Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Лекція vііі соціально-економічний та політичний розвиток України у 1946-1991 рр

Історико-понятійний апарат.

Фашизм – ( від лат. «фашио» - пучок, в’язка, об’єднання) – політична течія, яка виникла в Італії наприкінці 1920-х рр., а також форма тоталітаризму, відкрито терористична диктатура, яка перекреслює всі демократичні права та свободи, спирається на насильство, шовінізм та расизм.

Нацизм – назва німецького фашизму, який походить від назви Націонал-соціалістичної робочої партії в Німеччині.

Депортація – вигнання, висилка, примусове переселення окремих осіб, груп, народів.

 


1. Геополітичні наслідки Другої світової війни. Зміни в післявоєнній Україні (територія, кордони, чисельність та состав населення).

2. Соціально-економічний і політичний розвиток українського суспільства (ІІ пол. 40-х – початок 80-х рр.).

3. Україна і процес «перебудови» в СРСР (1985-1991 рр.).

1. Геополітичні наслідки Другої світової війни. Зміни в післявоєнній Україні (територія, кордони, чисельність та состав населення)

Наприкінці війни завершився процес об’єднання українських земель. Питання про повоєнні кордони активно обговорювалися вже на Тегеранській (1943 р.) та Ялтинській (1945 р.) конференціях. Остаточні кордони УРСР сформувалися у процесі українсько-польського, українсько-чехо-словацького та українсько-румунського територіальних розмежувань.

Першим кроком стала Люблінська угода 9 вересня 1944 р. Згідно неї українські землі і 17 повітів Підляшшя, Холмщини, Посяння і Лемківщини, де проживало майже 800 тис. українців передавалися Польщі. (Головною причиною цього було шляхом територіальних подарунків підтримати прорадянські сили у Польщі).

16 серпня 1945 р. між СРСР і Польщею було укладено договір щодо радянсько-польського державного кордону. Він закріпив рішення Кримської та Потсдамської конференцій – відтепер кордон встановлювався в основному по «лінії Керзона», з відхиленням на схід (тобто на користь Польщі) на 5-8 км., але лояльність польського уряду та його прорадянська політика сприяли новим територіальним поступкам: на окремих ділянках фіксувалося відхилення навіть у 17 км (район Немирів-Ялувка) та 30 км (р-н р.Солонія і м.Крилов).

Остаточно завершився процес польсько-українського розмежування у 1951 р. – обмін прикордонними ділянками, приблизно рівними за площею. Так, до Львівської області увійшли землі в районі м.Кристонополя (перейменували в Червоноград), а Польщі віддали територію довкола Нижніх Устриків.

Після падіння угорського режиму чехословацький уряд почав організовувати в Закарпатті свою адміністрацію з центром у Хусті, впроваджувати ідею федералізації чехів, словаків і карпатських українців. Однак, українці створили громадські представницькі органи – народні комітети. В основі їх діяльності був народних рух за воз’єднаня українських земель. 26 листопада 1944 року І з’їзд делегатів Народних комітетів Закарпатської України, що пройшов в Мукачевому, ухвалив маніфест про возз’єднання Закарпатської України з СРСР. Так, під тиском обставин чехословацька адміністрація залишила Закарпаття, а в червні 1945 р. договір між СРСР і Чехословаччиною юридично закріпив мукачівське рішення.

10 лютого 1947 р. було підписано радянсько-румунський договір, за яким Румунія визнала право СРСР на Північну Буковину, Хотинщину, Ізмаїльщину.

Наслідком підписання вказаних договорів стала не лише зміни кордонів, а й територіальні та демографічні зміни. Так, приєднання Західної України дало СРСР 110 тис. км2, на яких проживало 7 млн. населення. Наприкінці 1945 р. територія України становила понад 580 тис. км2.

Останнім актом формування сучасної державної території стало приєднання 19 лютого 1954 р. Кримської області до складу УРСР. Причинами цього стали неврожайні післявоєнні роки в Криму, неспроможність забезпечити населення і навіть Чорноморський флот насамперед продуктами харчування. З економічної точки зору у повоєнний період Крим був банкрутом і потребував постійної фінансової допомоги. У подальшому Україна була змушена вкласти значні інвестиції в економіку Криму.

У цей час УРСР вів активну зовнішньополітичну діяльність. 4 березня 1944 р. – Верховна Рада УРСР прийняла закон про утворення Народного комісаріату закордонних справ республіки. Як наслідок, Україна стала одним із засновників Організації Об’єднаних Націй, брала участь у 20 міжнародних організаціях.

2. Соціально-економічний і політичний розвиток українського суспільства (ІІ пол. 40-х – початок 80-х рр.)

