З двох суджень, що взаємно виключають одне одного, одне з них –істинне, інше – хибне, а третього не дано. А є В або А не є В

Третій закон логіки – закон виключеного третього

Дією цього закону зумовлені як визначеність мислення, так і його послідовність, несуперечність. Об’єктивною основою його є все та сама якісна визначеність речей, згідно з якою щось існує або не існує, йому щось властиве або не властиве. Тому тією мірою, якою наш світ альтернативний, роздвоєний на “наявність-відсутність”, мислення, яке його відображує, теж не може не бути альтернативним. Тому в ньому неминуче діє закон виключеного третього. Формулюється ж він так:

Схематично цей закон зображується так (рис. 1.2):

Рис. 1.2. Схематичне зображення закону виключеного третього

Візьмемо тепер таку пару тверджень: “Цей папір білий” – “Цей папір не білий”. Якщо ми з’ясували, що цей папір дійсно білий, ми можемо бути спокійними. Але якщо він не білий, то треба йти далі та з’ясовувати, який він, чи не червоний тощо. Коли ми стикаємося з якоюсь людиною, то, перш за все, хочемо встановити, небезпечна вона для нас чи ні. Якщо вона не небезпечна, ми можемо спокійно вивчати її далі, а якщо небезпечна, то, можливо, взагалі не варто вивчати, чи є в неї позитивні якості: яка з них користь, якщо ми будемо відчувати себе поруч з нею тривожно?

Закон виключеного третього лежить в основі дедуктивного метода Шерлока Холмса, який проникав за допомогою дрібних фактів у суть явища, поступово на їх основі відсікаючи те в ньому, чим воно не може бути.

Порушення цього закону пов’язані зі спробами при розв’язанні альтернативного питання вхилитися від певної відповіді, знайти щось проміжне, середнє. Це властиве людям нерішучим, невпевненим у собі або просто безпринципним.

Вінні Пух також використовує закони логіки. Він вирахував, що в дуплі дерева є мед, але помилився, уважаючи, що бджоли його приймуть за хмарку. Він застосовував закон виключеного третього, а треба було закон суперечності.

Дата добавления: 2014-01-06