Агентський договір

Договір доручення та агентський договір: сутнісна характеристика

Глава 68 ЦК

За договором доручення одна сторона (повірений) зобов'язується зробити від імені і за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії.

Характеристика договору доручення.

1. Предметом договору є вчинення певних юридичних дій (вчинення правочинів – укладання договорів, представництво перед третіми особами – судах та ін.. державних та недержавних органах та інше).

2. Юридичні дії вчиняються від імені довірителя. Для належного виконання умов договору довіритель повинен видати повіреному довіреність (ст. 1007 ЦК), в якій чітко визначаються дії, які повинен вчинити повірений.

3. Юридичні дії вчиняються за рахунок довірителя (ч. 2 ст. 1007 ЦК). Після виконання доручення повірений зобов’язаний надати звіт про виконання доручення та виправдні документи, у т.ч. й щодо витрат.

4. Повірений має право на винагороду за виконання договору доручення, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 4 ст. 1007 ЦК). Якщо розмір плати не вказаний в договорі, то вона виплачується після виконання доручення відповідно до звичайних цін на такі послуги.

5. Сторонами є довіритель і повірений – юридичні та фізичні особи незалежно від статусу суб’єкта господарювання. Якщо відносин виникають з приводу підприємницької діяльності, то оформлюється агентський договір. Повірений повинен виконати дане доручення особисто, але має право передати виконання іншій особі (замісникові), якщо це передбачено договором або викликано відповідними важливим обставинами в інтересах довірителя. Довіритель має право відхилити замісника, якого обрав повірений.

6. Строк не є істотною умовою договору, проте він може бути визначений.

7. Договір припиняється на загальних підставах, а також у разі: відмови довірителя або повіреного від договору у будь-який час; визнання сторін недієздатним, обмежено дієздатними, безвісно відсутніми; смерті сторін договору.

8. Договір належить до консенсуальних і двосторонніх.

У договорі доручення або у виданої на підставі договору довіреності мають бути чітко визначені юридичні дії, які належить зробити повіреному, вони повинні бути правомірними, конкретними і здійсненними.

Повірений може відступити від змісту доручення, якщо цього вимагають інтереси довірителя і повірений не міг заздалегідь запитати довірителя або не отримав в розумний термін відповідь на свій запит. В цьому випадку повірений повинен повідомити довірителя про допущення відступу від змісту доручення, як тільки це стане можливим.

Глава 31 ГК та ст. 243 ЦК, глава 68 ЦК.

Комерційним посередництвом (агентською діяльністю) є підприємницька діяльність, що полягає в наданні комерційним агентом послуг суб'єктам господарювання при здійсненні ними господарської діяльності шляхом посередництва від імені, в інтересах, під контролем і за рахунок суб'єкта, якого він представляє. Така діяльність охоплюється більш широкою загальноцивільною категорією «доручення» (ч. 2 ст. 305 ГК) зі специфікою, обумовленою, зокрема, сферою існування агентських відносин – підприємницька діяльність, сферою застосування – надання послуг в укладенні угод та іншими чинниками.

Згідно зі ст. 297 ГК за агентським договором одна сторона (комерційний агент) зобов'язується надати послуги другій стороні (суб'єкту, якого представляє агент) в укладенні угод чи сприяти їх укладенню (надання фактичних послуг) від імені цього суб'єкта і за його рахунок.

Характеристика агентського договору (договору доручення).

1. Сферою застосування агентських договорів є винятково господарська (підприємницька) діяльність.

2. Агентський договір є різновидом ширшого за предметом договору доручення. Предметом агентського договору є надання агентом послуг із укладення угод або сприяння в такому укладенні, а договору доручення – вчинення повіреним відповідних «юридичних дій».

3. Сторонами агентського договору є комерційний агент і суб'єкт, інтереси якого він представляє (клієнт).

Згідно з ч. 2 ст. 295 ГК комерційним агентом може бути суб'єкт господарювання (громадянин або юридична особа), який за повноваженням, основаним на агентському договорі, здійснює комерційне посередництво.

Прямих вимог щодо наявності у клієнта статусу суб'єкта господарської діяльності законодавство не містить, проте визначення агентського договору свідчить про необхідність мати такий статус обома сторонами.

4. Згідно зі ст. 296 ГК агентські відносини виникають у разі:

– надання суб'єктом господарювання на підставі договору повноважень комерційному агентові на вчинення відповідних дій;

– схвалення суб'єктом господарювання, якого представляє комерційний агент, угоди, укладеної в інтересах цього суб'єкта агентом без повноваження на її укладення або з перевищенням наданого йому повноваження.

5. Агент надає послуги від імені клієнта.

Для таких договорів видача довіреності не є обов'язковою, в агентському договорі має бути визначено форму підтвердження повноважень (представництва) комерційного агента.

6. Агент надає послуги за рахунок клієнта. Це означає обов'язок клієнта забезпечити агента коштами, необхідними для виконання агентського договору, а також відшкодувати агенту фактичні витрати, яких він зазнав при виконанні агентського договору (ч. 2 ст. 1007 ЦК). Згідно зі ст. 301 ГК комерційний агент одержує агентську винагороду за посередницькі операції, що здійснені ним в інтересах суб'єкта, якого він представляє, у розмірі, передбаченому договором. Агентська винагорода виплачується комерційному агенту після оплати третьою особою за угодою, укладеною з його посередництвом, якщо інше не передбачено договором сторін. Клієнт розраховує винагороду, на яку має право комерційний агент, відповідно до розмірів і строків, передбачених агентським договором.

7. Укладається в письмовій формі і є консенсуальним. Він повинен визначати сферу, характер і порядок виконання комерційним агентом посередницьких послуг, права та обов'язки сторін, умови і розмір винагороди комерційному агентові, строк дії договору, санкції у разі порушення сторонами умов договору, інші необхідні умови, визначені сторонами (умова щодо території, в межах якої комерційний агент здійснює діяльність, визначену угодою сторін).

8. Згідно зі ст. 304 ГК агентський договір припиняється за угодою сторін, а також у разі: відкликання повноважень агента суб'єктом, якого він представляє, або відмови агента від подальшого здійснення комерційного посередництва за договором, укладеним сторонами без визначення строку його дії; вибуття однієї із сторін договору внаслідок її припинення або смерті; виникнення інших обставин, що припиняють повноваження комерційного агента або суб'єкта, якого він представляє.

Дата добавления: 2014-01-06