Поняття – форма мислення, у якій відображені істотні ознаки предметів та явищ, узяті в єдності

Для утворення поняття необхідно виділити істотні ознаки предмета. Це досягається за допомогою логічних прийомів: порівняння, аналізу, синтезу, абстрагування й узагальнення.

Щоб скласти поняття про предмет, треба перш за все порівняти даний предмет з іншими предметами, знайти ознаки, які роблять його схожими з одними та відрізняють від інших. Наприклад, ручка буде мати істотну загальну ознаку з олівцем (предмети для письма), але не з блокнотом.

Таким чином, логічний прийом, що встановлює схожість або відмінність предметів дійсності, називається порівнянням. Порівнюючи ряд предметів, ми встановлюємо наявність у них певних спільних ознак, що притаманні певній групі предметів.

Щоб виділити ознаки предмета, треба в думці розчленувати предмет на його складові, елементи, сторони. Уявне розчленування предмета на складові називається аналізом. Це може бути в прямому сенсі – розбір на частини – взяли, розібрали ручку, упевнилися, що головна її частина – це стержень, який пише, значить, це й є істотна ознака. Але це може бути просто аналіз різних боків для знаходження істотних ознак. Наприклад, візьмемо ряд предметів – барабан, кашкет, парасольку та пістолет, і виділяємо в них спільні ознаки. Так, перші три предмети – це кругле, натягнуте. Йдемо далі. Перший, другий і четвертий можуть бути пов’язані з військовою службою. Не зупиняємося, пробуємо виділити ще які-небудь сторони. Третя спроба: кашкет, парасолька та пістолет – засоби захисту. Ми бачимо, що ця ознака – істотна, оскільки описує призначення цих предметів у всіх випадках, тому саме вона дає нам змогу об’єднати їх в одне поняття.

Вивчивши окремі деталі, необхідно відновити в мисленні предмет у цілому. Уявне поєднання частин предмета, розчленованого аналізом, називається синтезом. Синтез – прийом, протилежний аналізу. Разом з тим обидва прийоми передбачають і доповнюють один одного. Після того, як ми виділили істотні ознаки та здійснили синтез, ті самі предмети сприймаються зовсім по-іншому.

Виділивши за допомогою аналізу ознаки предмета, ми з’ясували, що одні з цих ознак мають істотне значення, а інші такого значення не мають. Зосереджуючи свою увагу на істотному, ми абстрагуємося від неістотного. У нашому прикладі ми змогли абстрагуватися від таких зовнішніх ознак предметів, як круглість, натягнутість тощо.

Уявне виділення окремих ознак предмета й відволікання від інших ознак називається абстрагуванням. Розглянути який-небудь предмет абстрактно – значить відволіктися (абстрагуватися) від інших ознак.

Ознаки предметів, що вивчаються, ми можемо поширити на всі схожі предмети. Ця операція здійснюється шляхом узагальнення, тобто прийому, за допомогою якого окремі предмети на основі притаманних їм однакових властивостей об’єднуються в групи однорідних предметів. Завдяки узагальненню істотні ознаки, виявлені в окремих предметів, розглядаються як ознаки всіх предметів, до яких можна застосувати дане поняття. Так, ознака «захисний засіб», виявлена в названих вище предметів, може бути розповсюджена й на інші предмети – зварювальну маску, акваланг тощо.

Таким чином, установлюючи схожість (або відмінність) між предметами (порівняння), розчленовуючи схожі предмети на елементи (аналіз), виділяючи істотні ознаки й відволікаючись від неістотних (абстрагування), з’єднуючи істотні ознаки (синтез) та поширюючи їх на всі однорідні предмети (узагальнення), ми утворюємо одну з основних форм абстрактного мислення – поняття. Поняття виконують дві основні функції:

1. Пізнавальна. Будучи результатом попереднього пізнання, вони служать потім засобом подальшого пізнання. Це здійснюється на основі такої операції, як застосування поняття або підведення під поняття. Наприклад, виробивши поняття «речовина» шляхом узагальнення твердих тіл, рідин та газів, ми поширюємо його на нові види речовин, наприклад, на плазму.

2. Комунікативна. Поняття – засіб спілкування.

Тепер, коли ми узнали, як утворюються поняття, можна приступати до їх вивчення.

2.2. Зміст та обсяг понять

Зміст поняття – це ознаки поняття, його складові елементи. Ознаки – це те, чим одне поняття відрізняється від іншого. Ознаки бувають істотними й неістотними. Істотні ознаки – це ті ознаки, без яких поняття не може існувати. Істотних ознак усього дві – ознака роду та видова відмінність.

Родова ознака є поняття класу, до якого ми вводимо інше поняття. Видова відмінність – ознака, яка виділяє поняття з ряду йому подібних. Годинник: родова ознака – “вимірювальний прилад”, видова відмінність – “ показує час”.

Неістотні ознаки бувають двох видів: власні та невласні (випадкові).

Власна ознака – це така ознака, яка властива всім речам даного класу й може бути виведена з істотної. Шкала відліку часу – це власна ознака поняття «годинник». Будь-який годинник має шкалу відліку. Невласна (випадкова) ознака – це така ознака, яка спостерігається в деяких речей даного класу й не може бути виведена з істотних. Наприклад, жовтий колір корпуса годинника – ознака випадкова.

Звичайно, усе це може здатися дуже нудним. Але той, хто зможе розібратися в ознаках предметів та явищ, відділити істотне від неістотного, той розуміє, що слід боятися не грому, а блискавки, і йому якось спокійніше живеться. Легше відділити видимість від суті.

Обсяг поняття – це сукупність предметів та явищ, на які воно поширюється. Сукупність предметів (явищ), що входять до обсягу поняття, називається логічним класом. Так, до класу дерев входять усі дерева, які зростали, зростають і будуть зростати на нашій планеті.

Окремі, одиничні предмети класу називаються індивідами або елементами класу (множини). Наприклад, “ місто Запоріжжя” – елемент класу міст. Для того, щоб визначити, чи входить той чи інший елемент до певного логічного класу (множини), необхідно виходити зі змісту поняття.

Множина (клас) включає в себе не лише окремі елементи, а й їх сполучення, що мають спільні істотні ознаки, яких немає в інших елементів того самого класу (множини). Ці сполучення називаються підмножинами множин або підкласами. Наприклад, клас договорів складається з окремих конкретних договорів, які є його елементами. З цих елементів можна скласти підкласи договорів підряду, постачання, позики тощо.

Будь-який елемент може стати класом за відношенням до поняття з меншим обсягом, і будь-який клас може стати елементом (або підкласом) за відношенням до поняття з більшим обсягом.

Дата добавления: 2014-01-06