Теоретична соціологія

Структура соціології.

Категорії соціології.

Категорії (поняття) соціології відображають ті явища, структури, процеси, які вивчаються в межах предмета дисципліни. Найбільш загальним і вихідним поняттям соціології є “соціальне". Інтерпретація соціального через категорію соціокультурної системи відкриває можливість упорядкувати всю сукупність понять соціології. Можна виділити основні типи соціокультурних систем і відповідні поняття: "соціальна група", "соціальна спільність", "соціальний інститут", "соціальна організація". Ці типи конкрети­зуються у видах і підвидах соціокультурних систем. Так, до соціальних спільностей можна віднести класи, страти, етноси, нації, соціально-демографічні, територіальні, професійні та інші спільності. В свою чергу кожне з цих понять є родовим по відношенню до груп більш конкретних понять. Наприклад, класову структуру суспільства створюють вищий, середній і нижчий класи.

Самостійну групу понять соціології становлять категорії, пов'язані з внутрішньою будовою соціокультурних систем. До неї відносяться такі поняття як "соціальна дія", "соціальна взаємодія", "соціальні стосунки", "соціальне становище", "соціальна роль", "соціальний статус". І, нарешті, потрібно сказати про поняття, зв'язані з методикою і технікою проведення конкретно-соціологічних досліджень: "опитування", "спостереження", "вибірка", "респондент", "анкета" та ін. Детально про кожне із згаданих понять мова буде йти у відповідних розділах курсу.

Соціологія розвивається по багатьох напрямках; соціологічне знання має свою внутрішню структуру, в якій можна виділити три основні рівні: (1) теоретична соціологія, (2) галузева соціологія, (3) емпірична соціологія.

До цього рівня відносяться фундаментальні ідеї, загальносоціологічні теорії, що спрямовані на вивчення й інтерпретацію со­ціальних основ суспільного життя. Об'єктом вивчення є суспільство в цілому й основні соціальні механізми. Загальносоціологічні теорії мають на меті сформулювати загальні закони і закономірності. Емпіричні факти, соціальна статистика, дані прикладних досліджень тут використовуються як аргументи для доказу і підтвердження теоретичних гіпотез. Єдиної загальносоціологічної теорії не існує. Пояснюється ця обставина складністю соціокультурних систем, яка багаторазово перевищує складність фізичних і технічних систем.

В XX столітті широкої популярності серед соціологів набули теорія функціоналізму, теорія конфлікту, теорія обміну, символічний інтеракціонізм, етнометодологія. Названі теорії пов'язані з філософськими поглядами і доктринами. В свою чергу вони лежать в основі теорій середнього рівня і емпіричних досліджень, тобто є методологічною базою конкретних досліджень і напрямків в соціології. Теоретичний плюралізм, без сумніву, ускладнює соціологічне знання, вносить елементи невизначеності, дозволяє по-різному трактувати соціальні факти. Але разом з тим різноманіття теорій дозволяє соціології само розвиватися; в науці конкуренція напрямів – явище позитивне.

Різноманітність теоретичних засобів надає соціології гнучкість, зокрема, соціологи відзначають, що теоретичні підходи мають різну ефективність в залежності від об'єкта і мети дослідження. Так, функціональний підхід набуває високої ефективності при вивченні нормально діючих соціальних механізмів і конструкцій, оптимізації соціальних процесів в умовах суспільної стабільності. Теорія конфлікту популярна як підхід для дослідження соціальних потрясінь, причин революцій, випадків розпаду соціальних інститутів, соціальних і національних протиріч і антагонізмів.

Дата добавления: 2014-01-06