Російська назва: скополия карниолийская

Народна назва: білун, вербишник, мандрагора, німиця

Scopolia carniolica jacg

Rhizomata Scopoliae carniolicae

Скополія карніолійська

Пасльонові Solanaceae

Опис рослини. Багаторічна трав’яниста рослина, заввишки до 80см. Кореневище товсте, м’ясисте, повзуче. Стебла голі, світло-зелені, розвилисті. Листки еліптичні, при основі звужені в крилатий черешок, верхівка загострена, цілокраї або з 1-2 зубчиками біля верхівки. Листки при основі стебла лусковидні; стеблеві – попарно зближені. Квітки поодинокі, пониклі, на довгих квітконіжках в розвилинах стебла. Чашечка п'ятизубчаста, коротка, при плодах розростається і охоплює коробочку. Віночок дзвониковидний, у 2-3 рази більший за чашечку, іззовні буровто-фіолетового, всередині жовтувато-бурого кольору з фіолетовими жилками. Плід – кругла коробочка, яка відкривається кришечкою. Цвіте в травні-червні. Плоди достигають у червні. У липні надземна частина відмирає. Вся рослина отруйна!

Розповсюдження та місце зростання. В Україні росте в Карпатах, в тінистих густих букових та буково-грабових лісах. На Закарпатті скополія зустрічається суцільними заростями або окремими купинами.

Правила заготівлі. Сировину заготовляють з ранньої весни до кінця літа (так як пізніше надземні частини засихають і рослину важко знайти). Кореневища викопують, обтрушують, відрізають стебла та корені, швидко миють. Товсті кореневища розрізають вздовж.

Основні охоронні заходи. Для збереження заростей необхідно щороку чергувати ділянки збирання. На одній і тій же зарості сировину збирають 1 раз на 10-15 років. Крім того потрібно залишати молоді рослини з дрібними кореневищами. На місце викопаного екземпляра рекомендується для відновлення зарості закопувати відрізок кореневища завдовжки 5-6см, краще його верхівку з брунькою. Допускається лише ліцензійний збір. Рослина занесена до Червоної книги України.

Первинна обробка. Сушіння. Перед сушінням сировину підв’ялюють протягом 2-3 днів, потім сушать в сушарнях при температурі не вище 60⁰ С, розкладаючи їх шаром біля 10см (при більш товстому шарі сировина запарюється і кореневища всередині темніють). Якщо пров’ялювати сировину з якоїсь причини не можна (наприклад під час дощу), то свіжі кореневища спочатку сушать при температурі біля 40⁰ протягом 2-3 днів, а потім при 60⁰ С. Під час сушіння сировину потрібно щодня перегортати. В суху теплу погоду можна сушити кореневища на сонці або на горищах з доброю вентиляцією. Висушену сировину сортують: потемнівші кореневища, а також органічні та мінеральні домішки видаляють, якщо на кореневищах випадково залишились корені, то їх також відламують. При роботі з сировиною скополії треба дотримуватись заходів безпеки.

Сировину зберігають за списком Б, в сухому приміщенні, що добре вентилюється. Термін зберігання 2 роки. Вихід сухої сировини 30 %.

Опис сировини. Цілі або розрізані на шматки зігнуті, сильно бугристі зморшкуваті, очищені від коренів кореневища. Зверху буровато-сірі, злам світло-сірий, довжиною не менше 3см, товщиною 1-2см. Запах відсутній. Смак не визначається. Сировина отруйна!

Хімічний склад сировини. Кореневища містять алкалоїди тропанового ряду (гіосціамін і скополамін). Основну частину складає гіосціамін. Крім алкалоїдів присутні кумарини, холін, бетаїн.

Фармакологічна дія та застосування. Кореневища використовують для отримання атропіну, гісціаміну, скополаміну. Однак, у зв’язку з тим, що ці алкалоїди в наш час отримують синтетично, потреба в сировині зменшилась. Атропін та гіосціамін використовуються як спазмолітичний засіб (див. беладону). Скополамін застосовується переважно в нервово-психіатричній практиці.

Лікарські засоби та препарати. Атропіну сульфат, скополаміну гідробромід.

Трава мачку жовтого Herba Glauci flavae

Мачок жовтий (глауцинум жовтий)

Дата добавления: 2014-01-06