 

Після війни в Україні залишилися неушкодженими лише 19% промислових підприємств. (Для порівняння: в Італії, яка була союзницею Німеччини і війну програла – лише 20% промисловості було зруйновано). Відмова від іноземної фінансової допомоги «Плану Маршала» змусила покладатися виключно на внутрішні резерви. Відбудова зруйнованого промислового потенціалу в Україні мала свої особливості. Так, першочергово розвивали важку промисловість – основу воєнно-промислового комплексу, що в умовах «холодної війни» набув пріоритетного значення. Протягом першої післявоєнної п’ятирічки 1946-1950 рр. у важку промисловість було спрямовано майже 88% капіталовкладень.

У 1947 р. перший струм дав відновлений Дніпрогес, у 1948 р. почав роботу газопровід Дашава-Київ. Стали до ладу 22 доменні, 43 мартенівські печі, 46 прокатних станів, до 1950 р. відновили роботу 104 машинобудівних заводи. Вже в кінці 1949 р. обсяг валової продукції промисловості перевищив довоєнний рівень 1940 р. на 15%.

Однак, кошти у важку промисловість спрямовувалися за рахунок сільського господарства, легкої промисловості та соціальної сфери. Так, у 1950 р. продукція села досягла лише 60% рівня 1940 р. Продукція легкої та харчової промисловості становила лише 80% довоєнної.

Надзвичайно гострою була проблема відбудови сільського господарства, яке держава постійно обмежувала матеріально – село отримувало лише 7% капіталовкладень. На колгоспників не поширювалося пенсійне забезпечення, більшість з них не мали паспортів і без дозволу не могли залишити село, обмежувалися площі присадибних ділянок. Згідно закону про сільськогосподарський податок у другій половині 1940-х рр. оподаткуванню підлягало кожне фруктове дерево, кожня домашня худобина, незалежно від врожаю чи прибутку селянина. При тому оплата праці залишалася надзвичайно низькою. Так, у 1946 р. навіть колгоспник-ударник, відпрацювавши 350 днів, після сплати податків міг придбати на свою річну зарплату лише 1 штани й 1 гімнастерку.

Процеси відбудови у світі мали зовсім інший вигляд: спочатку стабілізація валюти, розвиток інфраструктури, сільського господарства, легкої промисловості й лише потім розбудова важкої промисловості.

Голод 1946-47 рр. Кількість померлих по 20 областях Україна за неповними даними досягла 800 тис.В той же час річний експорт зерна СРСР у 1946 р. склав 1,7 млн.т. М.Хрущов просив запровадити для південних областей продовольчі картки з метою забезпечити сільське населення продуктами. У відповідь Сталін назвав Хрущова «підозрілим елементом» та наголосив: «Ти м’якотілий!». Хоча все ж мінімальну допомогу Україна одержала, однак тільки на посівну компанію і на фураж. Щоб виконати план по м’ясу – різали птицю вагою 500 г. За нестачу зерна віддали під суд кожного 16-го голову колгоспів.

Особлива увага приділялась відбудові і розвитку Західної України. В повоєнний період в регіоні було відбудовано та споруджено понад 2,5 тис. підприємств. Обсяг валової продукції зріс у 1946-1950 рр. у 3,2 рази. На базі лісу, який раніш повністю вивозився, побудовані деревообробні, паперові, хімічні заводи (Львів – картонна фабрика, Мукачеве – меблева, Свалява – лісохімічний комбінат). Відкрито нові родовища корисних копалин (Дрогобицький район – газ). Однак, спостерігалася і характерна для України структурна диспропорція – відставання легкої промисловості.

Відбулися також зміни у галузі освіти. В 1950 р. у школах працювало понад 60 тис. вчителів, або в 6 разів більше, ніж у довоєнний період. Навчання йшло у 25 вузах, або у 1,5 рази більше ніж у 1940 р. Але процеси насильницької русифікації призвели до того, що у 1953 р. майже усюди викладання було російською мовою. Керівні кадри були переважно не місцеві. Так, у Львові лише 10% членів компартії – місцеві мешканці.

Форсована примусова колективізація (у 1950 р. колгоспи об’єднали 93-98% населення) супроводжувалася масовими депортаціями незгодних – близько 200 тис. Окрім того, у 1945 р. ліквідовано Українську греко-католицьку церкву.

<== предыдущая лекция | следующая лекция ==>
Завершальний етап війни. Вклад України в перемогу над фашизмом, уроки і наслідки війни | Характерні риси «відлиги»
Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2014-01-06; Просмотров: 446; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.017 сек.