Тема 8. Витрати виробництва

Тести

1) Гранична норма технологічного заміщення праці капіталом дорівнює 2. Для забезпечення такого ж обсягу виробництва продукції при скороченні використання праці на 4 одиниці, збільшити використання капіталу:

а) на 0,5 од.;

б) на 27 од.;

в) на 108 од.;

г) правильна відповідь відсутня.

2) В економіці виробляються продукти X і Y. При якій з наведених нижче умов досягається ефективна структура випуску продукції:

а) MAT_XY=MRS_XY;

б) MRT_XY=MC_X:MC_Y;

в) MRS_XY=P_X:P_Y;

г) MRS_XY= MC_X:MC_Y.

3) Змінні фактори виробництва – це фактори:

а) що можуть бути зменшені при зміні випуску продукції;

б) що не залежать від зміни обсягу випуску продукції;

в) ціна яких нестабільна;

г) ціна на які контролюється державою.

4) По мірі руху вниз по ізокванті гранична норма технологічного заміщення (MRTS):

а) збільшується;

б) залишається незмінною;

в) зменшується;

г) правильна відповідь відсутня.

5) Ізокоста поєднує точки:

а) рівних витрат;

б) стійкої рівноваги виробництва;

в) однаковою випуску продукції;

г) рівноваги попиту і пропозиції.

Задачі

Завдання 1. Коли фірма збільшує капітал, зайнятий у виробництві, від 120 до 150 одиниць, використання праці від 500 до 625 одиниць, плануючи при цьому випуск продукції від 200 до 220 одиниць, то який ефект зростання масштабу має місце у даному випадку?

Завдання 2. Для виробництва48 одиниць продукту фірма використає 48 одиниць праці і 12 одиниць капіталу. Якою буде гранична продуктивність капіталу, якщо гранична продуктивність праці дорівнює 0,5 і має місце нейтральна економія від масштабу виробництва?

Завдання 3. Обсягвипуску задається функцією Q=3K^1/3L^1/2.Вважаючи, що на протязі робочого дня витрачається 8 машино-годин і 9 людино-годин. Підрахуйте обсяг випуску продукції та середній праці.

Завдання 4. Фірма виплачує 200 тис. гр. од. в день за обладнання та 100 тис. гр. од. заробітної плати. При цьому вона використовує таку кількість праці і капіталу, що їх граничні продукти відповідно дорівнюють 0,5 та 1.

Чи використовує фірма оптимальне співвідношення факторів виробництва з точки зору максимізації прибутку?

Завдання 5. Виробнича функція фірми має вигляд Q-100KL. Якщо ціна праці дорівнює 30грн., а капіталу – 120 грн., то при обсязі випуску 100 одиниць чому буде дорівнювати середні витрати виробництва?

1. Поняття і види витрат

2. Витрати виробництва в короткостроковому періоді

3. Витрати виробництва в довгостроковому періоді

1. Поняття і види витрат

Кожне підприємство прагне приймати такі рішення, які б дозволили в умовах обмеженості ресурсів максимізувати свій прибуток. Підприємство повинно вибрати такий технологічний процес, при якому кількість готової продукції виробляється з найменшими витратами факторів виробництва. Витрати виробництва – це сума кошті, що витрачається на оплату всіх факторів виробництва, витрачених на виробництво певного товару. В діяльності підприємств значне місце займають альтернативні витрати. Це певна сума доходів, яку можна було б отримати за найкращого способу використання ресурсів

Економічні витрати – це витрати, які фірма зобов’язана забезпечити постачальнику ресурсів для того, щоб відвернути ці ресурси від використання в альтернативних виробництвах.

Економічна оцінка фірми базується на рентабельності шляхом ефективного використання наявних ресурсів.

Розглядаючи ці питання фірма зіштовхується з такими поняттями, як доход і витрати.

Прибуток визначається як відмінність проміж сукупної виручки та сукупними витратами.

ТR-TC = П

Де, ТR – сукупна виручка;

TC – сукупні витрати;

П – прибуток.

Виручка фірми – сума коштів, що одержала фірма від реалізації товарів за певний час.

Витрати фірми – витрати, які пов’язані з виробництвом товарів та послуг.

