреб А. Маслоу, теорія потреб Д. Мак Клелланда: влади, успіху і причетності. Теорія «гігієнічних чинників» і «мотиваторів» Ф. Герцберга. Теорія очікувань В. Врума. Теорія справедливості С. Адамса

Поняття контролю в менеджменті, його цілі і завдання.

Види контролю.

Процес контролю та його етапи: розробка стандартів і критеріїв, порівняння з ними реальних результатів і прийняття необхідних корегуючих дій.

Повна модель процесу контролю.

Поведінкові аспекти контролю.

Рекомендації Ньюмена для менеджерів, які б не хотіли негативної дії контролю на поведінку співробітників.

Характеристики ефективного контролю: орієнтація на результати, відповідність ділу, своєчасність і гнучкість контролю, простота і економічність контролю. Контроль на міжнародному рівні.

Ефективність менеджменту.

Дата добавления: 2014-01-06