Годівля дійних корів

1. Особливості годівлі по фазах лактації (після отелення, в період роздою, розпалу і спаду лактації, в запуску).

2. Потреба в поживних речовинах, раціони, їх структура, типи годівлі.

3. Годівля дійних корів у зимовий і літній періоди.

4. Контроль повноцінності годівлі.

Ключові слова: Молоко, виділення білку, жиру, лактація, мобілізація, поживні речовини тіла, фази лактації, аванс кормів на роздій, технологічні групи, структура раціонів, добовий надій, концентрація енергії в СР, потреба на 1 к.од., обхват грудей, жива маса, вода, температура, раціон, літо, зима, контроль, цільна кров, сироватка, молоко, сеча, норма.

Організація повноцінної годівлі дійних корів повинна базуватися перш за все на знанні потреби тварин в енергії, поживних і біологічно активних речовинах в залежності від віку, живої маси та рівня продуктивності в різні періоди лактації.

Відомо, що за період лактації при надої від 4 до 6 тис. кг молока корова виділяє з молоком від 10 до 15 тис. МДж енергії, 144-220 кг білку, 150-300 кг жиру, 200-300 кг цукру, 6-9 кг кальцію і 4,5-7 кг фосфору. А продуктивність окремих тварин може сягати 15-18 тис. кг молока за лактацію. Інтенсивність обмінних процесів у таких тварин дуже висока. Протягом лактації інтенсивність синтетичних процесів в організмі дійних корів суттєво змінюється. Так, в перші місяці після розтелення під дією нейрогуморальних факторів інтенсивність утворення молока наскільки висока, що високопродуктивні тварини не можуть за рахунок самих кормів забезпечити потребу в поживних речовинах для синтезу молока. Тому на початку лактації значна частина молока утворюється за рахунок мобілізації поживних речовин організму. Цей процес, як правило, характерний для перших 8-10 тижнів лактації, коли корови можуть втрачати щоденно до 750 г живої маси, а іноді і 1 кг. але ці втрати повинні бути відновлені в більш пізній стадії лактації.

Поживні речовини, які необхідні для синтезу молока, поступають в молочну залозу з кров’ю. Орієнтовно із 140 г поживних речовин, що надійшли з кров’ю, утворюється 120 г органічних речовин молока, а це означає, що для утворення 1 кг молока необхідно, щоб через молочну залозу пройшло біля 400-500 л крові.

Тобто всі обмінні процеси в дійних корів край інтенсивні, особливо в перші 2-3 місяці лактації. Якщо в цей період високу молочну продуктивність забезпечують високий рівень годівлі і нейрогуморальні фактори, то в подальшому, коли нейрогуморальна регуляція слабшає, залишається тільки фактор повноцінної годівлі, який повинен забезпечити підтримку високого рівня молокопродукції і відновлення живої маси. Але пізніше знову починають діяти нейрогуморальні фактори, нова тільність (це вже на 7-му місяці лактації) починає пригнічувати молоко утворення, починає збільшуватись плід. Зниження молокопродукції в цей час не означає, що необхідно знижувати рівень годівлі, чи повноцінність раціонів. Для збільшення маси плоду і формування його тканин також необхідний високий рівень годівлі.

Зміна факторів, які визначають рівень і характер продуктивності протягом виробничого циклу, створює необхідність виділити в ньому відокремлені періоди, які принципово відрізняються підходом і заходами організації раціональної годівлі. Такими періодами можуть бути: період становлення лактації, роздій, період найвищої продуктивності, спад лактації і сухостійний період.

Період становлення лактації точніше було б назвати “підготовка і початок лактації”. Тому що становлення лактації іде протягом всієї лактації і може значно відрізнятися попередня лактація від слідуючої.

Підготовка до лактації починається в сухостійний період. Саме тут за рахунок достатньої і повноцінної годівлі забезпечується не тільки ріст плоду, а й відновлення живої маси, яка була втрачена в період лактації у повновікових корів або забезпечення достатніх темпів росту для молодих корів. При розгляді питання годівлі корів у сухостійний період ми вже відзначали, що необхідно в цей період досягнути середньої вгодованості корів перед розмелом. Ожиріння корів не тільки не бажане, але і шкідливе. З точки зору годівлі перед розмелом необхідно привчити корів до споживання великої кількості концкормів.

