Питання 36

Сутність та функції контролю за навчально-пізнавальною діяльністю учнів. Види контролю.

Питання 35

Важливою умовою підвищення ефективності навчального процесу є систематичне отримання учителем об’єктивної інформації про хід навчально-пізнавальної діяльності учнів. Цю інформацію він отримує завдяки контролю за навчально-пізнавальною діяльністю учнів. Контроль знань учнів дає можливість дізнатися про наявність прогалин у знаннях учнів, виявити помилкове або неточне розуміння вивченого, перевірити повноту знань, усвідомленість і міцність їх засвоєння. Основними функціями контролю за успішністю є: освітня, діагностична, виховна, розвиваюча, стимулююча, управлінська. Усі функції взаємопов’язані та мають комплексний характер. За місцем у навчальному процесі розрізняють такі види контролю: попередній (здійснюються перед вивченням нового матеріалу для з’ясування якості опорних знань); поточний (здійснюється у процесі вивчення нового матеріалу для з’ясування якості засвоєння знань); періодичний або тематичний – покликаний перевірити, оцінити і скорегувати засвоєння певної системи знань після вивчення розділів навчальної); підсумковий (є обліком успішності учнів наприкінці навчальної чверті або року). Учитель перевіряє та оцінює успішність учнів, керуючись директивними документами, педагогічною теорією та практикою. Реформування загальної середньої освіти передбачає втілення у життя принципу гуманізації освіти, індивідуально-диференційований, особистісно орієнтований підхід до оцінювання навчальних досягнень кожного учня. Система оцінювання покликана визначити на кожному етапі навчання рівень успішності учнів відповідно до вимог Державного стандарту загальної середньої освіти, компетентності учнів, їх готовності до застосування засвоєних знань на практиці. Навчальна діяльність повинна дати людині не просто суму знань, а сформувати комплекс компетенцій. Компетенція – загальна здатність, що базується на знаннях, досвіді, здібностях, набутих завдяки навчанню. Основними компетенціями, яких потребує сучасне життя є: соціальні, полі культурні, комунікативні, інформаційні, саморозвитку та самоосвіти.

Контрошль і оцінювання навчальних досягнень учнів. 12-бальна шкала оцінювання знань учнів з іноземної мови

Чотирибальна система оцінювання знань, умінь та навичок учнів не відображала відмінність у рівнях навчальних досягнень учнів. Тому з 1 вересня 2000 року запроваджено 12-бальну шкалу оцінювання, побудовану з урахуванням підвищення рівня особистих досягнень учня. При оцінюванні вчитель має враховувати рівень успішності учня, а не ступінь його невдач. Критерії оцінювання ґрунтуються на принципі позитивності, за якого оцінки не поділяють на позитивні й негативні. При цьому перевідними є всі оцінки 12-бальної шкали оцінювання, які виставляють у відповідний документ про освіту. Критерії оцінювання побудовані з урахуванням особистісних досягнень учнів. В основу покладено чотири рівні навчальних досягнень учнів: початковий, середній, достатній, високий. Цім наведеним рівням відповідають певні критерії оцінювання. Обов’язковими видами оцінювання навчальних досягнень є тематичне і підсумкове. За тематичного оцінювання навчальних досягнень учнів у журналі відводиться дві по дві клітинки: для першої і можливо повторної (для підвищення оцінки) атестації. Тематичну атестацію проводять у різних формах. Четвертну оцінку виставляють на основі оцінок, одержаних за результатами тематичних атестацій наприкінці чверті.

Дата добавления: 2014-01-06