Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Договори міни: поняття та особливості




Читайте также:
  1. Бухоблік як джерело даних в прийнятті управлінських рішень: поняття, принципи, мета.
  2. Валютний ринок: поняття, види, сучасні тенденції розвитку.
  3. Види та характерні особливості сучасних міжнародних економічних відносин
  4. Виробничі фонди підприємства: визначення, склад, поняття.
  5. Відношення між поняттями
  6. ВІКОВІ ОСОБЛИВОСТІ ШКОЛЯРІВ
  7. Діяльність, загальні поняття
  8. Договори перевезення вантажів і пасажирів
  9. Документообіг: поняття та етапи.
  10. Загальна характеристика поняття як форми мислення
  11. Класифікація послуг та особливості міжнародної торгівлі послугами

Ст. 293 ГК, ст. 715 – 716 ЦК

За договором міни (бартеру) кожна із сторін зобов'язалася передати іншій стороні у власність один товар в обмін на інший товар.

Характеристика договору міни (бартеру):

1. Предметом договору є товар, тобто матеріальні та нематеріальні активи, а також цінні папери та деривативи. Крім того, згідно із ч. 5 ст. 715 ЦК договором міни може бути встановлений обмін майна на роботи (послуги).

Відповідно до ч. 4 ст. 293 ГК не може бути об'єктом міни (бартеру) майно, віднесене законодавством до основних фондів; яке належить до державної або комунальної власності, у разі якщо друга сторона договору міни (бартеру) не є відповідно державним чи комунальним підприємством. Щодо бартеру в зовнішньоекономічній діяльності, то постановою Кабінету Міністрів України від 29.04.1999 р. № 756 "Про деякі питання регулювання товарообмінних (бартерних) операцій у галузі зовнішньоекономічної діяльності" затверджені переліки товарів (робіт, послуг), з використанням яких здійснення товарообмінних (бартерних) операцій у галузі зовнішньоекономічної діяльності забороняється.

2. Міна (бартер) може здійснюватися як суто господарська операція із притаманними їй обмеженнями, зокрема щодо її суб'єктів, або як цивільно-правова, за якої таких обмежень немає.

3. Згідно з ч. 2 ст. 293 ГК (ч. 2 ст. 715 ЦК) сторона договору міни вважається продавцем того товару, який вона передає в обмін, і покупцем товару, який вона одержує взамін. Тому до договору міни (бартеру) застосовуються правила, що регулюють договори купівлі-продажу, поставки, контрактації, елементи яких містяться в договорі міни (бартеру), якщо це не суперечить законодавству і відповідає суті відносин сторін (ч. 5 ст. 293 ГК).

4. Товар передається сторонами у власність, повне господарське відання чи оперативне управління. Як і у випадку з договорами купівлі-продажу, поставки, контрактації, правила щодо яких застосовуються до договорів міни, конкретний правовий режим майна, що передається та, відповідно, набувається, залежить від правового статусу сторін договору міни.

5. Обмін товарами, роботами, послугами за договорами міни (бартеру) не опосередковується рухом грошових коштів, що є головною відмінністю цих договорів від договору купівлі-продажу.

6. Обмін товарів (робіт, послуг), зазвичай, відбувається на основі еквівалентності їх вартості, що, в свою чергу, нерозривно пов'язане із визначенням ціни товарів (робіт, послуг), що обмінюються. Сторони договорів міни і бартеру мають право самостійно визначати їх вартість без обмежень.

Згідно з ч. 3 ст. 293 ГК за погодженням сторін можлива грошова доплата за товар більшої вартості, що обмінюється на товар меншої вартості, якщо це не суперечить законодавству. Таке саме положення міститься у ч. 3 ст. 715 ЦК.



7. Строки договорів міни та бартеру в межах України законодавством не встановлені, тому у цьому питанні можливе застосування положень щодо договорів купівлі-продажу, поставки, контрактації. Що ж до строків таких операцій у галузі зовнішньоекономічної діяльності, Законом України "Про регулювання товарообмінних (бартерних) операцій у галузі зовнішньоекономічної діяльності" встановлені певні обмеження.

8. Договір міни (бартеру) є консенсуальним, двостороннім, оплатним і вважається укладеним з моменту досягнення сторонами згоди за всіма його істотними умовами.