Коровам і первісткам зразу після розтелу дають відро пійла з 0,5-1 кг пшеничних висівок і комбікорму. В перші 2-3 дні після розтелу тваринам забезпечують в годівницях сіно високої якості вволю і 1-1,5 кг концентрованих кормів. В послідуючі дні в раціон поступово включають соковиті корми, а влітку зелену масу; концкорми і грубі та соковиті і зелену масу нормують так, щоб з 10-15 дня корови були переведені на повнораціонне живлення у відповідності з рівнем молочної продуктивності. Перехід на повний раціон в більш ранні строки може привести до небажаних ускладнень в органах травлення або молочній залозі.

Власне “роздоювання” корів починають після переходу на повний раціон у відповідності з їх надоями. Дорослих корів за існуючої технології переводять із родильного відділення до цеху роздоювання. Первісток окремо концентрують в групи перевіряємих первісток, де їх утримують протягом трьох місяців. Це дозволяє виявити потенційні продуктивні можливості кожної первістки.

Сутність роздоювання корів полягає в тому, що тварини одержують до раціону, який забезпечує наявний рівень продуктивності, додаткову кількість кормів. Якщо на додатковий корм тварина відповідає збільшенням добового надою, то кількість кормів знову збільшують. Так поступають до тих пір, доки добовий надій не перестане збільшуватися.

Як правило, роздоювання продовжується 2-3 місяці. Надлишкова даванка корму, порівнюючи з нормою після роздоювання, не виправдовує себе молочною продуктивністю і може привести до небажаних перевитрат кормів, зайвому відкладенню жиру в тілі.

В залежності від розміру резервних кормів і потенційних можливостей тварин в стаді, роздоювати корів можна великими або малими добавками кормів. В першому випадку коровам дають добовий аванс додаткового корму в розмірі 2-3 корм.од., в другому – 1 корм.од. Роздоювання великими добавками кормів дає кращі результати і має позитивні наслідки в подальшому перебігу лактації.

Теоретичні основи годівлі корів при роздоюванні були розроблені в середині 30-х років І.С.Поповим на основі довгострокового науково-господарського досліду, який було проведено в радгоспі “Першотравневий” Московської області.

Узагальнення практичного досвіду в молочному скотарстві показує, що корови живою масою 400-500 кг з річними надоями 2500-3000 кг молока в умовах нормованої годівлі можуть бути роздоєні за одну лактацію на 800-1000 кг молока, за послідуючу на 400-600 кг. Значно менші добавки молока одержують при роздоюванні тварин, які мають продуктивність 4500-5000 кг молока. Стадо корів з продуктивністю 6000-8000 кг молока створюють шляхом відбору кращих тварин на фоні безперебійної повноцінної годівлі за типовими раціонами.

В перші 100 днів лактації корови утворюють 40-50% молока від надою за лактацію. В період роздоювання високопродуктивні корови часто не можуть фізично споживати в такій кількості корми, щоб повністю забезпечити потребу в енергії, яка витрачається на утворення молока. Для покриття дефіциту в енергії і поживних речовинах тварини змушені використовувати резерви жиру, білків, мінеральних речовин і вітамінів зі свого організму. Якщо задовільний рівень годівлі з початку лактації і корови мають резерви поживних речовин відкладені в період сухостою, то втрата 50-60 кг власного тіла проходить без шкоди для здоров’я тварин (це за період 2-3 міс. лактації). Якщо ж з початку лактації корови не одержують повноцінний раціон, то вони втрачають живу масу, але не можуть забезпечити максимальну продуктивність. Недоодержання 1 кг молока в період роздою дає зниження в цілому за лактацію 200-300 кг молока.

Нормовану годівлю корів в період роздоювання забезпечують в залежності від способу утримання, доїння і формування технологічних груп.

