Розчини – це однорідні (гомогенні) системи, що складаються з двох і більше компонентів(складових частин) і продуктів їх взаємодії

Тема 6. Розчини. Теплові явища при розчиненні.

1. Розчинність речовин у воді.

2. Теплові явища, що спостерігаються при розчиненні речовин у воді.

3. Чисельне визначення складу розчинів.

4. Електроліти і неелектроліти.

Розчини мають важлива значення у природі, життєдіяльності людини, хімічних та харчових виробництвах. Рослини засвоюють речовини тільки у вигляді розчинів. Багато хімічних реакцій відбувається в розчинах.

Значення розчинів у житті людини.

Засвоєння їжі людиною пов’язане з переходом поживних речовин у розчин. Усі природні води є розчинами. Розчинами є найважливіші рідини – кров, лімфа, також ліки, багато продуктів харчування. Процеси розчинення ми постійно використовуємо у повсякденному житті: розчинення солі, цукру.

Розчини займають проміжне місце між хімічними сполуками постійного складу та механічними сумішами.

Особливості розчинів:

1. Молекули або атоми речовин у них розподіляються рівномірно і в будь-якій точці об’єму розчину склад його однаковий.(відмінність від сумішей). Тобто розчини – однорідні.

2. Фізичні константи розчинів(температура кипіння і плавлення, замерзання) і склад розчинів залежать від співвідношення їхніх компонентів (на відміну від індивідуальних хім.. сполук, які мають певні фізичні константи). Так, густина розчину кухонної солі зростає, а температура замерзання зменшується зі збільшенням вмісту солі у розчині.

3. Компоненти розчинів можуть розділятися зі зміною фазового стану системи(на відміну від чистих хім. речовин, які при зміні агрегатного стану не змінюють свого хімічного складу). Так, внаслідок випаровування води з розчину кух. солі, з одного боку змінюється склад розчину(зростає вміст солі), з іншого – сконденсована після випаровування вода буде чистою хімічною речовиною з іншими фізичними константами, ніж вихідний розчин.

Один з компонентів, що входить до складу розчину, називається розчинником, інші – розчиненими речовинами, хоча цей поділ умовний. Зазвичай розчинник це той компонент, який існує у тому ж агрегатному стані, що й перебуває сам розчин. Напр. при розчинені цукру у воді, не залежно від кількостей цих речовин, розчинником є вода. Якщо компоненти до розчинення перебувають у однаковому агрегатному стані, то розчинником є компонент., об’єм якого більший (напр. спирт і вода).

За агрегатним станом розчини бувають: рідкі, тверді, газуваті (газоподыбны). Приклади: рідкі – розчини солей, твердих – сплав нікелю і міді або сплав золота і срібла, газоподібні– суміш газів, повітря.

Дата добавления: 2014-01-06