3. Договір безоплатної передачі (дарування)

Глава 55 ЦК

За договором дарування одна сторона (дарувальник) передає або зобов'язався передати в майбутньому другій стороні (обдаровуваному) безвідплатне майно (дарунок) у власність.

Характеристика договору дарування:

1. Предметом договору дарування можуть бути як матеріальні, нематеріальні активи та цінні папери, так і грошові кошти. Дарунком можуть бути майнові права, якими дарувальник володіє або які можуть виникнути у нього в майбутньому.

На договори дарування, як і на договори купівлі-продажу, поширюються обмеження щодо можливості відповідного майна бути предметом договору дарування. Проте на відміну від договору купівлі-продажу, на договори дарування не поширюються вимоги щодо якості їх предмета. Дарувальник не зобов'язаний виправляти недоліки прийнятого дару. Але згідно зі ст. 721 ЦК якщо дарувальникові відомо про недоліки дарунка, які можуть бути небезпечними для життя, здоров'я, майна, він зобов'язаний повідомити про них обдаровуваного.

2. За договором товари надаються безоплатно на умовах, що не передбачають грошової або іншої компенсації вартості таких матеріальних цінностей і нематеріальних активів чи їх повернення.

На договори дарування, як і на договори купівлі-продажу, поширюються обмеження стосовно можливості певних суб'єктів набувати у власність майно за договором дарування. Так, майно, що набувається державним підприємством, установою, організацією, в тому числі за договорами дарування, належить йому на праві повного господарського відання або оперативного управління, а не на праві власності.

3. Різновидом договору дарування є договір про пожертву. Згідно зі ст. 729 ЦК пожертвою є дарування нерухомих та рухомих речей для досягнення ними певної, наперед обумовленої мети. Специфіка його полягає в тому, що пожертвувач має право здійснювати контроль за використанням пожертви відповідно до мети, встановленої договором про пожертву і, відповідно, вимагати розірвання договору про пожертву, якщо пожертва використовується не за призначенням (ст. 730 ЦК).

4. Сторонами договору дарування можуть бути юридичні та фізичні особи, в тому числі суб'єкти підприємництва, держава Україна, АРК, територіальні громади.

Юридичні особи укладають такі договори в межах спеціальної правосуб’єктності, обсяги якої встановлюються їх установчими документами. Ч. 3 ст. 720 ЦК встановлює, що юр. особи – суб'єкти підприємництва можуть укладати договір дарування між собою, якщо право здійснювати дарування прямо встановлено установчим документом дарувальника. Це положення не поширюється на право юридичної особи укладати договір пожертви з певними обмеженнями щодо підприємств державної форми власності.

5. Момент передання дару зазначається в договорі дарування: до, під час або після укладення договору.

6. Вимоги щодо форми договору дарування передбачені ст. 719 ЦК; ст. 181 ГК; ст.ст. 205-210 ЦК). Договір дарування предметів особистого користування та побутового призначення може бути укладений усно. Договір дарування нерухомої речі, дарування валютних цінностей на суму, яка перевищує 50-кратний розмір н.м.д.г. укладається у письмовій формі і піддягає нотаріальному посвідченню. У письмовій формі укладається договір дарування: майнового права; з обов'язком передати дарунок у майбутньому; рухомих речей, які мають особливу цінність.

7. Вважається укладеним з моменту передачі майна обдаровуваному і є реальним договором. Договір про пожертву також є реальним, проте є укладеним з моменту прийняття пожертви (ст. 729 ЦК). Договір дарування з обов'язком передати дарунок у майбутньому є консенсуальним договором, оскільки у разі настання встановленого строку або певної обставини, обдаровуваний має право вимагати передання дарунка або відшкодування його вартості (ч. 2 ст. 723 ЦК) і вважається укладеним з моменту досягнення сторонами згоди за всіма істотними умовами.

8. Законодавством встановлені особливості розірвання договору дарування. Згідно ст. 727 ЦК дарувальник має право вимагати розірвання договору нерухомого майна чи особливо цінного майна, якщо обдарований умисно вчинив злочин проти життя, здоров’я, власності дарувальника, його батьків, дружини (чоловіка) або дітей. Дарувальник має право вимагати розірвання договору, якщо обдаровуваний створює загрозу безповоротної втрати дарунка, що має для дарувальника велику матеріальну цінність, а також якщо внаслідок недбалого ставлення обдаровуваного до речі, що становить історичну, наукову. культурну цінність, ця річ може бути знищена або істотно пошкоджена.

