Суспільство як соціальна система

Суспільство одернування й має своя внутрішня будова й склад, що включають велике число разнопорядковых і різнохарактерних соціальних явищ і процесів.

Складеними елементами суспільства є люди, соціальні зв'язки й дії, соціальні взаємодії й відносини, соціальні інститути й організації, соціальні групи, спільності, соціальні норми й цінності й інші. Кожний з них перебуває в більш-менш тісному взаємозв'язку з іншими, займає специфічне місце й відіграє своєрідну роль у суспільстві. Завдання соціології у зв'язку із цим складається насамперед у тім, щоб визначити структуру суспільства, дати наукову класифікацію найважливіших її елементів, з'ясувати їхній взаємозв'язок і взаємодія, місце й роль у суспільстві як соціальній системі.

Саме завдяки своїй структурі суспільство якісно відрізняється як від довільного, хаотичного скупчення людей, так і від інших соціальних явищ, що мають свою впорядковану структуру, а отже, і іншу якісну визначеність. Соціальна структура багато в чому визначає й стійкість, стабільність усього суспільства як системи. І оскільки, як ми вже відзначали, суспільство - це не проста сума індивідів, їхніх зв'язків і дій, взаємодій і відносин, а цілісна система, остільки таке об'єднання породжує нова, інтегральна, системна якість, окремих людей, що зводиться не до якісної характеристики, або їхньої суми. Суспільство як соціальна система - це такий соціальний організм, що функціонує й розвивається по своїх власних законах.

Отже, ми виділимо деякі найбільш істотні для соціологічного аналізу системні ознаки суспільства: цілісність (ця внутрішня якість збігається із суспільним виробництвом); стійкість (відносно постійне відтворення ритму й режиму соціальних взаємодій); динамізм (зміна поколінь, зміна суспільного субстрату, наступність, уповільнення, прискорення); відкритість (соціальна система зберігає себе завдяки обміну речовин із природою, він же можливий лише за умови рівноваги з оточенням і одержанням достатньої кількості речовини й енергії із зовнішнього середовища); саморозвиток (його джерело перебуває усередині суспільства, це виробництво, розподіл, споживання, що базуються на інтересах і стимулах соціальних общностей); просторово-тимчасові форми й способи соціального буття (маси людей просторово з'єднані спільною діяльністю, цілями, потребами, нормами життя; але плин часу невблаганний, покоління міняються, і кожн нове застає вже сформовані форми життя, відтворює й міняє їх).

Таким чином, під суспільством як соціальною системою в соціології розуміється більша впорядкована сукупність соціальних явищ і процесів, більш-менш тісно взаємозалежних і взаємодіючих один з одним і утворююче єдине соціальне ціле.

У самій соціології структура суспільства розглядається в різних ракурсах. Так, у тому випадку, коли виявляється детерміністська (причинно-наслідковий зв'язок) соціальних явищ і процесів, їхня субординація, суспільство звичайне розглядається (наприклад, у марксистській соціології) як цілісна система, що включає чотири основні сфери - економічну, соціальну, політичну й духовну (ідеологічну). Стосовно суспільства в цілому кожна із цих сфер громадського життя виступає як його підсистема, хоча в іншому зв'язку вона сама може розглядатися як особлива система. При цьому кожна попередня із цих систем впливає на наступні, які, у свою чергу, впливають на попередні.

В іншому зв'язку, коли на перший план висувається характер, тип соціальних зв'язків, суспільство як соціальна система включає наступні підсистеми: соціальні спільності (групи), соціальні інститути й організації, соціальні ролі, норми й цінності. Кожна з них тут являє собою досить складну соціальну систему, що має свої підсистеми.

За рівнем узагальнення матеріалу соціологічне вивчення суспільства як соціальної системи включає три взаємозалежних аспекти: а) вивчення “суспільства взагалі”, тобто виділення загальних універсальних властивостей, зв'язків і станів суспільства (у найтіснішому зв'язку із соціальною філософією й при її провідній ролі); б) вивчення конкретно- історичних типів суспільств, щаблів розвитку цивілізації; в) вивчення окремих конкретних суспільств, тобто суспільств реально існуючих країн і народів.

Взагалі ж розгляд суспільства під кутом зору певної соціальної системи багато в чому обумовлюється тими завданнями, які ставляться перед відповідним соціологічним дослідженням.

Дата добавления: 2014-01-06