Технологічні групи молодих корів, які закінчили ріст, формують з таким розрахунком, щоб забезпечити годівлю, що буде повністю задовольняти потребу на ріст тварин.

В умовах прив’язного утримання грубі корми, силос і сінаж нормують однаково для всієї групи, а концкорми і коренеплоди – індивідуально в залежності від рівня молокопродукції.

При інтенсивних технологіях виробництва молока на промисловій основі в умовах безприв’язного утримання застосовують групову годівлю корів за класами продуктивності.

Технологічні групи формують за молочною продуктивністю, часом розтелу та живою масою. Такі групи ділять на класи продуктивності. В кожному класі (групі) можуть знаходитися тварини, які мають молочну продуктивність вищу або нижчу середньої. В такому випадку тварин в групах розділяють на підкласи.

Основний раціон складають в середньому для кожної технологічної групи (класу) з урахуванням живої маси, рівня фактичної продуктивності і додаткової кількості корму для роздою.

Коровам кожного класу продуктивності з надоєм вище середнього по групі згодовують додаткову кількість концентратів, а іноді і коренеплодів в період доїння.

При організації годівлі високопродуктивних корів враховують поїдання концентратів за час доїння. Корови протягом 8-10 хв. здатні споживати 2-2,5 кг рослинних і біля 3 кг гранульованих концентратів. Тобто, за період доїння високопродуктивні корови здатні споживати 4-6 кг концентратів при двохкратному і 6-9 кг при трьохкратному доїнні. Як правило, для полегшення нормування кількості концентратів таким коровам застосовують спеціальні кольорові бірки.

Перспективним напрямком являється використання автоматизованих систем згодовування концентратів при безприв’язному утриманні корів, коли нормована видача корму кожній тварині здійснюється за допомогою комп’ютера.

Розпізнання тварини при підході до автокормушки здійснюється за допомогою магнітного датчика, який вмонтований в нашийник, після чого видається команда на видачу запрограмованої кількості корму. Кількість одночасно виданих концкормів може коливатися від 0,2 до 4 кг, може регламентуватися в часі. Багаторазове (до 8 разів) згодовування коровам невеликими порціями концкормів протягом дня підвищує перетравність і молочну продуктивність корів порівняно з двох- і трьохкратним згодовуванням.

Успіх роздою корів залежить від кількості і якості спожитого корму, а також від структури раціону.

Зразкова структура зимових раціонів корів в період роздою, % за поживністю

Корми	Добовий надій, кг
Грубі	14-20	16-19	15-16	10-11
Соковиті, всього	70-75	65-70	60-65	50-55
в т.ч. силос^х	60-65	55-60	45-50	30-35
коренеплоди	10-15	12-15	13-15	15-20
концентрати	до 10	до 15	до 20	35-40

^х – силос може бути замінений повністю або частково еквівалентною за поживністю кількістю сінажу.

Звичайно, що суттєву роль відіграє кількість і якість сухої речовини раціону. В середньому дійні корови споживають 2,8-3,2 кг СР на 100 кг живої маси, високопродуктивні – 3,5-4 кг, корови-рекордистки до 7 кг. Збільшення надою вимагає збільшення концентрації енергії в СР раціону. Так, корові продуктивністю 3000 кг молока необхідно згодовувати в 1 кг СР 0,7 к.од. або 8,2 МДж ОЕ, продуктивністю 5500-6000 кг молока – 0,9 к.од. або 10,5 МДж ОЕ, а продуктивністю більше 10000 кг молока – 1 к.од. або 11-11,5 МДж ОЕ. Підвищення енергетичної цінності раціону досягається за рахунок зменшення вмісту сирої клітковини в 1 кг СР раціону дійних корів.

Оптимальний вміст сирої клітковини в СР раціону корів продуктивністю 3000-4000 кг – 22-26%, а в раціоні високопродуктивних (більше 5000 кг) – 17-20%.