За способом формування витрати поділяються на економічні та бухгалтерські. Однак витрати бувають внутрішні і зовнішні. Бухгалтерський підхід базується на аналізі фінансового балансу фірми. Економічна оцінка базується на визначенні господарської перспективи фірми, а саме, на майбутніх витрат і заходах, щодо їх зниження; на зростанні рентабельності і шляхом найефективнішого і найкращого використання ресурсів. Економічний і бухгалтерський підходи до оцінки діяльності фірми відображаються в альтернативних витратах виробництва.

Альтернативні витрати це витрати на виробництво продукції, що відображають вартість найкращої з втрачених альтернатив використання ресурсів, за допомогою яких вони створені.

Основними видами альтернативних витрат є:

Зовнішні витрати (явні) – це платіж зовнішнім постачальником

Внутрішні витрати(неявні) – витрати на ресурси, якій належать самому підприємцю, а також нормальний прибуток, який припадає на такий важливий ресурс як підприємницька здібність.

Відмінності витрат обумовлює різні форми прибутку.

Це означає що, при визначенні обсягу реального прибутку необхідно виходити з такої ціни ресурсу, яку отримав би його власник при ефективному його використанні.

Економічні витрати дозволяють зрозуміти різницю між підходами бухгалтера і економіста до оцінки діяльності фірми. Бухгалтера хвилюють перш за все результати діяльності фірми за певний період. Економіста, навпаки, хвилюють перспективи діяльності фірми, її майбутнє.

2. Витрати виробництва у короткостроковому періоді

Якщо фірма здійснила витрати, то їх вартість уже не повинна враховуватись у прийнятті майбутніх рішень, оскільки їх уже неможливо компенсувати. У довгостроковому періоді всі витрати є змінними, а в короткостроковому вони поділяються на постійні і змінні.

Постійні витрати (FC) –це витрати, величина яких у короткостроковому періоді не залежить від випуску продукції.

До постійних витрат відносять:

q орендна плата;

q витрати на капітальний ремонт споруд;

q амортизаційні відрахування;

q адміністративні витрати;

q виплати податків;

q страхові внески;

q відсотки за кредит.

У графічному вигляді постійні витрати являють собою пряму лінію

Де, FC – постійні витрати;

С – витрати.

Рис. 8.1. Постійні витрати	Рис. 8.2. Крива середніх постійних витрат

Середні постійні витрати (АFC) – це кількість постійних витрат виробництва яка, приходиться на одиницю випуску продукції.

Це відношення постійних витрат до кількості виробленої продукції.

Змінні витрати (VC) –це витрати, величина яких змінюється залежно від збільшення або зменшення обсягу виробництва.

До змінних витрат відносяться:

q витрати на сировину;

q витрати на енергоресурси;

q оплату праці;

q витрати на паливно – мастильні матеріали.

	а) У початковий період організації виробництва змінні витрати зростають значно швидше чим обсяги виробництва (Q1). б) При досягненні оптимального випуску продукції відбувається відносна економія змінних витрат (Q2). в) При подальшому розширенні виробництва відбувається нове зростання змінних витрат, ніж зростання обсягів випуску продукції (Q3).
Рис. 8.3. Змінні витрати

	Середні змінні витрати (АVC) - кількість змінних витрат яка припадає на одиницю випуску продукції де, АVC– середні змінні витрати; VC – змінні витрати; Q – обсяг випуску продукції. Свого мінімального значення АVCдосягають при оптимальному випуску продукції (Q1)
Рис. 8.4. Крива середніх змінних витрат

Сукупні витрати (ТС) – сукупність постійних і змінних витрат у зв’язку з виробництвом продукції в короткостроковому періоді.

Сукупні витрати (ТС) є функцією від випуску продукції (Q):

ТС =s(Q)

  це, TC = FC + VC де, TC– сукупні витрати; FC – постійні витрати; VC– змінні витрати.  

  Рис. 8.5. Сукупні витрати

Сукупні середні витрати можна одержати шляхом ділення сукупних витрат на кількість виробленої продукції.

де, АТС – сукупні середні витрати,

де, ТС – середні витрати;

Q – кількість продукції.

АТС можна визначити шляхом додавання середніх постійних і середніх змінних витрат

    Рис. 8.6. Середні витрати.  