 

4. Поняття та зміст договору найму (оренди)

Договір найму (Глава 58 – 60 ЦК), закони України «Про оренду державного і комунального майна» від 10.04 1992 р., «Про фінансовий лізинг» від 11.12.2003 р., "Про оренду землі" від 06.10.1998 р. та інші.

За договором найму (оренда) наймодавець передає або зобов'язався передати наймачеві майно в користування за плату на певний термін.

Характеристика найму (оренди)

1. Наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно. Згідно зі ст. 760 ЦК предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживча річ), а також майнові права.

2. Наймодавцями і наймачами можуть бути будь-які юридичні та фізичні особи, в тому числі суб'єкти господарювання. Особливості щодо суб'єктного складу передбачені, зокрема ст. 787 ЦК щодо наймодавця за договором прокату, якою може бути особа, що здійснює підприємницьку діяльність з передання речей у найм.

3. Майно, що є предметом найму, надається у користування згідно зі ст. 773 ЦК відповідно до його призначення та умов договору. Якщо наймач користується річчю не за її призначенням або з порушенням умов договору найму, наймодавець має право вимагати розірвання договору та відшкодування збитків. Наймач має право змінювати стан речі, переданої йому у найм, лише за згодою наймодавця.

4. Якщо майно, що є предметом найму, надається на певний строк, встановлений договором, то наймач після припинення договору зобов'язаний повернути майно. ЦК також передбачає укладання договору найму на невизначений строк. У цьому разі кожна із сторін договору найму може відмовитися від договору в будь-який час, письмово попередивши про це другу сторону за один місяць, а у разі найму нерухомого майна – за три місяці (договором або законом може бути встановлений інший строк). Якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом 1 місяця договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором (ст. 764 ЦК).

5. Договір найму має оплатний характер, що передбачає оплату певної грошової суми (або еквіваленту в натуральній формі) за користування майном. Розмір і форма оплати встановлюються договором, не обмежуючись законодавством. Специфіка передбачена, зокрема, щодо державного та комунального майна.

6. Форма договору найму залежить від його виду (договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально; договір найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) укладається у письмовій формі, а договір, укладений строком на один рік і більше, підлягає нотаріальному посвідченню).

7. Наймодавець зобов'язаний передати наймачеві майно у користування негайно або у строк, встановлений договором найму, у комплекті і у стані, що відповідають умовам договору найму та його призначенню. Якщо наймодавець не передає наймачеві майно, наймач має право за своїм вибором: вимагати від наймодавця передання майна і відшкодування збитків, завданих затримкою; відмовитися від договору найму і вимагати відшкодування завданих йому збитків.

8. ЦК передбачає декілька підстав припинення договору найму (у разі смерті фізичної особи-наймача, ліквідації юридичної особи; відмова від договору; дострокове розірвання договору найму на вимогу наймача та наймодавця).

Згідно зі ст. 782 ЦК наймодавець має право відмовитися від договору і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом 3 місяців підряд. Наймодавець має право вимагати розірвання договору найму, якщо наймач: користується річчю всупереч договору або призначенню речі; без дозволу наймодавця передав річ у користування іншій особі; своєю недбалою поведінкою створює загрозу пошкодження речі; не приступив до проведення капітального ремонту речі, якщо обов'язок проведення капітального ремонту був покладений на наймача (ст. 783 ЦК).

Наймач, в свою чергу, має право вимагати розірвання договору найму, якщо наймодавець: передав у користування річ, якість якої не відповідає умовам договору та призначенню речі; не виконує свого обов'язку щодо проведення капітального ремонту речі (ст. 784 ЦК).

У разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у належному стані. Якщо він не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.





Дата добавления: 2014-01-06; Просмотров: 1182; Нарушение авторских прав?;


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



ПОИСК ПО САЙТУ:


Рекомендуемые страницы:

Читайте также:



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2018) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление ip: 52.91.185.49
Генерация страницы за: 0.005 сек.