Орієнтовна концентрація енергії і поживних речовин в раціонах в залежності від продуктивності корів

Добовий надій, кг	В 1 кг СР міститься
к.од.	обмінної енергії, МДж	перетрав‑ного протеїну, г	жиру, г	цукору, г	крохмалю, г	клітковини, г
	0,92-0,95	8,7-9,6	89-95	27-30	84-88	165-175	230-250
	1,00-1,03	9,7-9,9	95-105	30-35	95-100	185-195	200-220
	1,05-1,08	10,0-10,5	105-115	35-40	100-108	200-215	150-190

Фізіологічно обумовленим вважається згодовування дійним коровам в перші 100 днів лактації 240-260 г концентратів на 1 кг молока при продуктивності до 3000 кг за лактацію, 290-310 г – при продуктивності до 4000 кг молока і 380-400 г при продуктивності вище 5000 кг.

Для забезпечення певного рівня продуктивності необхідна відповідна концентрація поживних речовин з розрахунку на 1 корм.од.

Потреба в поживних речовинах корів різної продуктивності (з розрахунку на 1 корм.од.)

Показники	Добовий надій молока жирністю 3,8-4,0%, кг
до 10	до 20	до 30	більше 30
Сирий протеїн, г
Перетравний протеїн, г
Сира клітковина, % від СР				16-18
Цукор, г
Крохмаль, г
Сирий жир, г

Основним джерелом енергії для ВРХ являються вуглеводи (легкорозчинні цукри, крохмаль, клітковина). В рослинних кормах вміст вуглеводів коливається від 40 до 80%, причому якісний їх склад в залежності від виду корму коливається в широких межах.

В зерні пшениці і картоплі міститься до 80% вуглеводів у вигляді крохмалю, в стеблах злакових рослин у вигляді целюлози і геміцелюлози. По мірі дозрівання рослин зменшується кількість розчинних вуглеводів і зростає кількість складних вуглеводів.

Відповідним підбором кормів і певним їх співвідношенням можливо впливати на характер травлення в рубці, створюючи умови, при яких підвищується перетравність і використання поживних речовин кормів. При цьому важливу роль відіграє рівень і співвідношення клітковини, легкорозчинні вуглеводи (цукор і крохмаль), легкорозчинні фракції протеїну. Кількість цукру в раціоні визначається рівнем надходження легкорозчинних фракцій протеїну: їх співвідношення повинне бути в межах 1:1, 1:1,5. Кількість крохмалю повинна бути в 1,5-2 рази більша, ніж надходить протеїну або 22-25% від СР. Вміст в раціоні 50-60% малорозчинних фракцій протеїну підвищує ефективність використання всіх поживних речовин раціону. Високопродуктивні корови потребують більше малоорозчинного протеїну.

На 1 корм.од. в раціонах лактуючих корів повинно надходити в г: кухонної солі – 6,5-7,4; кальцію – 6,5-7,4; фосфору – 4,5-5,3; Mg – 2,4-1,5; К – 8,1-6,7; S – 2,8-2,1ю

Вміст мікроелементів на 1 к.од.: Fe – 80 мг, Сu – 8-11, Zn – 55-70, Co – 0,6-0,9, Mn – 55-70, І – 0,7-1,0мг.

Вітаміни: каротин – 40-50 мг/к.од., віт.Д – 1 тис. М.О., віт.Е – 40 мг.

При нормуванні годівлі дійних корів обов’язково враховують не тільки рівень молоко продукції, але і вміст жиру в молоці та живу масу корів. Живу масу, якщо немає вагів, можна визначити шляхом проміру мірною стрічкою. Стрічка повинна проходити позаду передніх ніг і лопаток тварини, щільно прилягаючи до тіла.

Визначення живої маси за обхватом грудей

Обхват, см	Жива маса, кг	Обхват, см	Жива маса, кг	Обхват, см	Жива маса, кг	Обхват, см	Жи-ва маса, кг

Вода має дуже важливе значення в годівлі дійних корів. Слід запам’ятати, що при виникненні недостачі води в раціоні виробництво молока знижується в цей же день. Тому воду слід вважати поживним елементом, який необхідний тваринам у великій кількості. Дійні корови споживають воду з розрахунку 3,5-5,5 кг на кожний 1кг СР; в середньому – 4,5 кг. Споживання води залежить також від температури води.