Граничні витрати (МС) –це приріст сукупних витрат, які пов’язані з виробництвом додаткової одиниці продукції

,

де, МС – граничні витрати;

ΔТС – приріст сукупних витрат;

Δ Q – приріст випуску продукції.

Граничні витрати можна визначити:

з

Ми бачимо, що FC не впливає на величину МС, граничні витрати є похідною функцією тільки змінних витрат короткостроковому періоді.

Рис. 8.7. Крива граничних витрат	Рис. 8.8. Граничні і середні витрати

q Якщо МС <ATC, то крива середніх витрат іде донизу: виробництво кожної нової одиниці продукції зменшує середні витрати;

q Якщо МС >AТС, то крива середніх витрат іде доверху: виробництво нової одиниці продукції збільшують середні витрати;

q Якщо АС = min, то МС =АС.

Фірма як досконалий конкурент в умовах рівноваги

Сучасна економічна теорія стверджує, що максимізація прибутку або мінімізація витрат досягається тоді, як граничний дохід дорівнює граничним витратам (МR = MC). В умовах досконалої конкуренції ціна дорівнює граничному доходу, а також кривій попиту (Р = МR =Д). В умовах короткострокового періоду можна визначити чотири типи фірм.

1) Фірма якій вдається покрити тільки середні граничні витрати – називається граничною фірмою (AVC = Р)

	У такому випадку фірма може працювати в умовах тільки короткострокового періоду. При AVC = Р, фірма може покрити середні змінні витрати, при виробництві Q1 продукції. У випадку збільшення ціни вона в змозі покрити не тільки AVC, але і всі витрати.
Рис. 8.9. Гранична фірма.

2) Фірма якій не вдається покрити середні змінні витрати повинна бути закрита (Р<AVC) називається заграничною фірмою.

	У цьому випадку фірма не може бути конкурентоспроможною. Вона не може своїм доходом покрити середні змінні витрати.
Рис. 8.10. Загранична фірма

3) Фірма яка може покрити не тільки середні змінні витрати, але і середні сукупні витрати називається дограничною фірмою з нормальним прибутком.

	При ATC =Р фірма може покрити середні сукупні витрати. Це дозволяє їй отримати нормальний прибуток.
Рис. 8.11. Догранична фірма з нормальним прибутком

4) Фірма, якщо ціна на її продукт значно вище середніх сукупних витрат, то вона буде отримувати надприбуток.

	У цьому випадку (P>ATC) фірма може покрити як АТС так і AVC і отримувати при виробництві Q. надприбуток. Це фірма є дограничною фірмою з надприбутком.
Рис. 8.12. Догранична фірма з надприбутком.

На основі цих випадків можна зробити висновок:

q якщо MC<P, то виробництво можна збільшити;

q якщо MC>P, то таке виробництво здійснюється в збиток і його потрібно припинити.

3. Витрати виробництва в довгостроковому періоді.

В умовах довгострокового періоду фірма може змінити всі свої ресурси (всі фактори стають змінними), галузь поповнюється новою кількістю фірм.

Фірма може при зміні своїх параметрів розширити виробництво, знижуючи при цьому середні витрати.

У випадку зростання продуктивності середні сукупні витрати зменшуються (перехід від АТС₁, до АТС₂), (Рис. 8.13.)

При спадної продуктивності середні сукупні витрати зростають (перехід від АТС₃ до АТС₄). З’єднання точок мінімуму АТС₁, АТС₂, АТС₃ ,АТС₄ дозволяє отримати середні сукупні витрати у довгостроковому періоді (ATCL)

q Якщо має місце позитивний ефект масштабу, то крива довгострокових середніх витрат, має негативний нахил.

q Якщо має місце постійна віддача від масштабу, то крива має горизонтальний вигляд.

q При зростанні витрат від росту масштабу виробництва крива спрямовує до верху.

Питання для самоконтролю

1. Які фактори впливають на поведінку фірми?

2. У чому полягає сутність економічного та бухгалтерського прибутку?

3. Дайте характеристику постійних та змінних витрат?

4. Побудуйте графік всіх видів витрат.

5. Поведінка фірми у довгостроковому періоді.

Дата добавления: 2014-01-06