Оскарження дій податкових органів

Оскарження є одним із способів забезпечення захисту порушених прав. Незважаючи на існуючий загальний судовий порядок захисту прав у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб’єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій встановлений Кодексом адміністративного судочинства України, платникам податків додатково надано право оскаржувати незаконні рішення і дії податкових органів в адміністративному порядку, шляхом подання скарг до відповідного податкового органа.

Право на оскарження надане виникає у разі, коли платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму податкового зобов’язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству з питань оподаткування або виходить за межі його компетенції, встановленої законом. Слід наголосити, що до таких рішень законодавець також відносить і податкові роз’яснення, які на відміну від інших рішень податкового органу можуть бути оскаржені виключно до суду.

Реалізується право на оскарження шляхом направлення в письмовій формі відповідної скарги до контролюючого органу, який прийняв оскаржуване рішення або вчинив незаконну дію, або позовної заяви до суду.

Слід зазначити, що не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку узгоджене податкове зобов’язання, яке у разі його самостійного визначення платником податків у податковій декларації вважається узгодженим з моменту її подання податковому органу, а у разі визначення податкового зобов’язання контролюючим органом – з моменту отримання платником податків рішення контролюючого органу і неоскарження такого рішення протягом встановленого строку.

Скарга (заява), подана із дотриманням встановленого порядку і строків, зупиняє виконання платником податків податкових зобов'язань, визначених у податковому повідомленні, на строк від дня подання такої скарги (заяви) до органу державної податкової служби до дня закінчення процедури адміністративного оскарження. Протягом зазначеного строку податкові вимоги з податку, що оскаржуються, не надсилаються, а сума податкового зобов'язання, що оскаржується, вважається неузгодженою.

Керівник органу державної податкової служби (або його заступник) зобов'язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його протягом двадцяти календарних днів від дня отримання скарги платника податків або протягом строку, продовженого за рішенням керівника органу державної податкової служби (або його заступника), на його адресу поштою з повідомленням про вручення або надати йому під розписку.

Керівник органу державної податкової служби або його заступник може прийняти рішення про продовження строків розгляду скарги платника податків понад встановлені строки, але не більше шістдесяти календарних днів, та письмово повідомити про це платника податків до закінчення двадцятиденного строку. Підставою для прийняття такого рішення може бути: відсутність доданих до скарги документів (акта перевірки, розрахунків до акта перевірки, рішення, прийнятого за розглядом скарги; необхідність додаткової перевірки наданих бухгалтерських документів або документів податкового обліку; необхідність документів інших організацій, що входять до їх компетенції, для з'ясування обставин справи).

Державна податкова адміністрація (інспекція) при розгляді скарги (заяви) платника податків перевіряє законність і обгрунтованість рішення (податкового повідомлення), що оскаржується, і приймає одне з таких рішень:

1.Залишає рішення (податкове повідомлення), яке оскаржується, без змін, а скаргу (заяву) без задоволення.

2.Скасовує в певній частині рішення (податкове повідомлення), яке оскаржується, і не задовольняє скаргу (заяву) платника податків у певній частині.

3.Скасовує рішення (податкове повідомлення), яке оскаржується, і задовольняє скаргу (заяву) платника податків.

4. Про податковий компроміс.

Дата добавления: 2014-01-06