Потреба в питній воді дійної корови при різні температурі навколишнього середовища

Виробництво молока, кг/добу	Температура (^0С)
0 ^0С	15 ^0С	30 ^0С

Добова потреба корови в енергії і поживних речовинах (жива маса 500 кг, вміст жиру 4%)

Добовий надій, кг	ОЕ, МДж	Корм.од.	Протеїн	Сирий жир, г	Цукор, г	Крохмаль, г	Сира клітковина г	Са, г	Р, г	NaСl, г	Mg, г
сирий	пере‑ травний
	86,7	8,7
	106,6	10,6
	117,0	11,7
	127,5	12,8
	139,0	14,0
	149,4	15,1
	161,0	16,3
	173,5	17,5
	183,9	18,6
	196,5	19,8
	207,0	21,1
	220,5	22,3
	237,8	22,6										32,5

В основний раціон зимового періоду включають: сіно, солому ярових культур, силос, сінаж, трав’яну різку, корнебульбоплоди, відходи технічних виробництв (жом, кормову мелясу, картопляну мезгу, пивну дробину) і частину концентратів, в яких 15-20% зерна може бути замінене на трав’яне борошно або сухий жом. Основу літнього раціону складає зелений корм. При недостатній кількості зелених кормів застосовують згодовування силосу, сінажу, грубих кормів, що сприяє перетравності кормів в рубці. Цей захід використовують також в той час, коли зелена маса дуже молода і не має необхідної кількості клітковини.

Корми	кг	корм.од	МДж	СР, кг	Перетравний протеїн, г	Клітковина, г	Крохмаль, г	Цукор, г	Жир, г	Са, г	Р, г	S, г	Каротин, мг	Структура за поживністю, %
Норма	-	21,2		22,9										-
Сіно злако-бобових		4,23	60,8	7,47								10,6
Силос кукурудзяний		4,0		5,0										19,1
Буряки кормові		3,6	49,5	3,6										17,2
Дерть: кукурудзяна		2,66	24,4	1,7							10,4
Пшенична		2,56	21,6	1,7						1,6	7,2	2,4		43,5
Горохова		2,36	22,2	1,7							8,6	3,2	-
Шрот соняшниковий	1,5	1,55	15,9	1,35						5,4	18,3	4,9
Кормовий фосфат	0,1	-	-	-
Крейда	0,04	-	-	-						19,9
Сіль кухонна	0,15	-	-	-
Глауберова сіль	0,1	-	-	-
Всього	-	21,0		22,77
В 1 кг СР	-	0,93	10,7	-						6,6	4,9	2,1

До

Морфологічні та біохімічні показники крові, молока і сечі тварин в нормі

Показники	ВРХ	Вівці	Свині	Коні	Птиця
Цільна кров
Еритроцити, млн/мкл	5-7,5	7-12	6-7,5	6-9	3-4
Лейкоцити, тис/мкл	4,5-12	6-14	8-16	7-12	20-40
Гемоглобін, г%	10-13	8-12	10-12	9-15	9-13
Глюкоза, мг%	40-60	40-60	80-100	75-95	90-140
Кетонові тіла, мг%	1-6	1-3	0,5-2,5
Сироватка крові
Білок, г%	7,2-8,6	6,5-7,5	7-8,5	7-7,8	4,3-5,9
Кальцій, мг%	10-12	10-12	10-14	10-14	8-12
Фосфор, мг%	4,5-6	4,5-6	4-6	4,2-5,5	5,5-7,5
Сечовина, мг%	20-40	20-36	20-35	20-35	14-22
Лужний резерв або % СО2	46-66	48-60	45-55	50-65	48-55
Пасовищний період	0,9-2,8
Вітамін А	0,3
Стійловий період	0,4-1
Вітамін А	0,1
Молоко
Каротин, мг% літо	2/віт.А-1,2
зима	до 1/віт.А-0,4
Сеча
Рн	7-8,6	8-8,5	6,5-7,8	7,1-8,7
Кетонові тіла, мг%	сліди до 10

Дата добавления: 2014-01-06